Рішення

від 16.03.2018 по справі 459/2506/17

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2506/17

Провадження № 2/459/113/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кріля М.Д.

при секретарі Данилів О.І.

за участю: позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонернерного товариства Шахта Надія про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок отримання професійного захворювання, -

в с т а н о в и в :

22.09.2017 р. позивач звернулася у суд з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з останнього на її користь 50 тис.грн. відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок отримання професійного захворювання.

В обґрунтування позову зазначає, що протягом 1998-2012 рр. працювала у відповідача на посаді машиніста котельної четвертого розряду. Стверджує, що працювала у шкідливих та тяжких для здоров'я умовах, внаслідок чого погіршився стан її здоров'я та була змушена звертатися за медичною допомогою, а 06.12.2012 р. їй вперше встановлено 50% втрату працездатності та ІІІ групу інвалідності. Вказує, що внаслідок отримання професійного захворювання їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у 50 тис. грн..

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги, просив відмовити у їх задоволення у зв'язку з безпідставністю.

Дослідивши докази суд встановив слідуюче.

Позивач з 22.06.1998 р. по 27.05.2012 р. працювала у відповідача учнем машиніста (кочегара) котельної та машиністом (кочегаром) котельної 4 розряду, що стверджується копією трудової книжки серії БТ-І № 8897396.

Як видно з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19.11.2012 р., стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів становить 13 р. 11 міс.

Згідно довідки МСЕК серії 10 ААА № 014834 від 06.12.2012 р., позивачці вперше було встановлено 50 % ступеня втрати працездатності 06.12.2012 р..

29.11.2016 р. при повторному огляді позивачці безтерміново встановлено 50 % ступеня втрати працездатності, третю групу інвалідності, що вбачається з довідки МСЕК серії 10 ААА № 253162.

У зв'язку з наявністю вищевказаного захворювання позивач неодноразово перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, що вбачається з наданих нею виписок з історії хвороби.

Відповідно до ст. ст. 1, 3, 21, 43, 46 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосили право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника тощо. Право на соціальний захист гарантується, зокрема, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ст. 4 ЗУ Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зокрема, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди звернуто увагу на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Втративши працездатність на виробництві, позивач не в змозі в повній мірі виконувати ту чи іншу роботу, постійно повинна проходити курс лікування у зв'язку з втратою працездатності та трудовим каліцтвом, обмежена в життєдіяльності, а тому суд вважає, що їй завдана моральна шкода.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, необхідно врахувати характер заподіяної позивачу шкоди, глибину фізичних та душевних страждань позивача, а також вимоги розумності та справедливості, тому суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення на суму 10 000, 00 грн..

Крім цього, у користь держави підлягає стягненню з відповідача судовий збір у сумі 640 грн. у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Львівська обл., м. Соснівка, вул. Театральна, 7/48, ІПН-2534206847) до Публічного акціонерного товариства Шахта Надія (Львівська обл., Сокальський р-н., с. Сілець, код ЄДРПОУ- 20847968) про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок отримання професійного захворювання- задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Шахта Надія на користь ОСОБА_1 - 10 000 (десять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок отримання професійного захворювання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Шахта Надія на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі - 640 грн..

В решті позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21.03.2018 року.

Суддя: М. Д. Кріль