Рішення

від 13.03.2018 по справі 910/24157/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2018Справа № 910/24157/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Сбербанк (м. Київ)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстокактив (м. Київ)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Золотий Урожай (м. Донецьк)

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Сафонюк І.В.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Сбербанк звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстокактив , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Золотий Урожай , про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати вимоги позивача та включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги в розмірі 24 414 801,03 доларів США, 311 258 434,85 російських рублів та 179 157 590,28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.17. у справі № 910/24157/16 (яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.17.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.17. вказані постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 05-23/3026 від 15.11.17. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 910/24157/16 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., внаслідок чого ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.17. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 07.12.17.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 07.12.17. представників учасників судового процесу розгляд справи було відкладено на 09.01.18., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

15.12.17. набрав чинності Закон України від 03.10.17. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.17., чинної з 15.12.17., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши матеріали справи № 910/24157/16, господарський суд в судовому засіданні 09.01.18. дійшов висновку, що справу № 910/24157/16 слід розглядати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 30.01.18., про що прийняв відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.18. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.18.

В судовому засіданні 20.02.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 13.03.18.

Позивачем в судовому засіданні 13.03.18. підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 13.03.18. явку свого повноважного представника не забезпечив, однак 12.03.18. подав клопотання про розгляд справи 13.03.18. без участі його повноважного представника.

Третя особа в судове засідання 13.03.18. явку свого повноважного представника не забезпечила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.03.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", (банк) укладено з: Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай" (позичальник) договір про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012 (далі - Кредитний договір-1), а з Публічним акціонерним товариством "Одеський коровай" (позичальник) договір про відкриття кредитної лінії №17-В/10 (далі - Кредитний договір-2) та договір про відкриття кредитної лінії №18-В/10 (далі - Кредитний договір-3, разом - Кредитні договори).

За умовами п.п. 1.1 Кредитних договорів банк відкриває позичальникам невідновлювальні кредитні лінії в іноземній валюті - доларах США (Кредитний договір-1) та в російських рублях (Кредитний договір-2 і Кредитний договір-3) та на підставі додаткових угод окремими частинами (траншами) надає позичальникам кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених відповідним кредитним договором, а позичальники зобов'язуються використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 відповідного кредитного договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені відповідним кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

У п.п. 1.2 Кредитних договорів встановлені ліміти відповідних кредитних ліній у розмірах, відповідно: 20000000,00 доларів США (Кредитний договір-1); 327908186,00 російських рублів станом на 30.06.2010 і зменшується щомісячно згідно з встановленим графіком (Кредитний договір-2); 20551153,05 російських рублів (Кредитний договір-3).

Згідно з п.п. 1.4 Кредитних договорів останнім днем відповідної кредитної лінії є 03.03.2017 (Кредитний договір-1), 05.06.2015 (Кредитний договір-2), 23.06.2015 (Кредитний договір-3).

Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до відповідного кредитного договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 3 (трьох) днів з дня її укладення (п. 4.2 Кредитних договорів).

За умовами п.п. 6.1, 6.2, 6.3 Кредитних договорів позичальники зобов'язуються щомісяця сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором, які нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості щоденно протягом дії договору із розрахунку 360 днів у році, починаючи з дня надання кредиту (включно), нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі, день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору-1 розмір процентів за користування кредитом в перший рік кредитування визначається в порядку, передбаченому в Додатку №1 до цього Договору; з другого року кредитування і до закінчення терміну дії договору тип процентної ставки, яка застосовується в цьому договорі - змінювана процентна ставка. Відповідно до п.п. 1.3 Кредитного договору-2 і Кредитного договору-3 розмір процентів за користування кредитом визначається в порядку, передбаченому в Додатку №1 до відповідного кредитного договору.

Згідно з п.п. 8.1 Кредитного договору-1 і Кредитного договору-3 позичальники зобов'язуються повертати банку кожен із траншів кредиту у термін, зазначений у відповідній додатковій угоди до цього договору, а згідно з п. 8.1 Кредитного договору-2 позичальник зобов'язується повертати кожен із траншів кредиту у термін, зазначений у п. 1.2 цього договору. Повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюються в валюті, в якій надається кредит (п.п. 9.1 Кредитних договорів).

У силу п.п. 10.1 Кредитних договорів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальниками за цими договорами банк має право вимагати сплати позичальниками пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення: а) за прострочення строку/ів повернення Кредиту; б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього Договору; в) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені ст. 5 цього Договору.

При цьому пеня за прострочення виконання зобов'язань за цим договором розраховується банком щоденно за кожен день прострочення: за Кредитним договором-1 в гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день розрахунку та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої Банком суми; а за Кредитним договором-2 і Кредитним договором-3 в національній валюті - у випадку, якщо кредит за цим договором надавався в національній валюті, в гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день розрахунку - у випадку, якщо Кредит за цим Договором надавався в іноземній валюті, та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої Банком суми.

Також пунктами 8.3, 8.5 Кредитних договорів передбачено, що банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за договором у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених договором. Позичальник зобов'язаний здійснити усі платежі за договором на користь банку в строк не пізніше 10 календарних днів з дня відправлення такого повідомлення.

На виконання викладених умов Кредитного договору-1 банк надав ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" кредитні кошти в розмірі 20000000,00 доларів США, а на виконання умов Кредитного договору-2 і Кредитного договору-3 - низку траншів кредитних коштів, що підтверджується первинним бухгалтерськими документами - банківськими виписками з балансових рахунків.

Враховуючи невиконання ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" своїх зобов'язань за Кредитним договором-1 в частині належної сплати процентів за користування кредитом та сплати по кредиту, банк направив позичальнику повідомлення-вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором-1 (вих. № 3468/5/28-2 від 10.04.2015), згідно з якою позичальник повинен був сплатити банку заборгованість за Кредитним договором-1 у розмірі 22452575,57 доларів США та 8367500,04 грн. не пізніше 20.04.2015.

Однак у порушення умов Кредитного договору-1 ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в строк, встановлений умовами договору, не здійснило, у зв'язку з чим станом на 22.07.16. (за розрахунками позивача) заборгованість вказаного позичальника перед ПАТ "Сбербанк" згідно з умовами Кредитного договору-1 становить 24414801,03 доларів США та 8367500,04 грн. (у тому числі заборгованість за кредитною лінією - 19973750,00 доларів США; заборгованість з процентів за користування кредитною лінією - 4441051,03 доларів США; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією - 5714450,68 грн.; пеня за прострочення повернення заборгованості за відсотками - 2653049,36 грн.).

ПАТ "Одеський коровай" заборгованість за Кредитним договором-2 і Кредитним договором-3 також погасило лише частково, у зв'язку з чим банк направив позичальнику повідомлення-вимоги про дострокове повернення всієї суми заборгованості за вказаними кредитними договорами (вих. №277/28 і №278/28 від 12.02.2015), які отримані позичальником, але виконані не були.

Відтак станом на 22.07.16. (за розрахунками позивача) заборгованість ПАТ "Одеський коровай" перед ПАТ "Сбербанк" становить: згідно з умовами Кредитного договору-2 - 311258434,85 російських рублів і 66691151,48 грн. (у тому числі заборгованість за кредитною лінією - 226333682,00 російських рублів; заборгованість з процентів за користування кредитною лінією - 84924752,85 російських рублів; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 55563864,19 гривень; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією - 11127287,29 грн.), а згідно з умовами Кредитного договору-2 - 104098938,76 грн. (у тому числі заборгованість за Кредитною лінією - 45972672,90 грн.; заборгованість з процентів за користування кредитною лінією - 20367734,61 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією 30511075,56 грн.; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією 7247455,69 грн.).

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання, зокрема, зобов'язань ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" та ПАТ "Одеський коровай" за Кредитними договорами - між ПАТ "Сбербанк" та ТОВ "Укрстокактив" 22.05.12. укладено договір застави цінних паперів (далі - Договір застави), предметом забезпечення за яким є прості іменні акції, емітовані ПАТ "Кримхліб", ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сімферопольский комбінат хлібопродуктів".

За умовами п.п. 4.2.3, 4.2.5, 4.2.6 Договору застави заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити всі свої вимоги у відповідності з цим договором, у тому числі шляхом прийняття предмета застави у власність після одержання предмету застави у своє володіння у випадках та у порядку, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України; вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором; а також за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, погасити повну суму заборгованості за кредитними договорами та витрати на здійснення вимог, забезпечених предметом застави.

Відповідно до п.п. 6.1-6.3 Договору застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання боржником будь-якого із зобов'язань, забезпечених заставою, вони не будуть виконані або будуть виконані неналежним чином. Заставодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а якщо його вимога не буде задоволена заставодавцем/позичальником, звернути стягнення на предмет застави у разі (окрім іншого) невиконання або неналежного виконання заставодавцем та/або позичальником будь-якого із зобов'язань передбачених кредитним договором.

ПАТ "Сбербанк" 16.04.15. надіслано ТОВ "Укрстокактив" повідомлення вимоги № 3651/5/28-2 і № 3661/5/28-2 про повернення повної суми заборгованості, відповідно, за Кредитним договором-3 і за Кредитним договором-2, а 24.04.14. - повідомлення вимогу № 3970/5/28-2 про повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором-1. Однак станом на момент розгляду даної справи сума заборгованості за Кредитними договорами не сплачена ані позичальниками, ані ТОВ "Укрстокактив".

Разом з тим згідно з повідомленням, розміщеним у Бюлетені Державної Реєстрації (№ 45) від 25.05.16., засновниками ТОВ "Укрстокактив" (03115, м. Київ, вул., Федора Кричевського, буд. 19, кімн. 3, код ЄДРПОУ: 17790553) прийнято рішення про припинення юридичної особи ТОВ "Укрстокактив" у результаті ліквідації, строк заявлення вимог кредиторами - 25.07.2016.

У зв'язку з викладеними обставинами ПАТ "Сбербанк" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі про зобов'язання ТОВ "Укрстокактив" в особі ліквідаційної комісії визнати його вимоги та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Укрстокактив" вимоги в розмірі 24414801,03 доларів США, 311258434,85 російських рублів та 179157590,28 грн., посилаючись на ухилення відповідачем від розгляду та визнання вказаних вимог всупереч приписам ст. 105 ЦК України.

У силу ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Зокрема, згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Так, відповідно до ст.ст. 386, 396 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; водночас особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 572 ЦК України у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч. 1 ст. 583 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про заставу").

У ст. 24 Закону України "Про заставу" передбачено, що у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Водночас майновий поручитель, будучи заставодавцем, не є боржником за забезпеченим заставою зобов'язанням, тому його відповідальність перед кредитором обмежується винятково вартістю предмета застави (при переході права власності на предмет застави до заставодержателя) або сумою, одержаною в результаті продажу предмета застави. Тобто задоволення вимог за основним зобов'язанням з іншого майна майнового поручителя не передбачено.

Оскільки у правовідносинах, у яких заставодавцем є майновий поручитель, по суті існує два зобов'язання: основне, за яким право вимоги стосується боржника і не стосується майнового поручителя, і заставне, за яким майновий поручитель є зобов'язаною стороною в межах вартості переданого в заставу майна. Отже, ТОВ "Укрстокактив" не є боржником за основними зобов'язаннями, забезпеченими заставою, проте, є стороною забезпечувального зобов'язання, яка має обов'язок виконати на користь кредитора ПАТ "Сбербанк" відповідну дію, тобто боржником.

У силу ч. 2 ст. 20 Закону України "Про заставу" у разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Отже, вимоги позивача мають бути задоволені в першу чергу.

Відповідач проти вказаного не заперечує та зазначає, що вимоги позивача визнані та його вже включено в реєстр вимог кредиторів відповідача.

У відповідності до наявних в матеріалах справи наказу № 5/08 від 08.08.16. та витягу з реєстру вимог кредиторів відповідача вбачається, що 08.08.16. відомості про заставне майно ПАТ "Сбербанк" окремо включені до реєстру кредиторів ТОВ "Укрстокактив", вимоги ПАТ "Сбербанк", які виникли з Кредитних договорів, забезпечені заставою майна ТОВ "Укрстокактив" та будуть задоволені за рахунок продажу предмету застави у першу чергу відповідно до вимог ст. 112 ЦК України та законодавства України в процедурі ліквідації ТОВ "Укрстокактив".

Отже, вимогу позивача розглянуто в порядку ч. 6 ст. 105 ЦК України, прийнято щодо неї рішення, однак, не направлено його позивачу.

Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 316 ГПК України).

На виконання вказівок, які містяться в постанові Вищого господарського суду України від 06.11.17. в даній справі, судом 16.11.17. при прийнятті справи до свого провадження та призначення її до розгляду витребувано від відповідача, зокрема, проміжний ліквідаційний баланс для встановлення обставини щодо складання ліквідаційною комісією та затвердження відповідною особою проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Укрстокактив", дослідження відомостей, включених до проміжного ліквідаційного балансу, в разі його складення, зокрема, включення до нього вимог, пред'явлених ПАТ "Сбербанк", та результату їх розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не виконано вимог суду та не подано проміжного ліквідаційного балансу, а позивачем, в свою чергу, не доведено факту не включення до проміжного ліквідаційного балансу вимоги в розмірі 24 414 801,03 доларів США, 311 258 434,85 російських рублів та 179 157 590,28 грн., які мають бути задоволені за рахунок продажу предмета застави.

З огляду на викладене в сукупності суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача. Враховуючи результати апеляційного та касаційного оскарження судових рішень по справі, враховуючи кінцеві висновки суду, судові витрати за оскарження судових актів залишаються за кожною зі сторін, яка їх понесла.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.03.18.

Суддя Т.М. Ващенко