Рішення

від 12.03.2018 по справі 367/1998/17

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1998/17

Провадження по справі № 2/367/50/2018

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Кузнецовій К.П.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Ірпінська міська рада Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги, що їй на праві приватної власності на підставі договору дарування від 16 грудня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 7020 належить земельна ділянка загальною площею 0,0065 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Суворова, 16 а, кадастровий номер 3210900000:01:063:0202.

Позивач зазначає, що вищевказана земельна ділянка з однієї сторони межує з земельною ділянкою загальною площею 0,00364 га, кадастровий номер: 3210900000:01:063:0193, що належить громадянці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 81.

Позивач вказує, що 25 січня 2014 року Відповідач та громадянка ОСОБА_5 придбали по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,0794 га, кадастровий номер 3210900000:01:063:0179. У результаті розподілу, між власниками, вищевказаної земельної ділянки було утворено три земельні ділянки:

Земельна ділянка площею 0,0194 га, кадастровий номер - 3210900000:01:063:0191;

Земельна ділянка площею 0,0206 га, кадастровий номер - 3210900000:01:063:0192;

Земельна ділянка площею 0,0364 га, кадастровий номер - 3210900000:01:063:0193.

Позивач стверджує, що з іншого боку її земельна ділянка межує з земельною ділянкою площею 0,0027 га, кадастровий номер - 3210900000:01:063:0203, яка належить громадянину ОСОБА_6

Позивач зазначає, що відповідач фактично позбавила її не тільки можливості користуватися своєю власністю, а й - потрапити на вказану земельну ділянку. Спочатку відповідач, проводячи будівельні роботи на своїй земельній ділянці, регулярно займала земельну ділянку позивача шляхом завезення на її земельну ділянку великої кількості ґрунту, щебню, камінного відсіву та тротуарної плитки, у зв'язку з чим постійно виникали суперечки. В подальшому, відповідач незаконно побудувала капітальний камінний паркан з профнастиловим верхом довжина якого більше тринадцяти метрів та понад три метри заввишки. Даний паркан побудовано таким чином, що відповідач не тільки зайняла усю земельну ділянку позивача, а й фактично зайняла частину земельної ділянки кадастровий номер - 3210900000:01:063:0203, яка, як зазначалося раніше, межує з земельною ділянкою позивача з протилежної відносно відповідача сторони.

Позивач стверджує, що на неодноразові звернення, в тому числі письмові, з проханням звільнити самовільно зайняті земельні ділянки Відповідач жодним чином не відреагувала.

У зв'язку з вищевикладеним просила суд зобов'язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0065 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Суворова 16 а, кадастровий номер 3210900000:01:063:0202 шляхом звільнення вказаної земельної ділянки від будівельних матеріалів.

Зобов'язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 демонтувати паркан побудований на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Суворова 16 а, кадастровий номер 3210900000:01:063:0202.

Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, за змістом яких просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Третя особа Ірпінська міська рада Київської області в судове засідання свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення судової повістки, котре міститься в матеріалах справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що спірна земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 межує з земельною ділянкою загальною площею 0,00364 га, кадастровий номер: 3210900000:01:063:0202, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 81

З відповіді Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 28.10.2016 року № Т-15861.2 на заяву ОСОБА_6 від 19.08.2016 року, вбачається, що спеціалістами відділу містобудування та архітектури 16 вересня 2016 року проведено обстеження вищевказаної земельної ділянки та встановлено наявність цоколю з бута та паркану з профнастиловим верхом побудованого гр. ОСОБА_2

Однак, надаючи документ, який говорить про те, що в результаті перевірки були виявлені ті порушення, які є підставою для подання даної позовної заяви позивач не долучила жодного доказу, який би підтвердив факт проведення самої перевірки, тобто акту перевірки, або протоколу з якого б вбачалось ким проведена перевірка, а також детально описувалось яким чином фактично розміщена перешкода (паркан) та чи справді він стоїть на земельній ділянці позивача.

На підтвердження вказаних вище обставин, позивач не надала суду жодних належних та допустимих доказів, які б зокрема підтвердили те, що в діях відповідача вбачається склад цивільного правопорушення спрямованого на порушення прав та інтересів позивача на вільне володіння та користування земельною ділянкою саме в тих обсягах та межах, що були ним зазначені в позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, яка полягає в забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування і забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону.

Стаття 386 ЦК України визначає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем в силу ст. 81 ЦПК України не надано будь-яких належних та допустимих письмових доказів в підтвердження того, що відповідач чинить їй перешкоди в користуванні майном, тим самим позбавляючи її права власності.

Тобто, позивач не довела тих обставин, на які вона посилався як на підставу позовних вимог, не надала докази в обґрунтування позовних вимог, що є його обов язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 12 ЦПК України . При цьому суд створив всі умови для змагального процесу. Суд у відповідності до вимог ч. 5 ст. 12 , ст. ст. 76 ,78, з метою сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 оскільки останньою не представлено належних доказів порушення її права власності на земельну ділянку та створення відповідачем перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Судом не здобуто доказів того, що на земельній ділянці, яка належить позивачу знаходяться будівельні матеріали, поскільки для встановлення даного факту мала вийти для огляду земельна комісія Ірпінської міської ради, однак ніякого акту, тощо, суду позивачем не надано.

Крім того, позивач просить в позові демонтувати весь паркан побудований на земельній ділянці за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Суворова 16 а, хоча як встановлено у судовому засіданні, тільки частина паркану відноситься до старої земельної ділянки. Позивачем не уточнювались і не змінювались позовні вимоги в цій частині, яка конкретно частина підлягає до знищення позивач не вказала.

Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, вимоги позивача щодо стягнення на її користь судових витрат задоволенню також не підлягають.

На підставі ст. 14 Конституції України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 , 12 , 81 , 141, 247, 263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі десяти днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_7