Рішення

від 12.03.2018 по справі 911/20/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/20/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

позовну заяву Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до Приватного підприємства Укргазпром , м. Сімферополь Автономна Республіка Крим

про стягнення заборгованості за договором

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №16-64 від 14.04.2017);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

22.12.2017 Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач, ПАТ НАК Нафтогаз України ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Приватного підприємства Укргазпром (далі - відповідач, ПП Укргазпром ) про стягнення з останнього заборгованості за порушення умов договору у розмірі 17 954,66грн, з яких: основний борг 5 617,55грн, пеня 4 337,76грн, 3% річних 1 431,23грн, інфляційні втрати 6 568,12грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору. Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст.193, 232Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання позивачем умов договору купівлі-продажу природного газу №13-422-ПР від 31.01.2013 в частині оплати за поставлений газ.

Ухвалою суду від 10.01.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; запропоновано відповідача надати відзив на позовну заяву у порядку ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та встановлено відповідний строк.

19.02.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 12.03.2018.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, правом передбаченим ст. 178 ГПК України не скористався та відзиву на позов не надав. Водночас, як вбачається із витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.56-58), місце знаходження відповідача є м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі-АРК), яка відповідно до ст.3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 № 1207-VII є тимчасово окупованою територією.

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання судом, ураховуючи лист УДППЗ Укрпошта від 04.04.2014 №33-20-606, було розміщено відповідну інформацію (а.с.66, 70) на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/5012). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду даної справи. До того ж, явка представника відповідача обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у матеріалами.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях.

На підставі ст.233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

31.01.2013 між ПАТ НАК Нафтогаз України (продавець) та ПП Укргазпром (покупець) укладено договір №13-422-ПР, із відповідними змінами та доповненнями, (далі - Договір, а.с. 26-33) відповідно до п. 1.1 якого, зо Договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання передачі.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Так, на виконання умов Договору продавцем було поставно природний газ на загальну суму 773 728,38грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013 на суму 101 922,42грн; від 28.02.2013 на суму 86 094,01грн; від 31.03.2013 на суму 84 628,66грн; від 30.04.2013 на суму 48 563,16грн; від 31.05.2013 на суму 21 790,90грн; від 30.06.2013 на суму 23 854,19грн; від 31.07.2013 на суму 23 115,80грн; від 31.08.2013 на суму 22 783,74грн; від 30.09.2013 на суму 29 404,27грн; від 31.10.2013 на суму 46 746,31грн; від 30.11.2013 на суму 42 666,07грн; від 31.12.2013 на суму 84 796,69грн; від 31.01.2014 на суму 84 088,36грн; від 28.02.2014 на суму 73 273,80грн (а.с. 34-47), а відповідачем прийнято та оплачено природний газ на загальну суму 768 110,83грн, що підтверджується випискою по рахункам (а.с. 24-25).

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість за поставку природного газу у розмірі 5 617,55грн (773 728,38-768 110,83=5 617,55).

Крім того, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, останній здійснював оплату за поставлений природний газ несвоєчасно, у зв'язку із чим порушив п.6.1 Договору. На підставі зазначеного, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 4 337,76грн, 3% річних у розмірі 1 431,23грн та інфляційні втрати у розмірі 6 568,12грн та звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи зазначене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов'язання в частині поставки природного газу, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі газу, підписаними сторонами без зауважень (а.с. 34-47). Доказів протилежного суду відповідачем надано не було. У той час, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставного природного газу виконав лише частково, доказів протилежного, до прийняття рішення у справі, суду не надав. З огляду на те, що своєчасна оплата поставного товару є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 5 617,55грн.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 337,76грн за період з прострочення:

з 20.02.2013 по 03.03.2013 за актом від 31.01.2013 сума якого складає 101 922,42грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 502,63грн;

з 20.03.2013 по 15.04.2013 за актом від 28.02.2013 сума якого складає 86 094,01грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 16,39грн;

з 20.04.2013 по 14.05.2013 за актом від 31.03.2013 сума якого складає 84 628,66грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 40,75грн;

з 20.05.2013 по 26.06.2013 за актом від 30.04.2013 сума якого складає 48 563,16грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 340,71грн;

з 20.06.2013 по 28.07.2013 за актом від 31.05.2013 сума якого складає 21 790,90грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 213,89грн;

з 20.07.2013 по 20.08.2013 за актом від 30.06.2013 сума якого складає 23 854,19грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 185,42грн;

з 20.08.2013 по 02.09.2013 за актом від 31.07.2013 сума якого складає 23 115,80грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 69,88грн;

з 20.09.2013 по 03.10.2013 за актом від 31.08.2013 сума якого складає 22 783,74грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 2,52грн;

з 20.10.2013 по 04.11.2013 за актом від 30.09.2013 сума якого складає 29 404,27грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 45,04грн;

з 20.11.2013 по 13.01.2014 за актом від 31.10.2013 сума якого складає 46 746,31грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 562,10грн;

з 20.12.2013 по 22.01.2014 за актом від 30.11.2013 сума якого складає 42 666,07грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 381,18грн;

з 20.01.2014 по 18.02.2014 за актом від 31.12.2013 сума якого складає 84 796,69грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 607,23грн;

з 20.02.2014 по 23.03.2014 за актом від 31.01.2014 сума якого складає 84 088,36грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 663,05грн;

з 20.03.2013 по 19.09.2014 за актом від 28.02.2014 сума якого складає 73 273,80грн та за яким позивачем нараховані пеню у розмірі 706,97грн;

У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 Договору він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.17-20) у розмірі 4 337,76грнза відповідні періоди, вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 431,23грн за період з прострочення:

з 20.02.2013 по 06.03.2013 за актом від 31.01.2013 сума якого складає 101 922,42грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 100,53грн;

з 20.03.2013 по 15.04.2013 за актом від 28.02.2013 сума якого складає 86 094,01грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 3,27грн;

з 20.04.2013 по 14.05.2013 за актом від 31.03.2013 сума якого складає 84 628,66грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 8,15грн;

з 20.05.2013 по 26.06.2013 за актом від 30.04.2013 сума якого складає 48 563,16грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 69,43грн;

з 20.06.2013 по 28.07.2013 за актом від 31.05.2013 сума якого складає 21 790,90грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 45,84грн;

з 20.07.2013 по 20.08.2013 за актом від 30.06.2013 сума якого складає 23 854,19грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 40,15грн;

з 20.08.2013 по 02.09.2013 за актом від 31.07.2013 сума якого складає 23 115,80грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 16,12грн;

з 20.09.2013 по 03.10.2013 за актом від 31.08.2013 сума якого складає 22 783,74грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 0,58грн;

з 20.10.2013 по 04.11.2013 за актом від 30.09.2013 сума якого складає 29 404,27грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 10,40грн;

з 20.11.2013 по 13.01.2014 за актом від 31.10.2013 сума якого складає 46 746,31грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 129,72грн;

з 20.12.2013 по 22.01.2014 за актом від 30.11.2013 сума якого складає 42 666,07грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 87,96грн;

з 20.01.2014 по 18.02.2014 за актом від 31.12.2013 сума якого складає 84 796,69грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 140,13грн;

з 20.02.2014 по 23.03.2014 за актом від 31.01.2014 сума якого складає 84 088,36грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 153,02грн;

з 20.03.2013 по 30.09.2014 за актом від 28.02.2014 сума якого складає 73 273,80грн та за яким позивачем нараховані 3% річних у розмірі 625,93грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 17-20) у розмірі 1 431,23грн за відповідні періоди, вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 568,12грн втрат від інфляції за період з прострочення:

з 20.11.2013 по 31.12.2013 за актом від 31.10.2013 сума якого складає 46 746,31грнта за яким позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 100,91грн;

з квітня 2014 року по вересень 2017 року на суму основної простроченої заборгованості, у розмірі 5 617,55, позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 6 684,88грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с. 20, 22) у розмірі 6 568,12грн за відповідні періоди, вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України,покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 42, 129, 194-221, 233, 237, 240, ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватно підприємства Укргазпром (95017, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, Київський район, вул. Фрунзе, будинок 41, офіс 18, ідентифікаційний код 31367762) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 5 617,55грн (п'ять тисяч шістсот сімнадцять грн. 55 коп) - основної заборгованості, 4 337,76грн (чотири тисячі триста тридцять сім грн. 76коп) - пені, 1 431,23грн (одна тисяча чотириста тридцять одна грн. 76коп) - 3% річних, 6 568,12грн (шість тисяч п'ятсот шістдесят вісім грн. 12 коп) - інфляційні втрати, 1 600,00грн (одна тисяча шістсот грн. 00 коп) - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення складений та підписаний 19.03.2018.