Ухвала

від 16.04.2018 по справі 405/1484/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 11-сс/781/154/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018 року. м.Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого

ТОВ «Ветура» - ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

підозрюваної ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2018 року, якою щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Магнітогорськ, Челябінської області, Росія, росіянки, одружена, має на утриманні сина, 2003 року народження, працює фінансовим директором ТОВ "Вентура", зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою : АДРЕСА_2

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 14.35 год. 03.04.2018 року до 14.35 год. 01 червня 2018 року, з визначенням застави у розмірі 1100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1938200 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді районного суду та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваної особисте зобов`язання. Свої вимоги обґрунтовує тим, ухвала слідчого судді постановлено з порушенням кримінально-процесуального закону, слідчий суддя обираючи підозрюваній запобіжний захід не в повній мірі врахував те, що надані стороною обвинувачення докази не свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Жодних доказів того, що ОСОБА_9 виконувала функції службової особи слідчим не додано до клопотання, оскільки ОСОБА_9 ніколи не була службовою особою ТОВ «ВЕНТУРА». Крім того, судом не враховано те, що ОСОБА_9 являється досить зрілою людиною (57 років), має сім`ю, має на утриманні малолітнього сина 2002 року народження. На її міцні соціальні зв`язки вказує також те, що фактично на її утриманні знаходиться її чоловік, який являється інвалідом Чорнобиля та ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, вона сама страждає на ряд важких захворювань, до яких входить цукровий діабет 2 ст. у важкій формі, ішемічна хвороба серця 2 ст., гіпертонічна хвороба 2 ст. та інші захворювання. Такий її стан потребує постійного прийому медикаментів та постійного лікарського контролю, який неможливо забезпечити в умовах СІЗО.

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 повідомлено про підозру у тому, що вона в період з грудня 2014 року, являючись службовою особою ТОВ «Вентура» використовуючи своє службове становище,за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ «Вентура» ОСОБА_10 , за рахунок майна Товариства та коштів співзасновника Товариства компанії «Ар-Джей-Ел ЛТД» (RJDL LTD), діючи з єдиним злочинним умислом, використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби, заволоділа чужим майном в особливо великих розмірах грошовими коштами, які отримані внаслідок вчиненого правочину щодо купівлі продажу майна ТОВ «Вентура»: будівель розташованих по вул. Садова, 14/19 в м. Новомиргород Кіровоградської області, зокрема приміщення ангару, автозаправки, убиральні, огорожі, КПП.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_9 , ТОВ «Вентурі» заподіяно шкоду у розмірі 2 328 208 грн.

Крім того, з лютого по травень 2017 року фінансовий директор Товариства ОСОБА_9 , являючись службовою особою, за попередньою змовою з генеральним директором Товариства ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, незаконно розтратили грошові кошти ТОВ «Вентура», які їм були ввірені для здійснення господарської діяльності підприємства згідно вимог Статуту.

Маючи доступ до розрахункових рахунків Товариства ОСОБА_9 , перебуваючи у змові з генеральним директором ОСОБА_10 , який мав право підпису договірних документів Товариства, у вказаний період за укладеними ОСОБА_10 договорами на закупівлю будівельних матеріалів з ТОВ «Рось-Пласт» (код ЄДРПОУ 31907395) на суму 397 681,2 грн., ТОВ «Сатіс ЛТД» (код ЄДРПОУ 37250883) на суму 39 672 грн., машинок для запуску мішеней з ТОВ «СТЛК+К» (код 35556166) на суму 1 352 800 грн., та проектних робіт з будівництва приватного будинку з ТОВ «Проектна компанія «Інжгруп» (код ЄДРПОУ 37266715) на суму 20 000 грн. розрахувалася з вказаними підприємствами за поставлені будівельні матеріали, машинки для запуску мішеней та проектні роботи з будівництва приватного будинку грошовими коштами з розрахункових рахунків ТОВ «Вентура» шляхом перерахування на розрахункові рахунки вказаних юридичних осіб в загальному розмірі 1 810 153,2 грн., які не облікувавши та не використавши на ТОВ «Вентура», використали на власний розсуд.

Загалом внаслідок протиправних дій ОСОБА_9 заподіяно шкоду ТОВ «Вентурі» на загальну суму 4 138 361,2 грн.

В діях ОСОБА_9 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду Кіровоградської області від 04.04.2018 року підозрюваній ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 14.35 год. 03.04.2018 року до 14.35 год. 01 червня 2018 року, з визначенням застави у розмірі 1100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1938200 грн.

Рішення слідчого судді мотивовано тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні розтрати та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірів. Слідчим суддею районного суду враховано обставини визначені, у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків, місце проживання.

Крім того, враховано, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаним ризикам, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім.

Заслухавши доповідача, в дебатах підозрювану ОСОБА_9 та її захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу захисника та просили задовольнити її, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, думку представника потерпілого ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Дана підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового слідства доказах, які під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були об`єктивно дослідженні в судовому засіданні суду першої інстанції та щодо їх допустимості та узгодженості між собою сумнівів у колегії суддів не викликає.

До того ж колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Ураховуючи серйозність висунутої проти ОСОБА_9 підозри, а також беручи до уваги дані про особу підозрюваної та обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду міг з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_9 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а тому не буде виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної.При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_9 та визнає за реальну небезпеку можливість її ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Окрім того, остання через тяжкість оголошеної підозри та наявних у справі доказів, зможе з метою уникнення відповідальності вчинити спроби на ухилення від органу досудового слідства та суду.

Крім того, колегією суддів встановлено, що підозрювана зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , однак проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Тому колегія суддів приходить до висновку, що перебуваючи на особистому зобов`язанню, остання не зможе запобігти встановленим ризикам, зокрема, ризику незаконно впливати на свідків, а також інших учасників кримінального провадження, які ще не допитувалися, можливість підозрюваною знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі документи вилучені та досліджені.

Доводи апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявність ризиків для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Щодо доводів сторони захисту та підозрюваної про неможливість, у разі застосування стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, отримання належної медичної допомоги у зв`язку із наявністю у неї ряду захворювань, колегія суддів вважає, що відповідно до наданих документів не зазначено про перешкоди тримання підозрюваної під вартою, а крім того під час розгляду відповідно до ст. 183 КПК України визначається розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.

За вказаних обставин слідчий суддя цілком обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 4, 5 КПК України та забезпечити виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

При цьому, колегія суддів ураховує, що у разі наявності ризиків, ЄСПЛ допускає можливість застосування до особи виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Так, у справі «Воляник проти України» від 02.10.2014 року, ЄСПЛ вказав, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував і дані, які характеризують особу підозрювану ОСОБА_9 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисник посилається в апеляційній скарзі.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя визначив розмір застави, який відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

На думку апеляційного суду, з огляду на обставини інкримінованого злочину, застава у зазначених межах здатна в повній мірі забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстави для скасування ухвали слідчого судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 строком на 60 днів, а саме 14.35 год. 03.04.2018 року до 14.35 год. 01 червня 2018 року, з визначенням застави у розмірі 1100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1938200 грн. без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2