Рішення

від 14.03.2018 по справі 908/2504/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/167/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2018 Справа № 908/2504/17

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2 від 01.12.2017; ОСОБА_2, довіреність № 1 від 01.12.2017.

Від відповідача - ОСОБА_3, директор, Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.05.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТИТАН ПЛЮС , Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОБУД-СЕРВІС , Запорізька область, м. Енергодар

про стягнення в сумі 210628,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю ТИТАН ПЛЮС звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОБУД-СЕРВІС про стягнення заборгованості за Договором на виконання робіт № 12-08/2016/у від 15.08.2016 у розмірі 168 880,80 грн., пені у розмірі 22 836,86 грн., 3% річних у розмірі 3664,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15 246,89 грн., що разом становить 210 628,55 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами: 15.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТИТАН ПЛЮС (Виконавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОБУД-СЕРВІС (ОСОБА_4 за Договором) укладено Договір на виконання робіт на об'єкті: Реконструкція системи опалення з встановленням Модульної котельні на твердому паливі для Білоцерківської ОСОБА_5 ступенів в с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 28 . За умовами Договору, Виконавцем виконано передбачені Договором роботи, про що складено акти здачі-приймання з заключною датою 22.12.2016. ОСОБА_4 не підписані, сплачено лише 911 960,00 грн. Заборгованість за виконанні роботи становить 168 880,80 грн. Враховуючи, що відповідач прострочив розрахунок за виконані роботи, позивач застосував до відповідача передбачені законом та Договором штрафні санкції: 22 836,86 грн. пені за період з 28.12.2016 по 28.06.2017, 3664,00 грн. 3% річних та 15 246,89 грн. - інфляційні витрати. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та штрафні санкції у розмірі 210628,55 грн.

12.12.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/167/17 та призначено розгляд справи на 16.01.2018 о 15 год. 00 хв.

15.01.2018 господарським судом Запорізької області сторонам направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи призначеного на 16.01.2018 о 15 год. 00 хв. та повідомлено, що наступне судове засідання відбудеться 30.01.2018 о 10 год. 30 хв.

16.01.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. № 02/01 від 10.01.2018, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що за період дії Договору № 12-08/2016/у від 15.08.2016 Виконавець здійснив його фактичне виконання на суму 911 960,00 грн., згідно актів здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, тобто додаткові вимоги виконавця на суму 168 880, 80 грн. є безпідставними у зв'язку з відсутністю реального виконання робіт на зазначену суму та відсутністю відповідних підтверджуючих документів (форм КБ-2В та КБ-3). Відзив на позовну заяву долучений до матеріалів справи.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідач у судовому засіданні 30.01.2018 надав суду пояснення до відзиву на позовну заяву вих. № 05 від 16.01.2018, згідно яких проти позову заперечив, з огляду на наступне: Додані до позовної заяви позивачем документи не є доказами наявності заборгованості у відповідача, оскільки зазначені акти прийманя виконанних будівельних робіт (КБ-2В) були оформлені та підписан у рамках іншої цивільно-правової угоди (договір № 90 від 27.07.2016, що укладений між ТОВ ЕНЕРГОБУД-СЕРВІС та Зорянською селищною радою Більмацького району Запорізької області).

30.01.2018 суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 908/2504/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, відкласти підготовче засідання до 22.02.2018 о 12 год. 00 хв.

19.02.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшли пояснення на відзив, відповідно до яких позивач зазначив, що після закінчення терміну дії Договору № 12-08/2016/у від 15.08.2016 відповідач продовжував сплачувати кошти позивача за виконані роботи проте сплатив не в повному обсязі.

Позивачем на підтвердження виконання робіт за Договором № 12-08/2016/у від 15.08.2016 надано суду відповідні акти форм КБ-2В та КБ-3 від підписання яких відповідач відмовився.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач продовжуючи сплачувати кошти за виконані роботи за договором після спливу його терміну підтвердив виконання робіт по вказаному договору.

Жодного доказу невиконання робіт за Договором № 12-08/2016/у від 15.08.2016 відповідачем суду не надано. На підставі вищевикладеного позивач вважає свої позовні вимоги законними та обґрунтованими.

22.02.2018 судом проведено підготовче засідання.

Частиною 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Судове засідання 22.02.2018 здійснювалося із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Ухвалою від 22.02.2018 суд відклав підготовче засідання до 14.03.2018.

Судове засідання 14.03.2018 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Оберіг .

Позивачем в судовому засіданні подані та судом оглянуті оригінали платіжних доручень щодо здійснення оплати відповідачем по Договору № 12-08/2015/у від 15.08.2016, а саме: № 237 від 18.08.2016 на суму 250000,00 грн., № 304 від 23.09.2016 на суму 81000,00 грн., № 357 від 21.10.2016 на суму 60000,00 грн., № 362 від 24.10.2016 на суму 60000,00 грн., № 363 від 26.10.2016 на суму 20000,00 грн., № 385 від 08.11.2016 на суму 10000,00 грн., № 387 від 09.11.2016 на суму 8960,00 грн., № 413 від 21.11.2016 на суму 10000,00 грн., № 432 від 01.12.2016 на суму 10000,00 грн., № 483 від 29.12.2016 на суму 144000,00 грн., № 497 від 19.01.2017 на суму 35000,00 грн., № 508 від 27.01.2017 на суму 47000,00 грн., № 523 від 07.02.2017 на суму 45000,00 грн., № 553 від 03.03.2017 на суму 50000,00 грн., № 572 від 15.03.2017 на суму 46000,00 грн., № 680 від 27.04.2017 на суму 35000,00 грн.

Представник відповідача 14.03.2018 надав суду заперечення на пояснення позивача, зазначивши, що підрядні роботи на суму 168880,80 грн. позивачем не виконувались.

Представники сторін в судовому засіданні 14.03.2018 надали заяву про закриття підготовчого провадження та переходу розгляду справи по суті, яка судом задоволена. Судом закрито підготовче засідання та розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2018 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2018 заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 06.03.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, документи, надані сторонами додатково, судом встановлено наступне.

15.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТИТАН ПЛЮС (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОБУД-СЕРВІС (ОСОБА_4) укладено Договір на виконання робіт на об'єкті: Реконструкція системи опалення з встановленням Модульної котельні на твердому паливі для Білоцерківської ОСОБА_5 ступенів в с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 28 - зазначені в п. 1.2 даного Договору, а ОСОБА_4 прийняти та оплатити такі роботи (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна сума Договору - 1080840,80 грн. в т.ч. ПДВ складає 180140,13 грн., згідно з кошторисними розрахунками.

Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін у випадку зменшення обсягів робіт (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору встановлено, що розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця згідно рахунку. Остаточний рахунок проводиться шляхом оплати робіт ОСОБА_4 згідно рахунку в продовж 5 (п'яти) календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та за умови надання Виконавцем належно оформленої податкової накладної.

Строк виконання робіт: 2016 р. Місце виконання робіт: Запорізька область, Куйбишевський район, с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 28. Виконавець зобов'язався приступити до виконання, виконати реконструкцію системи опалення з встановлення модульної котельні на твердому паливі (п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору).

Позивач вказує на те, що за умовами Договору, Виконавцем виконано передбачені Договором роботи, про що складено акти здачі-приймання з заключною датою 22.12.2016. ОСОБА_4 не підписані, сплачено лише 911 960,00 грн. Заборгованість за виконанні роботи становить 168880,80 грн., а враховуючи, що відповідачем прострочені оплати позивач нарахував 22836,86 грн. - пені, 3664,00 грн. - 3 % річних та 15246,89 грн. - інфляційних втрат.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань)

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як зазначалось позивачем та підтверджувалось відповідачем, зокрема, у відзиві на позовну заяву, відповідачем (як Генпідрядником) та Комиш-Зорянською селищною радою Більмацького району Запорізької області було укладено Договір № 90 від 27.07.2016 з Реконструкції системи опалення з встановленням модульної котельні на твердому паливі для Білоцерківської ОСОБА_5 ступенів в с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 28.

Модульна котельня КОЛВІ КМ-2-200 у грудні 2016 року була вчасно встановлена на вищезгаданому об'єкті позивачем, акти виконаних робіт також були оформлені позивачем в грудні 2016, як і податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, відповідачем акти виконаних робіт не підписані.

Крім того, підтвердженням, що Модульна котельня КОЛВІ КМ-2-200 була встановлена на об'єкті, а саме Білоцерківської ОСОБА_5 ступенів в с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 28 свідчать акти виконаних робіт з заключною датою 22 грудня 2016 року, між відповідачем та Комиш-Зорянською селищною радою Більмацького району Запорізької області в рамках укладеного Договору №90 від 27.07.2016, копії яких містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься акт № 1-90-09 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, відповідно до якого вбачається, що в колонці найменування товару - модульна котельня КОЛВІ КМ-2-200 з вказаною вартістю 1080840,80 грн. з ПДВ.

Судом вбачається, що всього по даному Договору відповідач сплатив позивачу суму у розмірі 911960,00 грн., оригінали платіжних доручень були оглянуті в судовому засіданні, а саме: 18.08.2016 на суму 250000,00 грн., 23.09.2016 на суму 81000,00 грн., 21.10.2016 на суму 60000,00 грн., 24.10.2016р. на суму 60000,00 грн., 26.10.2016 на суму 20000, 00 грн., 08.11.2016 на суму 10000,00 грн., 09.11.2016 на суму 8960, 00 грн., 21.11.2016 на суму 10000,00 грн., 01.12.2016 на суму 10000, 00 грн., 29.12.2016 на суму 144000, 00 грн., 19.01.2017 на суму 35000, 00 грн., 27.01.2017 на суму 47000, 00 грн., 07.02.2017 на суму 45000,00 грн., 03.03.2017 на суму 50000,00 грн., 15.03.2017 на суму 46000,00 грн., 27.04.2017 на суму 35000,00 грн.

Але, в порушення умов Договору, до теперішнього часу відповідачем не здійснено сплату в розмірі 168880,80 грн. за виконані роботи.

Відповідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України, ОСОБА_4, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Не підписання однією стороною (замовником) акту не звільняє останнього від обов'язку негайно прийняти та оплатити виконавцю обумовлену Договором ціну після остаточної здачі робіт.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до положень ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем акти виконаних робіт взагалі не були підписані, та він продовжував сплачувати заборгованість за Договором, тим самим він вже підтвердив виконання Договору позивачем, адже жодних зауважень у нього не виникало з приводу виконання Договору. Жодного доказу щодо не виконання робіт позивачем відповідач суду не надав.

Як встановлено судом та вбачається з Оглядового листа Вищого господарського суду № 01-06/374/2013 від 18.02.2013, відповідно до приписів статей 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у останнього обов'язку щодо їх оплати.

Якщо ОСОБА_4 не зробить заяви щодо виникнення недоліків, у відповідності до ст. 853 ЦК України, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов Договору або недоліки у виконаній роботі.

Матеріали справи не містять заяви ОСОБА_4 з запереченнями щодо прийняття робіт або виявлення недоліків, або неналежного виконання умов Договору з боку Виконавця, або про відмову від їх отримання, а отже відповідач не звільняється від обов'язку оплатити в повному обсязі роботи, виконані за Договором.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що відповідачем безпідставно не оплачено суму в розмірі 168880,80 грн. за виконані позивачем роботи, в зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за прийняті виконані роботи складає 168880,80 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач в своїх запереченнях стверджує, що в період дії Договору № 12-08/2016/у на виконання робіт на об'єкті: Реконструкція системи опалення з встановлення Модульної котельні на твердому паливі для Білоцерківської ОСОБА_5 ступенів в с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 28 позивачем роботи виконувались повільно, не в межах визначених строків, не в повному обсязі. Однак, претензії або акту про виявлені недоліки в роботі пред'явлені відповідачем позивачу не були. Доказів на підтвердження вищевикладеного відповідач також не надав. Крім того, відповідно до умов Договору, а саме п. 5.8 ОСОБА_4 здійснює контроль і технічний нагляд за ходом будівельно-монтажних робіт; відповідністю якості і об'ємів виконаних будівельно-монтажних робіт договірній документації, дотриманням Виконавцем строків виконання Робіт . Таким чином, відповідач в повному обсязі володів інформацією щодо виконання умов Договору позивачем. Крім того, відповідачем роботи були виконані вчасно, оскільки Модульна котельня КОЛВІ КМ-2-200 у грудні 2016 року була встановлена на вищезгаданому об'єкті Позивачем, акт виконаних робіт також був оформлений позивачем в грудні 2016, як і податкові накладні, копії яких місяться в матеріалах справи.

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що підрядні роботи на суму 168880,80 грн., взагалі позивачем не виконувались. Слід зазначити, що згідно умов Договору позивач зобов'язаний був виконати роботи з встановлення модульної котельної на твердому паливі згідно з п. 5.3 Договору, про що також свідчить договірна ціна на придбання устаткування, а саме модульної котельні КОЛВІ КМ-2-200 у розмірі 1080840,80 грн. з ПДВ (Додаток №1 до Договору), яка була підписана обома сторонами, а саме позивачем і відповідачем. Таким чином, акт виконаних робіт був на суму 1080840,80 грн. з ПДВ, який неможливо поділити на етапи виконаних робіт.

Також відповідач в своїх запереченнях зазначає, що посилання позивача на Договір №90 від 27.07.2016 з Реконструкції системи опалення з встановленням модульної котельні на твердому паливі для Білоцерківської ОСОБА_5 ступенів в с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 28, який був укладений між відповідачем та Комиш-Зорянською селищною радою Більмацького району Запорізької області, як на належний доказ є неправомірним і безпідставним, адже під час дії цього Договору вносились відповідні корективи в формі змін і доповнень в зазначений Договір, що в свою чергу призводило до зміни обсягів виконаних робіт по актах ф. КБ-2в, що були підписані відповідачем та Комиш-Зорянською селищною радою Більмацького району.

Однак, судом вбачається, що Модульна котельня КОЛВІ КМ-2-200 була встановлена на об'єкті, а саме Білоцерківської ОСОБА_5 ступенів в с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 28, про що і свідчать акти виконаних робітз заключною датою 22 грудня 2016 року, між відповідачем та Комиш-Зорянською селищною радою Більмацького району Запорізької області в рамках укладеного Договору №90 від 27.07.2016. Так, в акті № 1-90-09 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт зазначено, в колонці найменування товару - модульна котельня КОЛВІ КМ-2-200 з вказаною вартістю 1080840,80 грн. з ПДВ. Вищезазначені акти були підписані з обох сторін.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 168880,80 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Позивачем також заявлено до стягнення сума пені в розмірі 22836,86 грн. за період з 28.12.2016 по 28.06.2017 р., відповідно до п. 9.2 Договору.

Відповідно до п. 9.2 Договору встановлено, що за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за Договором винна сторона платить іншій стороні пеню в розмірі 0,5 % від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочки. Сплата пені не звільняє сторони від виконання зобов'язань або усунення порушень.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 5510570/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок суми пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство судом встановлено, що він є вірним, а сума до стягнення в розмірі 22836,86 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення суму 3 % річних за період з 28.12.2016 по 18.09.2017 в розмірі 3664,00 грн. та інфляційних витрат за період з 28.12.2016 по 18.09.2017 в розмірі 15246,89 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що право вимоги про сплату 3% річних та втрат від інфляції є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки 3% річних та втрат від інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд визнав суму 3 % річних вірно, а суму інфляційних витрат невірною, оскільки відповідачем застосовано невірний період до стягнення, в зв'язку з чим судом перераховано суму інфляційних витрат взявши період з січня 2017 р. по серпень 2017 р., а отже сума до стягнення 3 % річних підлягає - 3664,00 грн., а втрат від інфляції - 13604,60 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТИТАН ПЛЮС .

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 185, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОБУД-СЕРВІС (юридична адреса: 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 20; поштова адреса: 71504, Запорізька область, м. Енергодар, а/с № 349, код ЄДРПОУ 39156597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТИТАН ПЛЮС (87503, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32998525) 168 880 грн. 80 коп. (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят грн. 80 коп.) основного боргу, 22 836 грн. 86 коп. (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять шість грн. 86 коп.) пені, 3664 грн. 00 коп. (три тисячі шістсот шістдесят чотири грн. 00 коп.) 3% річних, 13 604 грн. 60 коп. (тринадцять тисяч шістсот чотири грн. 60 коп.) інфляційних витрат та 3134 грн. 79 коп. (три тисячі сто тридцять чотири грн. 79 коп.) суми судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне складено 21.03.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А.Топчій