Ухвала

від 18.03.2018 по справі 243/1677/18

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 243/1677/18

Кримінальне провадження № 1-кс/243/472/2018

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2018 року слідчий суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Слов`янського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, громадянина України, пенсіонера, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

18 березня 2018 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, в межах юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування слідчим СВ Слов`янського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із вказаного клопотання вбачається, що в жовтні 2013 року на підставі Постанов Кабінету Міністрів України: № 1764 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», № 1404 від 09.10.2006 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», № 903 від 1 1.12.2013 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 9 жовтня 2006 р. № 1404», Комунальним підприємством "Слов`янське управління капітального будівництва" Слов`янської міськради Донецької області (ЄДРПОУ 37467267, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Рози Люксембург, 44) була проведена закупівля за бюджетні кошти:

- «Капітальний ремонт водопроводу сел. Черевківка м. Слов`янська». Виконання будівельно-монтажних робіт по заміні труб сталевих на труби поліетиленові для подачі холодної води. Переможець - ТОВ «Донсервісбуд» (ЄДРПОУ 32942802, м. Донецьк), сума договору - 1 484 072,4 грн.

Джерелом фінансування був місцевий бюджет, головним розпорядником визначено Управління житлового комунального господарства Слов`янської міської ради Донецької області.

30 грудня 2013 року, заступником директора коммунального підприємства Слов`янської міської ради «Слов`янське управління капітального будівництва» - ОСОБА_7 , укладено договір з ТОВ Донсервісбуд» в особі директора ОСОБА_8 № 30/12, на проведення капітального ремонту водопроводу сел. Черевківка м. Слов`янська Донецької області. При цьому, ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді директора TOB Донсервісбуд» (код ЄДРПОУ 32942802), та виконуючи покладені на нього функції, був посадовою особою, на яку покладено виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій.

В рамках договору 30 грудня 2013 року на підставі платіжного доручення № 65 зазначеним комунальним підприємством відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 903 від 11.12.2013 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 9 жовтня 2006 р. № 1404», яким було визначено, що: «Для виконання у 2013 році робіт, пов`язаних із реконструкцією системи водопостачання із втіленням сучасних технологій очистки води м. Слов`янська, замовники можуть здійснювати попередню оплату в розмірі 100 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як дев`ять місяців», здійснено 100% передоплату за вказані роботи ТОВ «Донсервісбуд» (ЄДРПОУ 32942802) на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Банк «Фінанси та кредит».

Однак, обсяг фактично виконаних робіт по капітальному ремонту водопроводу сел. Черевківка м. Слов`янськ не відповідає локальном) кошторису. Вартість по капітальному ремонту водопроводу сел. Черевківкг м. Слов`янськ в цінах на 2013 рік складає 1560543,8 грн., що на 230305,2 грй менше, чим вказано у локальному кошторисі.

Крім того, ТОВ Донсервісбуд» (код СДРПОУ 32942802) зареєстроване за юридичною адресою: м. Донецьк, вул. Сеченова, б. 1 та на теперішній час на контрольованій владою території України переєстрацію не здійснено, грошові кошти, перераховані за договором № 30/12 від 30.12.2013 на рахунках підприємства відсутні, на рахунок Управління житлового комунального господарства Слов`янської міської ради Донецької області не повернуті, роботи виконані не в повному обсязі та не здані замовнику, в установленому чинним законодавством України порядку. Тобто ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Донсервісбуд» (код СДРПОУ 32942802), своїми протиправними умисними діями вчинив заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених у великих розмірах.

04 вересня 2015 року на підставі здобутих в ході розслідування кримінального провадження доказів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

11.09.2015 у зв`язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_8 кримінальне провадження зупинено, а останнього оголошено у розшук.

25.07.2017 ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої 04.09.2015 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та повідомлено про підозру у заволодінні чужим майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, тобто злочині, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України.

25.07.2017 підслідність вказаного кримінального провадження визначено за слідчим відділом Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області.

Згідно листа Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях від 05.02.2018 року №7814/1-163нт, ОСОБА_9 можливо переховується від органів досудового розслідування за адресою: АДРЕСА_2 , а також періодично перетинає лінію розмежування (КПВВ «Зайцево»). Разом з тим, затримання ОСОБА_8 на даний час не проведено у зв`язку з тим, що строк дії ухвали слідчого судді Краматорського міського суду про дозвіл на затримання завершився 30.06.2016.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_11 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 в разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється та останній є особою, яка не проживає за місцем реєстрації, може продовжувати свою злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків, по даному кримінальному провадженню, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, а також надання бажаних свідчень у подальшому чи надавання завідомо неправдивих свідчень; вчиняти аналогічні чи інші кримінальні правопорушення у зв`язку з тим, що підозрюваний не займається суспільно-корисною працею, не має постійного місця роботи та будь-якого офіційного (законного) джерела отримання доходів, тобто з урахуванням його майнового стану він, у зв`язку із необхідністю отримання коштів для забезпечення своїх побутових потреб, може вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 .

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання, просили відмовити у його задоволенні, а застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, які підтримали дане клопотання, підозрюваного, дослідивши надані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014050000001251 від 19 грудня 2014 року, приходжу до переконання, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом с частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв`язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під-вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена у ч.1 ст. 176 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, однак це не може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, потреби ж досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у реалізацію прав і свобод підозрюваним, про який йдеться у клопотанні слідчого.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення

Також враховується: тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_6 ; вік та стан здоров`я підозрюваного.

Таким чином, слідчим взагалі не мотивоване таке звернення, а перелічені в ньому ризики не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не вбачаються з долучених до клопотання матеріалів.

Також, слід зауважити, що посилання слідчого у своєму клопотання на прогнозування ймовірності вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення та ухилення останнього від явки до слідчого та суду є безпідставним й не може сприйматись судом як об`єктивне та використовуватись при вирішенні клопотання, оскільки воно побудоване на самих лише припущеннях.

Згідно з п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов до переконання про відсутність підстав для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді взяття під варту внаслідок відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст. 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, у задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.

Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини, зазначені у ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість скоєного правопорушення, особу підозрюваного, наявність постійного місця проживання, разом із братом, наявність на утриманні жінки.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту .

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що з врахуванням особи підозрюваного, наявна достатність підстав для покладення на ОСОБА_6 обов`язків, визначених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя -.

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Слов`янського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов`язки:

1) заборонити йому залишати житло за постійним місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) з 20.00год. одної доби до 06.00 год. наступної доби.

2)прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

3)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження.

Ухвала втрачає законної сили через 60 днів.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 передати для виконання до Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області та до Краматорського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Відповідно до вимог, передбачених ч.4 ст.181 КПК України, орган Національної поліції зобов`язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. Крім того в разі невиконання ним вище перерахованих обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, підозрюваним протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.

Слідчий

суддя Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1