Постанова

від 19.03.2018 по справі 803/1540/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/350/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Макарика В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька та Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року (головуючий суддя Ксензюк А.Я.) ухвалена у відкритому судовому засіданні в м. Луцьк о 10 год. 18 хв. повний текст складено 14.12.2017 року у справі №803/1540/17 за позовом Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

КП Парки та сквери м. Луцька 09.11.2017 року звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 23 жовтня 2017 року за №0219891308, на загальну суму 418619 грн. 53 коп.; від 23 жовтня 2017 року за №0220141308 на загальну суму 45204 грн. 51 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23 жовтня 2017 року за №0219891308 на суму 339746 грн. 69 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23 жовтня 2017 року за №0220141308 на суму 38320 грн. 42 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 119, ідентифікаційний код юридичної особи 37887516) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) 5 670 (п'ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 98 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Комунальне підприємство Парки та сквери м. Луцька подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а саме з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення підприємство погоджується, окрім частини, що стосується стягнення та нарахування пені. Вважає, що суд неповно дослідив докази по справі, що стосуються обчислення пені, що призвело в цій частині до порушення норм матеріального права. Так зокрема у своїх розрахунках пені по податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідач по справі нараховує пеню на суму боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, хоча в постанові суд першої інстанції вказано, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суми штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац другий пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України). Окрім того в оскаржуваній постанові також зазначається, що при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання нараховується пеня (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України). Однак, при розрахунку пені, ГУ ДФС у Волинській області нараховує пеню з першого дня прострочення перерахування ПДФО та військового збору. Про це свідчить той факт, що у таблиці Результати перевірки повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб вказано кількість днів прострочення перерахування ПДФО та дата виплату доходу, що збігається з інформацією, що міститься в таблиці Розрахунок пені по податку на доходи фізичних осіб . Тобто, як видно з таблиці обрахунку пені, контролюючий орган не віднімає від кількості днів прострочення 90 днів, як це передбачає законодавець, а нараховує пеню одразу. Така ж ситуація склалася і щодо обрахунку пені на суму простроченої сплати військового збору.

Апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДФС у Волинській області, який вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно та не об'єктивно. При розгляді даної судової справи, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не правомірно застосовано штрафні санкції по статті 127 Податкового кодексу України в розмірі 50% та 75 %. Законодавцем встановлені підстави для застосування більших розмірів штрафів (50 % та 75 %), якими є вчинення таких дій повторно та втретє. Граматичне та змістовне тлумачення абз. 2,3 статті 127 ПК України свідчить про те, що кваліфікуючою ознакою для застосування збільшеного розміру відповідальності є саме вчинення таких дій (не нарахування, неутримання або несплата при виплаті доходів) повторно (втретє) на протязі 1095 днів. При цьому законодавець не обумовлює існування (факту) повторності дій з їх виявленням та (або) визначенням такому платнику суми грошового зобов'язання. Тобто, виявлення під час проведення перевірки та фіксація в акті декількох (двох і більше) таких саме протиправних дій, передбачених статтею 127 ПК України вчинених платником на протязі 1095 днів, є підставою для застосування санкції за першу таку протиправну дію у розмірі 25 %, за дію вчинену повторно - 50 %, за дію вчинену втретє та в подальшому - у розмірі 75%. Звертає увагу суду, що у постанові Верховного Суду України від 10.11.2015 року № 21- 2919а15 висловлено правову позицію про те, що положення статті 126 ПК України застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати податковим агентом узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір санкцій прямо залежить від часу затримки такої сплати. Порядок та строки сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджет податковим агентом визначено статтею 168 Кодексу. Так, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового ) місяця. Положеннями статті 127 ПК України встановлюється санкція, як міра відповідальності, яка покладається на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу громадянам. При цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення, визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Водночас, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 Податкового кодексу. Також наголошує, що розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Податкового кодексу, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті, протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом. Таким чином, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків не нарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягали збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені статтею 127 Кодексу, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Волинській області заперечує проти задоволення скарги КП Парки та сквери м. Луцька посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану постанову суду залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області подано КП Парки та сквери м. Луцька , яке посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить залишити її без задоволення.

В судове засідання апеляційного суду подане клопотання Адвоката ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, яке є необґрунтованим .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька підлягає задоволенню, а Головного управління ДФС у Волинській області слід залишити без задоволення з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в акті перевірки від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516 не зафіксовано факту ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору КП Парки та сквери м. Луцька як податковим агентом до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам, застосування ГУ ДФС у Волинській області пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України при нарахуванні штрафних санкцій, що є безпідставним. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в частині нарахування позивачу штрафних санкцій відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України по податку на доходи фізичних осіб на суму 339 746 грн. 69 коп. та по військовому збору на суму 38 320 грн. 42 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що в період з 15 вересня 2017 року по 28 вересня 2017 року ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку КП Парки та сквери м. Луцька з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 07 жовтня 2011 року по 30 червня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 03 серпня 2014 року по 30 червня 2017 року, за результатами якої складено акт від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, підпункту 129.1.3 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129, Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 833 809 грн. 28 коп. (в тому числі: за IV квартал 2014 року - 18 925 грн. 80 коп., за 2015 рік - 253 851 грн. 90 коп., за 2016 рік - 347 491 грн. 45 коп., за І півріччя 2017 року - 213 540 грн. 13 коп.) та військовий збір в сумі 77 755 грн. 37 коп. (в тому числі: за IV квартал 2014 року - 2 054 грн. 26 коп., за 2015 рік - 27 604 грн. 84 коп., за 2016 рік - 30 157 грн. 98 коп., за І півріччя 2017 року - 17 938 грн. 29 коп.).

За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: від 23 жовтня 2017 року за №0219891308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 418 619 грн. 53 коп., в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 401 483 грн. 92 коп., пеня - 17 135 грн. 61 коп.; від 23 жовтня 2017 року за №0220141308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі по військовому збору, пені у розмірі 45 204 грн. 51 коп., в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 43 115 грн. 27 коп., пеня - 2 089 грн. 24 коп.

При цьому, з розрахунку штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб вбачається, що відповідно до вимог пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України позивачу нараховано штраф в загальній сумі 61 962 грн. 23 коп., відповідно до вимог пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України нараховано штраф в сумі 339 521 грн. 69 коп. Разом з тим при розрахунку штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб за пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України відповідачем допущена арифметична помилка на суму 225 грн., таким чином, відповідно до вимог пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України нараховано штраф в розмірі 339 746 грн. 69 коп.

Як слідує з розрахунку штрафних санкцій по військовому збору, до позивача застосовано штраф згідно із пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України на суму 4 794 грн. 85 коп., згідно із пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України - 38 320 грн. 42 коп.

Однак, суд не погоджується з такими висновками ГУ ДФС у Волинській області, враховуючи наступне.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Згідно із статтею 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з абзацом першим пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктами 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Оскільки порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку з доходів фізичних осіб та військового збору врегульовані одними й тими ж нормами законодавства, надалі суд даватиме оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням одночасно.

Відповідно до статті 168 ПК України, якою визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку здійснюється податковим агентом.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Отже, банківська установа не вправі приймати від платника податків платіжні документи на перерахування доходу без одночасного подання останнім платіжних документів на перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно із пунктом 54.2 статті 54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Тобто, вказані норми визначають дві різні обставини, за наявності яких у податкового агенту виникає обов'язок перерахувати до бюджету податку на доходи фізичних осіб: - якщо податковий агент здійснює виплату доходу на користь іншого платника податків, то виникає зобов'язання утримати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати такого доходу (підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України), - якщо податковий агент здійснює нарахування оподаткованого доходу, але не виплачує його іншому платнику податку, то виникає зобов'язання сплатити податок (перерахувати) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З акту перевірки від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516 вбачається, що за період з 01 жовтня 2014 року по 30 червня 2017 року КП Парки та сквери м. Луцька нараховано, але не своєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 885 082 грн. 05 коп., в тому числі за жовтень 2014 року - 2 782 грн. 29 коп., за листопад 2014 року - 4 350 грн. 86 коп., за грудень 2014 року - 11 792 грн. 65 коп., за січень 2015 року - 9 853 грн. 26 коп., за лютий 2015 року - 15 249 грн. 91 коп., за березень 2015 року - 17 608 грн. 37 коп., за квітень 2015 року - 22 836 грн. 97 коп., за травень 2015 року - 21 851 грн. 79 коп., за червень 2015 року - 25 141 грн. 00 коп., за липень 2015 року - 26 840 грн. 19 коп., за серпень 2015 року - 25 753 грн. 85 коп., за вересень 2015 року - 22 967 грн. 23 коп., за жовтень 2015 року - 24 074 грн. 09 коп., за листопад 2015 року - 19 306 грн. 77 коп., за грудень 2015 року - 22 095 грн. 51 коп., за січень 2016 року - 24 810 грн. 02 коп., за лютий 2016 року - 26 835 грн. 51 коп., за березень 2016 року - 28 924 грн. 20 коп., за квітень 2016 року - 31 401 грн. 33 коп., за травень 2016 року - 31 475 грн. 52 коп., за червень 2016 року - 32 232 грн. 52 коп., за липень 2016 року - 36 355 грн. 52 коп., за серпень 2016 року - 32 053 грн. 36 коп., за вересень 2016 року - 29 033 грн. 30 коп., за жовтень 2016 року - 24 336 грн. 49 коп., за листопад 2016 року - 23 615 грн. 43 коп., за грудень 2016 року - 26 417 грн. 88 коп., за січень 2017 року - 35 887 грн. 54 коп., за лютий 2017 року - 34 555 грн. 64 коп., за березень 2017 року - 47 314 грн. 74 коп., за квітень 2017 року - 43 937 грн. 52 коп., за травень 2017 року 49 847 грн. 69 коп. Оскільки термін перерахування податку за червень 2017 року в сумі 51 272 грн. 77 коп. не наступив, сума не рахується несвоєчасно перерахованою до бюджету податковим агентом, тому заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб становить 833 809 грн. 28 коп.

Крім того, за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2017 року позивачем не своєчасно перераховано до бюджету військовий збір на загальну суму 82 208 грн. 31 коп., в тому числі за жовтень 2014 року - 288 грн. 62 коп., за листопад 2014 року - 229 грн. 99 коп., за грудень 2014 року - 1 279 грн. 27 коп., за січень 2015 року - 1 229 грн. 95 коп., за лютий 2015 року - 1 693 грн. 76 коп., за березень 2015 року - 1 928 грн. 69 коп., за квітень 2015 року - 2 484 грн. 34 коп., за травень 2015 року - 2 435 грн. 23 коп., за червень 2015 року - 2 672 грн. 26 коп., за липень 2015 року - 2 902 грн. 48 коп., за серпень 2015 року - 2 731 грн. 20 коп., за вересень 2015 року - 2 437 грн. 80 коп., за жовтень 2015 року - 2 652 грн. 30 коп., за листопад 2015 року - 2 076 грн. 14 коп., за грудень 2015 року - 2 360 грн. 69 коп., за січень 2016 року - 2 150 грн. 15 коп., за лютий 2016 року - 2 287 грн. 94 коп., за березень 2016 року - 2 463 грн. 64 коп., за квітень 2016 року - 2 747 грн. 94 коп., за травень 2016 року - 2 787 грн. 15 коп., за червень 2016 року - 2 883 грн. 90 коп., за липень 2016 року - 3 204 грн. 60 коп., за серпень 2016 року - 2 802 грн. 37 коп., за вересень 2016 року - 2 539 грн. 53 коп., за жовтень 2016 року - 2 093 грн. 56 коп., за листопад 2016 року - 1 985 грн. 38 коп., за грудень 2016 року - 2 211 грн. 82 коп., за січень 2017 року - 3 035 грн. 70 коп., за лютий 2017 року - 2 921 грн. 04 коп., за березень 2017 року - 4 013 грн. 94 коп., за квітень 2017 року - 3 745 грн. 41 коп., за травень 2017 року 4 222 грн. 20 коп. Оскільки термін перерахування збору за червень 2017 року в сумі 4 452 грн. 94 коп. не наступив, сума не рахується несвоєчасно перерахованою до бюджету податковим агентом, тому заборгованість зі сплати військового збору становить 77 755 грн. 37 коп.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 Податкового кодексу України, яка, зокрема, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 Податкового кодексу України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати. Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Положення статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 10 листопада 2015 року у справі №21-2919а15.

Судом встановлено, що в акті перевірки від 12 жовтня 2017 року №11250/03-20-13-08/37887516 не зафіксовано факту ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору КП Парки та сквери м. Луцька як податковим агентом до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам, а тому застосування ГУ ДФС у Волинській області пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України при нарахуванні штрафних санкцій є безпідставним.

Згідно із частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 КАС України).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька зокрема у своїх розрахунках пені по податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідач по справі нараховує пеню на суму боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, хоча в постанові суд першої інстанції вказав, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суми штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац другий пункту 129.4 статті 129 ПК України). Окрім того в оскаржуваній постанові також зазначається, що при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання нараховується пеня (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України). Однак, при розрахунку пені, ГУ ДФС у Волинській області нараховує пеню з першого дня прострочення перерахування ПДФО та військового збору. Про це свідчить той факт, що у таблиці Результати перевірки повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб вказано кількість днів прострочення перерахування ПДФО та дата виплату доходу, що збігається з інформацією, що міститься в таблиці Розрахунок пені по податку на доходи фізичних осіб . Тобто, контролюючий орган не віднімає від кількості днів прострочення 90 днів, а нараховує пеню одразу. Така ж ситуація склалася і щодо обрахунку пені на суму простроченої сплати військового збору.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька така підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області слід залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду згідно статті 139 КАС України слід стягнути на користь КП Парки та сквери м. Луцька за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області 9357 грн. 40 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька - задовольнити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року у справі № 803/1540/17 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23 жовтня 2017 року за №0219891308.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 23 жовтня 2017 року за №0220141308 на суму 45204 грн. 51 коп.

Стягнути на користь Комунального підприємства Парки та сквери м. Луцька (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 119, ідентифікаційний код юридичної особи 37887516) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) 9357 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 40 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 21.03.2018 року