Рішення

від 13.03.2018 по справі 522/5268/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/5268/17

Провадження №2-а/522/641/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - судді Кравчук Т.С.,

при секретарі - Крохмаль І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області посилаючись на те, що управлінням ПФУ в Іванівському районі Одеської області, протиправно не проведено йому перерахунок пенсії на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2104 року, а листом ГУ ПФУ в Одеській області від 13 лютого 2017 року за №125/М-11 протиправно відмовлено у задоволенні його скарги на дії управління ПФУ в Іванівському районі Одеської області щодо виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року, та усунути порушення закону зобов'язавши УПФУ у Іванівському районі Одеської області провести йому відповідний перерахунок пенсії.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач - ГУПФУ, надав до суду заперечення, в яких вимоги адміністративного позову не визнав, зазначивши при цьому, що позивачем порушено строк на звернення до адміністративного суду за пунктами 2, 3 вимог адміністративного позову та просив залишити їх без розгляду, а у задоволенні пункту 1 вимог адміністративного позову відмовити.

Також, у запереченнях ГУПФУ зазначено, що відповідно до Постанови КМУ від 21.12.2016 року №988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України 31.03.2017 року, шляхом злиття управління ПФУ в Іванівському районі Одеської області та управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області, було створено Роздільнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке є їх правонаступником.

ГУПФУ в Одеській області просило розглянути справу за відсутністю їх представника.

Відповідно до проведеної реорганізації, суд, за заявою представника позивача про заміну відповідача на його правонаступника, в порядку статті 52 КАС України, зважаючи на надання заперечень проти адміністративного позову новим відповідачем - Роздільнянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, ухвалив провести заміну 2-го відповідача по справі з Управління ПФУ в Іванівському районі Одеської області на Роздільнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Відповідач - Роздільнянське об'єднане управління ПФУ в Одеській області, надав до суду заперечення, в яких адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що пенсія позивачу сплачується у передбаченому чинним законодавством розмірі, просив у задоволенні позову відмовити та розглянути справі за відсутності представника управління.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить висновку щодо задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом 2-ї групи постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, отримує пенсію по інвалідності та, до 31.03.2017 року знаходився на пенсійному обліку в управління ПФУ в Іванівському районі Одеської області, а з 31.03.2017 року знаходиться на пенсійному обліку в Роздільнянському об'єднаному УПФУ в Одеській області.

Постановою Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року, було частково задоволено вимоги позивача та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Іванівському районі Одеської області провести Позивачу перерахунок пенсії як інваліду 2-ї групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, з урахуванням права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та починаючи з 01 січня 2006 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим, без обмеження будь-якою датою.

Листами управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області за вих. №37/М-2 від 02.12.2016 року та №52/М-2 від 03.01.2017 року позивачу було повідомлено про проведення перерахунку пенсії, на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року та донараховано доплату у сумі 369906,07 грн.

З зазначених листів вбачається, що управлянням ПФУ в Іванівському районі Одеської області, позивачу, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, перерахунок пенсії не проводився.

Позивач звернувся до ГУПФУ зі скаргою на протиправні дії управління ПФУ в Іванівському районі Одеської області щодо невиконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року, та не проведення йому перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

ГУПФУ, листом від 13 лютого 2017 року за №125/М-11, відмовило позивачу у задоволенні його скарги на протиправну бездіяльність управління ПФУ в Іванівському районі Одеської області.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Статтею 49 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Закон №796-XII) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі статтею 50 цього ж Закону особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 67 Закону №796-XII конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто, зазначена стаття Закону може бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру основної та додаткової пенсій позивачу згідно з положеннями статей 50, 54 цього ж Закону.

У відповідності із пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2012 рік та пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2013 рік , норми і положення статей 50, 54 Закону №796-XII підлягали застосуванню у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012-2013 роки.

Таким чином, у період з 22.07.2011 року по 31.12.2013 року визначення порядку та розмірів виплат особам, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, делеговано Кабінету Міністрів України.

Законом України від 16.01.2014 року № 719-VІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі - Закон № 719-VІІ) не були встановлені обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсій, не внесені зміни до Закону № 796-XII.

Отже, з 1 січня 2014 року діяли положення статей 50, 54 Закону №796-XII відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлений зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі - Закон №1622-VII), який набрав чинності 3 серпня 2014 року, Прикінцеві положення Закону №719-VII були доповнені пунктом 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, правовідносини щодо виплати основної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року регулювалися Законом № 796-XII.

Саме такий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2014 року по справах №736/268/14-а та №737/28/14-а, прийнятих в порядку перегляду Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції, який є обов'язковим для застосування, згідно ч.1 ст.244-2 КАС України.

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи заперечень Роздільнянського об'єднаного управління ПФУ в Одеській області стосовно правомірності його дій з не проведення позивачу перерахунку основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Суд вважає необґрунтованим посилання ГУПФУ на пропуск позивачем строків на звернення до адміністративного суду, так як позивач дізнався про порушення свого права на проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з листа ГУ ПФУ №125/М-11 від 13.02.2017 року, тому, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, шестимісячний строк на звернення з позовом до адміністративного суду позивачем не пропущено.

Крім того суд зазначає, що згідно ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахування практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у справі Delcourt v. Belgium зазначив, що … у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення .

У справі Іліан проти Туреччини , Європейським Судом зроблено наступний висновок: Правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю в без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Крім того, аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 15.12.2015 року по справі №161/18933/14-а, зокрема, Верховним Судом України при розгляді справи зазначено: Як установили суди, 6 жовтня 2014 року ОСОБА_1 зверталася до управління ПФУ з заявою про перерахунок їй пенсії відповідно до вимог законодавства, проте 23 жовтня 2014 року відповідач відмовив їй у задоволенні заяви, тому у листопаді 2014 року ОСОБА_1 оскаржила вказану відмову управління ПФУ в суді.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про застосування до спірних відносин шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.99 КАС, оскільки особа не пропустила строк звернення до суду, що підтверджується матеріалами справи. .

Враховуючи відсутність ознак недбалого ставлення позивача до реалізації права на справедливий суд, наведену практику Європейського Суду і Верховного Суду України та ту обставину, суд погоджується з доводами позивача про те, що він дізнався про не проведення перерахунку його пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року, з листів управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області за вих. №37/М-2 від 02.12.2016 року та №52/М-2 від 03.01.2017 року позивачу, було надано копії протоколів та розпоряджень УПФУ у Іванівському районі Одеської області на проведення перерахунку пенсії, на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, а про своє порушене право на проведення такого перерахунку - з листа ГУ ПФУ від 13 лютого 2017 року за №125/М-11, яким Позивачу було відмовлено у задоволенні його скарги на дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області, Позивачем не пропущено строк на звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, суд відхиляє посилання ГУПФУ на зміні внесені до статей 50, 54 Закону 796-ХІІ, стосовно розмірів основної пенсії та додаткової пенсій за шкоду заподіяну здоров'ю, так як ці зміні набрали чинності з 01.01.2015 року, відповідно до Прикінцевих положень Закону України №76-VIII від 28.12.2014 року.

Враховуючи, що, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, відсутніми були правові обмеження для нарахування та виплати пенсій у встановлених ст.. 50, 54 Закону № 796-XII розмірах, то за цей період часу, на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року, якою не встановлено кінцевої дати проведення позивачу перерахунку пенсії, позивачу повинен був бути зроблений відповідний перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 129-1 Конституції України, статтями 49, 50, 54, 67 Закону України №796-XII, Законом України від 16.01.2014 року №719-VІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік", правовими висновками Верховного Суду України в постановах від 27.04.2016 року по справах №736/268/14-а та №737/28/14-а, ст.6 - 9, 159 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом від 13 лютого 2017 року за №125/М-11, ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області щодо виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року .

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з не проведення, на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року , ОСОБА_1 перерахунку пенсії, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Роздільнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, перерахунок пенсії з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя :

13.03.18