Постанова

від 13.03.2018 по справі 826/13582/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №826/13582/13-а

адміністративне провадження №К/9901/19906/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2016 (суддя - Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 (судді - Літвіна Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів" (далі - ТОВ "Імперія Солодощів") до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ) про визнання дій протиправними та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016, позов ТОВ "Імперія Солодощів" задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ Форми "Р" від 12.08.2013 № 0002042201 та № 0002052207; визнав протиправними дії ДПІ щодо проведення податкової документальної позапланової виїзної перевірки товариства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 по операціям, які не пов'язані з фінансово - господарськими взаємовідносинами з ТОВ "Імпреза Лав".

Оскільки суд першої інстанції не вирішив питання про судові витрати, товариство подало до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій з урахуванням доповнення до заяви, просить присудити на його користь кошти у сумі 46 105,61 грн, сплачених за проведення судово - економічної експертизи та судового збору.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016, заяву ТОВ "Імперія Солодощів" задовольнив: присудив за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ на користь товариства понесені ним судові витрати у сумі 46 105,51 грн.

ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на додаткову постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ДПІ зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали про ухвалення додаткового судового рішення, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 не набрала законної сили.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.12.2016 К/800/29081/16 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою податкового органу.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд ухвалою від 19.02.2018 прийняв касаційну скаргу ДПІ до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 06.03.2018, а ухвалою від 06.03.2018 із занесення до протоколу судового засідання відклав касаційний розгляд справи на 13.03.2018.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону до 15.12.2017) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України).

Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені (частина п'ята статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України)

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону до 15.12.2017) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону до 15.12.2017) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Таким чином, додаткове судове рішення є невід'ємною складовою частиною судового рішення, прийняття якого залежить від закінчення строку на виконання судового рішення.

Встановивши, що при поданні адміністративного збору позивач сплатив судовий збір у сумі 3571,41 грн, при поданні апеляційної скарги - 1785,80 грн, а також за проведення судово - економічної експертизи - 40 748,40 грн, що підтверджено відповідними платіжними документами, суди попередніх інстанцій прийняли додаткову постанову.

Верховний Суд постановою від 13.03.2018 скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 частково (в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів" про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо проведення позапланової виїзної перевірки товариства з питань правильності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 по операціям, які не пов'язані з фінансово - господарськими взаємовідносинами Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів" із ТОВ "Імпреза Лав" ) і ухвалив нове рішення у цій частині, яким у задоволенні позову відмовив. В іншій частині постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 залишені без змін.

Згідно з частиною третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 3 статті 139 цього Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду першої інстанції у серпні 2013 року з позовною заявою, що містить одночасно вимоги майнового і немайнового характеру, сплатив судовий збір у сумі 3571,41 грн, що підтверджено платіжними дорученнями від 22.08.2013 №№ 150, 151, 161, з якої 34,41 грн - судовий збір за позов немайнового характеру, що відповідає розміру, передбаченого Законом України "Про судовий збір " від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову).

За подання до адміністративного суду апеляційної скарги у листопаді 2013 року позивач відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір " від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) сплатив судовий збір у сумі 1785,80 грн - 50 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що підтверджено платіжними дорученнями від 30.10.2013 №№ 212, 213, 214, з якої 17,21 грн - судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду в частині позовних вимог немайнового характеру.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті у цій справі за позов немайнового характеру та за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині позовних вимог немайнового характеру та була сплачена позивачем, становила 51,62 грн (34,41 грн + 17,21 грн).

З урахуванням викладеного, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 51,62 грн, не підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ.

Керуючись статтями 139, 349, 351, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити частково.

Додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 змінити, виклавши резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2016 в такій редакції:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів" судові витрати (судовий збір) у сумі 46 053,99 грн (сорок шість тисяч п'ятдесят три грн 99 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна