Постанова

від 06.03.2018 по справі 804/6319/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2018 рокусправа № 804/6319/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю

судді: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (головуючий суддя Турова О.М.)

у справі № 804/6319/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Промислові Екотехнології

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, заступника начальника Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Моїсєєнка Дмитра Васильовича,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислові Екотехнології звернулося до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, заступника начальника Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Моїсєєнка Дмитра Васильовича, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000611401 від 26.08.2016, яким донараховано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за порушення п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю застосування спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій за ненадання документів до перевірки на підставі акта №113/1/14.01/36418245 від 15.08.2016, оскільки вищевказаний акт фактично не складався та позивачем не отриманий. Крім того, на запит відповідача від 08.08.2016 підприємством надані всі первинні бухгалтерські документи, за виключенням товарно-транспортних накладних, яких у позивача немає, оскільки вони не надані постачальником, про що відповідачу повідомлено листом за вих. №29/08 від 09.08.2016. При цьому, товарно-транспортні накладні не належать до первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів. Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що штрафні санкції застосовано на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, проте позивачем не порушено приписів зазначеної статті.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми ПС від 26.08.2016 №0000611401.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в установленому законом порядку не доведено факт порушення позивачем п.121.1 ст.121 ПК України, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від №0000611401 від 26.08.2016.

Акт № 113/1/14.01/36418245 від 15.08.2016, визначений як підстава винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом фактично не складався, на спростування означеного відповідачем-1 жодних доказів, в тому числі і самого акта № 113/1/14.01/36418245 від 15.08.2016, надано не було, тобто відповідачем-1 акт про ненадання документів до перевірки в порядку, встановленому п.85.6 ст.85 ПК України, не складався.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем на запит відповідача-1 було надано ту частину витребуваних документів, які фактично у нього були в наявності, про відсутність товарно-транспортних накладних товариство повідомило листом, в якому обґрунтувало причини неможливості їх надання, а відтак відповідачем-1, як суб'єктом владних повноважень, в установленому законом порядку не доведено факт порушення позивачем п.121.1 ст.121 ПК України.

Додатково судом зауважено, що відповідальність за приписами п.121.1 ст.121 ПК України для платника податків законодавець пов'язує саме з ненаданням платником податків контролюючим органам документів, а не з наданням їх не в повному обсязі через їх фактичну відсутність у такого платника.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510,00 грн. Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято враховуючи факт ненадання платником податків копій документів необхідних для проведення перевірки (актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, документів щодо якості товару). Крім того, відповідач зазначив, що стороною в даному спору є Криворізька південна ОДПІ, якою винесено податкове повідомлення-рішення, а не перший заступник Криворізької південної ОДПІ, що є посадовою особою податкового органу та вповноважений на підписання документів від імені Криворізької південної ОДПІ і особисто жодним чином не порушив права платника податків та не перевищив повноважень, наданих законом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на фактичні обставини і відповідні норми податкового законодавства, зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в установленому порядку не доведено факт порушення позивачем п.121.1 ст.121 ПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем Криворізькою південною ОДПІ з 03.08.2016 по 08.08.2016 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Промислові Екотехнології з питань достовірності формування податкового кредиту по ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Мірош за липень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначеного контрагента-постачальника за відповідні періоди, за результатами якої складений акт № 443/1/14.01/36418245 від 15.08.2016 (а. с.8-36).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Промислові Екотехнології приписів п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.п, п.198.6 ст.198 та п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту за липень, листопад та грудень 2015 року на загальну суму ПДВ 789359,00грн. по постачальнику ТОВ Мірош (код ЄДРПОУ 34545331).

Як вбачається з даного акту перевірки від 15.08.2016, товариством до перевірки надано договори щодо взаємовідносин з контрагентом-продавцем ТОВ Мірош у визначені періоди та документи бухгалтерського та податкового обліку (а. с.11-13).

08.08.2016 Криворізька південна ОДПІ в рамках проведення вказаної позапланової перевірки звернулась з запитом № 13724/10/04-82-14.01, в якому просила товариство в строк до 09.08.2016 надати до перевірки копії первинних документів, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ Мірош , та реалізованих на подальших контрагентів-покупців за липень, листопад та грудень 2015 року, а також акти про приймання товарів за кількістю та якістю, та документи щодо підтвердження відповідності продукції, а саме: декларації про відповідність, сертифікати відповідності, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами або договором, а також інші документи, які передбачені затвердженими технічними регламентами (а. с.37).

На вказаний запит ТОВ Промислові Екотехнології у визначений контролюючим органом строк надало відповідь листом № 29/08 від 09.08.2016 із зазначенням в ньому, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу ТМЦ, і, окрім того, доставка товару по взаємовідносинам ТОВ Промислові Екотехнології (покупець) та ТОВ Мірош (постачальник) здійснювалася за рахунок постачальника на умовах СРТ, а тому у ТОВ Промислові Екотехнології відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки товариство не є суб'єктом транспортного процесу і у останнього відсутній обов'язок вимагати у перевізника товарно-транспортні накладні (а. с.38, 39).

15.08.2016 ревізором-інспектором Криворізької південної ОДПІ складений акт № 113/1/14.01/36418245, в якому зафіксовано факт ненадання товариством до перевірки копій первинних документів про транспортування та про підтвердження якості ТМЦ, отриманих від ТОВ Мірош , витребуваних у вищевказаному запиті від 08.08.2016 (а. с.113).

26.08.2016 Криворізькою південною ОДПІ на підставі акта № 113/1/14.01/36418245 від 15.08.2016 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000611401, яким до позивача за порушення п.85.4 ст.85 ПК України застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн. у відповідності до п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.121.1 ст.121 ПК України (а. с.50).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність означеного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спірним в межах даної справи є питання правомірності застосування до позивача штрафної санкції, передбаченої пю121.1 ст.121 ПК України.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Застосовуючи до позивача штраф в розмірі 510,00 грн., відповідач виходив з того, що позивачем під час перевірки не були надані на відповідний запит особи, що проводила перевірку, документів щодо транспортування та якості товарно-матеріальних цінностей, отриманих від контрагента.

За вимогами п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Наведеними вище нормами передбачено, по-перше, обов'язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, крім того, надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п.85.7 ст.85 ПК України).

Згідно з п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отже, наведеною вище нормою п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків надати копій документів на вимогу контролюючого органу посадовій (службовій) особі контролюючого органу останній складає акт про таку відмову. При цьому цей акт має бути надано платнику податків для підписання і за відмови від його підписання, в зазначеному акті вчиняється відповідний запис.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачається, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідачем-1, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.77 КАС України не надано суду доказів пред'явлення товариству для підписання акту про ненадання документів № 113/1/14.01/36418245 від 15.08.2016, тому є такими, що не спростовані, висновки суду першої інстанції, що вказаний акт про ненадання документів до перевірки у порядку, встановленому п.85.6 ст.85 ПК України, у період проведення перевірки не складався.

По суті виявленого контролюючим органом порушення, за яке п.121.1 ст.121 ПК України передбачена відповідальність, апеляційний суд також погоджується з судом першої інстанції, що наведена норма не передбачає можливості застосування контролюючим органом штрафних санкцій за неповне надання платником податків первинних документів при здійсненні податкового контролю.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з вищенаведених обставин справи, позивачем в ході перевірки надано контролюючому органу наявні у товариства первинні документи стосовно взаємовідносин з ТОВ Мірош (а. с.11, 12).

Документи щодо транспортування та якості товарно-матеріальних позивачем на перевірку не надані, про що позивач повідомив контролюючий орган із наведенням причин їх неподання, а саме: оскільки товариство не є суб'єктом транспортного процесу, у нього відсутній обов'язок вимагати у перевізника товарно-транспортні накладні.

Відповідно до п.5 затвердженого наказом Міністерства фінансів України

20.08.2015 № 727 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на наведені правові норми в їх сукупності, документами, які підлягають перевірці, є первинні документи, на підставі яких платником податків формуються показники податкової звітності.

Поняття первинного документу міститься в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити зазначені в частині другій статті дев'ятої вказаного Закону.

Норми аналогічного змісту містяться в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.

З матеріалів справи вбачається, що на запит контролюючого органу позивачем у повному обсязі надано первинні документи щодо господарських взаємовідносин з його контрагентом ТОВ Мірош .

Посилання контролюючого органу на ненадання позивачем документів, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, та документів, які підтверджують факт приймання товарів за кількістю та якістю і відповідність продукції, апеляційним судом не приймаються, зважаючи, що вищеозначені документи не є первинними документами, які в даному випадку підтверджують формування податкового обліку платником податків, а пов'язані з виконанням вимог іншого законодавства.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що документи, які не були надані до перевірки, не є первинними документами чи документами з питань обчислення і сплати податків та зборів в розумінні пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, а відтак правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, відсутні.

Отже є обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення Криворізької південної ОДПІ № 0000611401 від 26.08.2016.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі № 804/6319/16 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко