Постанова
від 20.03.2018 по справі 826/10403/17
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10403/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Межиріченський гірнично-збагачувальний комбінат до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Межиріченський гірнично-збагачувальний комбінат до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі наказу про внесення змін до спеціального дозволу № 2694 від 03 червня 2002 року на користування надрами, виданого ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат , згідно з пунктом 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, на підставі поданої ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат заяви №348 від 21 квітня 2017 року про внесення змін до спеціального дозволу № 2694 від 03 червня 2002 року (вхідний Держгеонадра України №8069/02/12-17 від 24 квітня 2017 року);

Зобов'язано Державну службу геології та надр України видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу № 2694 від 03 червня 2002 року на користування надрами, виданого ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат , згідно з пунктом 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, на підставі поданої ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат заяви № 348 від 21 квітня 2017 року про внесення змін до спеціального дозволу № 2694 від 03 червня 2002 року (вхідний Держгеонадра України №8069/02/12-17 від 24 квітня 2017 року);

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі (ненадання) ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат спеціального дозволу на користування надрами № 2694 від 03 червня 2002 року, на новому бланку з відповідними змінами, які вносяться на підставі пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, згідно поданої ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат заяви № 348 від 21 квітня 2017 року про внесення змін до спеціального дозволу № 2694 від 03 червня 2002 року (вхідний Держгеонадра України №8069/02/12-17 від 24 квітня 2017 року);

Зобов'язано Державну службу геології та надр України видати (надати) ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат (його представнику) спеціальний дозвіл на користування надрами № 2694 від 03 червня 2002 року, на новому бланку з відповідними змінами, які вносяться на підставі пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, згідно поданої ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат заяви № 348 від 21 квітня 2017 року про внесення змін до спеціального дозволу №2694 від 03 червня 2002 року (вхідний Держгеонадра України №8069/02/12-17 від 24 квітня 2017 року).

Визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України №418-14/06 від 18 серпня 2017 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 червня 2002 року Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат спеціальний дозвіл на користування надрами №2694 на видобування титанових руд для отримання ільменітового концентрату на Межиріченському родовищі (Ісаківська та південна ділянки).

Строк дії дозволу - до з червня 2032 року

21 квітня 2017 позивач, на основі проведеної державної експертизи матеріалів звіту Геолого-економічна переоцінка запасів титанових руд Межирічного родовища (Ісаківська та Південна ділянки), звернувся до Держгеонадр з заявою про внесення змін до вказаного вище дозволу на користування надрами, в якій просив внести зміни до спеціального дозволу від 03 червня 2002 року №2694 в наступні графи: Географічні координати , Площа , Загальний обсяг запасів… , Відомості про затвердження (апробацію) запасів корисної копалини .

24 квітня 2017 року заява зареєстрована в Держгеонадра за вх. №8069/02/12-17.

Однак, на час звернення позивача до суду з даним позовом, позивачем не отримано ані позитивного, ані негативного рішення контролюючого органу за результатами розгляду заяви від 21 квітня 2017 року.

В той же час, у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року у справі №757/43035/17-к, Держгеонадрами України винесено наказ від 07 серпня 2017 року №354 про проведення позапланової перевірки ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат .

Таким чином, у період з 09 по 18 серпня 2017 року Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат .

Перевірка проводилась відповідно до норм Кодексу України про надра та відповідно до норм Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294, та на підставі наказу від 07 серпня 2017 року №354 Про проведення позапланової перевірки ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат , та відповідно до направлення на проведення перевірки від 08 серпня 2017 року № 409-14/06.

За наслідками проведеної перевірки було складено відповідачем Акт № 06-06/23/2017-07/у (17) від 18 серпня 2017 року, яким встановлено порушення у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Надалі Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 18 серпня 2017 року було складено Припис № 418-14/06.

Таким чином, за наслідками проведеної відповідачем в серпні 2017 року перевірки встановлено ряд порушень, які випливають з не внесення позивачем змін до спеціального дозволу.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не розгляду заяви та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач не надав жодного пояснення по суті спору, зокрема, не обґрунтував бездіяльність щодо невидачі наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, виданого ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат на підставі поданої ТОВ заяви про внесення змін до спеціального дозволу; невидачі (ненадання) ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат спеціального дозволу на користування надрами на новому бланку з відповідними змінами, які вносяться на підставі пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно поданої ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат заяви про внесення змін до спеціального дозволу. Натомість апеляційну скаргу мотивовано лише тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було перебрано на себе дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять вмотивованої відмови відповідача в наданні позивачу дозволу на новому бланку, а представником відповідача під час розгляду справи не надано доказів невідповідності поданих позивачем документів вимогам п.17 Порядку, тому в даному випадку має місце протиправна бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі (ненадання) ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат спеціального дозволу на користування надрами № 2694 від 03 червня 2002 року, на новому бланку з відповідними змінами, які вносяться на підставі пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. Інші позовні вимоги є похідними, а тому також підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у 2016 році ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат було подано на державну експертизу матеріали геолого-економічної переоцінки запасів титанових руд Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища у межах спеціального дозволу №2694 від 03 червня 2002 року.

За результатами експертизи, відповідно до поданого звіту, експертних висновків і рішень колегії Державної комісії України по запасам корисних копалин (надалі - ДКЗ України), станом на 01 січня 2016 року були затверджені запаси титанових руд Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища, що підтверджується протоколом ДКЗ України №3622- ДСК від 04 серпня 2016 року.

В подальшому протокол ДКЗ України №3622-ДСК від 04 серпня 2016 року був поданий до Державної служби геології та надр України для його погодження.

Однак, Державна служба геології та надр України повернула ДКЗ України протокол №3622-ДСК для приведення його у відповідність до рішення протоколу Робочої групи Держгеонадра України №53 від 14 грудня 2016 року.

Після опрацювання отриманої додаткової інформації, ДКЗ України прийшла до висновку щодо необхідності внесення до протоколу №3622-ДСК від 04 серпня 2016 року змін і доповнень, а саме:

- з метою уникнення подвійного обліку запасів титанових руд Межирічного та Тростяницького родовищ, необхідно вилучити з підрахунку запасів титанових руд Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища запаси, що залягають у межах підрахункового блоку 26В, як такі, що затверджені у 2009 році протоколом ДКЗ №1709-ДСК і обліковані у державному балансі у межах Тростяницького родовища;

- необхідно апробувати запаси титанових руд Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища, що залишені поза межами спеціального дозволу №2694 для забезпечення можливості майбутнього включення їх до меж спеціального дозволу на користування надрами і відпрацювання;

- у зв'язку із змінами у кількості та площі запасів титанових руд Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища, рекомендувати користувачу надр привести межі спеціального дозволу на користування надрами №2694 від 03 червня 2002 року у відповідності до кількості та площ запасів титанових руд, затверджених протоколами ДКЗ.

Вказані зміни і доповнення до державної експертизи матеріалів переоцінки запасів титанових руд Ісаківської та Південної ділянки Межирічного родовища були затверджені протоколом ДКЗ України №3813 -ДСК від 31 січня 2017 року.

Листом від 21 квітня 2017 року №328/08 Державна комісія України по запасам корисних копалин при Державній службі геології та надр України повідомила позивача про те, що протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04 серпня 2016 року № 3622-ДСК був переданий до ДНВП Геоінформ України . Протокол № 3622-ДСК із затвердженими запасами титанових руд Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища станом на 01 січня 2016 року, що мав доповнення до нього - протокол № 3813-ДСК, який схвалений протоколом від 10 березня 2017 року № 58-ДСК Робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин, розглянутий Державною службою геології та надр України та відповідно до рішення Робочої групи (протокол засідання від 30 березня 2017 року № 60) визнаний схваленим.

Як наслідок, 21 квітня 2017 року, після розгляду і схвалення Державною службою геології та надр України протоколів ДКЗ України №3622-ДСК від 04 серпня 2016 року та №3813-ДСК від 31 січня 2017 року, ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою №348 про внесення змін до спеціального дозволу № 2694 від 03 червня 2002 року, у зв'язку з переоцінкою запасів титанових руд Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища.

Відповідно до п. 1 Положення про державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №391/2011, Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Частиною сьомою статті 16 Кодексу України про надра встановлено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, процедура видачі якого передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Підпунктом 4 пункту 17 Порядку №615 визначено, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865 (при цьому у разі, коли було виявлено і затверджено запаси корисної копалини загальнодержавного значення, внесення змін до дозволу здійснюється після отримання погодження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської ради).

Як вже зазначалося, ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою №348 про внесення змін до спеціального дозволу № 2694 від 03 червня 2002 року, у зв'язку з переоцінкою запасів титанових руд Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища.

Згідно п.17 Порядку №615, для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, в якій зазначаються номер та дата дозволу, разом з:

- інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та скріплюється печаткою) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами;

- пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом, скріплюється печаткою та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу.

- у випадках, передбачених підпунктом 4 цього пункту, до зазначених документів заявник додає копію нового протоколу ДКЗ про затвердження кількості запасів та план підрахунку запасів відповідно до нього.

Таким чином, Порядком №615 не передбачено подання будь-яких інших документів, окрім зазначених вище, для внесення змін до дозволу.

Згідно п. 18 Порядку №615 орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

Пунктом 25 Порядку № 615 визначено, що про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

При цьому, з наявних матеріалів справи судом встановлено, а відповідачем жодним чином не заперечувалося ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі, що пунктами 11-12 Додатків до заяви, позивачем подано довідку про виконання Особливих умов спеціального дозволу та довідку про виконання Програми робіт Угоди про користування надрами. Крім того, пунктом 1 Додатків до заяви, позивачем було подано відповідачу Пояснювальну записку з характеристикою Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища титанових руд, стану його геологічного вивчення, методу розробки, потужністю підприємства, обґрунтування необхідності використання надр та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами. До заяви щодо внесення змін до спеціального дозволу на адресу Держгеонадр позивачем було направлено копії протоколів затвердження запасів Ісаківської та Південної ділянок Межирічного родовища, в тому числі Протоколи ДКЗ від 04 серпня 2016 року №3622-ДСК та від 31 січня 2017 року №3813-ДСК.

Окрім обов'язкових документів, що необхідні для внесення змін до дозволу, позивачем також додатково було надано ряд документів, серед яких каталог географічних координат, оглядову карту, ситуаційний план, план підрахунку запасів.

З аналізу наведених норм законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що з урахуванням подання ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат до Державної служби геології та надр України заяви з необхідним пакетом документів, відповідач, як компетентний орган, був зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви позивача надати йому дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову , чого суб'єктом владних повноважень зроблено не було з невстановлених судом причин.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що Державною службою геології та надр України вчинено протиправну бездіяльність щодо невидачі (ненадання) ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат спеціального дозволу на користування надрами № 2694 від 03 червня 2002 року, на новому бланку з відповідними змінами, які вносяться на підставі пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615.

Позовні вимоги про зобов'язання Держгеонадра видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу, зобов'язання Держгеонадра видати спеціальний дозвіл на користування надрами є похідними вимогами від попередньої, а тому також підлягають задоволенню.

Щодо скасування припису Державної служби геології та надр України №418-14/06 від 18 серпня 2017 року, суд зазначає таке.

18 серпня 2017 року відповідачем на підставі акта перевірки №06-06/23/2017-07/у (17) складено Припис №418-14/06, яким позивача зобов'язано у строк до 18 вересня 2017 року усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, які вказано в даному приписі та подати в письмовій формі до Держгеонадр матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно описової частини припису, позивача зобов'язано усунути наступні шість порушень, а саме: 1) у зв'язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів відповідно до Протоколів ДКЗ від 04 серпня 2016 року № 3622-ДСК, від 31 січня 2017 року №3813-ДСК, не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 2694 від 03 червня 2002 року та не внесено зміни до пункту 2 особливих умов спеціального дозволу; 2) проект розробки Ісаківської ділянки Межиріченського родовища, включаючи коригування (коригування робочого проекту Кар'єр № 10 на Ісаківській ділянці Межиріченського родовища ільменіту ), яке розроблено у 2016 році ТзОВ Інститут ГІРХІМПРОМ у зв'язку із змінами річної продуктивності видобутку рудних пісків з 1200 тис. м3 до 2400 тис. м3, не погоджений установленому порядку, а саме відсуне погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; 3) Проект розробки Ісаківської ділянки Межиріченського родовища включаючи корегування (корегування робочого проекту Кар'єр № 10 на Ісаківській ділянці Межиріченського родовища ільменіту ), яке розроблено 2016 році ТзОВ Інститут ГІРХІМПРОМ не відповідає фактичним показникам гірничо-геологічних умов, у зв'язку з повною переоцінкою запасів титанових руд Межирічного родовища (Ісаківська та Південна ділянка) відповідно до Протоколів ДКЗ від 04 серпня 2016 року № 3622-ДСК та від 31 січня 2017 року № 3813-ДСК; 4) Проект розробки Кар'єр на Межирічному родовищі ільменіту (Південна ділянка) , який розроблений у 2012 році Проектно-конструкторським відділом Іршанського ГЗК не відповідає фактичним показникам гірничо-геологічних умов, у зв'язку з повною переоцінкою запасів титанових руд Межирічного родовища (Ісаківська та Південна ділянка) відповідно до Протоколів ДКЗ від 04 серпня 2016 року № 3622-ДСК та від 31 січня 2017 року № 3813-ДСК; 5) Не переоформлено Акт про надання гірничого відводу у зв'язку із зміною меж та контурів запасів відповідно до Протоколів ДКЗ від 04 серпня 2016 року № 3622-ДСК від 31 січня 2017 року № 3813-ДСК; 6) Проекти розробки родовищ корисних копалин (Проект розробки Ісаківської ділянки Межиріченського родовища, у т.ч. Корегування робочого проекту Кар'єр 10 на Ісаківській ділянці Межиріченського родовища ільменіту та Проект розробки Кар'єр на Межирічному родовищі ільменіту (Південна ділянка) ) не погоджені в установленому порядку, у зв'язку із розробкою невід'ємної частини проектної документації Проект на проведення експлуатаційної розвідки Межирічного родовища Ісаківська та Південна ділянки (розроблено 10 серпня 2017 року) , а саме відсутні погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Проаналізувавши дані порушення, суд вважає, що вони є безпосереднім наслідком протиправної бездіяльності Держгеонадра щодо невнесення у визначені чинним законодавством строки та спосіб змін у спеціальний дозвіл на користування надрами та жодним чином не залежать від позивача, оскільки ним було вжито всіх можливих заходів щодо дотримання відповідних вимог законодавства, внаслідок чого такий припис є протиправним та має бути скасованим.

Щодо твердження апелянта відносно того, що при розв'язанні даного спору судом першої інстанції було здійснено втручання у дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 статті 19 Конституції, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Так, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним . При цьому, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів зобов'язаний перевірити, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. Натомість на практиці трапляються випадки, коли суд неправильно визначає обсяг дискреційних повноважень останнього, внаслідок чого за правильного встановлення всіх обставин у справі та надання їм правової оцінки обирає неефективний спосіб захисту порушеного права.

Апелянт наполягає на тому, що в резолютивній частині постанов у справах таких категорій суд має зобов'язувати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути той чи інший документ та прийняти відповідне рішення. Така позиція обгрунтована рекомендаціями КМ РЄ №R(80)2 та абз.3 п.10.3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду Про судове рішення в адміністративній справі від 20 травня 2013 року №7, згідно з якими суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Звертаючись до суду з певним адміністративним позовом, позивачі мають право вимагати надання їм якісної послуги у вигляді законного та обгрунтованого рішення, яке ефективно розв'яже спір по суті . Адже рішення суду - це правозастосовчий акт, який породжує відповідні наслідки з орієнтиром на встановлення справедливості в межах дії верховенства права. Отже, воно має бути передусім правовим, справедливим, законним та ефективним.

Фактично для ефективного вирішення публічно-правових спорів створено адміністративну юстицію. Згідно ч.2 статті 245 КАС разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи ці положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкт владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії

Суд під час вирішення спорів у разі встановлення незаконності бездіяльності суб'єкта владних повноважень має зобов'язати Держгеонадра прийняти рішення, в даному випадку - про видачу наказу про внесення змін до спеціального дозволу, видачу ТОВ Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат спеціального дозволу на користування надрами на новому бланку з відповідними змінами, а не зобов'язувати її повторно розглядати документи, оскільки такий спосіб врегулювання спору жодним чином не призведе до належного захисту порушених прав позивача.

Таким чином, обраним судом першої інстанції способом позивачу надано ефективний судовий захист його прав та позитивно вирішено його питання без невиправданих зволікань.

Такий підхід застосовував і Вищий адміністративний суд, про що йдеться в його ухвалах від 17 грудня 2015 року (справа №К/800/31204/15) та 19 листопада 2015 року (справа №К/800/16075/15).

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача.

Слід зазначити, що апелянтом не наведеного жодних норм матеріального чи процесуального права, які було порушено судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Державною службою геології та надр України до суду апеляційної інстанції також було подано клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору.

Як зазначалося в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, якою апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України було залишено без руху, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 4800 грн. Усуваючи недоліки апеляційної скарги, апелянтом надало суду платіжне доручення №18 від 22 січня 2018 року про сплату судового збору у більшому розмірі - 12000 грн.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.1 ч.1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що за подання апеляційної скарги Державною службою геології та надр України було сплачено суму судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплата судового збору у розмірі 7200 грн підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року - залишити без змін.

Заяву Державної служби геології та надр України про повернення надміру сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути Державній службі геології та надр України надміру сплачений судовий збір у розмірі 7200 (сім тисяч двісті) гривень, що сплачений згідно платіжного доручення №18 від 22 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.

Дата ухвалення рішення20.03.2018
Оприлюднено21.03.2018

Судовий реєстр по справі —826/10403/17

Постанова від 24.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Постанова від 24.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 21.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 21.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 30.05.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Ухвала від 02.05.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

Постанова від 20.03.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Файдюк В.В.

Ухвала від 20.02.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Файдюк В.В.

Ухвала від 20.02.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Файдюк В.В.

Ухвала від 08.02.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бучик А.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні