Вирок

від 16.03.2018 по справі 698/5/18

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/5/18

Провадження № 1-кс/698/32/18

УХВАЛА

16 березня 2018 р. слідчий суддя Катеринопільського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12018250180000013, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, погоджене з начальником Катеринопільського відділу Звенигородської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначила, що як встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_5 , близько 12 години 09 січня 2018 року, порушуючи встановлений порядок раціонального використання та відновлення лісу, незаконно, без спеціального на те дозволу, маючи прямий умисел направлений на незаконну порубку дерев, використовуючи дві бензопили, одна з яки марки «Husqvarna» та інша без маркувальних позначок, в якості засобу для незаконної вирубки лісу, перебуваючи у кварталі 130 відділі 8 Катеринопільського лісництва Державне підприємство «Звенигородське лісове господарство», що в адміністративних межах села с. Кобилянка Потоківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, незаконно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій спиляли 32 (тридцять два) дерева породи акація, діаметрами пня від 10 см до 34 см, загальною масою 5,6м3, внаслідок чого, заподіяли істотну шкоду, яка полягає у можливому зсуві ґрунту, затопленні та пошкодженні місцевого рельєфу, державі в особі Державного підприємства «Звенигородське лісове господарство» на загальну суму 30249,67 гривень (тридцять тисяч двісті сорок дев`ять гривень шістдесят сім копійок), розрахованої відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2 ст. 246 КК України незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Підставою застосування арешту майна підозрюваного слідчий зазначила те, що він в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану кримінально протиправними діяннями що спричинило істотну шкоду, та є ризик відчуження та передачі певної частки або всього майна підозрюваного до моменту подання позову в інтересах держави та розгляду матеріалів даного кримінального провадження судом, а також у строки винесення законного рішення суду, іншим особам.

23.01.2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 111555101 від 24.01.2018, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має право власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 4.1822 га, кадастровий номер 7122286000:03:002:0306, місце розташування: Черкаська область, Катеринопільський район, в адмінмежах Потоківської сільської ради.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди заподіяної самовільною порубкою дерев до ступеня припинення росту згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 та довідки Державного підприємства «Звенигородське лісове господарство» №18 від 11.01.2018, державі заподіяно шкоду на суму 30249,67 грн., полягає у можливому зсуві ґрунту, затопленні та пошкодженні місцевого рельєфу.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з викладених у ньому мотивів, просили накласти арешт на земельну ділянку площею 4.1822 га, кадастровий номер 7122286000:03:002:0306, місце розташування: Черкаська область, Катеринопільський район, в адмінмежах Потоківської сільської ради.

Власник нерухомого майна повідомлений судом належним чином в судове засідання не з`явився, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Перевіривши матеріали клопотання, заслухавши думку слідчого, прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно дост.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до вимогст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави,у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати (частина 1).До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (частина 2).

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншої особи для забезпечення цивільногопозовуповинно бути зазначено:1)розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (частина 3). Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (частина 4).

Відповідно до ч. 8ст. 170 КПК Українивартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Суд вважає, що слідчим та прокурором не доведена необхідність накладення арешту на зазначену в клопотанні земельну ділянку, так як вказана земельна ділянка не підпадає під критерії, визначені ч. 2ст. 170 КПК України, а саме, вона не є речовим доказом по кримінальному провадженню, в межах якого розглядається дане клопотання, можливості її приховування, знищення, перетворення, відчуження підозрюваним не вбачається.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати: існуванняобґрунтованої підозрищодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з матеріалів клопотання, протиправними діями підозрюваних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 державі завдано матеріальної шкоди на загальну суму 30249,67 грн., що є неспівмірною вартості земельної ділянки, на яку слідча просить накласти арешт, вартість якої станом на 01.01.2018 року визначено у розмірі 177076,26 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування, не була доведена суду необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні, що він не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме, що обмеження прав, є розумними і співмірними із завданням кримінального провадження, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1