Рішення

від 27.12.2010 по справі 2-441/2010

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-441/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року місцевий Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Куркана М.М.

секретарі Савченко М.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2

представника третьої особи - відділу опіки та піклування Овідіопольської райдержадміністрації ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської центральної районної лікарні треті особи на стороні відповідача - орган опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, віділ РАЦС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_4

„ Про визнання незаконними дій бездіяльності та недійсним акта про підкинуту дитину»

ВСТАНОВИВ:

В березні 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом , в якому зазначала, що 01.02.2006 р. посадовими особами відповідача був складений акт про підкинуту дитину. Вважала, що вказаний акт не відповідає вимогам спільного Наказу Міністерства охорони здоров»я та МВС України №142/275 від 17.03.2004 р. «Про затвердження форм акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або які відмовляються забрати батьки чи інші родичі, про покинуту чи знайдену дитину та Інструкції про його заповнення, оскільки складений не тими посадовими особами, які мали право його складати і ці особи не зазначили повністю своє ім»я та по батькові та ім»я і по батькові особи, в присутності якої складався акт. Також в акті не відображені прикмети дитини, обставини при яких дитина була знайдена.

З огляду на вищевказане ОСОБА_1 просила названий вище акт скасувати та поновити їй строк на звернення до суду з позовом, оскільки строк пропустила з поважної причини, якою було те, що про існування оспорюваного акту їй стало відомо тільки 2008 р.

1 9 серпня 2010 р. позивач ОСОБА_1 свої вимоги уточнила та просила суд також визнати незаконними дії та бездіяльності відповідача щодо складання оспорюваного акту.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 вимоги позивача підтримала. Відповідач -Овідіопольська ЦРЛ у своєму листі,направленому до суду позов не визнала, оскільки вважала, що оспорюваним актом жодним чином не порушенні будь-які права позивача. Також просила суд слухати справу у відсутність її представника (а.с.81,94) Представники третіх осіб-відділу опіки та піклування Овідіопольської райдержадміністрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4-ОСОБА_5 позов не визнали, оскільки також вважають, що вказаний вище акт жодним чином не порушив права позивача, яка є опікуном малолітньої ОСОБА_6, так як нема жодного документу, який встановлює родинні відносини ОСОБА_6 та підкинутої дитини, відносно якої був складений оспорюваний акт.

Третя особа - відділ РАЦС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області у своєму листі, направленому до суду, вирішення спору залишив на розсуд суду та просив суд слухати справу у відсутність його представника (а.с.79)

Заслухавши пояснення сторін, дослідив письмові матеріали справи ,суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є опікуном малолітньої ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.7).

01 лютого 2006 р. посадовими особами Овідіопольської ЦРЛ був складений акт про підкинуту дитину чоловічої статті.

Будь-яких допустимих доказів, які б свідчили б про родинні стосунки ОСОБА_6 та дитини, відносно якої складений оспорюваний позивачем суду не надано.

Доводи ж представника позивача, що вказаний вище акт може в майбутньому відіграти свою роль при встановленні родинних стосунків між ОСОБА_6 та дитиною, відносно якої акт складений, суд до уваги взяти не може , оскільки Законом не передбачено захист прав та інтересів , які можуть бути порушені в майбутньому.

Таким чином , оскільки судом не встановлено порушення будь-яких цивільних прав та інтересів позивача, в позові і має бути відказано.

Суд також вважає, що позивачем не пропущений строк на звернення до суду з позовом, оскільки про існування оспорюваного акта позивачу стало відомо в 2008 р., що не оспорюється і відповідачем.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215,217,218 ЦПК, ст.15 ЦК України суд,-

РІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Овідіопольської центральної районної лікарні, треті особи на стороні відповідача орган опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, відділ РАЦС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_4 «Про визнання незаконними дій та бездіяльності Овідіопольської центральної районної лікарні щодо складання акту про підкинуту чи знайдену дитину від 01.02.2006 р. та визнання недійсним вказаного акту « -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Овідіопольського районного суду на протязі десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Куркан М.М.