Рішення

від 30.09.2008 по справі 2-452/2008

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-452/ 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 вересня 2008 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Журавель В.А.

При секретарі - Подорожко ВВ.,  Куба О.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  3 особа 1 Харківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини

встановив:

Позивачі звернулися до суду,  посилаючись на те,  що вони є дітьми померлого 18 грудня 1987 року ОСОБА_5. 03 лютого 2007 року помер їх дід ОСОБА_6,  співвласник квартири АДРЕСА_1. Після його смерті до 1 ХДНК із заявами про прийняття спадщин звернулися його дружина ОСОБА_3 та молодший син ОСОБА_4 11 вересня 2007 року позивачі отримали повідомлення :$ 1 ХДНК про те,  що вони мають право на спадок діда по праву представлення замість померлого батька. До того часу позивачі не зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини,  оскільки їх бабуся ОСОБА_3 стверджувала,  що після смерті діда ніхто ділити квартиру не буде,  а коли вона помре тоді поділять квартиру разом з її частиною. Про звернення інших спадкоємців до нотаріальної контори позивачам стало відомо тільки після отримання листа з 1 ХДНК,  вважають,  що відповідач ОСОБА_4 бажає отримати всю спадщину після смерті свого батька самостійно. Тому позивачі просили суд визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх діда.

У судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги та пояснили судові,  що із дідом та бабусею підтримували завжди добрі відносини. Після смерті діда вони також спілкувалися із ОСОБА_3,  надавали посильну допомогу. На протязі 6-місячного строку до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини вони не зверталися,  оскільки були введені бабусею в оману,  тому,  що вона пообіцяла оформити квартиру на всіх спадкоємців,  і після її смерті і позивачі,  і ОСОБА_4 розділять квартиру між собою. До закінчення 6-місячного строку позивачі разом із бабусею відвідали 1 ХДНК ,  де бабуся запропонувала їм відмовитися від спадщини та пообіцяла виплатити по 1000 грн. як сплату за їх частину спадщини. Але позивачі відмовилися від такої пропозиції і заяву про відмову від прийняття спадщини до нотконтори не подали. Після цього відносини між позивачами та відповідачами погіршилися і вони перестали спілкуватися. 11 вересня 2007 року позивачі отримали з 1 ХДНК повідомлення про те,  що мають право на спадщину і після цього відразу звернулися до суду із заявою про визначення їм додаткового строку на прийняття спадщини,  як це було їм роз'яснено в листі нотаріальної контори.

Відповідач ОСОБА_4,  який діяв також і від імені відповідачки ОСОБА_3,  проти задоволення позову заперечував,  пояснив судові,  позивачі після смерті ОСОБА_6  не надавали ніякої допомоги своїй бабусі ОСОБА_3,  навіть не відвідували її. Після смерті чоловіка ОСОБА_3 виявила бажання переоформити квартиру на себе,  при цьому було виявлено,  що існують інші спадкоємці після смерті ОСОБА_6  Тому в кінці липня 2007 року позивачі та ОСОБА_3 відвідали нотаріальну контору,  але позивачі не були у нотаріуса,  оскільки не захотіли стояти в черзі,  а після того поїхали у відпустку. Не заперечував,  що ОСОБА_3 пропонувала позивачам сплатити по 1000 грн. кожному за частку квартиру у якості спадщини,  але вони відмовилися. Крім запропонованої суми ОСОБА_3 передала у якості дару онуці ОСОБА_1  золоті вироби.

Представник 3 особи - 1 Харківської державної нотаріальної контори у судове засідання не з»явилась,  надала судові заяву про розгляд справи за її відсутності,  рішення покладала на розсуд суду.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи,  вважає позов таким,  що підлягає задоволенню.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_7 народився 04 січня 1983 року,  ОСОБА_1 народилася 14 травня 1985 року. їх батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_8 / а. с.  6-7/.

Батько позивачів ОСОБА_5 помер 15 грудня 1987 року у віці 29 років у м.  Харкові / а. с.  5/.

03 лютого 2007 році у м.  Харкові помер ОСОБА_6 - батько ОСОБА_5 / а. с.  27/.

На момент смерті ОСОБА_6  був власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 листопада 1993 року. Власниками інших 2/3 частин квартири є ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_6  та його син - ОСОБА_4 / а. с.  28-30/.

Як вбачається з листа 1 ХДНК після померлого 03 лютого 2007 року ОСОБА_6,  21 квітня 2007 року до держнотконтори надійшла заява від імені ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4. її заяву було прийнято та зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ та заведено спадкову справу № 249/07. Відомості щодо подачі інших заяв від спадкоємців у спадковій справі відсутні / а. с.  40/.

Відповідно до ч.1  ст.  1266 ЦК України внуки,  правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини,  яка належала б за законом їхнім матері,  батькові,  бабі,  дідові,  якщо вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що позивачі мають право на спадкування за правом представлення після смерті їх діда ОСОБА_6  тієї частки спадщини,  яка належала б за законом їх померлому батькові.

Згідно  ст.  1270 ч. 1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців,  який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено,  що протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини позивачі до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та про відмову від спадщини не подавали. У судовому засіданні позивачі підтвердили,  що бажають прийняти спадщину,  але до нотаріальної контори не звернулися ,  оскільки їх бабуся пообіцяла,  що усю спадщину,  в тому числі і її частку,  вони отримають після її смерті. Але натомість в липні 2007 року відповідачка запропонувала позивачам сплатити по 1000 грн. кожному як за частку їх спадщини та відмовитися від неї. Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив той факт,  що його мати пропонувала позивачам гроші,  але вони відмовилися їх прийняти. При цьому суд звертає увагу ,  що 21 квітня 2007 року ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4,  однак позивачам про це не повідомила. Тільки 11 вересня 2007 року позивачі отримали письмову інформацію з 1 Харківської державної нотаріальної контори про звернення ОСОБА_4 за видачею свідоцтва про право на спадщину. Одночасно позивачам було роз'яснено,  що у разі існування документів,  що стверджують родинний зв'язок із ОСОБА_6  та бажання оформити спадкові права,  їм необхідно звернутися до суду за продовженням строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Із такою заявою позивачі звернулися до суду 14 вересня 2007 року.

Згідно ч.3  ст.  1272 ЦК України за позовом спадкоємця ,  який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,  суд може визначити йому додатковий строк,  достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає,  що причини,  які вказані позивачами,  є поважними і тому вважає за можливе надати їм додатковий строк 3 місяці для прийняття спадщини.

На підставі вищевикладеного,  керуючись  ст.   ст.  10,  60,  212,  214-215 ЦПК України,   ст.  1266, 1270,  1272 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додатковий строк 3 / три/ місяці для подання ними заяви про прийняття спадщини після смерті їх діда ОСОБА_6,  який помер 03 лютого 2007 року у м.  Харкові.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів шляхом подання апеляційної скарги або у порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України .