Рішення

від 05.03.2018 по справі 804/3/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Справа № 804/3/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства Спецкомплект Днепр до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

02.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Спецкомплект Днепр з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0034861202 від 26.10.2017 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог підприємство зазначило, що не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0034861202 від 26.10.2017 року. Адже 11.07.2017 року позивачем була отримана передплата за товар від ТОВ Парк Плюс на загальну суму 1155774,68 грн. (в тому числі ПДВ 20 % у розмірі 192629,11 грн.). Тому у відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ним була складена податкова накладна № 2 від 11.07.2017 року та направлена 26.07.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Вказана податкова накладна була зареєстрована після надання пояснень до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по незареєстрованим податковим накладним / розрахункам коригування (ПН/РК). В той же день помилково на ту саму операцію була складена та надіслана ще одна накладна № 5 від 11.07.2017 року. Вона також була зареєстрована у ЄРПН за рішенням Комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Оскільки податкова накладна № 5 від 11.07.2017 року була виписана та зареєстрована помилково, бо підприємство не здійснювало операцій з постачання товарів/послуг відповідно до помилкової накладної, то у нього не виникало і податкових зобов'язань. З огляду на це, приватне підприємство Спецкомплект Днепр не відображало суму за такою податковою накладною у складі податкової декларації за липень 2017 року.

Ураховуючи помилковість складання податкової накладної № 5 від 11.07.2017 року, на підставі вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України позивач 30.09.2017 року склав та зареєстрував у ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №3 до податкової накладної № 2 від 11.07.2017 року. Також при зупинці реєстрації податкової накладної № 5 від 11.07.2017 року підприємством були надані документи для відмови у реєстрації такої помилкової накладної, а саме пояснення та первинні документи щодо діяльності за липень 2017 року. Однак, комісія прийняла рішення про реєстрацію такої накладної, що на думку позивача суперечить положенням п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Це стало підставою для винесення за результатами камеральної перевірки спірного податкового повідомлення-рішення №0034861202 від 26.10.2017 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання на 192629 грн., нарахування штрафних санкцій у розмірі 48157,25 грн., пені у розмірі 4512,27 грн. На думку позивача, контролюючий орган грубо порушив права підприємства, не було враховано той факт, що були відсутні операції з постачання товарів/послуг відповідно до податкової накладної № 5 від 11.07.2017 року.

Ухвалою суду від 05.01.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Також відповідно до ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ураховуючи положення ч. 3 та ч. 4 ст. 257, ст. 261, ст. 262 КАС України, суд розглянув цю адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що не погоджується із заявленими позовними вимогами, та заперечує проти позову у повному обсязі. Адже в ході перевірки ним було встановлено, що у липні 2017 року позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на постачання товарів/послуг контрагентам-покупцям на загальну суму ПДВ 485275 грн. Проте згідно з податковою декларацією з ПДВ за липень 2017 року, позивачем до складу податкових зобов'язань з ПДВ не включено суму у розмірі 192629 грн. Тим самим позивачем було порушено норми чинного податкового законодавства України, бо суми ПДВ в податкових накладних, реєстрація яких зупинена, та, які в подальшому були зареєстровані, підлягають включенню до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Крім того, відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача на помилкове складання та реєстрацію податкової накладної, оскільки процес її складання та реєстрації в ЄРПН містить комплекс дій платника податку із заповнення усіх реквізитів податкової накладної, накладення електронного цифрового підпису та підтвердження відправки на реєстрацію, що унеможливлює формування податкової накладної без свідомої участі відповідальної особи платника податку. Це унеможливлює, на думку відповідача, помилкове складання та реєстрацію позивачем податкової накладної.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні цього адміністративного позову, з огляду на таке.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності чи протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення №0034861202 від 26.10.2017 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.09.2017 року відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (ПДВ) за липень 2017 року, за результатами якої складено акт від 20.09.2017 року №12562/04-36-12-02/3649356 та встановлено порушення приватним підприємством Спецкомплект Днепр (далі - ПП Спецкомплект Днепр ) п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), а саме занижено суму податкових зобов'язань за липень 2017 року.

Встановлені в ході перевірки порушення стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми Р від 26.10.2017 року №0034861202 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 245298,52 грн., в тому числі збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 192629 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 48157,25 грн. та пеня 4512,27 грн.

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням-рішенням, тому надав відповідачу свої заперечення на нього, та в тому числі оскаржує його в судовому порядку, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

З огляду на аналіз зазначених вище норм Податкового кодексу України, суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що складання податкової накладної є наслідком виникнення податкових зобов'язань та відповідно здійснення господарської операції, яка оподатковується ПДВ.

При цьому, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Тобто суми ПДВ в податкових накладних, реєстрація яких була зупинена та, які в подальшому були зареєстровані, підлягають включенню до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. На підтвердження факту зупинення реєстрації та подальшої реєстрації податкових накладних від 11.07.2017 року № 2, від 11.07.2017 року № 5 відповідач надав суду копії відповідних квитанцій № 1 від 27.07.2017 року, № 2 від 15.08.2017 року, № 1 від 28.07.2017 року, № 2 від 10.10.2017 року, № 3 від 10.10.2017 року.

Тож суд бере до уваги те, що процес складання податкової накладної та її реєстрація в ЄРПН містить комплекс дій платника податку із заповнення усіх реквізитів податкової накладної, у тому числі власноручного присвоєння податковій накладній номеру, передбаченого Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, накладення електронного цифрового підпису та підтвердження відправки на реєстрацію, що у свою чергу унеможливлює формування податкової накладної без свідомої участі відповідальної особи платника податку.

Окрім цього, в програмному забезпеченні ME.Doc , яким користуються платники податків, які отримали ключі електронного цифрового підпису від Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України, не передбачено автоматичне формування (складання) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на підставі документів щодо здійснених поставок товарів, виписаних актів виконаних робіт, отримання передплати, тощо. Всі необхідні дії користувач здійснює самостійно.

Так, користувачем вказаного програмного забезпечення в режимі Реєстр первинних документів , в меню *файл обирається режим створити податкову накладну , та за запропонованою формою складається податкова накладна на підставі первинного документу бухгалтерського обліку, яка в режимі *перевірити перевіряється користувачем на предмет правильності її складання та в режимі зареєструвати реєструється користувачем в ЄРПН.

Тобто, для складення та реєстрації податкових накладних в ЄРПН користувачу необхідно здійснити певні дії, чим спростовується факт помилкового складання та реєстрації податкової накладної.

Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому у суду відсутні правові підстави для задоволення розглядуваного адміністративного позову, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цього адміністративного позову повністю.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що позивач надав суду документальне підтвердження розміру сплаченого ним судового збору, а саме оригінал платіжного доручення № 100 від 12.12.2017 року на суму 3611,79 грн., який міститься в матеріалах адміністративної справи №804/3/18, а відповідач не надав суду письмових доказів про наявність у нього судових витрат. Тому, відповідно до положень ч. 5 ст. 139, ст. 143 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд зазначає, що понесені позивачем судові витрати у розмірі судового збору йому не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення суду у повному обсязі складено 05.03.2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 05 березня 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1