Ухвала

від 22.03.2018 по справі 463/5411/13-ц

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/5411/13-ц

Провадження №2-п/463/13/18

УХВАЛА

22 березня 2018 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Гирич С. В., вивчивши матеріали заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз - ТОВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12.12.2013 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз - ТОВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається із матеріалі справи, рішення суду отримане відповідачем ОСОБА_1 27.12.2013 року, що стверджується наявними у справі розписками про вручення поштового відправлення (а.с.76).

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із про перегляд заочного рішення суду від 12.12.2013 року за зареєстрованим місцем проживання. Вказана заява подана відповідачем лише 16.03.2018 року, тобто із пропуском встановленого законом терміну для подання зави про скасування заочного рішення суду.

Відповідач заяву мотивує тим, що як повістки, так і рішення суду не отримував, підписи у розписках, наявних у матеріалах справи йому не належать, а тому просить поновити пропущений з поважних причин строк. Разом з тим, вважаю вказані доводи безпідставними та необґрунтованими, оскілки такі жодним чином не підтверджені.

Відповідно до положень ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З врахуванням наявних у матеріалах справи розписок про вручення поштових відправлень, які надсилались за адресою реєстрації відповідача, пропуску строку на звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення суду більш ніж на чотири роки, приходжу до переконання, що у суду відсутні підстави для поновлення процесуального строку та прийняття відповідної заяви.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ у справі Христов проти України (п. п. 33, 34), який вкотре повторив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

А тому, з врахуванням наведеного, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. 126 ЦПК України, -

у х в а л и в :

відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку на оскарження заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12.12.2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз - ТОВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Залишити без розгляду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз - ТОВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Дата складання та підписання ухвали - 22.03.2018 року.

Суддя: Гирич С. В.