Ухвала

від 12.03.2018 по справі 3/2/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 березня 2018 р. Справа № 3/2/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі суддів: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., судді Матвійчука В.В., судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця Гончаренка Олександра Віталійовича про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Хмільницького районного управління юстиції зняти арешт з рухомого та нерухомого майна Гончаренка О.В., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, накладений в ході виконавчого провадження по примусовому виконанню мирової угоди, затвердженої 16.07.2013р. у справі № 3/2/2011/5003

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", код ЄДРПОУ 34047020 (юр. адреса: вул. Щорса, 36Б, м. Київ, 01133; пошт. адреса: вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 01015)

до : Фермерського господарства "Дар-5", код ЄДРПОУ 33243343 (вул. Леніна, 131А, с. Пустовійти, Хмільницький район, Вінницька область)

до: Фермерського господарства "Дар 5", код ЄДРПОУ 36401933 (вул. Гагаріна, 30, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053)

до: Фізичної особи-підприємця Гончаренка Олександра Віталійовича, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", код ЄДРПОУ 33243364 (с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053)

про стягнення заборгованості 3103605,17 грн. за кредитним договором №34/К-07 від 28.11.2007р. та договорами поруки, -

за участю представників:

заявника (боржника) Гончаренка Олександра Віталійовича: Білик В.П. - представник за довіреністю від 1083 від 09.03.2018р.;

Відділу державної виконавчої служби Хмільницького районного управління юстиції Дубчак О.А., службове посвідчення ВІ № 124 від 07.06.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

27.02.2018р. до Господарського суду Вінницької області надійшла скарга фізичної особи-підприємця Гончаренка Олександра Віталійовича про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Хмільницького районного управління юстиції зняти арешт з рухомого та нерухомого майна Гончаренка О.В., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначену скаргу розподілено на розгляд колегії суддів: Колбасов Ф.Ф. - головуючий, судді Матвійчук В.В., Нешик О.С.

Ухвалою суду від 28.02.2018р. скаргу прийнято до провадження колегією суддів у вищевказаному складі та призначено до розгляду на 12.03.2018р.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

В судовому засіданні 12.03.2018р. представник скаржника підтримав подану скаргу та просив зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Хмільницького районного управління юстиції зняти арешт з рухомого та нерухомого майна Гончаренка О.В. Зазначив, що дізнавшись в 2018 році про те, що майно боржника перебуває під арештом на підставі зазначеного документа, останній 08.02.2018р. подав до органу ДВС заяву, в якій просив закрити виконавче провадження в справі за № 3/2/2011/5003 та зняти обмеження (арешт) на майно яке належить на праві приватної власності скаржнику. Арешт накладено за постановою органу ДВС від 21.10.2016р. за №ВП 52368274.

13.02.2018р. на ім'я скаржника надійшов лист органу ДВС за №15.38-25/2670, в якому зазначено про те, що арешт може бути знято у разі фактичного виконання в повному обсязі зобов'язання згідно виконавчого документа, або скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ. Боржник вважає дії органу ДВС помилковими, посилаючись на те, що закінчення виконавчого провадження є підставою для зняття арешту з майна.

Посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 39 та ч.2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" скаржник вказує, що орган ДВС в разі примирення сторін шляхом складання мирової угоди затвердженої судом, зобов'язаний закінчити виконавче провадження та зняти арешт з майна боржника з подальшим поверненням виконавчих документів суду, який їх видав. Також в обґрунтування поданої скарги вказано про те, що стягувач на час звернення до органу ДВС був позбавлений ліцензії, змінився його статус, а відтак документи (заява, доручення на представництво) мають бути підписані від імені тимчасової адміністрації, ліквідатора, а також до матеріалів справи виконавчого провадження мають бути долучені документи, які свідчать про правосуб`єктність особи стягувача.

З цих підстав скаржник просить зобов'язати Державну виконавчу службу Хмільницького міжрайонного управління юстиції зняти арешт з рухомого, нерухомого майна Гончаренка Олександра Віталійовича зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1.

Хмільницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в листі від 12.03.2018р. за № 15.31/25/4864 та державний виконавець Дубчак О.А. в судовому засіданні надав пояснення про те, що ухвала у справі № 3/2/2011/5003 від 16.07.2013 року про стягнення з ФОП Гончаренка Олександра Віталійовича 2138825,42 грн. на користь ПАТ "Дельта Банк" поступила на виконання 26.09.2016 року. 27.09.2016р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанови направлені сторонам. В ході проведених виконавчих дій встановлено, що за ФОП Гончаренко О.В. зареєстровані транспортні засоби, іншого майна на яке можна звернути стягнення у боржника не виявлено. 21.10.2016р. винесено постанову про арешт майна боржника - SUZUКI GRANT VITARA ATYLX, днз НОМЕР_2, 2008 р.в., ВАЗ 2121, днз НОМЕР_3, 1988 р.в., ВАЗ 21150, днз НОМЕР_4, 2003 р.в., причіп ПР БЗП 5, днз НОМЕР_5, 2005 р.в. 10.04.2017р. винесено постанову про розшук майна боржника.

26.12.2017р винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" в зв'язку з тим, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено.

Завершення виконавчого провадження та зняття арешту з майна можливе лише у разі фактичного виконання в повному обсязі згідно виконавчого документа або скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ згідно п.п.5,9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". З цих підстав державний виконавець просив відмовити в задоволенні скарги.

14.02.2018р. від стягувача - ПАТ "Дельта Банк" до суду надійшла заява за вих. № 02.20.3-245 від 07.03.2016р., якою стягувач просив залишити скаргу без руху, оскільки копії скарги стягувач не отримував. Дана заява не може бути задоволена, оскільки ухвалою суду від 28.02.2018р. скарга ФОП Гончаренка О.В. прийнята до провадження та розгляду по суті.

З огляду матеріалів справи та виконавчого провадження судом встановлено, що в провадженні колегії суддів господарського суду Вінницької області у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Білоуса В.В. і Кожухар М.С., перебувала справа №3/2/2011/5003 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Фермерського господарства "Дар-5" до Фермерського господарства "Дар 5" та до Фізичної особи-підприємця Гончаренка Олександра Віталійовича, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" про стягнення 3103605,17 грн. за кредитним договором №34/К-07 від 28.11.2007р. та договорами поруки.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.07.2013р. затверджено мирову угоду та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України та припинено провадження у справі №3/2/2011/5003.

Як вбачається з мирової угоди, сторони погодились і домовились про наступне.

Між Банком, як кредитором, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", як позичальником, укладено Кредитний договір № 34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28 листопада 2007р., згідно якого Банк надає ТОВ "Куманівецьке" кредит, а останній зобов'язаний здійснити погашення кредиту і процентів за користування кредитом. Банком свої зобов'язання виконано в повному обсязі.

Між Банком та ФГ "Дар - 5", як поручителем укладено Договір поруки 09.06.2009р. №34/2кпор-07-02, згідно якого ФГ "Дар - 5" зобов'язується перед Банком відповідати солідарно за виконання ТОВ "Куманівецьке" зобов'язань, що виникають для останнього з Кредитного договору.

Між Банком та ФГ "Дар 5", як поручителем укладено Договір поруки від 09.06.2009р. №34/2жпор-07-03, згідно якого ФГ "Дар 5" зобов'язується перед Банком відповідати солідарно за виконання ТОВ "Куманівецьке" зобов'язань, що виникають для останнього з Кредитного договору; між Банком та ФОП як поручителем укладено Договір поруки від 28.11.2007р. №34/2лшор-07, згідно якого ФОП зобов'язується перед Банком відповідати солідарно за виконання ТОВ "Куманівецьке" зобов'язань, що виникають для останнього з Кредитного договору.

Банком, згідно з Кредитним договором № 34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28 листопада 2007р., повністю виконано зобов'язання щодо перерахування грошових коштів у визначених кредитним договором розмірах та строки.

ТОВ "Куманівецьке" не виконало свої зобов'язання за Кредитним договором №34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28 листопада 2007р., що підтверджується ухвалю Господарського суду Вінницької області від 15.06.2010р. у справі №10/158-09 про банкрутство ТОВ "Куманівецьке", якою визнано кредиторські вимоги ТОВ "Укрпромбанк" (правонаступником якого є АТ "Дельта Банк") до боржника в сумі 2138825,42 грн.

Заборгованість за Кредитним договором № 34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28 листопада 2007р. становить 2138 825,42 грн.

Поручителі ФОП Гончаренко О.В., ФГ "Дар - 5", ФГ "Дар 5" як солідарні з ТОВ "Куманівецьке" боржники за згодою Банку, як кредитора, здійснюють погашення боргу на загальну суму 1650000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28 листопада 2007р. у відповідності до узгодженого між сторонами графіку погашення.

У разі невиконання ФГ "Дар 5" обов'язків щодо погашення заборгованості, згідно з графіком зазначеним в п.4.2. Мирової угоди, обов'язок погашення боргу покладається на ФОП Гончаренко О.В., ФГ "Дар - 5", ФГ "Дар 5" у відповідності до графіку зазначеного в п.4.2. Мирової угоди.

Поручителі за згодою Банку, здійснюють часткове погашення боргу в розмірі 1650000,00 грн., які будуть направлені Банком на погашення заборгованості, визначеної в п. 3 Мирової угоди.

Поручителі мають право виконати своє зобов'язання передбачене п.4.1, 4.2., 4.3 Мирової угоди по погашенню заборгованості достроково.

За умови повного виконання Поручителями своїх зобов'язань, передбачених в п.4.1, 4.2., 4.3 Мирової угоди, зобов'язання щодо погашення заборгованості за Кредитним договором № 34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28 листопада 2007р., укладеним між Банком та ТОВ "Куманівецьке", вважаються виконаними, а всі договори укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним Кредитним договором припиненими.

Сторони визнають та погоджуються з тим, що у випадку неналежного виконання умов Мирової угоди, а саме несплати в повному обсязі та/або у встановлений строк платежу, Банк має право: вимагати від Поручителів сплати повної суми заборгованості, визначеної у справі про банкрутство ТОВ "Куманівецьке", а саме: - 2138825,42 грн., звернутися до Господарського суду з позовом про спонукання виконання вимог цієї Мирової Угоди чи іншою заявою або направити до Державної виконавчої служби заяву про примусове виконання вимог мирової угоди та стягнення заборгованості на загальну суму - 2138825,42 грн.

У разі невиконання поручителями зобов'язань, прийнятих на себе за умовами і в терміни, визначені мировою угодою, Банк має право на примусове стягнення заборгованості в сумі з 2138825,42 грн. (за вирахуванням сум, сплачених за Мировою угодою), відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" шляхом пред'явлення до виконавчої служби ухвали господарського суду Вінницької області про затвердження мирової угоди у справі №3/2/2011/5003, яка відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

24.06.2014р. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось із заявою за № 18.5/576 від 18.06.2014р. про видачу дублікату ухвали від 16.07.2013р. у справі № 3/2/2011/5003 в зв'язку із втратою. Ухвалою суду від 26.06.2014р. дану заяву було задоволено та видано позивачу дублікат ухвали у справі № 3/2/2011/5003 від 16.07.2013 р. про припинення провадження у справі.

26.09.2016р. до Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшла заява ПАТ "Дельта Банк" про прийняття дублікату ухвали господарського суду Вінницької області у справі №3/2/2011/5003 від 16.07.2013р. до виконання та відкриття виконавчого провадження.

27.09.2016р. головним державним виконавцем Хмільницького міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання дублікату ухвали господарського суду Вінницької області у справі №3/2/2011/5003 від 16.07.2013р.

Згідно п.п. 4, 5 резолютивної частини даної постанови, виконавцем накладено арешт на все майно, належне ФОП Гончаренко О.В. та заборонено відчуження будь-якого належного йому майна в межах суми боргу.

Дана постанова була направлена сторонам виконавчого провадження, в т.р. ФОП Гончаренку О.В. із супровідним листом від 05.10.2016р. за № 03-7029. Також 05.10.2016р. органом ДВС були винесені постанови про арешт коштів боржника Гончаренка О.В. на рахунках банківських установ.

У строк, визначений Законом України "Про виконавче провадження", вказані постанови до господарського суду не оскаржувались.

Листом від 18.10.2016р. Територіальний сервісний центр № 0545 в м. Хмільник повідомив державного виконавця про наявність транспортних засобів, зареєстрованих за ФОП Гончаренком О.В.: SUZUКI GRANT VITARA ATYLX, днз НОМЕР_2, 2008 р.в., ВАЗ 2121, днз НОМЕР_3, 1988 р.в., ВАЗ 21150, днз НОМЕР_4, 2003 р.в., причіп ПР БЗП 5, днз НОМЕР_5, 2005 р.в.

21.10.2016р. головним державним виконавцем Хмільницького міськрайонного управління юстиції Дубчаком О.В. винесено постанову про накладення арешту на вищеперелічені транспортні засоби. Постановою від 10.04.2017р. оголошено розшук транспортних засобів, належних боржнику, а саме: SUZUКI GRANT VITARA ATYLX, днз НОМЕР_2, 2008 р.в., ВАЗ 2121, днз НОМЕР_3, 1988 р.в., ВАЗ 21150, днз НОМЕР_4, 2003 р.в., причіп ПР БЗП 5, днз НОМЕР_5, 2005 р.в.

26.12.2017р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на тій підставі, що боржник не працює, рахунків та майна, на які можна звернути стягнення у боржника не виявлено, транспортні засоби, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлено. Із супровідним листом від 26.12.2017р. № 1531-25/16608 вказану постанову було надіслано стягувачу та боржнику.

З урахуванням встановлених обставин скарги суд приходить до наступних висновків.

Частинами. 1, 2 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і як вже було зазначено вище, за умовами затвердженої судом у даній справі мирової угоди, поручителі ФОП Гончаренко О.В., ФГ "Дар - 5", ФГ "Дар 5" як солідарні з ТОВ "Куманівецьке" боржники за згодою Банку, як кредитора, здійснюють погашення боргу на загальну суму 1650 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28 листопада 2007р. у відповідності до узгодженого між сторонами графіку погашення. У разі невиконання ФГ "Дар 5" обов'язків щодо погашення заборгованості, згідно з графіком зазначеним в п.4.2. Мирової угоди, обов'язок погашення боргу покладається на ФОП Гончаренко О.В., ФГ "Дар - 5", ФГ "Дар 5" у відповідності до графіку зазначеного в п.4.2. Мирової угоди. Сторони визнають та погоджуються з тим, що у випадку неналежного виконання умов Мирової угоди, а саме несплати в повному обсязі та/або у встановлений строк платежу, Банк має право: вимагати від Поручителів сплати повної суми заборгованості, визначеної у справі про банкрутство ТОВ "Куманівецьке", а саме: - 2138825,42 грн., звернутися до Господарського суду з позовом про спонукання виконання вимог цієї Мирової Угоди чи іншою заявою або направити до Державної виконавчої служби заяву про примусове виконання вимог мирової угоди та стягнення заборгованості на загальну суму - 2138825,42 грн.

Враховуючи, що Банк не отримав задоволення своїх грошових вимог у добровільному порядку, останній звернувся до органу державної виконавчої служби за примусовим стягненням боргу з боржника та його поручителів та ініціював відкриття виконавчого провадження.

В силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон України "Про виконавче провадження").

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За змістом ст. 12 даного Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

При цьому, відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Однією із засад здійснення виконавчого провадження, зокрема, є співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями (ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" ).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За змістом ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень в т.ч. є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

За змістом ч.4 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

У ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, в ході здійснення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника Гончаренка О.В. на підставі відповідей на запити у відповідні інстанції, було встановлено факт реєстрації за боржником транспортних засобів, в зв'язку з чим 10.04.2017р. державним виконавцем у відповідності до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" оголошено їх розшук.

При цьому пунктом 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадку, коли транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не були виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, це є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу. Оскільки за результатами розшуку транспортних засобів виявлено не було, 26.12.2017р. виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Суд також зазначає, що як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, ухвала суду від 16.07.2013р. про затвердження мирової угоди неодноразово пред'являлась до виконання, в зв'язку з її поверненням: 11.12.2014р. - на підставі п. 10 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження": 24.04.2015р. та 13.11.2015р. згідно п. 2 ст. 47 названого Закону; 23.12.2015р. та 27.02.2016р. - в зв'язку з відмовою у відкритті провадження на підставі п. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". 30.06.2016р. виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривались пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Суд констатує, що у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження не є таким, що закінчилось. Більше того, державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з тих підстав, що поліцією не розшукано транспортні засоби, на які може бути звернуто стягнення.

Відповідно до положень статті 39 вищевказаного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) визнання боржника банкрутом;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Таким чином, закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для зняття арешту з майна боржника. Суд погоджується з доводами державного виконавця, що завершення виконавчого провадження та зняття арешту з майна можливе лише у разі фактичного виконання в повному обсязі згідно виконавчого документа або скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ

Разом з тим, суд констатує, що дії боржника, спрямовані на зняття арешту з майна, яке попередньо було оголошено в розшук, проте не було розшукано поліцією, у поєднанні з тим, що судове рішення (ухвала суду про затвердження мирової угоди) залишилось невиконаним, - свідчать про небажання боржника виконувати судове рішення, яке набрало законної сили. На це суд зауважує, що принципом господарського судочинства є виконуваність рішення суду. Виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно абзацу 1 пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. З огляду на вищенаведене, судом встановлено відсутність порушень порядку вчинення виконавчих дій, а тому скарга фізичної особи-підприємця Гончаренка Олександра Віталійовича про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Хмільницького районного управління юстиції зняти арешт з рухомого та нерухомого майна Гончаренка О.В., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця Гончаренка Олександра Віталійовича про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Хмільницького районного управління юстиції зняти арешт з рухомого та нерухомого майна Гончаренка О.В., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

2. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

3. Ухвала суду підписана 19.03.2018р.

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Суддя Матвійчук В.В.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 6 прим.:

1 - до справи;

2 - Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп. 20, ДРПА. оф. 103);

3 - ФГ "Дар-5" (вул. Леніна, 131А, с. Пустовійти, Хмільницький район, Вінницька область, 22036) ;

4- ФГ "Дар 5"(вул. Гагаріна, 30, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22000);

5- ФОП Гончаренко О.В. (АДРЕСА_1);

6- ліквідатору ТОВ "Куманівецьке" - арбітражному керуючому Томашуку М.С. (АДРЕСА_2);

7- Відділу державної виконавчої служби Хмільницького районного управління юстиції (м. Хмільник, вул. Пушкіна, 26)