Ухвала

від 15.03.2018 по справі 405/1484/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/1484/18

1-кс/405/662/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2018 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області капітан податкової міліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32017120010000050, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з вищезгаданим клопотанням, в обгрунтування якого вказав, що слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32017120010000050 від 28.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що генеральним директором ТОВ «Вентура» з 22.09.2017 року являється Де ОСОБА_4 , учасниками ТОВ «Вентура», відповідно до статуту, є - компанія «RJDL-LTD», з часткою у статутному капіталі - 98,74% (2084807,11 грн.) та фермерське господарство ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), з часткою у статутному капіталі 1,26% (26650,00 грн.).

З жовтня 2002 року до вересня 2017 року посаду генерального директора ТОВ «Вентура» займав ОСОБА_6 , який відповідно до статуту ТОВ, мав право укладати та підписувати фінансово-господарські договори на суму, яка не перевищує 10000 (десять тисяч) доларів США.

Так, слідством встановлено, що ОСОБА_6 , за попередньою змовою з головним бухгалтером ТОВ «Вентура» ОСОБА_7 , шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей про надання директору ТОВ повноважень щодо розпорядження грошовими коштами підприємства, підробили статут товариства: до статуту від 09.03.2005 року - на розширення повноважень на суму 150000 доларів США, до статуту від 24.06.2011 року - на розширення повноважень на суму 300000 Євро, до статуту від 13.04.2016 року - на розширення повноважень на суму 500000 Євро, а згідно підробленого протоколу зборів учасників ТОВ від 01.08.2017 року ОСОБА_6 нібито надано право укладати та підписувати фінансово-господарські договори без обмежень.

Маючи намір на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , 12 грудня 2014 року ОСОБА_6 , не маючи на це повноважень, уклав з громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 недостовірний договір купівлі-продажу майна ТОВ «Вентура» - будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , ангару, КПП, автозаправки, убиральні, огорожі. В договорі була вказана завідомо недостовірна грошова сума, яку мали сплатити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 75000 грн., хоча навіть оцінка майна не проводилась.

Реально за вказане майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали 415000 грн. та 148400 доларів США готівковими коштами, що підтверджується відповідною розпискою.

Цими діями, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нанесли збитки ТОВ «Вентура» та власнику підприємства на вищезазначену суму.

Крім того в ході досудовим розслідуванням встановлено, що з 2002 по вересень 2017 власник компанії засновника ТОВ «Вентура» не отримував від діяльності товариства жодних прибутків, натомість постійно вкладав капітал в дане підприємство у вигляді валютних кредитів та різноманітної техніки.

При цьому ОСОБА_6 та головний бухгалтер ОСОБА_7 протягом перебування на керівних посадах у ТОВ «Вентура» використовували техніку та кошти підприємства для розвитку власного бізнесу, а саме сімя Кожухарів у Новомиргородському районі Кіровоградської області обробляє понад 900 га земель значна частина яких ними виведена з володіння ТОВ «Вентура». У сімї Ларжевських в Бобринецькому районі Кіровоградської області понад 1500 га. Вказані земельні оброблялися технікою та за рахунок ТОВ «Вентура».

Також слідством, встановлено, що власниками ТОВ «Вентура» в жовтні 2017 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вентура» в ході якої здійснено суцільну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, перевірено стан ведення бухгалтерського обліку і правильність складання фінансової звітності, законність та достовірність операцій з необоротними активами, стан розрахунків з дебіторами та кредиторами, законність та достовірність витрат на оплату праці, стан договірної роботи.

За результатами ревізії встановлено, що посадові особи ТОВ «Вентура», а саме директор ОСОБА_6 та головний бухгалтер ОСОБА_7 , під час свого перебування на керівних посадах недбало ставилися до виконання своїх обов`язків та зловживали своїм службовим становищем та своїми діями вони завдали збитків підприємству на суму 40989тис. грн.

Так, користуючись незаконно отриманими повноваженнями за рахунок незаконно внесених змін до статуту підприємства, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно вивели на карткові рахунки з рахунків підприємства грошові кошти в сумі понад 13 984 тис. грн. під виглядом позик пайовикам та працівникам підприємства, а саме:

Ревізією рах. №6857 "Розрахунки за договорами позик пайовиків" встановлено, що протягом 2012-2016 року керівником ТОВ "Вентура" надавались позики пайовикам без відома засновника компанії «АР-Джей-Ді-Ел ЛТД» в особі Роберта Де Ланг, на загальну суму 7 289090 грн. Частина договорів на видачу позик відсутня, деякі договори не підписані ні з боку підприємства «Позикодавця «Вентура » ні з боку «Позичальник - пайщика», факт виплати позик за не підписаними договорами має місце, крім того, позика надавалася не тільки пайщикам, а й іншим особам, які не мають жодного стосунку до підприємства - не рахуються в списках працівників і пайовиків. Також виявлено договори без дати, за якими теж проводилися виплати, в більшості відсутні заяви позичальників на надання їм фінансової допомоги. Кошти перераховувались на карткові рахунки позичальників у ПАТ КБ "Приватбанк", що підтверджується банківськими виписками. Кошти видавались терміном від 1-20 років. Достовірність визначення факту підпису договору та отримання позики саме позичальником у ревізійної комісія не було можливості. Сума неповернених позик станом на 02.10.2017 року становить 4 522 335грн.

Крім того ревізією рах.№6859 "Розрахунки за договорами позик працівників" встановлено, що протягом 2012-2016 року керівником ТОВ "Вентура" ОСОБА_6 надавалися безвідсоткові позики, як працівникам підприємства так і іншим фізичним особам, без відома засновника, на загальну суму 14 398791 грн. Кошти перераховувались на карткові рахунки працівників у ПАТ КБ "Приватбанк", що підтверджується виписками банків. Кошти видавались терміном 5-10 років. Сума неповернених позик станом на 02.10.2017р. становить 9 462125 грн.

З викладених в клопотанні підстав слідчий вважає, що з метою відшкодування шкоди завданої незаконними діями посадових особ ТОВ «Вентура»ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою фактично заволоділи коштами та майном ТОВ «Вентура», а також з метою в майбутньому застосування спеціальної конфіскації виникла необхідність у накладенні арешту на рухоме та нерухоме майно, споруди (будівлі), обладнання, яке незаконно придбано за кошти ТОВ «Вентура» (код 32155508) в період діяльності з жовтня 2002 року до вересня 2017 року.

З викладених в клопотанні підстав слідчий його задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить здійснити розгляд даного клопотання у його відсутність.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32017120010000050 від 28.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: спеціальної конфіскації; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею також встановлено, що слідчий просить задовольнити дане клопотання з метою: відшкодування шкоди завданої даним кримінальним правопорушенням та застосування в майбутньому спеціальної конфіскації.

У відповідності до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

В свою чергу, слідчим суддею відзначається, що обов`язковою умовою для накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди є наявність в кримінальному провадженні цивільного позову, який би був співрміний із завданою кримінальним правопорушенням шкоди, проте відомостей про наявність цивільного позову у даному кримінальному провадженню клопотання та додані до нього матеріали не містять.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 170 КПК України).

Крім цього, слідчим суддею звертається увага на те, що клопотання до додані до нього матеріали не містять відомостей про повідомлення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про підозру у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий судя вважає, що клопотання слідчого є необгрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 22, 92, 170-173, 309, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10