Постанова

від 24.07.2018 по справі 826/1521/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1521/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року, суддя Федорчук А.Б., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валяр" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними дій,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валяр" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві про визнати протиправним та скасування рішення, оформленого листом № 20805/10/26-59-12-04-22 від 22.07.2016 року; зобов'язати відповідача зареєструвати позивача платником єдиного податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оформлене листом № 20805/10/26-59-12-04-22 від 22.07.2016 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головне управління ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Валяр" (код ЄДРПОУ 40628745) про реєстрацію платника єдиного податку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задовольнні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Валяр" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05 липня 2016 року, код ЄДРПОУ 40628745.

15.07.2016 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування третьої групи (за ставкою 5% без ПДВ).

За результатами розгляду заяви, листом від 22.07.2016 року № 20805/10/26-59-12-04-22 потадковий орган повідомив позивача про те, що відповідно до абзацу 2 пп.298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Крім того, повідомлено, що оскільки підприємство зареєстроване 05.07.2016 року, а заява про застосування спрощеної системи оподаткування надійшла 20.07.2016 року, тому товаристово не має право на перехід на спрощену систему оподаткування.

Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Наведений законодавчий припис свідчить про покладення законодавцем на державного реєстратора обов'язку направити контролюючому органу разом з відомостями з реєстраційної картки електронну копію заяви про обрання суб'єктом господарювання спрощеної системи оподаткування.

Згідно пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Отже, новостворені суб'єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Валяр" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05 липня 2016 року.

15.07.2016 року позивачем до податкового органу була направлена заява про застосування спрощеної системи оподаткування, що підтверджується копією фіскального чеку та опису вкладення поштової кореспонденції про направлення на адресу відповідача відповідної заяви (а.с. 5).

Таким чинном, позивач протягом 10 днів з дня державної реєстрації звернувся до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у відповідності до вимог ПК України.

Згідно з пунктом 291.5. статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: 1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); 2) обмін іноземної валюти; 3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин); 4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння); 5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення; 6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу; 7) діяльність з управління підприємствами; 8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню); 9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; 10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів; фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту; фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів; страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків; представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку; фізичні та юридичні особи - нерезиденти; платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, законодавством визначено вичерпний перелік видів діяльності, під визначення якої не підпадають платники першої-третьої груп єдиного податку.

Разом з тим, відповідно до пункту 299.5, 299.6 статті 299 ПК України у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Отже, з аналізу вищезазначених норм законодавства слідує, що суб'єкту господарювання може бути відмовлено у реєстрації платником єдиного податку виключно у випадках, передбачених пунктом 299.6 статті 299 ПК України. Підстави для відмови у реєстрації визначені підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 299 ПК України.

З листа від 22.07.2016 року № 20805/10/26-59-12-04-22 вбачається, що на підставу для відмови у реєстрації податковим органом не зазначено з якої саме підстави, визначеної пунктом 299.6 статті 299 ПК України товариству відмовлено у реєстрації як платника єдиного податку, а зазначено, що заява позивача про застосування спрощеної системи оподаткування не підлягає розгляду, оскіль подана поза межами строку визначеному законодавством.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення, оформлене листом № 20805/10/26-59-12-04-22 від 22.07.2016 року, яким фактично відмовлено у реєстрації позивача платником єдиного податку, не відповідає вимогам статті 299 ПК України, так як у ньому не вказано конкретні підстави передбачені для відмови у реєстрації платником єдиного податку, тому вказане рішення прийнято із порушенням вимог статей 291, 299 ПК України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зареєструвати ТОВ "Валяр" платником єдиного податку, колегія суддів заначає, що відповідно до пунктів 299.1, 299.3 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку

Отже, оскільки рішення про відмову в реєстрації платником єдиного податку було прийнято із порушенням вимог законодавства та фактично заява не булла розглянута, а підстави для відмови в реєстрації були відсутні, тому в даному випадку суд першої інстанціх правомірно зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Валяр" про реєстрацію платника єдиного податку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Повний текст виготовлено: 25 липня 2018 року.