Рішення

від 19.03.2018 по справі 826/25828/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 19 березня 2018 року                      № 826/25828/15 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лойер Консалтинг А-2» до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Лойер Консалтинг А-2" з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд  визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за грудень 2014 з реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014, а вищенаведену податкову звітність визнати такою, що подана ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" в день її фактичного отримання державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві 19.01.2015. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо заповнення та подання податкової звітності до контролюючого органу. Крім цього, товариство з обмеженою відповідальністю "Лойер Консалтинг А-2" у позовній заяві вказує, що повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації ним отримано не було. Натомість, про вказані вище обставини, позивачу стало відомо за наслідком надання контролюючим органом відповіді, що оформлена листом від 29.10.2015 №13654/10/26-56-11-02-05 на запит ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" вих. 01-10/15 від 15.10.2015. Відповідач проти позову заперечив зазначивши, що за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" підрозділами податкової міліції було складено довідку від 22.01.2015 за №1590/07 та було підтверджено відсутність позивача за місцезнаходженням та встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню. З огляду на що, контролюючим органом складено відмову у прийнятті податкової декларації від 22.01.2015 №814/10/26-56-18-03-05. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків. 19.01.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Лойер Консалтинг А-2" подано до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за відповідний період та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014. Отримання вказаних документів контролюючим органом підтверджується квитанціями №2, які долучені до матеріалів справи. Як стверджує позивач, за наслідком телефонної розмови з інспектором ПДВ відділу державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві його повідомлено про не прийняття декларації з ПДВ за грудень 2014 у зв'язку з невизнанням даної звітності як податкової. З метою встановлення всіх обставин, ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" звернулося до контролюючого орану із запитом про надання інформації від 15.10.2015 вих. 01-10/15. Листом від 29.10.2015 №13654/10/26-56-11-02-05 державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила заявника про порушення ним норм п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме відомості, які не відповідають дійсності в частині інформації про місцезнаходження платника податків на момент подання податкової звітності за грудень 2014. Крім того, у даному листі контролюючий орган вказав, що позивача було повідомлено про вказані обставини листом №814/10/26-56-18-03-05 від 22.01.2015. ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" вказує, що листа №814/10/26-56-18-03-05 від 22.01.2015 ним отримано не було. При цьому, ним було виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо заповнення та подання податкової звітності до контролюючого органу, з огляду на що висновки відповідача про порушення ним п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України є хибними. Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України  податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПК України). Податкова декларація, в контексті приписів п. 48.3 ст. 48 ПК України повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Водночас, згідно п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Крім того, в розі положень п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана:  1) керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку. 2) фізичною особою - платником податків або його представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції. Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків (п. 48.6 ст. 48 ПК України) При  цьому, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу. (п. 48.7 ст. 48 ПК України). Згідно п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. При цьому, повідомлення має бути надане контролюючим органом у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України). Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ст. 49 ПК України). В той же час, згідно пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК України у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк податкова декларація вважається прийнятою. Аналіз вищевикладеного дає суду підстави дійти висновку, що у разі недотримання платником податків вимог ст. 48 ПК України щодо порядку заповнення податкової декларація, остання не вважається податковою звітністю, про що контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, не надсилання якого, має своїм наслідком прийняття податкової декларації. Як стверджує позивач жодних повідомлень на виконання п. 49.11 ст. 49 ПК України відповідачем надіслано йому не було. Натомість, відповідач стверджує, що листом №814/10/26-56-18-03-05 від 22.01.2015 повідомлено позивача щодо відмови у прийнятті податкової декларації. На підтвердження вказаних обставин контролюючим органом надано до суду відповідний лист та копію конверту а якому міститься відмітка пошти про невручення ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" відправлення "інші причини, що не дали змоги виконати - не значиться". Суд оцінюючи вказані доводи звертає увагу на наступне. Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу поштова адреса адресату зазначена: 04071, м.  Київ, вул. Ярославська, б. 45, оф. 1/4 . Разом з цим, місцезнаходженням ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" є: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, б. 4 Б, оф. 1/4 . Згідно п. 45 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються. Суд зазначає, що адреса зазначена у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу не є чіткою та може допускати подвійного її трактування, з огляду на що суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано вимоги п. 49.11 ст. 49 ПК України. В той же час, з приводу наявності чи відсутності порушення ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" п. 48.3 ст. 48 ПК України слід зазначити наступне. Так, в матеріалах справи міститься договір оренди нежитлового приміщення №14-Н від 17.10.2014, відповідно до якого позивач є орендарем приміщення за адресою 04071, м.  Київ, вул. Ярославська, б. 4 (літ. Б), оф. 1/4 (т. 1, а.с. 70 - 73) (далі - договір оренди). Відповідно до умов договору оренди приміщення надається в оренду на строк 12 місяців з моменту прийняття його за актом приймання - передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. Пунктом 4.1 договору оренди розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає 3 400 за всі 12 місяців орендного користування орендного користування. Згідно рахунку-фактури №СФ-00000015 від 17.10.2014 позивачем сформовано рахунок про сплаті орендної плати (т. 1, а.с. 74). Крім того, в матеріалах справи міститься договір про надання послуг зв'язку з доставки пошти об'єктом поштового зв'язку Київ 71 поштовий індекс 04071 від 22.10.2014, відповідно до якого ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" надаються послуги, зокрема з доставки відправлень за адресою 04071, м. Київ, вул. Ярославська, б. 4 Б, оф. 1/4 (т. 1, а.с. 86 - 87). В той же час, суд враховує що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який сформований станом на 12.02.2015 місцезнаходження ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" за адресою 04071, м. Київ, вул. Ярославська, б. 4 Б, оф. 1/4 є підтвердженою (т. 1, а.с. 42 - 46). Разом з цим, слід зазначити, що надані відповідачем документи на підтвердження факту відсутності позивача за місцезнаходженням спростовані документами, які містяться в матеріалах справи. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України) Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про правомірність вчинених ним дій. За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити накормить позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лойер Консалтинг А-2" (04071, м.  Київ, вул. Ярославська, б. 4, літера Б, оф. 1/4, код ЄДРПОУ 38965359) до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04080, м.  Київ, вул. Турівська, б. 12, код ЄДРПОУ 39467012) задовольнити повністю. 2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за грудень 2014 з реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014, а вищенаведену податкову звітність визнати такою, що подана ТОВ "Лойер Консалтинг А-2" в день її фактичного отримання державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві 19.01.2015. 3. Судові витрати в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лойер Консалтинг А-2" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, б. 4, літера Б, оф. 1/4, код ЄДРПОУ 38965359) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04080, м. Київ, вул. Турівська, б. 12, код ЄДРПОУ 39467012). Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                М.А. Бояринцева