Постанова

від 12.03.2018 по справі 820/2655/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2655/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

представник відповідача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

представник позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017, суддя Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 30.10.17 по справі № 820/2655/17

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування вимоги, скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Харківській області від 04.04.2017 року № Ф-0000551304; скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.04.2017 року; скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 04.04.2017 року № НОМЕР_2; скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 04.04.2017 року № НОМЕР_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в ОСОБА_3 перевірки № 5046/20-30-13-04-06/НОМЕР_4 від 19.12.2016 року є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесені відповідачем на підставі зазначеного ОСОБА_3 перевірки податкові повідомлення - рішення № Ф-0000551304 та № НОМЕР_1 від 04.04.2017 року, а також рішення № НОМЕР_1 від 04.04.2017 року та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2017 року № Ф-0000551304, є такими, що підлягають скасуванню, як протиправні.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: п.п. 177.4.1, 177.4.2, 177.4.3, 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представники відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області складено ОСОБА_3 № 5046/20-30-13-04-06/НОМЕР_4 від 19.12.2016 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_4 вимог податкового законодавства, зокрема:

- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України: встановлено факт неналежного ведення обліку доходів та витрат у 2014-2015 роках, а саме не відображення реквізитів документа, що підтверджує понесені витрати пов'язані з господарською діяльністю;

- п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 , п. 177.1, п. 177.2, п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України: встановлено заниження суми податкового зобов'язання за 2015 рік з податку на доходи фізичних осіб у сумі 126862,75 грн.;

- п.п. 7.1.2 п. 7.1 ст. 7, п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування": встановлено розбіжність за період 2015 рік в сумі 80500,51 грн.

На підставі висновків вказаного ОСОБА_3 перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2 від 04.04.2017 року, яким ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 190294,12 грн., з яких - 126862,75 грн. - за основним платежем, 63431,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_3 від 04.04.2017 року, яким ФОП ОСОБА_4 застосовано штрафні санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.01.2017 року № Ф-0000551304;

- рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.04.2017 року в розмірі 8 050,05 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями та вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем рішення не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, доходячи висновків про наявність з боку позивача порушення п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, податковий орган виходив з того, що згідно наданих до перевірки первинних документів, а саме актів виконаних робіт, виписок банку за перевірений період та відомостей, отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми сплачених доходів, а саме інформацію надану до контролюючого органу ТОВ Завжди чисто плюс про суми нарахованих та сплачених доходів, зазначених у звіті за формою 1-ДФ з 1 кв.2014р. по 4 кв.2015р., було встановлено, що ФОП ОСОБА_4 було виконано послуг ТОВ Завжди чисто плюс на загальну суму 4771656,00 грн. (з ПДВ), у т.ч. за 2014 р. на суму 2366352,00 грн. (з ПДВ), за 2015 р. на суму 2405304,00грн. (з ПДВ), та сплачено на розрахунковий рахунок кошти з призначенням платежу чистка килимів всього на загальну суму 4398938,64 грн. (з ПДВ) у т.ч. за 2014 р. на суму 2112988,64 грн. (з ПДВ), за 2015р. на суму 2285950,00 грн. (з ПДВ).

Згідно наданих до перевірки первинних документів контролюючим органом зазначено, що ФОП ОСОБА_4 не надав у повному обсязі акти виконаних робіт за 2015 рік з ТОВ Завжди чисто плюс на суму 284 712,00 грн. (з ПДВ), про що свідчить розбіжність між даними 1-ДФ ТОВ Завжди чисто плюс , та наданими до перевірки актами виконаних робіт. Отже, ФОП ОСОБА_4 не забезпечив надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) та іншої звітності, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Як встановлено з матеріалів справи, забезпечення ФОП ОСОБА_4 надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) та іншої звітності, первинних документів, які використовуються в податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, підтверджується самим контролюючим органом в п.1.13 акту перевірки (стор.10-11), де в таблиці викладаються документи, які були охоплені перевіркою, а саме: Книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_4; видаткові накладні за перевіряємий період; договори оренди приміщень; акти виконаних робіт за перевіряємий період; податкова звітність (декларації, звіти, податкові розрахунки); трудові договори з найманими працівниками; відомості нарахування та виплати заробітної плати; банківські виписки за перевіряємий період; лист ФОП ОСОБА_4 про надання для перевірки документів (вх. 24.11.2016 № 55718/10).

Судом також було встановлено, що у відповіді на заперечення ФОП ОСОБА_4 у листі від 29.12.2016 р. № 24504/10/20-30-13-04-13 контролюючий орган підтверджував, що в ході проведення перевірки надавалися первинні документи.

Крім того, судом встановлено, що завірені копії актів виконаних робіт за 2015 рік з ТОВ Завжди чисто плюс надавалися до Центральної ОДПІ м. Харкова разом із запереченнями до акту перевірки № 5046/20-30-13-04-06/НОМЕР_4 від 19.12.2016р., та надавалися до ГУ ДФС у Харківській області разом із скаргою № 38 від 16.01.2017р.

Щодо розбіжності між даними 1-ДФ ТОВ Завжди чисто плюс та наданими до перевірки актами виконаних робіт, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно зауважив, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) заповнюється ТОВ Завжди чисто плюс , зі свого боку ФОП ОСОБА_4 не має можливості та не наділений правом втручатися у порядок складання контрагентом податкового розрахунку № 1-ДФ, тому не може нести відповідальність за правильність його складання. Отже, такі твердження податкового органу є необґрунтованими.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем належним чином підтверджено надання первинних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) та іншої звітності, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тому висновки податкового органу про порушення в даному випадку позивачем п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, є такими, що не відповідають дійсності.

Судом також встановлено, що дійшовши до висновків про порушення позивачем пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п.177.2, пп.177.4.1, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму чистого оподаткованого доходу на суму 796000,00 грн. та занижено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 126682,75 грн., а також про порушення пп.7.1.2 п.7.1 ст.7, п. 9.2 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , яке полягає у заниженні суми єдиного внесу у розмірі 80 500,51 грн. в результаті заниження суми чистого оподаткованого доходу на суму 796000,00 грн., контролюючий орган виходив з того, що позивачем неправомірно віднесено суму витрат на придбання товару (порошок та миючі засоби), сплачені ТОВ СТВ-Харків код ЄДРПОУ 33816944 протягом 2015 р., які використовувались для прання та хімічного чищення килимових виробів на загальну суму 796000,00 грн. (з ПДВ) та 663333,33 грн. (без ПДВ), у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_4 станом на 31.12.2015р. має дебіторську заборгованість з ТОВ Завжди чисто плюс (код ЄДРПОУ 36372316) у сумі 1090454,11 грн. (без ПДВ), яка буде погашена у наступному звітному періоді.

Контролюючий орган зазначив, що дебіторська заборгованість у розмірі 1 090 454,11 грн. є різницею між сумою дебіторської заборгованості станом на 31.12.2015р. за даними позивача в розмірі 210 933,33 грн. (без ПДВ) та сумою дебіторської заборгованості згідно даних перевірки в розмірі 1 301 387,44 грн. (без ПДВ).

Згідно з вимогою п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України у фізичної особи-підприємця об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

В п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України наведений перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, до яких, крім іншого, відносяться витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп.177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Доходи та витрати фізичної особи-підприємця відображаються у Книзі обліку доходів і витрат (п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України).

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/2218.

Згідно із п.5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

У відповідності до абз.2 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат у графі 2 Книги відображається сума доходу отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку.

Згідно з абз.6 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат у графі 6 Книги відображаюся витрати, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Згідно із абз.5 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Таким чином, умовою відображення у Книзі суми доходу є оплата цього доходу, а умовою відображення витрат, безпосередньо пов'язаних із доходом, - є отримання оплаченого доходу та оплата таких витрат, що безпосередньо пов'язані із вказаним доходом.

Отже, без оплати доходів підприємець не має права вносити до Книги витрати, безпосередньо пов'язані із отриманням такого доходу, навіть якщо такі витрати були оплачені раніше дати отримання доходу.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у фізичних осіб-підприємців (крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування) єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що одним з видів господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 протягом 2014-2015 років було прання та хімчистка текстильних і хутряних виробів.

З метою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 було укладено договір з ТОВ Завжди чисто плюс від 03.01.2012р. № 1/01 на надання послуг з хімічного чищення та антибактеріальної обробки килимових виробів та договір з ТОВ СТВ-Харків від 02.01.2014р. №3/П-14 на закупівлю миючих та чистячих засобів. Надання послуг з хімічного чищення та антибактеріальної обробки килимових виробів підтверджено актами здавання-приймання виконаних робіт, придбання миючих та чистячих засобів підтверджена видатковими накладними, оплата за надані послуги та придбані засоби підтверджується банківськими виписками.

Придбані миючі та чистячи засоби використовувалися позивачем при наданні послуг з хімічного чищення та антибактеріальної обробки килимових виробів, тобто у відповідності до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України вказані витрати є витратами, безпосередньо пов'язаними із отриманням доходу від продажу послуг.

Використання конкретної кількості миючих та чистячих засобів при наданні послуг з хімічного чищення та антибактеріальної обробки килимових виробів відбувалося на підставі норм списання, затверджених позивачем наказом від 11.08.2011 року.

Дохід від послуг з хімічного чищення та антибактеріальної обробки килимових виробів, який надходив протягом 2015 року від ТОВ Завжди чисто плюс на розрахунковий рахунок, у відповідності до банківських виписок, відображався позивачем у Книзі обліку доходів і витрат за підсумками дня, в якому отримано дохід, у відповідності до п.5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат.

Витрати відображалися позивачем у Книзі обліку доходів і витрат у відповідності до вимог чинного законодавства, під отримання відповідного доходу, що підтверджується видатковими накладними, актами здавання-приймання виконаних робіт та банківськими виписками, та розраховувалися у відповідності до затверджених ФОП ОСОБА_4 норм витрат наказом від 11.08.2011.

Витрати, внесені до Книги обліку доходів і витрат, є безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу, оплачені ФОП ОСОБА_4 станом на дату отримання доходу та документально підтвердженні видатковими накладними та банківськими виписками з рахунку.

Також, на підставі актів звірення взаємних розрахунків, судом встановлено, що станом на 01.01.2014р. існувала дебіторська заборгованість ТОВ Завжди чисто плюс перед ФОП ОСОБА_4 за надані послуги з хімічної чистки та антибактеріальної обробки килимових виробів у сумі 1188947,57 грн. (з ПДВ). Зазначений факт відповідачем не спростовувався.

У відповідності до банківських виписок позивача, протягом 2014-2015 р.р. останнім було отримано від контрагента ТОВ Завжди чисто плюс на розрахунковий рахунок кошти з призначенням платежу за чистку килимів за договором від 03.01.2012р. на загальну суму 4 398 938,64 грн. (з ПДВ), в т.ч. за 2014 р. - 2112 988,64 грн. (з ПДВ), за 2015 р. - 2 285 950,00 грн. (з ПДВ).

Згідно із актами здавання-приймання виконаних робіт за договором від 03.01.2012р. № № 1/01, підписаними позивачем та ТОВ Завжди чисто плюс протягом 2014-2015 р.р., позивачем було виконано роботи з чищення килимів на загальну суму 4771656,00 грн. (з ПДВ), у т.ч. за 2014р. - 2366352,00 грн. (з ПДВ), за 2015 р. - 2405304,00 грн. (з ПДВ).

Вищевказане відповідачем не заперечувалося та підтверджується у ОСОБА_3 перевірки (стор.15).

З огляду на вищевказане, на підставі актів звірення взаємних розрахунків, актів здавання-приймання виконаних робіт та банківських виписок, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що дебіторська заборгованість ТОВ Завжди чисто плюс перед ФОП ОСОБА_4 станом на 31.12.2014р. складала 1442310,93 грн. (з ПДВ), а станом на 31.12.2015р. складала 1561664,93 грн. (з ПДВ), або 1301387,44 грн. (без ПДВ).

Таким чином, сума дебіторської заборгованості за даними позивача у розмірі 210 933,33 грн. (без ПДВ), яка була вказана останнім у довідковій інформації, що надавалася контролюючому органу при проведенні перевірки, є помилковою, та не може враховуватися при обґрунтуванні відповідачем своїх доводів.

З огляду на існування дебіторської заборгованості ТОВ Завжди чисто плюс перед ФОП ОСОБА_4, на підставі актів звірення взаємних розрахунків, актів здавання-приймання виконаних робіт та банківських виписок, судом встановлено, що протягом 2014-2015 років позивач, при отриманні оплати від ТОВ Завжди чисто плюс за надані послуги (виконані роботи), спочатку зараховував кошти на погашення дебіторської заборгованості, а потім - на оплату послуг (робіт), наданих у звітному періоді. При цьому до Книги обліку доходів і витрат суми доходу позивач вносив по факту проведення оплати, на підставі банківських виписок, у відповідності до вимог п. 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що протягом 2014-2015 років витрати позивачем відображалися у Книзі обліку доходів і витрат за підсумками дня, в якому було отримано дохід. Вказані витрати були безпосередньо пов'язані із отриманням вказаного доходу, розраховані на підставі затверджених позивачем норм витрат, сплачені, та їх отримання підтверджено первинними документами.

Щодо витрат на придбання порошку та миючих засобів, які використовувалися для прання та хімічного чищення килимових виробів на суму 796 000,00 грн. (з ПДВ), які відповідач вважає неправомірно віднесеними до складу витрат, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що такі витрати віднесені позивачем до витрат у 2015 році правомірно, оскільки такі витрати є безпосередньо пов'язаними з отриманим доходом, документально підтвердженні та вірно й своєчасно відображені у Книзі обліку доходів і витрат, у відповідності до затверджених норм витрат, під дохід отриманий у період з жовтня 2015 року до 31 грудня 2015 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що посилання відповідача на наведений у його додаткових поясненнях розрахунок сум, сплачених ФОП ОСОБА_4 ТОВ СТВ-Харків за отриманий товар, який використовувався для прання та хімічного чищення килимових виробів, на загальну суму 796 000,00 грн. (з ПДВ) є необґрунтованим. Так, відповідачем не зазначено, з яких підстав такий розрахунок проводився на суму дебіторської заборгованості. Для розрахунків взяті уявні цифри стосовно вартості миючих та чистячих засобів. Відповідач визначив вартість 1 кг - 14.60 грн. (з ПДВ), проте відсутнє посилання на первинні документи та вказана ціна не відповідає первинним документам, а саме видатковим накладним.

Крім того, відповідачем не враховано у відповідності до актів здавання-приймання виконаних робіт кількість килимових виробів, які підлягали хімічній чистці окремо в зимовий та окремо у літній період, а необґрунтовано виведено середню норму використання порошку та гелю для прання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що витрати в розмірі 796 000,00 грн. (з ПДВ) позивачем правомірно включені до складу витрат у 2015 році, та відсутнє заниження чистого оподаткованого доходу та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 126 682,75 грн. а також суми єдиного внеску у розмірі 80 500,51 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 року по справі 820/2655/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 по справі № 820/2655/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 19.03.2018.