Рішення

від 19.02.2018 по справі 905/2681/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.2018 Справа № 905/2681/16

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання (помічник судді) Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (юридична адреса: 84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Островського, будинок № 8; адреса для листування: 87000, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Войніч, будинок № 2; код ЄДРПОУ 00131268)

до командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (87000, Донецька область, смт.Володарське, вулиця Совєтська, будинок № 2; код ЄДРПОУ 20360893)

та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69063, місто Запоріжжя, вулиця Земського лікаря Лукашевича, будинок № 4; код ЄДРПОУ 07809992)

за участю третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів - Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів - Військової частини НОМЕР_2 (32300, Хмельницька область, мсто Камянець-Подільський, вулиця Гагаріна, будинок № 56; код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

про стягнення 47154,16грн. боргу за перевищення договірних величин електроспоживання, 371,91грн. 3% річних, 5553,07грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача2: не з`явився

від третьої особи 1:не з`явився

від третьої особи 2:не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП», Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя про стягнення 47154,16грн. боргу за перевищення договірних величин електроспоживання, 371,91грн. 3% річних, 5553,07грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору про постачання електричної енергії №33 від 25.01.2010 відповідач 1 перевищив договірні величини електроспоживання, рахунки за перевищення договорних величин відповідачами 1, 2 не оплачені, тому за ними налічується борг за прострочку оплати якого нараховуються пеня, а також інфляційні та річні на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2017 у справі № 905/2681/16 скасовано рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2017, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2017. для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Фурсову С.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.11.2017 справу №905/2681/16 прийнято до провадження суддею Фурсовою С.М., розгляд якої призначено на 04.12.2017.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2017 розгляд справи відкладено до 19.12.2017, залучено до участі у справі в якості третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів - Військову частину НОМЕР_2 .

У зв`язку з набранням чинності 15.12.017 Закону України №2147 VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, ухвалою суду від 19.12.2017 справу №905/2681/16 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання відкладено на 22.01.2018, встановлено строк на подання сторонами документів.

Ухвалою суду від 22.01.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 20.02.2018

У судове засідання 20.02.2018 представники сторін не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

25 січня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (позивач, Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Володарське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0517» (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №33 (далі Договір або Договір електропостачання, т.1, а.с.8-21).

З Загальних положень Статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (т.1, а.с.80, зворотній бік) вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго», а надалі на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Таким чином, відбулась зміна найменувань позивача без зміни його організаційно-правової форми, що не свідчить про реорганізацію товариства, а Постачальником за Договором є позивач у даній справі.

З Загальних положень Меморандуму Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (т.1, а.с.107) вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Володарське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0517» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Володарське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0517», а в подальшому було перетворене в Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП».

Додатковою угодою від 05.02.2014 до Договору (т.1, а.с.26) сторони домовились у зв`язку з припиненням Публічного акціонерного товариства «Володарське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0517», шляхом його перетворення та створенням Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП», що є його правонаступником, змінити в тексті Договору та додатків до нього найменування Споживача на Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (юридична та фактична (поштова) адреса: 87000, Донецька область, Володарський район, вул.Совєтська, 2).

Таким чином, Споживачем за Договором є відповідач-1 у даній справі.

Розділом 1 Договору визначено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об`єктами) приєднаною потужністю 160,0кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до підп.2.2.2. Договору Постачальник зобов`язався постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору.

Згідно з підп.2.3.4. Договору Споживач зобов`язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» до Договору.

Відповідно до підп.4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених підп.2.3.4.-2.3.5. Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми.

Пунктами 3.1.3., 3.2.1. Договору передбачене право Постачальника визначати величини споживання електричної енергії та право Споживача на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, передбаченому умовами розділу 5 Договору. Згідно з п.5.1. розділу 5 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою, встановленою додатком №7 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем» до Договору. Визначені згідно з п.5.1. Договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до Договору як договірні величини споживання електричної енергії. Процедура коригування договірних величин споживання електричної енергії передбачена п.5.7. Договору. Відповідно до п.4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов; Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством (п.9.5. Договору).

Відповідно до п.1 Додатку №5 «Порядок розрахунків» до Договору (далі Додаток №5, т.1, а.с.22-25) розрахунковим вважається період встановлено Споживачу з 00-00год. 14 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00год. 13 числа поточного місяця.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду згідно з розділом 5 Договору, Постачальник надає Споживачу повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та виписує окремий рахунок на суму вартості, визначеної як добуток значення перевищення договірної величини споживання електричної енергії на середньозважений тариф (п.7 Додатку №5).

За п.10 Додатку №5 остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі, передбачені Договором та ПКЕЕ, здійснюються Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника, вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Договір, Додаток №5 та Додаткова угода від 05.02.2014 до нього підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками.

До грудня 2014 року включно відповідач-1 сумлінно виконував свої зобов`язання за Договором електропостачання; відповідно до умов Додатку №5 до вказаного Договору станом на 01.01.2015 існувала передплата за активну електричну енергію в сумі 3 604,98гривень. (т.1. а.с.113, 114, 215).

Додатком №8 від 20.09.2014 «Договірні величини споживання електричної енергії КТ «ТОВ «Володарське АТП» на 2015 рік» до Договору сторони погодили обсяги постачання електроенергії у 2015 році на рівні по 2000кВт/год у січні березні та вересні грудні (для кожного з місяців) та по 1500кВт/год у квітні серпні (для кожного з місяців) (т.1, а.с.27).

Рішенням №2 повного учасника «Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (протокол від 01.11.2014) у зв`язку з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції за зверненням керівництва військової частини В-1719 про термінове розміщення особового складу на території підприємства через несприятливі погодні умови дозволене тимчасове розміщення на території Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, які здійснюють захист суверенітету України (т.1, а.с.207), про що позивач був неодноразово повідомлений листами відповідача-1 та місцевих органів влади (т.1, а.с.101, 208, 209, 210, 211, 213, 216; т.2, а.с.2).

02.11.2014 Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (Позичкодавець, відповідач-1) та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (Користувач, відповідач-2) уклали Договір позички №1 (т.1, а.с.97-98).

Відповідно до п.1.1. Договору позички Позичкодавець передає Користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений Договором, частину нерухомого майна (Об`єкт позички) загальною площею 6397,9кв.м., що розташоване за адресою: 87000, Донецька область, Володарський район, вул.Совєтська, 2, а Користувач приймає об`єкт позички та зобов`язується повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого Договором.

Згідно з п.1.2. Договору позички Об`єкт позички належить Позичкодавцеві на праві приватної власності.

Об`єкт позички передається Користувачу для особового складу військових частин строком на 11 місяців відповідно до вимог законодавства України. Договір позички вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних його умов і підписання сторонами тексту Договору та є підставою для укладення угоди на оплату комунальних послуг та інших витрат (у разі необхідності) (п.п.1.4.-1.6. Договору позички).

Об`єкт позички повинен бути переданий Позичкодавцем та прийнятий Користувачем протягом 5-ти днів з моменту підписання Договору за актом приймання-передавання, підписання якого свідчить про фактичну передачу об`єкта позички (п.2.1. Договору позички).

Відповідно до п.3.1. Договору позички оплата комунальних послуг, та інших витрат перераховується користувачем на розрахунковий рахунок Позичкодавця щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі припинення (розірвання) Договору Користувач сплачує комунальні послуги та інші витрати до дня повернення Об`єкта позички за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Користувача від обов`язку сплатити заборгованість з комунальних послуг та інших витрат, якщо така виникла, у повному обсязі (п.3.3. Договору позички).

Згідно з п.5.7. Договору позички Користувач зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням Об`єкта позички. Після підписання цього Договору укласти з Позичкодавцем угоди про відшкодування витрат Позичкодавця на утримання Об`єкта позички, відповідних комунальних послуг та інших витрат.

Відповідно до п.7.2. Договору позички Позичкодавець зобов`язався не вчиняти дій, які б перешкоджали Користувачу користуватися Об`єктом позички на умовах Договору.

Позичкодавець не відповідає за зобов`язаннями Користувача. Користувач не відповідає за зобов`язаннями Позичкодавця, якщо інше не передбачено цим Договором (п.9.2. Договору позички).

Договір укладено строком на 11 місяців, з 02.11.2014 до 02.10.2015 включно. Умови Договору позички зберігають силу протягом усього строку Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Користувача, а в частині зобов`язань Користувача щодо оплати комунальних послуг та інших витрат до виконання зобов`язань (п.10.1., п.10.2. Договору позички).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (п.10.4. Договору позички в редакції Додаткової угоди №3 від 01.10.2015 т.1, а.с.175).

Додатковою угодою №3 від 01.10.2015 дію Договору позички продовжено з 03.11.2015 до 03.09.2016 включно (т.1, а.с.175).

Договір позички та Додаткова угода №3 до нього підписані обома сторонами без зауважень та скріплені їхніми печатками, а також засвідчені підписом командира і скріплені печаткою військової частини НОМЕР_1 .

За підписаним та скріпленим печатками обох сторін Актом від 02.11.2014 приймання-передавання Об`єкта позички за Договором №1 від 02.11.2014 (т.1, а.с.174) Позичкодавець передав, а Користувач прийняв у тимчасове користування майно загальною вартістю 794644,81гривень в належному стані, без явних недоліків і дефектів: адміністративно-побутовий корпус, гараж на 3 автомобіля, виробничий корпус, будівлю котельної, будівлю КПП, стоянку на 20 автомобілів, проїзди і майданчики, майданчик для стоянки, асфальтове покриття, дренаж майданчика, зовнішнє електроосвітлення, обладнання котельні.

Згідно з тристороннім Актом зняття початкових показників лічильника від 02.11.2014 за підписами відповідачів-1 та -2 і третьої особи (т.1, а.с.187, зворотній бік) станом на 02.11.2014 початкові показники лічильника №46747 007439.

Рішенням №3 повного учасника «Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (протокол від 26.12.2014) у зв`язку з тим, що на території Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» з 02.11.2014 була розміщена військова частина В-1719, яка на 26.12.2014 повністю зайняла територію та усі фонди підприємства (адміністративна будівля використовується під житло особового складу, а територія і виробничі приміщення для стоянки військової та інженерної спецтехніки, зберігання будматеріалів і устаткування) призупинена виробничо-господарська та фінансова діяльність Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» з 01.01.2015 до фактичного повного звільнення військовою частиною Збройних Сил України В-1719 території та адміністративних будівель Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (т.1, а.с.207 зворотній бік).

15.05.2015 Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (Виконавець, відповідач-1), військова частина НОМЕР_1 (Споживач, третя особа) та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (Платник, відповідач-2) уклали Договір про відшкодування вартості послуг з електропостачання №15/3 (далі Договір про відшкодування, т.1, а.с.99-100), предметом якого є забезпечення електропостачання Виконавцем на об`єкти Споживача, а Платником своєчасне відшкодування його вартості згідно виставлених рахунків у строки та на умовах, передбачених даним Договором, в процесі строкового живлення електричною енергією Споживача від мереж Виконавця (п.1.1.).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Тариф на електроенергію встановлюється у відповідності до виставлених ПАТ ДТЕК Донецькобленерго рахунків Виконавцю (п.п.2.1., 2.2. Договору про відшкодування).

Платник сплачує за послуги наступним чином: вартість електроенергії визначається за діючими на момент оплати тарифами; кількість спожитої електроенергії визначається відповідно до фактичного споживання, яке визначається згідно показників лічильника №46747, початкові показники лічильника 007439 та лічильника №55055424, початкові показники лічильника 002795,72, розрахунковий коефіцієнт 120; протягом десяти банківських днів з моменту отримання рахунку та акту виконаних робіт перераховує кошти на рахунок Виконавця; оплата проводиться виключно в безготівковій формі (п.2.3. Договору про відшкодування в редакції Додаткової угоди №1 без зазначення дати т.1, а.с.187).

Відповідно до п.4.1. Договору про відшкодування Споживач несе відповідальність, зокрема, за перевищення лімітів споживання.

За п.4.1. Договору про відшкодування Платник несе відповідальність згідно із законодавством і цим Договором за порушення зобов`язань, встановлених даним Договором і законодавством України на протязі дії Договору.

Договір про відшкодування набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2015р., але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов`язань сторонами. Також дія Договору розповсюджується на взаємовідносини, що склалися між сторонами до його укладення згідно зі ст.631 Цивільного кодексу України (п.7.1.).

Закінчення строку дії Договору про відшкодування не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбулось під час дії Договору (п.7.3. Договору про відшкодування).

Договір про відшкодування підписаний всіма сторонами без зауважень та скріплений їхніми печатками.

На час розгляду даної справи в суді військова частина В-1719 продовжує користуватися Об`єктом позички (т.1, а.с.231).

Позивач стверджує, що відповідачем-1 допущене перевищення договірних величин споживання електричної енергії у 2015 році: у лютому на 4757кВт/год вартістю 6284,47гривень; у березні на 6783кВт/год вартістю 9409,38гривень; у квітні на 11105кВт/год вартістю 15559,22гривень, у травні на 282кВт/год вартістю 390,57грмвень, у червні на 3420кВт/год вартістю 4892,31гривень, у липні на 3364кВт/год вартістю 5052,73гривень, у серпні на 431кВт/год вартістю 647,36гривень, у вересні на 3163кВт/год вартістю 4750,83гривень., у грудні на 110кВт/год вартістю 167,29гривень (т.1, а.с.3 (зворотній бік), 5), у зв`язку з чим йому виставлені рахунки за перевищення договірних величин споживання на загальну суму 47154,16гривень (т.1, а.с.58-66).

Право позивача як Постачальника на отримання від відповідача-1 як Споживача двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії передбачене п.4.2.2. Договору електропостачання.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - ПКЕЕ) обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

З положень ПКЕЕ виходить, що договірною величиною є категорія обсягу споживання електричної енергії, яка визначається сторонами саме у договорі про постачання електричної енергії.

Пунктом 4.2.2. Договору визначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Дійсно, Додатком №8 від 20.09.2014 «Договірні величини споживання електричної енергії Командитному товариству «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» на 2015 рік» до Договору про постачання електричної енергії сторони погодили обсяги постачання електроенергії у 2015 році на рівні по 2000кВт/год у січні березні та вересні грудні (для кожного з місяців) та по 1500кВт/год у квітні серпні (для кожного з місяців).

Крім того, позивачем на підставі п.4.2.1. Договору електропостачання заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 371,91гривень за загальний період 22.07.2015 30.06.2016 та пеня в загальній сумі 5553,07гривень за загальний період 22.07.2015 30.06.2016 за несвоєчасну оплату відповідачем-1 вартості активної електроенергії, спожитої у липні 2015 року червні 2016 року (т.1, а.с.5-7).

На момент розгляду даної справи вартість спожитої у січні 2015 року червні 2016 року активної електричної енергії оплачена позивачу повністю (т.1, а.с.144-151, 176-186).

Щодо вимог до відповідача-1.

Надаючи правову оцінку договору про постачання електричної енергії №33 від 25.01.2010, господарський суд встановив наступне.

Вказаний договір за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України, статей 264-271 Господарського кодексу України, Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергію.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до приписів п.6 ч1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та основними засадами зобов`язальних правовідносин (у тому числі засадами виконання зобов`язання) є справедливість, добросовісність та розумність.

Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов; Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством (п.9.5. Договору).

Матеріали справи не містять доказів розірвання договору про постачання електричної енергії №33 від 25.01.2010, а тому на момент виникнення спірних правовідносин він був чинний.

Постачальник зобов`язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (п.2.2.2. Договору).

Відповідно до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу (далі ЦК) України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Аналогічний припис міститься у ч.2 ст.218 Господарського кодексу України.

Договір електропостачання містить умову про те, що Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3. Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили (п.4.2.4. т.1, а.с.11).

Щодо вжитих відповідачем-1 заходів для належного виконання зобов`язань за Договором електропостачання суд зазначає наступне.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов`язаний повідомити постачальника за 20 робочих днів до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов`язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Рішенням №3 від 26.12.2014 повного учасника «Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» призупинена виробничо-господарська та фінансова діяльність Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» з 01.01.2015 (т.1, а.с.207 зворотній бік).

Відповідно до абз.2 п.6.18. Правил користування електричною енергією, затв. Постановою Нацкомелектроенергетики №28 від 31.07.1996р. (далі ПКЕЕ) постачальник електричної енергії зобов`язаний припинити постачання електричної енергії за договором з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією (редакція абз.2 п.6.18. станом на момент повідомлення позивача про припинення відповідачем-1 користування електричною енергією, кореспондується з умовами п.2.5. Договору електропостачання, відповідно до якого Постачальник зобов`язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення (т.1, а.с.10).

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Згідно наявних у матеріалах справи документах, відповідач-1 не повідомляв постачальника електричної енергії про звільнення приміщення для припинення постачання електричної енергії. Повідомлення про припинення споживання електричної енергії міститься у листі №32 від 25.06.2015 (отримано позивачем 06.07.2015 за вх.№2602), але вимога про відключення електропостачання відсутня (т.1, а.с.101).

З листування між позивачем та відповідачем-1 щодо коригування договірних величин вбачається, що прохання щодо відключення електричної енергії містяться у листі №34 від 15.07.2015 (отримано позивачем 15.07.2015) та №71 від 04.08.2016 (без відмітки про вручення позивачу (т.1, а.с. 101 зворотній бік, 104 зворотній бік).

Відповідно до актів не допуску № 003362 від 23.10.2015 та №003365 від 04.02.2016 за адресою: с.Володарське, вул.Совєтська, 2 (з відмітками командира військової частини НОМЕР_1 та директора «Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП») позивач не зміг здійснити відключення постачання електричної енергії, через не допуск споживачем до електроустановок.

При цьому, згідно п.2.3.6. Договору споживач зобов`язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, як власних, так і субспоживачів, а також для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку.

З наведеного слідує, що відключення постачання електричної енергії не відбулось з вини відповідача-1, оскільки саме він не забезпечив доступ представників позивача до електроустановок.

За приписом абз.3 п.6.18. ПКЕЕ Споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідного договору лише у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією.

Крім того, відповідач-1 вперше звернувся за відключенням 15.07.2015, в той час, як перевищення договірних величин вже відбулось у лютому-червні 2015 року.

Матеріали справи свідчать, що відключення об`єктів за вказаною адресою від енергопостачання так і не відбулось.

Пунктом 9.5 встановлено, що Договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Доказів звернення відповідача-1 із заявою про розірвання Договору про постачання електричної енергії №33 від 25.01.2010 у господарського суду відсутні.

Окрім іншого, сплата відповідачем-1 вартості нарахованої активної електроенергії, спожитої протягом розрахункового періоду, також є підтвердженням продовження дії Договору про постачання електричної енергії №33 від 25.01.2010 та виконання його умов сторонами.

Щодо коригування договірних величин.

У пункті 5.1 договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем» до цього договору.

Визначені згідно з п.5.1. цього договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються Додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» до цього Договору, як договірні величини споживання електричної енергії (п.6.1. Договору).

Так, сторони погодили Договірні величини споживання електричної енергії на 2015 рік у Додатку №8 до Договору, який підписано сторонами без зауважень.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду згідно з розділом 5 Договору, Постачальник надає Споживачу повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та виписує окремий рахунок на суму вартості, визначеної як добуток значення перевищення договірної величини споживання електричної енергії на середньозважений тариф (п.7 Додатку №5).

Звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядається постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії (п. 5.7. Договору)

Відповідач-1 звертався із заявами про коригування договірних величин у травні, серпні та грудні 2015 року.

Позивачем відкориговані договірні величини споживання електричної енергії у заявленому обсязі, що підтверджується повідомленням №33/201558 від 08.05.2015, №33/2015810 від 10.008.2015 та №33/20151214 від 14.12.2015 (т.1, а.с. 68, 70, 72).

Інших заяв про коригування договірних величин споживання електричної енергії матеріали справи не містять.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд не знайшов документального підтвердження вжиття відповідачем-1 всіх залежних від нього заходів.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду згідно з розділом 5 Договору, Постачальник надає Споживачу повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та виписує окремий рахунок на суму вартості, визначеної як добуток значення перевищення договірної величини споживання електричної енергії на середньозважений тариф (п.7 Додатку №5).

Як зазначено позивачем та відповідачем-1 не оспорено, на спірному об`єкті було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії у 2015 році: у лютому на 4757кВт/год вартістю 6284,47гривень; у березні на 6783кВт/год вартістю 9409,38гривень; у квітні на 11105кВт/год вартістю 15559,22гривень, у травні на 282кВт/год вартістю 390,57грмвень, у червні на 3420кВт/год вартістю 4892,31гривень, у липні на 3364кВт/год вартістю 5052,73гривень, у серпні на 431кВт/год вартістю 647,36гривень, у вересні на 3163кВт/год вартістю 4750,83гривень., у грудні на 110кВт/год вартістю 167,29гривень (т.1, а.с.3 (зворотній бік), 5), у зв`язку з чим йому виставлені рахунки за перевищення договірних величин споживання на загальну суму 47154,16гривень (т.1, а.с.58-66).

Рахунки отримані відповідачем-1, що підтверджується підписом начальника Володарського АТП, залишаються не сплаченими по теперішній час.

Посилання КТ «ТОВ «Володарське АТП» на те, що нарахування за перевищення договірної величини споживання електричної енергії є видом господарсько-правової відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тобто штрафом господарським судом не приймаються.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.12.2015 «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання» роз`яснено, що пунктом 6.16 Правил, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. Отже, названі нарахування за своєю правовою природою не є санкціями, а є спеціальним способом визначення вартості спожитої електричної енергії із застосуванням подвійного тарифу (у разі перевищення договірних величин споживання).

У статті 27 Закону України «Про електроенергетику», якою визначаються правопорушення в електроенергетиці та встановлюється відповідальність за такі правопорушення, відсутні наслідки перевищення споживачем лімітів електроспоживання.

Положеннями частини сьомої цієї статті як санкції визначено платежі, передбачені частинами третьою п`ятою статті 26 Закону, тоді як сплата двократної вартості за перевищення договірних величин споживання та за перевищення договірних величин потужності споживання встановлена частинами шостою та сьомою статті 26 (якою визначаються обов`язки та відповідальність споживачів енергії).

Також, господарський суд не приймає доводи КТ «ТОВ «Володарське АТП» про скасування штрафних санкцій за перевищення договірних величин у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

У п.4.3.1. Договору сторони погодили, що не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково. До обставин непереборної сили належать дії, які спричинені:

-винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

-непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);

-умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов`язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Сторона для якої виконання зобов`язання стало неможливим у наслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через п`ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили, а також надати документальні докази наявності обставин непереборної сили: відповідну довідку Торгово-промислової палати України або інших уповноважених органів державної влади.

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України на підтвердження настання для нього обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави для звільнення від відповідальності або відстрочення терміну виконання зобов`язань за Договором.

Тобто, нарахування за перевищення договірної величини не пов`язуються із наявністю вини споживача та необхідністю додаткового її доведення.

Щодо вимог до відповідача-2.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Згідно п.1.1 Правил, їх норми регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Відповідач-2 не є виробником або постачальником електричної енергії. При цьому, він не є споживачем, оскільки, згідно п. 1.2 Правил, під визначенням «споживач» розуміють юридичну або фізичну особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Визначення поняттю «споживачі енергії» надано і у ст.1 Закону України «Про електроенергетику», відповідно до якого це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Господарський суд встановив, що відповідач-1, як споживач за Договором, несвоєчасно повідомив позивача про необхідність відключення електроустановок.

Наведене спростовує твердження відповідачів про бездіяльність постачальника, що є підставою для звільнення відповідача-1 від відповідальності як добросовісного споживача.

Також, судом враховано що в силу положень п. 6.18 ПКЕЕ є неможливим припинення електропостачання об`єкта за умови знаходження у ньому нового споживача до розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами за розрахунковий період, та укладення нового договору про постачання електричної енергії.

Таким чином, Відповідач-2 не є споживачем електроенергії, оскільки під час вирішення спору у даній справі встановлено, що договір на постачання електроенергії між позивачем та відповідачем-2 не укладався, що сторонами не заперечується.

У постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2017, мається зауваження наступного змісту: «встановивши обставини щодо передачі майна відповідача-1 в користування КЕВ м. Запоріжжя, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки цим обставинам з урахуванням умов Договору про відшкодування вартості послуг з електропостачання № 15/3 від 15.05.2015 року, предметом якого є забезпечення електропостачання КТ «ТОВ «Володарське АТП» на об`єкти передані в користування в/ч В-1719, з своєчасним відшкодуванням його вартості КЕВ м. Запоріжжя згідно виставлених рахунків у строки та на умовах, передбачених даним Договором, в процесі строкового живлення електричною енергією в/ч В-1719 від мереж КТ «ТОВ «Володарське АТП» та за яким КЕВ м. Запоріжжя зобов`язався перераховувати кошти на рахунок КТ «ТОВ «Володарське АТП» (т.2, а.с.115).

З урахуванням виклоденого, судом встановлено, що між КТ «ТОВ «Володарське АТП» (Позичкодавець, відповідач-1) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя (Користувач, відповідач-2) укладено Договір позички №1 від 02.11.2014 (т.1, а.с.97-98).

Відповідно до п.1.1. Договору позички Позичкодавець передає Користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений Договором, частину нерухомого майна (Об`єкт позички) загальною площею 6397,9кв.м., що розташоване за адресою: 87000, Донецька область, Володарський район, вул.Совєтська, 2, а Користувач приймає об`єкт позички та зобов`язується повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого Договором.

За твердженням відповідачів, на теперішній час особовий склад військової частини В-1719 займає всю територію та будівлі відповідача-1.

15.05.2015 Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (Виконавець, відповідач-1), військова частина НОМЕР_1 (Споживач, третя особа) та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (Платник, відповідач-2) уклали Договір про відшкодування вартості послуг з електропостачання №15/3 (далі Договір про відшкодування, т.1, а.с.99-100), предметом якого є забезпечення електропостачання Виконавцем на об`єкти Споживача, а Платником своєчасне відшкодування його вартості згідно виставлених рахунків у строки та на умовах, передбачених даним Договором, в процесі строкового живлення електричною енергією Споживача від мереж Виконавця (п.1.1.).

Отже, постачання електроенергії у орендоване відповідачем-2 приміщення здійснюється відповідно до Договору про постачання електричної енергії №33 від 25.01.2010 укладеного між позивачем та відповідачем-1.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що споживання електроенергії військовою частиною В-1719 відбувається без укладення договору.

В силу п.1.11 Правил, у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб`єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил.

Оскільки договорами позички №1 від 02.11.2014 та договором про відшкодування вартості послуг з електропостачання №15/3 від 15.05.2015 не передбачено передачу відповідачу-2 відповідних повноважень щодо укладення договору, а визначено, що він здійснює відшкодування витрат на оплату спожитої військовою частиною електроенергії позичкодавцю відповідачу-1 у справі, суд дійшов висновку про відсутність порушень.

На підставі аналізу договору позички №1 від 02.11.2014, договору про відшкодування вартості послуг з електропостачання №15/3 від 15.05.2015 та додаткових угод до них господарський судом встановлено, що вказані договори регулюють правовідносини, які склалися між відповідачами та військовою частиною В-1719.

При цьому зазначені договори жодним чином не впливають на права та обов`язки позивача та відповідача-1, які виникають під час виконання ними своїх зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії №33 від 25.01.2010.

Так, посилання КТ «ТОВ «Володарське АТП» на те, що оплата активної електроенергії відбувалась несвоєчасно через затримку оплати рахунків КЕВ міста Запоріжжя, господарським судом не приймаються.

Зазначене також не є підставою для звільнення відповідача-1 від відповідальності за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії у вигляді пені та 3% річних.

З наведеного слідує, що КТ «ТОВ «Володарське АТП» є єдиною відповідальною особою за Договором про постачання електричної енергії №33 від 25.01.2010.

На підставі викладено, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо відповідача-2.

Щодо розміру заявлених позовних вимог.

Позивач просить стягнути заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у 2015 році на загальну суму 47154,16гривень:

у лютому на 4757кВт/год вартістю 6284,47гривень;

у березні на 6783кВт/год вартістю 9409,38гривень;

у квітні на 11105кВт/год вартістю 15559,22гривень,

у травні на 282кВт/год вартістю 390,57грмвень,

у червні на 3420кВт/год вартістю 4892,31гривень,

у липні на 3364кВт/год вартістю 5052,73гривень,

у серпні на 431кВт/год вартістю 647,36гривень,

у вересні на 3163кВт/год вартістю 4750,83гривень.,

у грудні на 110кВт/год вартістю 167,29гривень.

Господарським судом перевірений розрахунок позивача та визнано його арифметично вірним.

Заявлений до стягнення розмір 47 154,16 гривень за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у лютому-грудні 2015 року на теперішній час не сплачений, а тому вказана сума є боргом відповідача-1 та підлягає стягненню.

Крім того, позивачем на підставі п.4.2.1. Договору електропостачання заявлено до стягнення 3% річних в сумі 371,91гривень за загальний період 22.07.2015 30.06.2016 та пеня в загальній сумі 5553,07гривень за загальний період 22.07.2015 30.06.2016 за несвоєчасну оплату відповідачем-1 вартості активної електроенергії, спожитої у липні 2015 року червні 2016 року.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов`язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

У пункті 4.2.1. Договору визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4.-2.3.5. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього Договору, споживач сплачує постачальнику пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за цим договором повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.

Позивачем були виставлені окремі рахунки на оплату пені та 3% річних, що підтверджується матеріалами справи (т.1, а.с.39, 41, 47, 51, 55).

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон» із врахуванням здійснених відповідачем оплат, сума пені за період з 22.07.2015 по 30.06.2016 становить 5 553,07 гривень, а отже, позовні вимоги в цій частині задовольняються в повному обсязі.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон» із врахуванням здійснених відповідачем оплат, сума 3% річних за період з 22.07.2015 30.06.2016 становить 353,08 гривень, а отже, позовні вимоги в цій частині задовольняються судом частково у визначеному судом розмірі.

При цьому, суд зазначає, що при розрахунку 3% річних позивачем помилково не враховано те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

За положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, та інші судові витрати при частковому задоволенні позовних вимог покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП», Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя про стягнення 47154,16грн. боргу за перевищення договірних величин електроспоживання, 371,91грн. 3% річних, 5553,07грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарське АТП» (87000, Донецька область, смт.Володарське, вулиця Совєтська, будинок № 2; код ЄДРПОУ 20360893) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Островського, будинок № 8; код ЄДРПОУ 00131268) 47 154,16 гривень боргу за перевищення договірних величин електроспоживання, 353,08 гривень 3% річних, а також 1 233,35 гривень судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 20.02.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2018.

Головуючий суддя С.М. Фурсова