Рішення

від 22.03.2018 по справі п/811/2039/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/2039/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши, у порядку письмового провадження, справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю редакційно-видавничого об'єднання "Новоукраїнські новини" до Новоукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Новоукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №1240 від 09.03.2017 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_1.

Ухвалою судді від 27.11.2017 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.12.2017.

08.12.2017 розгляд справи у зв'язку з клопотанням представника відповідача відкладено на 22.01.2018.

Ухвалою від 22.01.2018 судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки 15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом викладення його в новій редакції. До того ж даною ухвалою встановлено порядок та строки для подання учасниками справи заяв по суті справи, а також призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2018.

Ухвалою від 20.02.2018 задоволено клопотання відповідача, зобов'язано останнього надати додаткові докази та розгляд справи відкладено на 12.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, з невідомих причин, в квітні 2017 року призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, без урахування рішень та ухвал судів, в яких чітко зазначено, що пільговий стаж ОСОБА_1 складає 8 років 8 місяців 28 днів (з урахуванням періоду навчання за спеціальністю з 01.09.1981 по 13.07.1983), що надавало право останній на оформлення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 56 років за умови наявності на час звернення загального страхового стажу 23 роки, що на сьогоднішній день унеможливлює призначення їй пенсії на пільгових умовах. При цьому, зазначав, що до квітня 2017 року відповідач постійно відмовляв ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Також позивачем подано відповідь на пояснення третьої особи (а.с.143-146) та відповідь на відзив (а.с.152-154), у яких зазначив, що відповідачем безпідставно зараховано до пільгового стажу періоди роботи на легкій праці та період догляду за дитиною до досягнення нею віку 1,5 роки, оскільки вказані накази ОСОБА_1 не оспорювалися та в судовому порядку оскаржені не були.

Згідно наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача та наданого до суду відзиву на позов (а.с.70-71), відповіді на пояснення третьої особи (а.с.176-177), заперечень (а.с.184-185), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що після приведення матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність до рекомендацій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області пільговий стаж ОСОБА_1, з урахуванням періодів її роботи на легкій праці, догляду за дитиною до досягнення нею віку 1,5 роки, склав 10 років 11 місяців 17 днів, що в підсумку вплинуло на реалізацію заявницею права на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 з дати подання заяви про призначення пенсії. Тому, на думку відповідача, ОСОБА_1 набула законне право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, частини 2 розділу 15 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058; п.6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1; ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" та ст.181 Кодексу законів про працю України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 в судовому засіданні та письмових поясненнях (а.с.118-120), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, пояснювала, що пенсійним органом неодноразово перевірялись матеріали її пенсійної справи, в результаті чого відповідачем, в квітні 2017 року, було прийнято рішення про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Дане рішення вважає прийнятим відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства. Оскільки, її пільговий стаж, з урахуванням періодів її роботи на легкій праці, догляду за дитиною до досягнення нею віку 1,5 роки, складає 10 років 11 місяців 17 днів, що дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та заявили клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача та третя особа в судовому засіданні не заперечували проти задоволення даного клопотання представників позивача.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 КАС України, суд визнав за можливе здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши представників сторін, третю особу, дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення застрахованих осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, врегульовані п.2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п.2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції, чинній з 01.04.2015) (далі за текстом - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Таким чином, жінки мають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при наявності 20 років 6 місяців загального стажу роботи, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, посаду, яку займала ОСОБА_1, включено до даного списку (розділ ХV 2270000а-14792 складачі вручну; 2270000а-14807 складачі на складально-рядковідливних машинах), що не заперечувалось представниками сторін.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, яка набрала чинності з 21.08.1992. Відповідно до порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці атестація може бути проведена протягом 5 років з дня набрання чинності даного Порядку.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1992 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

На підтвердження стажу роботи позивача, в матеріалах справи наявні копії трудової книжки; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідки про заробітну плату; копії наказів; архівної довідки (а.с.74-зв., 79-зв., 80-86, 90-92, 136-137).

Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаної норми Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з п.1 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 вищезазначеного Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (п.11 Порядку №637).

Згідно з п.20 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Разом з тим, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (надалі - Порядок №22-1) встановлено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 4.1 Порядку №22-1 передбачено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Наведеними правовими нормами встановлено, що пенсійний орган при вирішенні питання про призначення пенсії за зверненням особи з відповідною заявою, зобов'язаний розглянути всі подані документи та прийняти рішення.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що ОСОБА_1 26.11.2015 звернулась до Новоукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 (а.с.88-зв.). До заяви ОСОБА_1 додано трудову книжку серії АХ №875082; уточнюючу довідку; довідку про заробітну плату від 15.09.2014р. № 01-09/69; копії наказів стосовно прийняття на роботу, внутрішні переведення надання відпусток; копію розпорядження голови Новоукраїнської РДА від 22.03.2004 №383-р про реорганізацію редакції газети "Новоукраїнські новини" та "Новоукраїнську районну друкарню" в КП РВО "Новоукраїнські новини"; довідку від 12.08.2014 №58/01-09, видану КП РВО "Новоукраїнські новини" про непроведення атестації робочих місць з 21.08.1992 по 2004 рік; копію диплома №448159 про період навчання за спеціальністю з 01.09.1981р. по 13.07.1983р., копію свідоцтва про народження дитини; копію свідоцтва про укладення шлюбу.

За результатами розгляду поданих документів загальний стаж ОСОБА_1 склав 22 роки 5 місяців 10 днів, в т. ч. 8 років 8 місяців 27 днів пільгового стажу (з 01.09.1981 по 13.07.1983 - навчання за спеціальністю; з 18.07.1983 по 18.07.1983р. - стаж роботи на посаді складача на рядковідливній машині, з 26.09.1985 по 21.08.1992 - стаж роботи на посаді складача вручну, складача на рядковідливній машині, лінотипіста). Період роботи з 21.08.1992 по 02.10.1995 не був включений в підрахунок пільгового стажу, оскільки атестація робочих місць не проводилась. У зв'язку з чим, 31 грудня 2015 року відповідачем прийнято протокольне рішення №1240, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, оскільки відповідно до діючого законодавства право оформлення пенсії на пільгових умовах мали жінки, які були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років за наявності 20 років 6 місяців загального стажу роботи з них не менше 10 років на зазначених роботах (а.с.72).

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що в вищезазначений підрахунок пільгового стажу ОСОБА_1 Новоукраїнським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Кіровоградської області не було включено період роботи останньої з 19.07.1983 по 25.09.1985р. - період, на який ОСОБА_1 було переведено з посади складача на рядковідливній машині на легкий труд в палітурний цех, а також період роботи з 21.08.1992 по 02.10.1995 у зв'язку з непроведенням в даний період атестації робочих місць в Норвоукраїнській районній друкарні.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини позивачем суду не надано.

ОСОБА_1, не погодившись з таким рішенням відповідача, скористалась правом оскарження його до органу Пенсійного фонду України вищого рівня. За результатами розгляду скарги ОСОБА_1, управлінням Пенсійного фонду України Кіровоградської області було надіслано на адресу відповідача лист за вих.№1217/02/14 від 03.03.2017, в якому останній просив відповідача повернутись до розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_1 (а.с.87).

В судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що після приведення матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність до рекомендацій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, пільговий стаж останньої з урахуванням періодів її роботи на легкій праці та догляду за дитиною до досягнення нею віку 1,5 роки склав 10 років 11 місяців 17 днів (з урахуванням періоду навчання за спеціальністю з 01.09.1981 по 13.07.1983 років), що в підсумку вплинуло на реалізацію заявницею права на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2 з дати подання заяви (26.11.2015), відносно якої раніше відповідачем було відмовлено в призначенні пільгової пенсії. У зв'язку з чим, 09 березня 2017 року відповідачем прийнято оскаржуване протокольне рішення №1240 від 09.03.2017 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 (а.с.9).

Згідно даного рішення загальний стаж ОСОБА_1 склав 22 роки 5 місяців 10 днів, в т. ч. 1 рік 10 місяців 13 днів - навчання за спеціальністю, 9 років 1 місяць 4 дні - стаж роботи за списком №2.

Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 до пільгового стажу останньої включено період з 01.09.1981 по 13.07.1983 (1 рік 10 місяців 13 днів) - навчання за спеціальністю, з 18.07.1983 по 21.08.1992 (9 років 1 місяць 4 дні) - стаж роботи за списком №2 (а.с.10).

Таким чином, згідно оскаржуваного рішення пільговий стаж ОСОБА_1, складає 10 років 11 місяців 17 днів.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки, на думку останнього, відповідачем в даному рішенні завищено пільговий стаж ОСОБА_1, та посилається на відсутність підстав для зарахування до такого стажу періоду з 19.07.1983 по 25.09.1985р..

Суд погоджується з позицією представника відповідача щодо правомірності зарахування відповідачем до стажу, що дає право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення, періоду з 19.07.1983 по 25.09.1985р. - період, на який останню було переведено з посади складача на рядковідливній машині на легкий труд в палітурний цех, з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Параграфом 6 розділу V "Право на пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах" коментарю до Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972, визначено, що у відповідності до ст.70 Основ законодавства СРСР про працю за вагітними жінками, матерями, годувальницями, жінками, що мають дітей у віці до одного року, переведеними на більш легку працю, зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи.

Наведена норма дає підстави для висновку, що за жінкою в наведених випадках після переведення на більш легку працю зберігається попереднє місце роботи.

Відповідно до ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.

Частиною 16 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таким чином, час зазначених відпусток у період до 1 січня 2004 року в повному обсязі зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, а також до загального стажу роботи. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв'язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов'язків.

Судом встановлено, що 18.07.1983 ОСОБА_1 було прийнято на посаду складача на рядковідливній машині Новоукраїнської районної друкарні, правонаступником якої є Редакційно-видавниче об'єднання "Новоукраїнські новини" (а.с.130, 137).

Відповідно до наказу № 99 від 19.07.1983 ОСОБА_1 було переведено на легкий труд до переплетеного цеху складачем на рядковідливних машинах, крім того її з 26.09.1985 року тимчасово було переведено на посаду складача вручну (137-137-зв.).

Таким чином, період, на який ОСОБА_1 було переведено з посади складача на рядковідливній машині на легкий труд в палітурний цех (з 19.07.1983 по 25.09.1985) має бути зараховано до стажу останньої, що дає їй право на пільгове пенсійне забезпечення. Оскільки, в даний період за нею зберігалося попереднє місце роботи на посаді складача на рядковідливній машині, яка відноситься до списку №2.

Доказів протиправності зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 інших періодів її трудової діяльності позивачем суду не надано.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд погоджується з висновком відповідача про те, що на час звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення позивач досягла більше 50 років, загальний стаж перевищував 20 років 6 місяців та час роботи на посадах, із шкідливими і важкими умовами праці перевищував 10 років.

Щодо посилання позивача на рішення судів, якими ОСОБА_1 відмовляли у задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.11.2014 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року дана постанова залишена без змін. Даними рішеннями судів не надавалася оцінка тим фактам, які встановлені при розгляді даної справи, а саме щодо врахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи на легкій праці та догляду за дитиною до досягнення нею віку 1,5 роки, з 19.07.1983 по 26.09.1985.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача про протиправність визначення відповідачем пільгового стажу ОСОБА_1, що складає 10 років 11 місяців 17 днів, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване протокольне рішення Новоукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України.

Крім того, відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно положень ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акту) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів даної особи.

Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржено лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 4, , 5, 19, 132, 139, 143, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю редакційно-видавничого об'єднання "Новоукраїнські новини" (27100, Кіровоградська область, м.Новоукраїнка, вул.Соборна, 32, кв.4, код ЄДРПОУ 02473607) до Новоукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (27100, Кіровоградська область, м.Новоукраїнка, вул.Соборна, 66/17, код ЄДРПОУ 20650125) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (27100, АДРЕСА_2), про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина