КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18746/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Кузьмишиної О.М., Шелест С.Б.,
секретаря Андрієнко Н.А.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Суховій О.В.,
представника третьої особи Служби Безпеки України: Михальченка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, треті особи: Служба безпеки України, Київська міська митниця Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення, за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року, -
У с т а н о в и в:
ОСОБА_5 звернувся у суд із позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним наказ відповідача № 1221 від 26.07.2016 про застосування до Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel (str. Steierfeld, 22, 36151 Gruben, Deutsland) спеціальних санкцій у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для застосування до нього спеціальних санкцій у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов до висновку про наявність державної реєстрації ОСОБА_5 з правом здійснення господарської діяльності в Федеративній республіці Німеччина та правом використання в назві Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel та W.Vogelmann Import-Export-Handel, що є тотожними поняттями та застосовуваними назвами одного і того ж суб'єкта підприємництва. Також, судом зазначено, що у діях позивача відсутні порушення статті 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та ст. 483 Митного кодексу України, тому застосування до позивача санкцій згідно з оскаржуваним наказом є протиправним.
Не погоджуюсь із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та винести нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуваний наказ виданий відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством. Судом першої інстанції не було ураховано доводи Міністерства стосовно відсутності правових підстав для незастосування до позивача спеціальної санкції. Окрім того, скаржник зазначає, що у зв'язку із прийняттям наказу Мінекономрозвитку від 11.08.2017 року №1204 Про скасування спеціальної санкції, що застосована до іноземного суб'єкта господарської діяльності була скасована дія тимчасової санкції, застосованої оскаржуваним наказом, що свідчить про відсутність предмету спору у справі. Також, скаржником звернуто увагу на те, що спірний наказ не стосується позивача, позаяк санкція - зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосована до Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel, а позивач як фізична особа може здійснювати безперешкодно свою зовнішньоекономічну діяльність на території України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 26.07.2016 № 1221 Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності на підставі подання Служби безпеки України від 07.07.2016 № 8/1/5-9967 за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, порушення ст. 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , статті 483 Митного кодексу України застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, до Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel .
Уважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку зазначеному наказу, колегія суддів ураховує наступне.
Відповідно до статті 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ), за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.
У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.
Застосування санкцій, зазначених у цій статті, може бути оскаржено в суді.
З матеріалів справи убачається та не заперечується відповідачем, що оскаржуваний наказ в частині, що стосується позивача, прийнято на підставі подання Служби безпеки України від 07.07.2016 № 8/1/5-9967, у якому зазначається, що в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР № 42016101010000052 від 25.02.2016 з кримінальною кваліфікацією ч. 1 ст. 364-1 КК України, встановлено, що ТОВ НВП Мімоза залучено до ланцюга постачання комплектуючих до протезно-ортопедичних виробів на митну територію України приватні товариства нерезиденти України, зокрема Firma Otto Bock Health Care GmbH та Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel .
За результатами оперативного супроводження встановлено, що згідно відповіді Міністерства закордонних справ України Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel не зареєстрована як суб'єкт господарювання в офіційній інформаційній базі Федеративної республіки Німеччини Кредитреформ , за вказаною адресою зареєстрована приватна персона ОСОБА_5 та в ході проведення слідчих дій за адресами афілійованих структур ТОВ Мімоза вилучено печатку W.Vogelmann Import-Export-Handel.
У зв'язку з чим, Служба безпеки України дійшла висновку, що до позивача слід застосувати спеціальні санкції на підставі ч. 2 ст. 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, порушення ст. 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , статті 483 Митного кодексу України в зв'язку з тим, що ТОВ НВП Мімоза та компанія нерезидент Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel (str. Steierfeld, 22, 36151 Gruben, Deutsland) вчинили дії, що призвело до неконтрольованих експортно-імпортних операцій, а також можливих втрат фінансових ресурсів держави внаслідок незаконного виводу валютної виручки за кордон.
Відповідно до ст. 8 Закону України Про основи національної безпеки України основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України в економічній сфері є забезпечення продовольчої безпеки; захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту - поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Згідно з ст. 8 Закону України Про службу безпеки України служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.
Пунктами 2.1, 2.3 Порядку взаємодії Мінекономрозвитку України та СБУ з питань застосування спеціальних санкцій затверджено наказом Міністерства економіки України, Служби безпеки України від 08.11.2006 № 339/712 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 № 1234/13108 (далі - Порядок № 339/712) передбачено, що Служба безпеки України на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та пов'язаних із ним законів України, готуються подання до Мінекономіки про застосування спеціальних санкцій.
Вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, визначається Службою безпеки України в залежності від змісту правопорушення згідно із вимогами статті 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність .
Офіційне попередження Мінекономіки про можливість застосування спеціальних санкцій пропонується Службою безпеки України, якщо порушення допущено вперше та/або носить разовий характер, або обсяги допущених порушень незначні та суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб'єктом господарської діяльності взято зобов'язання в найкоротший термін вжити практичні заходи, що призведуть до ліквідації порушення або гарантують у подальшому ліквідацію наслідків здійсненого порушення.
Мінекономіки з метою уточнення інформації щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, стосовно яких отримано подання про застосування спеціальних санкцій, може робити відповідні запити до СБУ або до інших органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного контролю, агентів валютного контролю про одержання додаткових матеріалів (інформації).
У разі наявності в Мінекономіки інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких СБУ пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасово зупинити дію) спеціальних санкцій, то ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення.
Остаточне рішення щодо доцільності офіційного попередження про можливість застосування спеціальних санкцій, застосування індивідуального режиму ліцензування чи тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, скасування (зміни виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій приймається Мінекономіки на підставі матеріалів, отриманих разом із поданням, та інформації, яка наявна в Мінекономіки.
Отже, Мінекономрозвитку України як центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики наділено відповідними повноваженнями щодо уточнення інформації про наявність/відсутність підстав для застосування відповідних санкцій до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ( Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel ) та можливої відмови у їх застосуванні.
Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України, від 23 вересня 2015 року № К/800/20650/15.
Вищенаведене спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що Мінекономрозвитку не має повноважень перевіряти зазначені в поданні порушення та не приймати до уваги вказане подання.
Так, Служба безпеки України в поданні посилається на: проведення Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel дій, які можуть зашкодити інтересам національної безпеки; порушення Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel статті 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність ; порушення Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel статті 483 Митного Кодексу України.
На підтвердження таких посилань СБУ та відповідачем надано лист Міністерства закордонних справ України від 17.06.2016 № 51/14-549/1-2436, згідно з яким Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel не зареєстрована як суб'єкт господарювання в офіційній інформаційній базі ФРН Кредитреформ , за вказаною юридичною адресою зареєстрована виключно приватна персона ОСОБА_5.
Однак, відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 23.11.2016 року № 51/19-091-4271 реєстрація у Німеччині суб'єкта підприємницької діяльності W.Vogelmann Import-Export-Handel підтверджується апостильованими документами в перекладі, а також листом радника з податкових питань (доктор економічних наук Петер Філіпп, м.Хьюнефельд) від 13.10.2016 року.
Так, у останньому листі зазначено, що промислове підприємство ОСОБА_5 - Імпорт-Експорт-Хандель ( W.Vogelmann - Import-Export-Handel ) з огляду на його тип та обсяг діяльності у комерційному відношенні не потребує реєстрації як комерційне підприємство та не потребує внесення до Торгівельного Реєстру.
Окрім того, підтвердженням реєстрації в Федеративній республіці Німеччини W.Vogelmann як суб'єкта підприємництва з відповідними видами діяльності є довідка з Торгівельного реєстру про фірму Фогельманн Імпорт-Ескпорт-Хандель ( Vogelmann Import-Export-Handel ) Штайерфельд 22, 36151, Грубен, видана Окружним судом (першої інстанції) м. Фульда від 31.10.2016 та довідка Торгово-промислової палати міста Фульди, видана 01.11.2016 року.
Вказаними документами підтверджено, що промислове підприємство ОСОБА_5 було зареєстровано згідно промислово-підприємницького законодавства 15.06.2001 та отримало в Торгівельно-промисловій палаті реєстраційний номер 410260.
Довідкою (апостильованою та в перекладі) консультанта з питань податків Петера Філіппа від 16.06.2017 року також підтверджено, що ОСОБА_5 є громадянином Федеративної республіки Німеччина та зареєстрований із правом здійснення господарської діяльності. Вказано, що відповідно до параграфів 14 та 15 Правил підприємницької діяльності ОСОБА_5, 01.06.2011 року у відомості про власника підприємства були внесені зміни (доповнення) щодо видів діяльності. З 01.06.2011 року і по теперішній день предметом діяльності ОСОБА_5 є імпорт та експорт: торгівля легковими та вантажними автомобілями, будівельним обладнанням, ортопедичними товарами та матеріалами для виготовлення протезів, торгівля обладнанням для виробництва хліба. Серед іншого вказано, що ОСОБА_5 має право на переміщення товарів з митної території Федеративної республіки Німеччина за межі ЄС в усі країни світу, в тому числі і на митну територію України у якості W.Vogelmann Import-Export-Handel.
Відповідно до ч. 1 параграфа 1 Комерсант за обов'язком Німецького торговельного кодексу (від 10.05.1897 з поправками та останніми змінами від 18.07.2017 року, опублікованими у Віснику федеральних законів І) комерсантом в розумінні даного Кодексу є той, хто займається торговим промислом. Відповідно до ч. 2 вказаного параграфу торговим промислом вважається будь-яке заняття промислом, за виключенням випадків, коли від організації не вимагається створення підприємства певного типу або розміру для комерційних цілей.
Згідно з параграфом 17 Визначення Торгового кодексу Німеччини ФІРМА комерсанта є іменем, під яким він здійснює свої угоди в торгівлі і ставить свій підпис. Комерсант може виступати позивачем і відповідачем під своєю фірмою.
За параграфом 18 Фірма індивідуального комерсанта Торгового кодексу Німеччини комерсант, який здійснює свою діяльність без іншого учасника або тільки з негласним учасником, може мати в якості фірми своє прізвище з хоча б одним повністю написаним своїм іменем. До фірми не можна робити ніяких доповнень, які вказують на відносини, пов'язані з наявністю товариства або іншим чином здатні ввести в оману щодо виду чи обсягу справи або інших властивостей власника. Допускаються доповнення, що містять відмінні ознаки особи чи діяльності.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено державну реєстрацію ОСОБА_5 з правом здійснення господарської діяльності в Федеративній республіці Німеччина та правом використання в назві Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel та W.Vogelmann Import-Export-Handel, що є тотожними поняттями та застосовуваними назвами одного і того ж суб'єкта підприємництва.
Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, Службою безпеки України та відповідачем не зазначено конкретної норми Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , яку на думку останніх, було порушено суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, до якого застосовано санкцію.
Також, відповідачем та СБУ не надано суду протоколу в підтвердження порушень Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel митних правил, як це передбачено статтею 488 Митного кодексу України, що свідчить про необґрунтованість посилань Служби безпеки України та відповідача на порушення Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel статті 483 Митного кодексу України, на підставі чого до останнього застосована санкція.
Натомість, згідно листа Київської міської митниці ДФС України від 13 березня 2017 року за № 2051/10/26-70-2004 відсутні з боку W.Vogelmann Import-Export-Handel порушення митного законодавства України при переміщенні товару з Федеративної республіки Німеччина на територію України.
Таким чином, оскаржуваний наказ прийнято безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства, відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним.
Покликання апелянта на те, що у зв'язку із прийняттям наказу Мінекономрозвитку від 11.08.2017 року №1204 Про скасування спеціальної санкції, що застосована до іноземного суб'єкта господарської діяльності була скасована дія тимчасової санкції, застосованої оскаржуваним наказом, що свідчить про відсутність предмету спору у справі, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що відповідач заперечує протиправність оскаржуваного наказу та останнім до позивача неправомірно було застосовано санкції у вигляді зупинення його зовнішньоекономічної діяльності на території України, чим порушено права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання оскаржуваного наказу протиправним.
Також, є необґрунтованими покликання апелянта на те, що оскаржуваний наказ не стосується позивача, позаяк санкція - зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосована до Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel, а позивач як фізична особа може здійснювати безперешкодно свою зовнішньоекономічну діяльність на території України.
Так, як зазначалося вище, ОСОБА_5 (ОСОБА_5) зареєстрований з правом здійснення господарської діяльності в Федеративній республіці Німеччина та правом використання в назві Firma W.Vogelmann Import-Export-Handel та W.Vogelmann Import-Export-Handel, що є тотожними поняттями та застосовуваними назвами одного і того ж суб'єкта підприємництва.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяС.Б. Шелест
(Повний текст постанови складений 19 березня 2018 року.)
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Шелест С.Б.
Кузьмишина О.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2018 |
Оприлюднено | 20.03.2018 |
Номер документу | 72803582 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Глущенко Я.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні