Постанова
від 20.03.2018 по справі 545/292/18
ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/292/18

Провадження № 3/545/134/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2018 р. Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Шелудяков Л.В., при секретарі Астапкович А.Ю.,з участю прокурора Хмара М.А. , оперуповноваженого сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ НП України ОСОБА_1, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, приватного підприємця, депутата Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення №29, №30, №31, №32 від 05 лютого 2018 року, ОСОБА_2, будучи депутатом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області сьомого скликання, у відповідності до підпункту б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції , являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, примітки до статті 172-6 КУпАП, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України Про запобігання корупції при зміні у його майновому стані, а саме внаслідок отримання доходу від відчуження об'єкту нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 13 червня 2017 року на суму 579000 грн.; придбання згідно договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2017 року у приватну власність 13/100 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, земельної ділянки площею 0,0826 га, вартістю відповідно 200000 грн. та 100000 грн., придбання згідно договору купівлі-продажу від 26 вересня 2017 року у приватну особисту власність 2/5 частини житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0826 га вартістю відповідно 300000 грн. та 200000 грн.; придбання згідно договору купівлі-продажу від 22 вересня 2017 року незавершеного будівництва (житлового будинку) та земельної ділянки площею 0,1000 га вартістю 290000 грн. несвоєчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Постановою суду від 19 березня 2018 року справи за вказаними протоколами про адміністративні правопорушення об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчинених правопорушеннях не визнав, пояснив, що умислу на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в своєму майновому стані не мав. Також пояснив, що він надіслав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 29 грудня 2017 року, тобто до складання стосовно нього протоколів 05 лютого 2018 року. Під час складання протоколів не встановлено бездіяльності з його боку та мотивів на уникнення фінансового контролю отриманого доходу, оскільки майно ним набуте у власність у законний спосіб шляхом укладення договорів купівлі-продажу про набуття права власності на це майно, ним правдиво повідомлено у декларації про зміни у майновому стані у 2017 році, що свідчить про відсутність у нього умислу на уникнення фінансового контролю доходів суб'єкта декларування. Завив

клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення в його діях, направив письмові пояснення по справі.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вважала, що оперуповноважений сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ НП України ОСОБА_1, який склав протоколи про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, не мав повноважень на їх складання. При обґрунтуванні виявлених правопорушень посадова особа виходила з того, що моментами придбання майна та отримання доходу ОСОБА_2 є момент укладення договорів купівлі-продажу майна. Проте, згідно з положеннями ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Набуття права власності на майно за договорами, які потребують нотаріального посвідчення, пов'язане з цим посвідченням (ч.3 ст.334 ЦК України), а право на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації права на нього (ч.4 ст.334 ЦК України). Відтак, набуття права власності відповідно до ЦК України пов'язано з а) переданням майна, б) нотаріальним посвідченням договору та в) державною реєстрацією права на нерухоме майно. Переданням майна є його вручення однією особою іншій із наміром перенести право власності. У такому разі не виникає сумніву наявність правочину, який є наслідком виконання сторонами умов договору і являє собою дії з передання (та відповідно прийняття) майна. Докази, які підтверджують момент передачі майна у власність в матеріалах провадження відсутні. Відсутні в матеріалах справи докази, які підтверджують момент отримання ОСОБА_2 грошових коштів, як оплати за продане майно. Також нею зауважено, що копії протоколів не вручено особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вказане просила закрити провадження у справі, в зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП в діях ОСОБА_2

Прокурор Хмара М.А. в судовому засіданні вказав, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч.2 ст.172-6 КУпАП, а тому просив винести постанову, якою визнати його винним та притягнути до відповідальності у виді штрафу.

Оперуповноважений сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ НП України ОСОБА_1 вважав, що вина ОСОБА_2 доведена, а тому просив прийняти постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, з приводу яких складені протоколи та притягнути його до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, думку оперуповноваженого сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ НП України ОСОБА_1, висновок прокурора Хмара М.А. , дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до протоколу Щербанівської сільської виборчої комісії від 25 жовтня 2015 року №15 Вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, об'єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів ОСОБА_2 обрано депутатом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області сьомого скликання, а рішенням вказаної сільської ради сьомого скликання від 05 листопада 2015 року №1 Про підсумки виборів сільського голови та депутатів Щербанівської сільської ради сьомого скликання визнано його повноваження депутата.

Таким чином, на ОСОБА_2, як депутата місцевої ради поширюється дія підпункту б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції .

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотеки, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №110041922, ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 13 червня 2017 року передав у власність ОСОБА_4 квартиру №24, що знаходиться по вул.Козака Володимира,14 в м.Полтава загальною площею 96,5 кв.м, вартістю на час відчуження 579009 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року (т.1 а.с.34, 52-56).

Враховуючи, що відбулась зміна у майновому стані ОСОБА_2, а саме внаслідок отримання доходу від відчуження об'єкту нерухомого майна, останній у десятиденний строк з моменту отримання доходу, тобто до 23 червня 2017 року включно, зобов'язаний був письмово повідомити про суттєву зміну майнового стану Національне агентство запобігання корупції.

Крім того, згідно вказаних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотеки, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №110041922, ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 12 жовтня 2017 року прийняв у власність 13/100 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель вартістю 200000 грн., земельної ділянки загальною площею 0,0826 га, кадастровий номер 5310137000:15:007:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по вул.Пилипа Орлика,17 в м.Полтава, вартістю на час відчуження 100000 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року (т.2 а.с.35, 56-57).

Враховуючи, що вартість отриманих у власність об'єктів нерухомого майна, земельної ділянки, перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, ОСОБА_2 у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна, тобто до 22 жовтня 2017 року включно, зобов'язаний був письмово повідомити про суттєву зміну майнового стану Національне агентство запобігання корупції.

Також, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотеки, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №110041922, ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу від 26 вересня 2017 року прийняв у власність 2/5 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, які розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 5310137000:15:007:0117, що знаходяться по вул.Пилипа Орлика,17 в м.Полтава, вартістю на час відчуження відповідно 300000 грн. та 200000 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року (т.3 а.с.36, 55-58).

Враховуючи, що вартість отриманого у власність нерухомого майна та земельної ділянки, перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, ОСОБА_2 у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна, тобто до 06 жовтня 2017 року включно, зобов'язаний був письмово повідомити про суттєву зміну майнового стану Національне агентство запобігання корупції.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотеки, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №110041922, ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 22 вересня 2017 року прийняв у власність незавершене будівництво (житловий будинок) з відсотком готовності 80%, що знаходяться по вул.Агітаційна,34 в м.Полтава та земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:09:002:0020 загальною площею 0,1000 га, вартістю на час відчуження 290000 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року (т.3 а.с.30, 54, 55).

Враховуючи, що вартість отриманого у власність нерухомого майна та земельної ділянки, перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, ОСОБА_2 у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна, тобто до 02 жовтня 2017 року включно, зобов'язаний був письмово повідомити про суттєву зміну майнового стану Національне агентство запобігання корупції.

Проте, ОСОБА_2 несвоєчасно, а саме 29 грудня 2017 року подав повідомлення до НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.

Під час розгляду даної справи ОСОБА_2 пояснив, що не мав умислу на приховування інформації стосовно відчуженого та набутого ним майна, мотивів щоб уникнути декларування не мав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на

громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч.2 ст.172-6 КУпАП настає у разі порушення вимог фінансового контролю, які полягають, у тому числі, і в неповідомленні чи несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.

Відповідно до вимог ч.2 ст.52 Закону України Про запобігання корупції , у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року на рівні 1600 гривень, тобто розмір 50 прожиткових мінімумів дорівнює 80000 гривень.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 13 червня 2017 року відчужено квартиру №24, що знаходиться по вул.Козака Володимира,14 в м.Полтава вартістю на час відчуження 579009 грн.; 12 жовтня 2017 року прийнято у власність 13/100 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, земельної ділянки загальною площею 0,0826 га, що знаходиться по вул.Пилипа Орлика,17 в м.Полтава, вартістю на час відчуження відповідно 100000 грн. та 200000 грн.; 26 вересня 2017 року прийнято у власність 2/5 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, які розташовані на земельній ділянці, що знаходяться по вул.Пилипа Орлика,17 в м.Полтава, вартістю на час відчуження відповідно 200000 грн. та 300000 грн.; 22 вересня 2017 року прийнято у власність незавершене будівництво (житловий будинок) з відсотком готовності 80%, що знаходяться по вул.Агітаційна,34 в м.Полтава та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, вартістю на час відчуження 290000 грн., що в кожному випадку перевищувало 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01 січня відповідного року, тобто суму 80000 гривень.

В момент набуття ОСОБА_2 права власності на вказані об'єкти він був суб'єктом декларування, відповідно до положень підпункту в пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції .

В порушення визначеного ч.2 ст.52 Закону України Про запобігання корупції строку ОСОБА_2 не було повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в його майновому стані. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та самим ОСОБА_2

Разом з тим, вимогами ст.280 КУпАП, на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов'язок з'ясувати не лише те, чи було вчинено діяння, але і питання винуватості особи у його вчиненні.

Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізу ст.10 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) та ст.11 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати). Зважаючи на те, що законом в диспозиції даної статті не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Аналогічна позиція викладена судовою палатою у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Доводи ОСОБА_2 про відсутність у нього умислу на уникнення фінансового контролю доходів заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджуються фактом самостійного внесення до реєстру декларацій відповідної інформації суб'єктом, що притягується до адміністративної відповідальності 29 грудня 2017 року.

Належних і допустимих доказів, які беззаперечно спростовують ці твердження, в матеріалах справи не має.

Окрім цього, під час розгляду справи не було встановлено в бездіяльності ОСОБА_2 мотивів на уникнення фінансового контролю отриманого доходу, оскільки всі перераховані вище об'єкти були набути у власність у законний спосіб, про набуття права власності ОСОБА_2 правдиво повідомив у декларації про зміни в майновому стані у 2017 році, що також свідчить про відсутність умислу на уникнення фінансового контролю доходів суб'єкта декларування.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що в бездіяльності ОСОБА_2 відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону. Поза його волею перебувало настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за даною статтею.

Відповідно до вимог ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України Про міжнародні договори , міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

За вимогами ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п.2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - кримінальне обвинувачення і суперечки про громадянські права . У справі Кадубец проти Словаччини (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.

Враховуючи викладене, у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд також зазначає, що одним із основоположних аспектів права особи на справедливий судовий розгляд, закріплений у статті 6 Конвенції, є принцип правової визначеності, основу якого утворює концепція передбачуваності. Згідно з нею люди повинні мати змогу планувати свої дії із впевненістю, що знають про їх правові наслідки.

Враховуючи відсутність в диспозиції частини 2 статті 172-6 КУпАП опису порушень, за які передбачається відповідальність, зазначення форми та органу, якому необхідно подати декларацію, строки подачі декларації про зміни в майновому стані, суб'єктів правопорушення, посилання на інші нормативні акти, які передбачають зазначені ознаки, право на справедливий суд особи, що притягується до відповідальності за даною статтею, є порушеними, так як має місце недотримання вимог ст.7 Конвенції ( Ніякого покарання без закону ).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Свято-Михайлівської парафії проти України від 1 червня 2007 року зазначено, що положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування . Аналогічні висновки ЄСПЛ зробив у справах Броньовський проти Польщі від 22.06.2004 року, Говенда проти Польщі від 14.03.2002 року.

Також слід звернути увагу, що за ч.2 ст.172-6 КУпАП відповідальність передбачена за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Тобто об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає в тому, що в суб'єкта правопорушення відбулись суттєві зміни в майновому стані; суб'єкт правопорушення не повідомив про такі зміни в десятиденний строк.

Отримання від продажу певного майна грошових коштів, сума яких відповідає вартості цього майна, свідчить про зміну лише якісного показнику майнового стану (один вид майна змінюється на інший), але при цьому не змінюється кількісний показник майнового стану, за умови отримання грошової суми, еквівалентної вартості проданого майна.

За таких обставин можливо дійти до висновку про те, що придбання майна (або його продаж) за відповідною вартістю, не змінює майновий стан особи, оскільки змінюється лише якісний показник майнового стану, в той час як кількісний показник при цьому не змінюється.

Крім того, слід зазначити, що зміна якісного показника майнового стану суб'єкту декларування при таких обставинах не залишається непідконтрольною державі, оскільки має знайти своє відображення в щорічних деклараціях про майновий стан та доходи.

При складенні протоколів не встановлені моменти як отримання ОСОБА_2 коштів від проданого ним нерухомого майна, так і передачу коштів за придбане нерухоме майно, що позбавляє можливості дійти до обґрунтованого висновку про те, чи вчасно ОСОБА_2 повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а це, в свою чергу, виключає можливість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Під час розгляду справи не надано достатньо доказів щодо повноваження оперуповноваженого сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ НП України лейтенанта поліції ОСОБА_1 на складання протоколів про вчинення вказаних адміністративних правопорушень щодо ОСОБА_2, як і не надано доказів про вручення особи, яка притягається до відповідальності копії протоколу, або відмови від його отримання.

За таких обставин, відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю за відсутності в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-6, 247, 287, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2за ч.2 ст.172-6 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.287 КУпАП, а саме особою, щодо якої її винесено, потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, а саме у випадку нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області.

Суддя: Л.В.Шелудяков

СудПолтавський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення20.03.2018
Оприлюднено21.03.2018
Номер документу72840010
СудочинствоАдмінправопорушення

Судовий реєстр по справі —545/292/18

Постанова від 03.04.2018

Адмінправопорушення

Апеляційний суд Полтавської області

Костенко В. Г.

Постанова від 20.03.2018

Адмінправопорушення

Полтавський районний суд Полтавської області

Шелудяков Л. В.

Постанова від 07.03.2018

Адмінправопорушення

Полтавський районний суд Полтавської області

Шелудяков Л. В.

Постанова від 03.03.2018

Адмінправопорушення

Полтавський районний суд Полтавської області

Шелудяков Л. В.

Постанова від 26.02.2018

Адмінправопорушення

Полтавський районний суд Полтавської області

Шелудяков Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні