Постанова

від 13.03.2018 по справі 916/2446/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2446/17 м. Одеса, пр. - т Шевченок, 29, Одеський апеляційний господарський суд, зал судових засідань № 7

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Лашина В.В., Богатиря К.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017

у справі № 916/2446/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський коровай" м. Одеса

про стягнення 59 069,76 грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

місце ухвалення рішення: 11.12.2017 р., м. Одеса, проспект Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області, зал судових засідань № 17

повний текст складено та підписано: 18.12.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 р. у складі колегії суддів, головуючого судді Жекова В.І., суддів Лашина В.В. та Богатиря К.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса та призначено її розгляду у судовому засіданні на 14.02.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 р. розгляд апеляційної скарги перенесено на 13.03.2018 р. на 11:30 год.

В зв'язку зі звільненням головуючого судді Жекова В.І., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 06.03.2018 р. № 285 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.03.2018 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Лавриненко Л.В., судді Лашин В.В., Богатир К.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 у справі № 916/2446/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Лашина В.В., Богатиря К.В.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

В жовтні 2017 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса про стягнення заборгованості в сумі 59 069, 76 грн., яка складається з:

- 53 060,30 грн. - основної заборгованості;

- 407,93 грн. - 3 % річних;

- 4963,31 грн. - пені;

- 638,22 грн. - інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки від 15.06.2015 р. № 15-06/15 зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару.

30.11.2017 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з відповідача 48 069,76 грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 11 000 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 р. позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Одеський коровай" м. Одеса, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ основний борг в сумі 42 060, 30 грн., 3% річних в сумі 407,93 грн., інфляційні в сумі 638, 22 грн., пеню в сумі 3 433,48 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 549,12 грн., в іншій частині позову - відмовлено.

Частково задовольнивши позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ, суд першої інстанції послався на помилкове обчислення позивачем заявленої до стягнення суми пені.

За самостійним розрахунком місцевого господарського суду, пеня складала 3 433,48 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса оскаржило його до Одеського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилається на неповне з'ясування обставин справи та порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що у видаткових накладних від 31.05.2017 р. № 1507, від 15.06.2017 р. № 1662, від 18.05.2017 р. № 1374, в графі отримав відсутні дані отримувача товару зі сторони покупця та остання підписана невідомою особою, у зв'язку з чим наведена видаткова накладна не є доказом поставки товару.

Ще одним доводом апеляційної скарги є посилання відповідача на положення пунктів 3.11.- 3.12 договору від 15.06.2015 р. № 15-06/15, відповідно до яких ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса про правомірне припинення виконання грошових зобов'язань, у зв'язку з ненаданням позивачем належно оформлених документів, передбачених договором. Тобто, строк виконання грошового зобов'язання не настав, а пеня, інфляційні втрати та три відсотки річних нараховані безпідставно.

На підставі викладеного, відповідач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2015 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ (Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса (Покупець) укладений договір поставки № 15-06/15.

Згідно з пунктами 1.1 - 1.3 наведеного договору, постачальник поставляє та передає партіями у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах даного договору солод житній, ацетат кальцію та інші кондитерські інгредієнти.

Найменування (номенклатура, асортимент) та ціна товару, що постачається за цим договором, вказується у специфікації (додаток №1 до договору), кількість товару у кожній партії вказується у замовленнях покупця, наданих постачальнику покупцем.

Товар, поставка якого здійснюється за цим договором, постачається покупцю окремими партіями за його замовленнями (заявками), які складаються покупцем на підставі погодженого сторонами прайс - листа, або специфікації.

Відповідно до п. 2.3 договору поставки оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 14 банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару (з дати, визначеної у відповідній, підписаній сторонами видатковій накладній щодо передачі партії товару).

Приписами п. 3.3 цього договору сторони визначили, що передача та прийом товару здійснюється на підставі поданого замовлення та оформлюється підписанням обома сторонами відповідної видаткової накладної.

Згідно з п. 4.1 наведеного договору, за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

На виконання умов договору поставки, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ поставило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса товар на загальну суму 68 751,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 31.05.2017 р. № 1507, від 15.06.2017 р. № 1662, від 18.05.2017 р. № 1374, підписаними та скріпленими печатками представників сторін.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса в порушення п. 2.3 договору від 15.06.2015 р. № 15-06/15 не розрахувалось за поставлену продукцію у повному обсязі, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 663 продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 наведеного Кодексу обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Як зазначалося вище, на виконання умов договору від 15.06.2015 р. № 15-06/15, позивач поставив відповідачу товар на суму 68 751,00 грн.

Відповідач прийняв товар за видатковими накладними від 31.05.2017 р. № 1507, від 15.06.2017 р. № 1662, від 18.05.2017 р. № 1374, про що свідчать відбитки печаток ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса на зазначених накладних.

Проте, відповідач здійснив оплату за поставлений товар не в повному обсязі та з порушення строків на здійснення відповідної оплати.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.3 договору поставки, оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 14 банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару (з дати, визначеної у відповідній, підписаній сторонами видатковій накладній щодо передачі партії товару).

В порушення взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса не здійснило оплату поставленого товару за договором поставки від 15.06.2015 р. № 15-06/15 та видатковими накладними від 31.05.2017 р. № 1507, від 15.06.2017 р. № 1662, від 18.05.2017 р. № 1374 в повному обсязі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса заборгованості за договором поставки від 15.06.2015 р. № 15-06/15 в сумі 42 060, 30 грн.

Згідно з п. п. 4.4 - 4.5 договору поставки від 29.03.2016 р. за прострочення здійснення розрахунку за товар покупець зобов'язаний виплатити на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Сплата визначених цим договором та чинним законодавством України штрафних санкцій (штрафу, пені) не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань в натурі.

Частиною 2 статті 625 цього Кодексу встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновоком місцевого господарського суду про стягнення з боржника пені, 3 % річних та інфляційних втрат та зазначає наступне.

З підрахунком місцевого господарського суд щодо розміру 3% річних за період з 21.06.2017 р. по 03.10.2017 р., тобто 105 днів прострочення, який складає 317, 25 грн. та за період з 06.07.2017р. по 03.10.2017р., тобто 90 днів прострочення, який складає 94, 77 грн.

Загальна сума 3% річних за самостійним розрахунком суду першої інстанції складає 412, 02 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача сума 3% річних заявлена в меншому розмірі, а саме в розмірі 407, 93 грн., місцевим господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача 3% річних у розмірі заявленому позивачем.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з підрахунком місцевого господарського суду щодо розміру інфляційних витрат, який становить 1 041,90 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача сума інфляційних заявлена в меншому розмірі, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача інфляційні в розмірі, заявленому позивачем в сумі 638,22 грн.

Також, Одеський апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції вірно здійснено розрахунок пені, яка складає 3 433,48 грн., у зв'язку з чим, місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача пеню в розмірі 3 433,48 грн.

Доводи відповідача, що у видаткових накладних від 31.05.2017 р. № 1507, від 15.06.2017 р. № 1662, від 18.05.2017 р. № 1374, в графі отримав відсутні дані отримувача товару зі сторони покупця та остання підписана невідомою особою, у зв'язку з чим наведена видаткова накладна не є доказом поставки товару, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на зазначених видаткових накладних в графі отримав стоїть печатка саме ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що факт поставки продукції підтверджується копіями довіреностей №1 і №3 на отримання вантажів та копією акту отримання багажу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса.

Крім того, дії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса щодо часткової оплати поставленого товару свідчать про факт отримання відповідачем від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лейпурін" м. Київ поставленої продукції.

Посилання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса на положення пунктів 3.11.- 3.12 договору від 15.06.2015 р. № 15-06/15, також не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки відповідач прийняв товар за видатковими накладними від 31.05.2017 р. № 1507, від 15.06.2017 р. № 1662, від 18.05.2017 р. № 1374, про що свідчить відбиток печатки відповідача на вказаних накладних, проте не звернувся до позивача з вимогою про надання передбачених договором інших документів.

Тобто доводи, викладені в апеляційній скарзі, суперечать наявним в матеріалах справи доказам та фактичним обставинам справи.

Таким чином, підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 р. по справі № 916/2446/17, у суду апеляційної інстанції відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 85, 91, 93, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 р. по справі № 916/2446/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» м. Одеса - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19.03.2018 р.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді В.В. Лашин

ОСОБА_3