Постанова

від 15.03.2018 по справі 820/3679/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мельников Р.В.

15 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3679/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі :

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін : позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 11.12.2017 р. (17:04 год.) (повний текст складено 18.12.17 р.) по справі № 820/3679/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ"

до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (далі по тексту - ТОВ Агротрейд Експорт , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - Харківське управління Офісу ВПП, відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС 01.06.2017 року №0062501200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2551464,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 р. по справі № 820/3679/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0062501200 від 01.06.2017 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 31/35, код ЄДРПОУ - 37576404) сплачену суму судового збору в розмірі 38271 (тридцять вісім тисяч двісті сімдесят одна) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ - 40980123).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 р. по справі № 820/3679/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем не надано до перевірки сертифікати якості на товар (зерно кукурудзи), придбаний у постачальників ТОВ Стайл Ком , ТОВ Альфа Трест , ТОВ Абсолют Стіл , ТОВ Никсервіс-Плюс , ТОВ Ашан-Біличі , а також, посвідчені копії накладних, що підтверджують придбання товару у виробника, документи, що засвідчують походження кукурудзи. З посиланням на результати опрацювання податкової інформації, надані ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, ГУ ДФС у Харківській області, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, стверджує про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій з поставки зернових позивачеві (відсутність основних фондів, транспортних засобів, відсутність або недекларування трудових ресурсів тощо). З огляду на викладене, вважає безтоварними господарські операції між позивачем та вказаним вище контрагентами, та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення позивачеві від'ємного значення податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 р. по справі № 820/3679/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в надісланому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що реальність господарських операцій між ТОВ Агротрейд Експорт та постачальниками ТОВ Стайл Ком , ТОВ Альфа Трест , ТОВ Абсолют Стіл , ТОВ Никсервіс-Плюс , ТОВ Ашан-Біличі повністю підтверджено первинними документами, підстави для визнання таких господарських операцій безтоварними у відповідача відсутні. Доводи податкового органу про неможливість встановити походження товару та ланцюг придбання від виробника до позивача не впливають на реальність господарських операцій та не повинні мати негативних наслідків для позивача по справі. Пояснив, що обов'язковість оформлення сертифікатів якості на зерно, на відсутність яких посилається відповідач, скасовано Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру від 09.04.2014 р. № 1193-VІІ. Товарно-транспортні накладні щодо перевезення ТМЦ від вказаних вище постачальників оформлені у відповідності до чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити. З огляду на викладене, вважає обґрунтованим формування позивачем податкового кредиту за результатами відносин з вказаними вище постачальниками та не вбачає підстав для зменшення задекларованого позивачем від'ємного значення податку на додану вартість.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агротрейд Експорт з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень, грудень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ «СТАЙЛ КОМ» (код ЄДРПОУ 39734071), за лютий 2016 року по взаємовідносинах з ТОВ «АБСОЛЮТ СТІЛЛ» (код ЄДРПОУ 37266040), ТОВ «АШАН БІЛИЧІ» (код ЄДРПОУ 22887363), ТОВ «НИКСЕРВИС-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38086676), за період лютий - березень 2016 року по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЬФА-ТРЕСТ» (код ЄДРПОУ 38790748) та податку на прибуток підприємств за 2015 рік та І - IV квартали 2016 року по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

За результатами проведення перевірки було складено акт №28/28-10-50-12-08/37576404 від 17.05.2017 року, яким зафіксовано порушення п.44.1 ст. 44, пп. «а» п. 198.1 та пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у лютому 2016 року на суму 2416140,34 грн., у березні 2016 року на суму 135323,59 грн., та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації з ПДВ за березень 2016 року на суму 2551464 грн. (т.1 а.с. 9-78)

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.06.2017 року №0062501200 (форми «В4» ), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2551464,00 грн. (т.1 а.с.79).

Позивач, не погодившись з отриманим податковим повідомлення-рішенням, звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України (т.1 а.с. 81-84).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 08.08.2017 року №17285/6/99-98-11-01-02-25 податкове повідомлення - рішення від 01.06.2017 року №0062501200 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Скориставшись правом, наданим п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, ТОВ Агротрейд Експорт звернулось до суду з даним позовом про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, які слугували підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а отже, податкове повідомлення-рішення № №0062501200 від 01.06.2017 року Харківського управління Офісу ВПП ДФС підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (покупець) та ТОВ "СТАЙЛ КОМ" (постачальник) укладено договори поставки № Г-7 від 21.10.2015 року (т.1 а.с. 91) та № 1/7 від 23.10.2015 року (т.1 а.с. 90), за умовами яких постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Пунктом 1.2 договору визначено, що товаром, що поставляється за договором, є сільськогосподарська продукція, визначена у видаткових накладних та/або у специфікаціях за договором. Найменування і асортимент поставленого товару визначається за видатковими накладними або специфікаціями до договору. Згідно із п.4.1 договорів поставки загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у видаткових накладних або специфікаціях, підписаних покупцем. Пунктом 4.3 договорів визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару та за умови отримання всіх документів передбачених п.3.4 договору. При цьому, п.4.4 передбачено спосіб оплати - безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.2 договору № Г-7 від 21.10.2015 року постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 31.12.2015 року. За п. 3.3 договору поставка товару за договором здійснюється на умовах ЕХW франко-склад: - ТДВ «Гадяцький елеватор» , Полтавська область, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 75.

Згідно з п. 3.2 договору № 1/7 від 23.10.2015 року постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 30.06.2016 року. При цьому, відповідно до п. 3.3 договору поставка товару за договором здійснюється на умовах ЕХW франко-складу: - 62053, Харківська обл., Краснокутський р-н, с. Водяна, вул. Підлісна 2.

На підтвердження реальності виконання умов договорів поставки № Г-7 від 21.10.2015 р. та № 1/7 від 23.10.2015 р. позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні №598 від 21.10.2015 р., №845 від 29.10.2015 р., №681 від 23.10.2015 р., 160 від 08.12.2015 р., №63 від 03.12.2015 р., складські квитанції на зерно №3410 від 21.10.2015 р., №11003 від 23.10.2015 р., №11019 від 29.10.2015 р., №11106 від 08.12.2015 р., №11101 від 03.12.2015 р., податкові накладні від 21.10.2015 р. №598, від 08.12.2015 р. №160, від 03.12.2015 р. №63, від 29.10.2015 р. №845, від 23.10.2015 р. №681.

На підтвердження здійснення позивачем оплати за поставлений товар за вищевказаними договорами із ТОВ «СТАЙЛ КОМ» представником позивача до суду надано копії банківських виписок (т.3, а.с. 108-115).

Матеріалами справи підтверджено, що придбаний у ТОВ «СТАЙЛ КОМ» товар позивачем у рамках господарської діяльності було реалізовано на користь ТОВ «ОСОБА_3 Україна» та ПАТ «ДПЗКУ» , на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії платіжних документів, що підтверджують оплату за подальший продаж придбаного товару, видаткових накладних, довіреностей на отримання, складських квитанцій на зерно (т.2 а.с. 155-172).

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (покупець) та ТОВ "АЛЬФА-ТРЕСТ" (постачальник) укладено договори поставки № ЕПК-10/1602-23 від 23.02.2016 року (т.1 а.с. 107) та № ЕПК-10/1603-18 від 18.03.2016 року (т.1 а.с. 108-109), відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Пунктом 1.2 договорів встановлено, що товаром, що поставляється за договором, є сільськогосподарська продукція, визначена у видаткових накладних та/або у специфікаціях за договором. Найменування і асортимент поставленого товару визначається за видатковими накладними або специфікаціями до договорів. Загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у видаткових накладних або специфікаціях, підписаних покупцем (п.4.1 договорів). Пунктом 4.3 вказаних договорів вказано, що оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару та за умови отримання всіх документів передбачених п.3.4 договору. При цьому, п.4.4 договорів передбачено спосіб оплати - безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.2 договорів № ЕПК-10/1602-23 від 23.02.2016 року та № ЕПК-10/1603-18 від 18.03.2016 року постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 01.07.2016 року. При цьому, згідно з п. 3.3 договорів поставка товару здійснюється на умовах DAP поставка в пункт: ТОВ «ТІС-Зерно» , Одеська обл., с. Візирка, вул. Чапаєва,60.

В рамках виконання умов договору сторонами оформлено видаткові накладні №РН-0000008 від 24.02.2016 р., №РН-0000013 від 28.02.2016 р., №РН-0000012 від 26.02.2016 р., №РН-0000007 від 23.02.2016 р., №РН-0000047 від 20.03.2016 р., №РН-0000046 від 19.03.2016 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Постачальником складено податкові накладні від 23.02.2016 р. №2, від 24.02.2016 р. №3, від 26.02.2016 р. №7, від 28.02.2016 р. №8, від 19.03.2016 р. №26, від 20.03.2016 р. №27, копії яких надані до матеріалів справи.

Перевезення товару відповідно до умов договорів поставки № ЕПК-10/1603-18 від 18.03.2016 року та № ЕПК-10/1602-23 від 23.02.2016 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних (т.1 а.с. 118-135).

На підтвердження здійснення позивачем оплати за поставлений товар за договорами поставки, укладеними із ТОВ «АЛЬФА-ТРЕСТ» позивачем до матеріалів справи надано копії банківських виписок (т.3 а.с. 74-97).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що придбаний позивачем у ТОВ «АЛЬФА-ТРЕСТ» товар у рамках господарської діяльності було реалізовано на користь компанії Intergrain S.A., Швейцарія, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних документів, що підтверджують оплату за подальший продаж придбаного товару, вантажних митних декларацій, інвойсів (т.2 а.с. 133-151).

З матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (покупець) та ТОВ "АБСОЛЮТ СТІЛЛ" (постачальник) укладено договір поставки № 5/1 від 09.10.2015 року (т.1 а.с. 136-137), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Пунктом 1.2 договору визначено, що товаром, що поставляється за договором, є сільськогосподарська продукція, визначена у видаткових накладних та/або у специфікаціях за договором. Найменування і асортимент поставленого товару визначається за видатковими накладними або специфікаціями до договору, що передбачено п.2.1 договору № 5/1 від 09.10.2015 року. Відповідно до п. 3.2 договору поставки постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 30.06.2016 року. При цьому, відповідно до п. 3.3 договору поставка товару за договором здійснюється на умовах ЕХW франко-складу: 62053, Харківська обл., Краснокутський р-н, с. Водяна, вул. Підлісна 2. Згідно із п.4.1 договору поставки № 5/1 від 09.10.2015 року загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у видаткових накладних або специфікаціях, підписаних покупцем. Пунктом 4.3 вказаного договору визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару та за умови отримання всіх документів передбачених п.3.4 договору. При цьому, п.4.4 передбачено спосіб оплати як безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору поставки № 5/1 від 09.10.2015 року позивачем отримано товар відповідно до видаткових накладних №5 від 18.02.2016 р., №6 від 18.02.2016 р., №7 від 18.02.2016 р., №8 від 18.02.2016 р., актів передачі №ВД000007 від 18.02.2016 р., №ВД000009 від 18.02.2016 р., №ВД000008 від 18.02.2016 р., №ВД000010 від 18.02.2016 р., складських квитанцій на зерно №11159 від 18.02.2016 р., №11158 від 18.02.2016 р., №11157 від 18.02.2016 р., №11160 від18.02.2016 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Постачальником ТОВ «АБСОЛЮТ СТІЛЛ» складено податкові накладні від 18.02.2016 р. №8, №7, №6, №5.

Оплату придбаного товару за договором поставки, укладеним із ТОВ «АБСОЛЮТ СТІЛЛ» підтверджено наданими до матеріалів справи копіями банківських виписок (т.3, а.с. 98-107).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що придбаний у ТОВ «АБСОЛЮТ СТІЛЛ» товар позивачем у рамках господарської діяльності було реалізовано на користь ТОВ «ОСОБА_4 Україна» , на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії платіжних документів, що підтверджують оплату за подальший продаж придбаного товару, видаткової накладної, довіреності на отримання товару, складської квитанції на зерно (т.2 а.с. 152-154).

Також, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (покупець) та ТОВ "НИКСЕРВИС-ПЛЮС" (постачальник) укладено договір поставки № ЕПК-10/1602-19 від 19.02.2016 року (т.1 а.с. 154), предмет та умови якого є аналогічними викладеним у п.п. 1.2, п.2.1, 4.1, 4.3, 4.4 договорів поставки із ТОВ Стайл Ком , ТОВ Альфа Трест та ТОВ Абсолют Стілл . Відповідно до п. 3.2 договору ЕПК-10/1602-19 від 19.02.2016 року постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 01.07.2016 року. Згідно з п. 3.3 договору поставка товару за договором здійснюється на умовах DAP поставка в пункт: ТОВ «ТІС-Зерно» , Одеська обл., с. Візирка, вул. Чапаєва, 60.

На підтвердження реальності виконання умов договору № ЕПК-10/1602-19 від 19.02.2016 року позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних №РН-0000056 від 21.02.2016 р., №РН-0000060 від 24.02.2016 р., а також копії виданих постачальником податкових накладних від 24.02.2016 р. №57, від 21.02.2016 р. №53.

Факт перевезення ТМЦ від постачальника до покупця підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних (т.1 а.с. 159-162).

На підтвердження здійснення позивачем оплати за поставлений товар свідчать надані до матеріалів справи копії банківських виписок (т.3 а.с. 34-43).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний у ТОВ «НИКСЕРВИС-ПЛЮС» товар позивачем у рамках господарської діяльності було реалізовано на користь компанію Intergrain S.A., Швейцарія, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних документів, що підтверджують оплату за подальший продаж придбаного товару, вантажних митних декларацій, інвойсів (т.2 а.с. 133-151).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (покупець) та ТОВ "АШАН БІЛИЧІ" (постачальник) укладено договори поставки № ЕПК-10/1602-11 від 11.02.2016 року (т.1 а.с. 164-165) та № ЕПК-10/1602-12 від 12.02.2016 року (т.1 а.с. 163), відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 договору № ЕПК-10/1602-11 від 11.02.2016 р. визначено, що товаром, який поставляється за договором, є кукурудза 3 кл. Загальна кількість товару, що поставляється, складає 650,000 +/- 10% метричних тон вісімсот +/- 10%, що передбачено п.2.1 договору № ЕПК-10/1602-11 від 11.02.2016 року. Відповідно до п. 3.2 договору поставки постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 21.02.2016 року. При цьому, згідно з п. 3.3 договору поставка товару за договором здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ фрахт/перевезення оплачено до станції призначення - Черноморська зксп для ТИС, Одеської залізниці 4030021, одержувач - ТОВ «АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ» , відправник - ПП «Атланта-Агро, станція відправлення - ст. Карловка ПЗД. У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 договору поставки № ЕПК-10/1602-11 від 11.02.2016 року загальна вартість товару, що поставляється за договором складає 2827500,00 грн.; ціна товару складає 4350,00 грн. за тонну.

Згідно з п.1.2 договору № ЕПК-10/1602-12 від 12.02.2016 р. товаром, що поставляється, є сільськогосподарська продукція, визначена у видаткових накладних та/або у специфікаціях за договором. Найменування і асортимент поставленого товару визначається за видатковими накладними або специфікаціями до договору, що передбачено п.2.1 договору № ЕПК-10/1602-12 від 12.02.2016 року. Відповідно до п. 3.2 договору поставки постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 01.07.2016 року. Як встановлено п. 3.3 договору, поставка товару за договором здійснюється на умовах DAP поставка в пункт: ТОВ «ТІС-Зерно» , Одеська обл., с. Візирка, вул. Чапаєва, 60. Згідно із п.4.1 договору поставки № ЕПК-10/1602-12 від 12.02.2016 року загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у видаткових накладних або специфікаціях, підписаних покупцем. Пунктом 4.3 вказаного договору визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару та за умови отримання всіх документів передбачених п.3.4 договору. При цьому, п.4.4 передбачено, що оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підтвердження реальності виконання умов вищезазначених договорів поставки позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних №52 від 17.02.2016 р., №50 від 16.02.2016 р., №61 від 20.02.2016 р., №55 від 17.02.2016 р., №47 від 15.02.2016 р., №39 від 13.02.2016 р., №36 від 12.02.2016 р., №63 від 21.02.2016 р., податкових накладних від 21.02.2016 р. №54, від 17.02.2016 р. №42, від 16.02.2016 р. №39, від 20.02.2016 р. №53, від 17.02.2016 р. №45, від 15.02.2016 р. №36, від 13.02.2016 р. №29, від 12.02.2016 р. №26.

Транспортування товару оформлено накладними на перевезення вантажу залізничним транспортом відповідно до умов договору № ЕПК-10/1602-11 від 11.02.2016 року (т.1 а.с. 186-189) та товарно-транспортними накладними, що підтверджують факт перевезення товару відповідно до умов договору № ЕПК-10/1602-12 від 12.02.2016 року (т.1 а.с. 190-194).

Крім того, між ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (покупець) та ТОВ "АШАН БІЛИЧІ" (постачальник) укладено договір поставки № ЕПК-10/1602-15 від 15.02.2016 року (т.1 а.с. 166-167), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Пунктом 1.2 договору визначено, що товаром, що поставляється за договором, є кукурудза 3 кл. Загальна кількість товару, що поставляється за договором 800,000 +/- 10% метричних тон вісімсот +/- 10%, що передбачено п.2.1 договору № ЕПК-10/1602-15 від 15.02.2016 року. Відповідно до п. 3.2 договору поставки постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 25.02.2016 року. При цьому, згідно з п. 3.3 договору поставка товару за договором здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ фрахт/перевезення оплачено до: станція призначення - Черноморська зксп для ТИС, Одеської залізниці 4030021, одержувач - ТОВ «АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ» відправник - ПП «Атланта-Агро, станція відправлення - ст. Карловка ПЗД та ст.. Гадяч ПЗД. У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 договору поставки № ЕПК-10/1602-15 від 15.02.2016 року загальна вартість товару, що поставляється за договором складає 3616000,00 грн.; ціна товару складає 4520,00 грн за тонну.

В рамках господарських операцій за договором № ЕПК-10/1602-15 від 15.02.2016 року сторонами оформлено видаткову накладну №62 від 20.02.2016 р., постачальником складено податкову накладну від 20.02.2016 р. №52, копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування ТМЦ здійснювалось залізничним транспортом, про зщо свідчить наявна в матеріалах справи копія накладної на перевезення вантажу відповідно до умов договору № ЕПК-10/1602-15 від 15.02.2016 року (т.1 а.с. 195).

На підтвердження здійснення позивачем оплати за поставлений товар за договорами поставки, укладеними із ТОВ «АШАН БІЛИЧІ» представником позивача до матеріалів справи надано копії банківських виписок (т.3 а.с. 44-73).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що придбаний у ТОВ «АШАН БІЛИЧІ» товар позивачем у рамках господарської діяльності було реалізовано на користь компанію Intergrain S.A., Швейцарія, про що свідчать додані до матеріалів справи копії платіжних документів, що підтверджують оплату за подальший продаж придбаного товару, вантажних митних декларацій, інвойсів (т.2 а.с. 133-151).

Факт поставки сільськогосподарської продукції на умовах, визначених вищевказаними договорами, підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями договорів зберігання із ТДВ «Гадяцький елеватор» та ТОВ «Водянське ХПП.

Так, відповідно до договору зберігання №З-2 від 01.07.2015 року, укладеного між ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (поклажодавець) та ТДВ «Гадяцький елеватор» (підприємство), поклажодавець передає, а підприємство приймає за плату на складське зберігання сільськогосподарську продукцію (на та надає інші платні послуги (сушіння, очищення, інше) з подальшим поверненням (відвантаженням) продукції поклажодавцю на умовах визначених цим договором. Пунктом 1.2 договору передбачено, що зберігання продукції здійснюється за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, місто Гадяч, вулиця Героїв Майдану, 75 (т.1 а.с. 196-204).

Також з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ" (поклажодавець) та ТОВ «Водянське ХПП» (підприємство) укладено договір зберігання №ДЗ-2 від 01.07.2015 року, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а підприємство приймає за плату на складське зберігання сільськогосподарську продукцію (на та надає інші платні послуги (сушіння, очищення, інше) з подальшим поверненням (відвантаженням) продукції поклажодавцю на умовах визначених цим договором. При цьому, п. 1.2 передбачено, що зберігання продукції здійснюється за адресою: 62053, Харківська обл., Краснокутський р-н, с. Водяна, вул. Підлісна 2 (т.1 а.с. 206-217).

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору до матеріалів справи надано копії актів виконаних робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 205, 218-220).

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів, складених в ході господарських операцій між ТОВ Агротрейд Експорт та ТОВ Стайл Ком , ТОВ Альфа Трест , ТОВ Абсолют Стілл , ТОВ Никсервіс Плюс , ТОВ Ашан Біличі вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ Агротрейд Експорт та ТОВ Стайл Ком , ТОВ Альфа Трест , ТОВ Абсолют Стілл , ТОВ Никсервіс Плюс , ТОВ Ашан Біличі повністю підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

З приводу доводів відповідача про те, що у товарно-транспортних накладних щодо перевезення товарів від постачальників ТОВ «НИКСЕРВИС-ПЛЮС» , ТОВ «АЛЬФА-ТРЕСТ» та ТОВ «АБСОЛЮТ СТІЛЛ» зазначено, що товар поставлялася в квоту компанії ІНТУР САППОРТ ЛТД, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Пунктами 1, 2 вказаного Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: обов'язковим документом є - товарно-транспортна накладна; для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Питання заповнення товарно-транспортних накладних, їх призначення та використання конкретизовані у Правилах перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363.

З преамбули даного наказу вбачається, що Правила, затверджені цим наказом, розроблені у виконання цілого ряду державних документів, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби зі злочинністю.

Дотримання Правил № 363, зокрема, вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт у процесі виконання перевезень вантажів.

Зі змісту Правил № 363 вбачається, що товарно-транспортні накладні є документами, що регламентують взаємини перевізника й замовника як учасників транспортного процесу, і слугують, перш за все, для обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та інших транспортних ресурсів.

В той же час, як зазначалось вище, в даному випадку позивачем сформовано податковий кредит не з вартості транспортних послуг, підставою для обліку яких є товарно-транспортна накладна, а з вартості придбаного і перевезеного товару, а тому окремі неточності у заповненні товарно-транспортних накладних не є підставою для позбавлення права позивача на віднесення ПДВ, сплаченого у складі вартості придбаного товару, до податкового кредиту.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за договорами поставки з ТОВ «НИКСЕРВИС-ПЛЮС» , ТОВ «АЛЬФА-ТРЕСТ» та ТОВ «АБСОЛЮТ СТІЛЛ» , транспортування продукції здійснювалось за замовленням контрагентів позивача.

Отже, вказані вище обставини не є належним доказом відсутності реального характеру господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ «НИКСЕРВИС-ПЛЮС» , ТОВ «АЛЬФА-ТРЕСТ» та ТОВ «АБСОЛЮТ СТІЛЛ» .

Доводи відповідача про ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості на продукцію, на думку колегії суддів, не є підставою вважати спірні господарські операції безтоварними. Так, обов'язковість надання сертифікатів якості на зерно скасовано з 26.04.2014 року на підставі пункту 22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 року №1193-VII, яким зі статті 21 Закону Україну «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 року №37-ІV були виключені частина друга - дев'ята, що передбачали оформлення сертифікатів якості.

Крім того, слід відмітити, що перевірка кожної партії зернової продукції за якістю здійснювалась лабораторіями хлібоприймальних підприємств, про що свідчать відповідні записи у складських картках.

Щодо доводів відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а також на неможливість відстежити ланцюг постачання ТМЦ від виробника через постачальників ТОВ Агротрейд Експорт та ТОВ Стайл Ком , ТОВ Альфа Трест , ТОВ Абсолют Стілл , ТОВ Никсервіс Плюс , ТОВ Ашан Біличі , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач ТОВ Агротрейд Експорт не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому колегія суддів відмічає, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14 жовтня 2014 року у справі № 21-318а14, згідно з якою якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок відносин із контрагентами-постачальниками ТОВ Агротрейд Експорт та ТОВ Стайл Ком , ТОВ Альфа Трест , ТОВ Абсолют Стілл , ТОВ Никсервіс Плюс , ТОВ Ашан Біличі та податкових зобов'язань за результатами подальшого використання придбаного насіння соняшника у господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від №0062501200 від 01.06.2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2551464,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 по справі № 820/3679/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складений та підписаний 20.03.2018.