Рішення

від 12.03.2018 по справі 916/32/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/32/18

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 30.12.2017р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/32/18:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА - 2012";

про стягнення 106148,75 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА - 2012" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 106148,75 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки №БІ 121460 від 10.07.2014р.

З посиланням на приписи ст. 55 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 549, 625, 629 ЦК України, ст..ст. 1, 20, 173, 174, 193, 230, 232, 226 ГК України, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення про вручення (вх.№ 7304/18 від 27.02.2018р.) та про повернення (вх. №8118/18 від 06.03.2018р.) у справі). Відзив на позов не надав.

За приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В засіданні суду 12 березня 2018 р. за правилами ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

За ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

За ст. 74 цього ж кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 76 цього ж кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 цього кодексу передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 цього ж кодексу визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 цього ж кодексу визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 80 цього кодексу передбачає подачу доказів учасників справи безпосередньо до суду.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного Кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,2 ст.530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчить зміст позову, позивач просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар за вказаним Договором, а також штрафні санкції, нараховані у зв'язку з несплатою зазначеного боргу.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами у справі 10 липня 2014 року укладено договір поставки № БІ 121460 (далі - Договір).

Вказаний договір є чинним, доказів його нечинності відповідачем не надано.

На підставі вказаного Договору Покупець (Відповідач) отримував у власність зі складу Постачальника (Позивача) алкогольні напої імпортного виробництва згідно накладних, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно пункту 5.1. Договору покупець взяв на себе обов'язок здійснювати оплату товару протягом 21 календарного дня з дня поставки.

Як зазначає Позивач, ним було здійснено ряд поставок Покупцю, частина продукції Покупцем оплачена.

Проте, товар за видатковою накладною № 16336/19089 від 13 жовтня 2016 року Відповідачем оплачений не був, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 28 517,76 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2016р. по 31.10.2016р., підписаного обома сторонами у справі, за Відповідачем рахується борг у розмірі 28517,76 грн.

У зв'язку з порушенням строків оплати боргу за вищевказаною накладною, Відповідачеві, з урахуванням вимог умов Договору та чинного законодавства, нараховано 60029,88 грн. пені, 13152,28 грн. 40% річних та 4448,83 грн. інфляційних.

Приведені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються відповідачем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум стягнення суд вважає його правильним. Зворотнього відповідачем не доведено.

Аналізуючи наведене у сукупності суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими, законними і тому підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 73,74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" -задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА - 2012" (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, код ЄДРПОУ 38202411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 35871504) 28517 (двадцять вісім тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 76 копійок суми боргу за поставлений товар, 60029 (шістдесят тисяч двадцять дев'ять) гривень 88 коп. пені за прострочення оплати товару, 13152 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят дві) гривні 28 копійок - 40% річних від суми боргу, 4448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) гривень 83 копійок інфляційних та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 12.03.2018р.

Повний текст рішення складений та підписаний 19 березня 2018 р.

Суддя М.І. Никифорчук