Рішення

від 22.03.2018 по справі 809/1844/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. справа № 809/1844/17

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, вул.Гагаріна 4, селище Верховина, Івано-Франківська область,78701) до Косівського районного суду Івано-Франківської області (код 02891606, вул. Незалежності 50, м.Косів, Івано-Франківська область, 78601), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (код 26289647, вул. Грюнвальдська 11, м. Івано-Франківськ,76000) про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Косівського районного суду Івано-Франківської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2017 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Косівського районного суду Івано-Франківської області щодо невиплати звільненому з посади помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Ульванському Ярополку Ярославовичу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 28 березня 2017 року по 28 вересня 2017 року. Просить позовні вимоги задовольнити та визнати протиправною бездіяльність Косівського районного суду Івано-Франківської області щодо невиплати звільненому з посади помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Ульванському Ярополку Ярославовичу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 28 березня 2017 року по 28 вересня 2017 року, а також просить зобов'язати Територальне управління Державної судової адміністрації Івано-Франківській області нарахувати та виплатити звільненому з посади помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Ульванському Ярополку Ярославовичу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 28 березня 2017 року по 28 вересня 2017 року, у загальній сумі 132 560,60 грн.

12.01.2018 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області подало суду відзив на дану позовну заяву, в якій проти позову заперечують та зазначають, що позивач прийшов до хибного висновку щодо нарахування йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме за період з 28.03.2017 року по 28.09.2017 року, оскільки наказ Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.07.2017 року №02-03/176 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу помічника судді Косівського районного суду під час надання щорічної відпустки за період роботи з 12.06.2015 року по 30.04.2016 року, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника патронатної служби, надійшов на адресу територіального управління листом від 27.07.2017 року №01-70/145/2017. Також зазначають, що постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 року у справі №809/474/17 якою зобов'язано керівника апарату Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області, належної під час надання щорічної відпустки за період роботи з 12.06.2015 до 30.06.2016 та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника патронатної служби, а також ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 якою вищезазначену постанову від 03.05.2017 залишено без змін - виконано 28.09.2017 та виплачено кошти в сумі 14 667,71 грн. Просять відмовити у задоволенні позову.

18.01.2018 Косівський районний суд Івано-Франківській області подав суду відзив на позовну заяву позивача, в якому зазначають, що Косівським районним судом Івано-Франківської області видано наказ керівника апарату суду від 24.07.2017 №02-03/176 на виконання судового рішення по справі №809/474/17 від 03.05.2017 за позовом ОСОБА_1Я. та копію наказу направлено у Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, для здійснення нарахування та виплати. Просять відмовити у задоволенні даного позову.

24.01.2018 року ОСОБА_1 подано суду відповіді на відзиви відповідачів, в яких він просить відхилити повністю вказані відзиви.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Згідно матеріалів справи 20.11.2017 року позивач по справі звернувся до відповідачів із заявою про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 132 560,60 грн.

27.11.2017, 11.12.2017, 16.12.2017 року ОСОБА_1Я звертався до відповідачів із заявами про надання інформації про стан розгляду заяви про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 132 560,60 грн.

14.12.2017 року Територальне управління Державної судової адміністрації Івано-Франківській області та 15.12.2017 року Косівський районним суд Івано-Франківської області направили відповіді за результатами розгляду звернення позивача. Згідно вказаних відповідей на момент звернення позивача із відповідними заявами щодо виплати, існує спір пов'язаний з невиплатою звільненому працівникові належних сум. Вказана справа знаходиться на розгляді касаційної інстанції.

Таким чином вказаними відповідями-відмовами (в розумінні КАС рішеннями) суб'єкти владних повноважень фактично відмовили позивачу у проведені виплат.

Щодо правомірності рішень відповідачів суд зазначає наступне.

Наказом Косівського районного суду Івано-Франківської області № 02-03/74 від 27 березня 2017 року звільнено з посади помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області 27 березня 2017 року, в останній день відпустки, згідно із пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України, за закінченням строку.

Відповідно до вимог частини 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом частини 1 статті З Кодексу законів про працю України, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої і належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Згідно частини 4 статті 92 Закону України Про державну службу на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до частини 1 статті 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) кожний суддя має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим ОСОБА_3 суддів України.

Згідно з пунктом 3 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого ОСОБА_3 суддів України від 25 березня 2011 року № 14, помічник судді є працівником апарату суду.

Відповідно пункту 24 Положення про помічника судді, помічник судді має право користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України; отримувати від працівників апарату суду, до якого він прикріплений, документи та інформацію, необхідні для виконання своїх обов'язків; користуватися інформаційними базами даних, телекомунікаційними мережами відповідного суду в установленому вносити пропозиції судді щодо організації своєї роботи; за погодженням із суддею брати участь у конференціях, семінарах, круглих столах, форумах, інших науково-практичних заходах, а за поданням судді - проходити стажування у відповідних підрозділах державних органів; брати участь у нарадах, зборах трудового колективу та інших подібних заходах відповідного суду; підвищувати свій професійний рівень у системі підготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату суду; на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості та досвіду роботи, а також стажу; на соціальний і правовий захист відповідно до свого статусу.

Згідно з абзацом 2 пункту 19. Положення про помічника судді встановлено, що у разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до Глави VII Оплата праці КЗпП України. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку. Таке твердження відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № 6-139цс12.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року, та набрала законної сили 12.07.2017 року, у справі № 809/474/17, позов ОСОБА_1 до Керівника апарату Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, задоволено повністю.

Визнано протиправною невиплату помічнику судді Косівського районого суду Івано-Франківської області Ульванському Я.Я. допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу, під час надання щорічної відпустки за період роботи з 12 червня 2015 року до 30 квітня 2016 року та ненадання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника патронатної служби, зобов'язано Керівника апарату Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, допомогу для оздоровлення у розмірі посадового окладу помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області, належної під час надання щорічної відпустки за період роботи з 12 червня 2015 року до 30 квітня 2016 року та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника патронатної служби.

Судом встановлено, що 24.07.2017 за №02-03/176 видано наказ Косівського районного суду Івано-Франківської області на виконання судового рішення по справі №809/474/17 від 03.05.2017 року за позовом ОСОБА_1 Даний наказ виконано 28.09.2017 та виплачено кошти в сумі 14 667,71 грн., що підтверджується історією по картковому рахунку з 28.08.2017 по 28.09.2017 (а.с.101).

Тобто фактична виплата всіх сум, що належали йому від установи була проведена 28.09.2017 року.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

У рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положенням статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що згідно із статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплати працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до частини 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні плати, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 зазначив, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту л) п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої плати, цей Порядок обчислення середньої плати застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.

Виходячи із змісту абзацу 3 пункту 2 Порядку, у всіх інших збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Подією, з якою пов'язана відповідна виплата, є звільнення позивача з посади помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області - 27 березня 2017 року. Отже середньомісячна заробітна плата повинна обчислюватися виходячи з виплат за січень 2017 року і лютий 2017 року.

Згідно із першим реченням абзацу 4 пункту 2 Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно із першим і другим реченнями абзацу 1 пункту 3 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років, тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1, в частині зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 28 березня 2017 року по 28 вересня 2017 року.

В частині вимоги щодо визначення конкретної суми, яка підлягає виплаті, слід відмовити, оскільки відповідні нарахування та виплати повинні здійснюватись відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, а не оцінюватись судом.

Окрім цього, суд вважає, що для ефективного захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання Косівського районного суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ на проведення нарахування та виплату звільненому з посади помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Ульванському Ярополку Ярославовичу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 28 березня 2017 року по 28 вересня 2017 року, оскільки підставою для невиплати коштів стала відповідь-відмова Косівського районного суду за №У-24 від 15.12.2017 року, а не його бездіяльність.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 2, 6, 90, 132, 139, 193, 242-244, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Косівський районний суд Івано-Франківської області видати наказ на проведення нарахування та виплату звільненому з посади помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Ульванському Ярополку Ярославовичу (код НОМЕР_1, вул.Гагаріна 4, селище Верховина, Івано-Франківська область,78701) - середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 28 березня 2017 року по 28 вересня 2017 року.

Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (код 86289647, вул. Грюнвальдська 11, м. Івано-Франківськ,760000) нарахувати та виплатити звільненому з посади помічника судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Ульванському Ярополку Ярославовичу (код НОМЕР_1, вул.Гагаріна 4, селище Верховина, Івано-Франківська область,78701) - середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 28 березня 2017 року по 28 вересня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.