Постанова

від 20.03.2018 по справі 812/869/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року справа №812/869/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Компацієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 р. у справі № 812/869/17 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарського відділення Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганської області, Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 10.11.2016 № Ф-9,-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новоайдарського відділення Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, Слов'яносербська ОДПІ), в якому просив: визнати протиправною та скасувати вимогу від 10.11.2016 № Ф-9 про сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.2-4).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано вимогу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 10.11.2017 № Ф-69 про сплату боргу (недоїмки) в частині визначення ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 6186 грн 58 коп (шість тисяч сто вісімдесят шість грн 58 коп.). У задоволенні решти позову відмовлено (а.с.138-140).

Слов'яносербська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фінансової служби у Луганській області, не погодившись з таким рішенням, подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що положенням статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VІ) передбачено, що податкова інспекція формує та надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Апелянт зазначає, що в преамбулі Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII) визначено, що заходи підтримки суб'єктів господарювання у зв'язку з існуванням надзвичайних та невідтворних обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань у зв'язку з такими обставинами як загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту. Зазначені обставини відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні є форс-мажорними та відповідно підлягають засвідченню ТПП. Отже, позивач звільнений від сплати сум єдиного внеску за умови надання сертифікату ТПП. Позивачем сертифікат ТПП не надано, що не надає підстав для його звільнення від сплати сум єдиного внеску.Також апелянт звертає увагу, що позивач звертався до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.08.2016 № Ф-9 про сплату єдиного внеску. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 № 812/1299/16 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю та встановлено, що незалежно від розповсюдження на позивача зазначених нормативних актів, ці приписи не звільняють апелянта від виконання обов'язку щодо формування вимоги (а.с.151-156).

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець 01.12.2009, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.21-22).

Згідно з витягом з інтегрованої картки платника єдиного внеску за позивачем рахується заборгованість у сумі 27517,76 грн. за період з січня 2012 року по жовтень 2016 року (а.с.63-65).

Слов'яносербською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області сформовано вимогу від 10.11.2016 № Ф-9 про сплату боргу (недоїмки), за якою станом на 31.10.2016 року за ОСОБА_1 рахується недоїмка на загальну суму 27517,76 грн, у т.ч. недоїмка - 27177,76 грн, штрафи - 340 грн (а.с. 5).

Позивач звернувся до Слов'яносербської ОДПІ із заявою від 06.06.2016 про звільнення від сплати єдиного внеску з 14.04.2014 (а.с.109).

Слов'яносербська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області листом від 21.06.2016 № 253 повідомила позивача про відсутність законних підстав для звільнення його від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 108).

Також, у вимогу Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2016 № Ф-9 увійшла заборгованість за вимогою від 17.08.2015 № Ф-9 за період з 01.01.2012 по 20.07.2015 на загальну суму 21331,18 грн.

Вимогою від 17.08.2015 № Ф-9 позивачу було визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску та штрафних санкцій за період з 01.01.2012 по 20.07.2015 на загальну суму 21331,18 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 у справі № 812/1299/16 позов ФОП ОСОБА_1 до Новоайдарського відділення Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 17.08.2015 № Ф-9 задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 17.08.2015 № Ф-9 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов'язання сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року в сумі 6339,75 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 у справі № 812/1299/16 скасовано, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 69-72).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що в силу діючого на цей час законодавства позивач звільнений від сплати єдиного соціального внеску, а тому немає правових підстав для примусового стягнення з позивача сум заборгованості за вимогою.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VІ), Законом № 1669-VII та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (абз. 2 ч. 4)..

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз. 9 ч.4).

За частиною 5 ст. 25 Закону № 2464, вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Отже, законодавством передбачено, право звернення контролюючого органу до підрозділу державної виконавчої служби з вимогою про сплату недоїмки, як виконавчим документом.

Відповідно до матеріалів справи, за позивачем станом на 31.10.2016 року за період з січня 2012 року по жовтень 2016 року рахувалась заборгованість в сумі 27517,76 грн., на підставі якої контролюючим органом сформовано вимогу від 10.11.2016 № Ф-9.

Спірним питанням є правомірність пред'явлення до виконання вимоги у зв'язку зі звільнення платника єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України .

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669-VII розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.

Таким чином, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а змін безпосередньо до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції Закону № 2464-VI пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено селище міського типу Новоайдар Новоайдарський район Луганської області, яке є зареєстрованим місцем проживання позивача.

Населений пункт смт. Новоайдар Новоайдарський район Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав приписи п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VІ та звернувся до відповідача з заявою від 06.06.2016 року, у задоволенні якої відмовлено листом від 21.06.2016 № 253

Аналіз вищенаведених обставин свідчить, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 10.11.2016 року щодо загальної суми боргу станом на 31.10.2016 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. Колегія суддів зазначає, що за положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті, її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Колегія суддів зазначає, що приписи Законів № 1669 та № 2464-VІ не скасовують обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати внески у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює застосування до таких платників заходів впливу, а саме складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги, у тому числі звернення вимоги про сплату боргу до державної виконавчої служби.

Стосовно посилання апелянта на ненадання позивачем податковому органу сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску, колегія суддів зазначає, що позивача звільнено від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, вимоги Закону № 1669 та Закону № 2464-VІ, не передбачають надання сертифікату ТПП України, оскільки Законом передбачено безумовне звільнення позивача від зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати єдиний внесок.

Таким чином, дії Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Луганській області щодо складання та надіслання вимоги від 10.11.2016 № Ф-9 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску в частині визначення ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 6186 грн 58 коп, є неправомірними.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 у частині вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2016 № Ф-9 за період з 01.01.2012 по 20.07.2015 на загальну суму 21331,18 грн., не оскаржено.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують справлення та сплату єдиного внеску.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 р. у справі № 812/869/17 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 р. у справі № 812/869/17- залишити без змін.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 20 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова