Ухвала

від 19.03.2018 по справі 823/1212/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2018 року справа № 823/1212/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ПрАТ «Монастирищенське АТП-17140» про поновлення строку звернення до суду за позовом приватного акціонерного товариства «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» до Державної служби України з безпеки на транспорті про зобов'язання прийняти рішення та вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПрАТ «Монастирищенське АТП-17140» (19100, Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Соборна, 173) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) в якій позивач просить зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті ввести в дію передбаченим законодавством шляхом із подальшим документальним оформленням правовідносин із ПрАТ «Монастирищеиське ATП-17140» рішення, прийняте за результатами конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, проведеного 28.12.2015 стосовно маршруту Київ - Леухи, рейси 727/728, об'єкт № 8, переможцем на якому було визнано позивача.

ПрАТ «Монастирищенське АТП-17140», подаючи позовну заяву, пропустило строк звернення до суду, передбачений статтею 122 КАС України, та відповідно подало заяву в якій просило поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду.

Заява вмотивована тим, що рішенням конкурсного комітету оформлене протоколом №49 від 28.12.2015 визнано переможцем конкурсу ПрАТ «Монастирищенське АТП-17140» на самостійно виконання рейсів 727/728 маршруту Київ – Леухи. Згідно з пунктом 53 порядку, організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір або видає дозвіл згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником- претендентом. Позивач зазначає, що фактично рішення конкурсного комітету від 28.12.2015 підлягало введенню в дію організатором не пізніше 10.02.2016. Позивач наголошує на тому, що рішення не вводилося в дію у зв'язку з реорганізацією Укртрансінспекції, а не з вини позивача. Крім того, позивачу про протиправність дій відповідача стало відомо в січні 2018 року з листа громадської спілки «Захист прав автомобільних перевізників та пасажирів».

Розглянувши подане клопотання, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів( ч. 2 ст. 122 КАС України).

ПрАТ «Монастирищенське АТП-17140» зареєстроване 06.01.1995 за основним видом діяльності «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення».

Рішенням конкурсного комітету оформлене протоколом № 49 від 28.12.2015 визнано переможцем конкурсу ПрАТ «Монастирищенське АТП-17140» на самостійно виконання рейсів 727/728 маршруту Київ – Леухи.

Судом з'ясовано, що у ПрАТ «Монастирищенське АТП-17140» був наявний дозвіл на обслуговування маршруту Київ – Леухи, рейси 727/728 - №000372, термін дії якого закінчився 20.01.2016.

Тобто, з 20.01.2016 позивачем здійснювалися перевезення на маршруті Київ – Леухи без дозвільних документів. Згідно наданих матеріалів, звернення щодо правомірності його діяльності на даному маршруті направлені лише в грудні 2017 року.

Таким чином, з дня прийняття рішення про визначення позивача переможцем конкурсу та зверненням до суду минуло два роки.

Крім того, суддя наголошує на тому, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав січні 2016 року, проте позов подано до суду лише в березні 2018 року.

Вирішуючи заяву по суті суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод” (надалі по тексту - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

В рішенні у справі “Іліан проти Туреччини” ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Статтею 123 КАС України передбачені наслідки пропущених строків звернення до адміністративного суду, а саме у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що правовий припис в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене суд не знаходь причин пропуску строку до суду поважними, оскільки жодних перешкод у позивача на звернення до суду вчасно не було.

Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не надано жодного належного обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Монастирищенське автотранспортне підприємство 17140» до Державної служби України з безпеки на транспорті про зобов'язання прийняти рішення та вчинити дії - залишити без руху.

Надати ПрАТ «Монастирищенське АТП-17140» строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останнє має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.Г. Паламар