Ухвала

від 12.03.2018 по справі 908/1605/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/1605/17

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної Фіскальної Служби у м. Києві

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 про закриття апеляційного провадження

у справі № 908/1605/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплекс"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ :

ГУ ДФС у м. Києві безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду 10.01.2018 закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві у справі № 908/1605/17, разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до п. п. 17.5 п. 17 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017) касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Разом з тим, з урахуванням позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16 щодо можливості прийняття касаційної скарги, яка подана безпосередньо до суду, колегія суддів не вбачає підстав для її повернення.

Однак касаційна скарга ГУ ДФС у м.Києві не відповідає ст. 290 ГПК України, якою передбачено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 762 грн. 00 коп.

Відтак, оскаржуючи у касаційному порядку ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі № 908/1605/17 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві у справі № 908/1605/17 ГУ ДФС у м. Києві повинно було сплатити судовий збір у сумі 1 762 грн. за подання касаційної скарги на зазначену апеляційну ухвалу.

В клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скагри на апеляційну ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі № 908/1605/17 ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а відтак не сплачується судовий збір і за подання касаційної скарги на апеляційну постанову, прийняту за результатами перегляду постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII)").

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з ч.2 ст.8 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", підстав для задоволення ГУ ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового не вбачається.

Згідно із ч. 2 ст. 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Оскільки до касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме , у сумі 1762 грн. 00 коп., то касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Таким чином, ГУ ДФС у м. Києві необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі у сумі 1 762 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Рахунок отримувача: 31213207700007;

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні,

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам ст.ст.287-291 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 290 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, яка подає скаргу.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві, у вступній та прохальній частинах касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі 908/1605/17 про закриття апеляційного провадження, а у описовій частині касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі № 908/1605/17.

Враховуючи викладене, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а подана касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, з якими саме судовими рішеннями не згоден її заявник, Суд дійшов висновку про застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 292 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) у вигляді залишення касаційної скарги без руху. В свою чергу, заявнику касаційної скарги необхідно уточнити які саме судові рішення він оскаржує.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ГПК України, у разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із даною касаційною скаргою.

Крім того, у прохальній частині касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Оскільки касаційна скарга ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі № 908/1605/17 підлягає залишенню без руху, то розгляд клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде здійснено Касаційним господарським судом при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ГУ ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі № 908/1605/17.

2. Касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі № 908/1605/17 залишити без руху.

3. Надати ГУ ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме, надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 1762 грн.00 коп. та уточнити , які саме судові рішення оскаржуються ГУ ДФС у м. Києві у касаційному порядку.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали , касаційна скарга ГУ ДФС у м. Києві підлягає поверненню.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.