Рішення

від 16.03.2018 по справі 375/1809/17

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1809/17

Провадження № 2/375/80/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2018 Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю представників - позивача ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки, розташованої на терторії Ромашківської сільської ради, що підтверджено державним актом на землю серії РІ №289900 від 17.04.2002.

У жовтні 2007 року між ним та СТОВ Росія укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, при цьому на руки копію договору йому не видали та зареєстрували у Рокитнянському районному відділі Держкомзему тільки 29 грудня 2007 року. Перед закінченням терміну оренди звернувся 01.09.2017 із заявою до відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди.

19.09.2017 отримав відповідь, з якої дізнався про існування нового договору оренди його земельної ділянки, який зареєстрований 28.12.2012, реєстраційний номер 322370004003057.

У відділі Держгеокадастру отримав копію первинного договору від 22.02.2007, де вказаний термін оренди два роки. Дата укладення та строк дії договору записані олівцем, договір ним не підписаний та зареєстрований 20.12.2007. На вказаний термін договір не укладав.

Також отримав копію договору оренди земельної ділянки без номера та дати, строк дії якого становить 15 років, який зареєстрований в управлінні Держкомзему у Рокитнянському районі 28.12.2012, реєстраційний № 322370004003057. Підпис на договорі не його. Також надали копію акту прийому-передачі земельної ділянки, який підписаний не ним.

Вважає, що керівництво СТОВ Росія до збігу дії договору оренди його земельної ділянки від 2007 року самовільно в односторонньому порядку продовжили дію договору до 2027 року, при цьому підробили його підпис.

Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без дати та номера, укладеного між СТОВ Росія та ОСОБА_4, який зареєстрований в управлінні Держкомзему у Рокитнянському районі 28.12.2012, реєстраційний номер 322370004003057 та скасувати його реєстрацію.

В судовому засіданні позивач пояснив, що у 2007 році між ним та СТОВ Росія був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки терміном 10 років. На руки договір надали, але потім юрист підприємства забрала в нього. Всі ці роки він отримував орендну плату. Так як строк дії договору закінчувався у грудні 2017, він 01.09.2017 звернувся із заявою до керівника СТОВ Росія з відмовою від продовження даного договору, але отримав відповідь, що ним укладений новий договір у 2012 році з терміном дії 15 років. Нового договору він не укладав та не підписував та нікому не давав доручення від його імені укладати та підписувати вказаний договір оренди. Також не підписував акт передачі земельної ділянки. У відділенні Деркомзему отримав копію договору за 2012 рік, на якому відсутня дата його укладення та стоїть не його підпис.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що у відповідності до ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Позивач у 2007 році уклав договір оренди з відповідачем і у 2017 році відмовився продовжувати дію договору оренди, про що звернувся із заявою у вересні 2017 року до відповідача. При огляді оригіналу договору за 2007 рік видно, що термін дії у договорі підроблений і він був укладений на 10 років, про що стверджує позивач, а не на два, як вказано у договорі. На підробку договору за 2012 рік вказує також той факт, що у договорах, які надані відділом Дергеокадастру та представником відповідача маються різні записи про кількість орендної плати. Підстав для призначення судово-почеркознавчої експертизи немає, так як представник відповідача в судовому засіданні визнала факт, що позивач не підписував договір оренди за 2012 рік.

Представник відповідача суду пояснила, що дійсно, між сторонами у 2007 році був укладений договір оренди належної позивачу земельної ділянки терміном на 2 роки. Текст договору був надрукований і було вказано 10 років, а так як позивач не погодився на вказаний термін, то за вимогою орендодавця було зроблено виправлення на 2 роки і договір був зареєстрований належним чином. Дія даного договору пролонговувалася на тих самих умовах і позивач отримував орендну плату. Пропозиція продовження договору позивачу не надсилалася, а договір автоматично продовжувався в разі відсутності листа орендодавця про його припинення. У 2012 році законодавець поставив вимогу про законодавче закріплення земельних ділянок, присвоївши їм кадастрові номери. Почали виготовляти технічну документацію на землю та присвоювати їм кадастрові номери. Необхідно було укласти новий договір оренди і тому повідомили позивача про це. Для укладення договору прийшли дружина та донька позивача, так як орендодавець хворий і з явитися не може. Вони підписали даний договір терміном його дії 15 років та акт передачі земельної ділянки. Після підписання договору був присвоєний кадастровий номер земельній ділянці. У новому договорі були вказані збільшені розміри орендної плати, яку отримували як сам позивач, так як і члени його родини - дружина та донька, тобто позивачу було відомо про наявність нового договору. Так як позивач дізнався про порушення свого права у 2013 році, коли отримав договір та орендну плату по новому договору і хоча підписав договір не він , позивач знав про його існування, тому просить застосувати строк позовної давності звернення до суду.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що працювала юристом в СТОВ Росія з 2010 року. Спочатку в договорах оренди вказувався термін оренди за бажанням орендодавця. Але так як в надрукованому договорі термін дії необхідно було змінювати, перестали вказувати термін дії договору і писали його від руки. Хто підписав договір оренди між позивачем та відповідачем, не пам ятає. У 2013 році прийшли дружина і молода дівчина і просили видати договір, так як батько прийти не може. Видала два договори - за 2007 рік, який не був витребуваний та за 2012 рік. Договір за 2007 рік не був підписаний орендодавцем. Про видачу договорів зробила запис у книзі видачі договорів про видачу вказаних договорів, де вказала осіб, яким видала договора.

Заслухавши позивача, його представника та представника відповідача. свідка, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу на підставі державного акта на право приватної власності серії РІ №289900 від 17.04.2002 належить земельна ділянка площею 3,3797 га, розташована на території Ромашківської сільської ради Рокитнянського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з договором оренди землі від 2007 року, екземпляр якого, переданий для реєстрації у відділення Держкомзему, не містить дати його укладення, а екземпляр, який зберігається у відповідача має дату укладення 23.02.2007 та реєстрацію - 20.12.2007 між позивачем та СТОВ Росія був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки терміном 2 роки.

Акт прийому-передачі земельної ділянки, який не містить дати, свідчить про те, що позивач передав, а відповідач прийняв у натурі земельну ділянку.

Позивач стверджує, що про існування договору оренди за 2007 рік він знав, але як було домовлено, даний договір був укладений терміном 10 років, тобто до 2017 року.

Новим договором оренди земельної ділянки від 30.08.2012 сторони збільшили розмір орендної плати та строк дії договору оренди землі до 15 років.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивач заявив, що він не укладав та не підписував вказаний договір оренди належної йому земельної ділянки, договір на руки не отримував, хоча всі ці роки отримував орендну плату.

Так як строк дії первинного договору за 2007 рік, який укладався на 10 років і закінчувався у грудні 2017, то 01.09.2017 позивач звернувся із заявою до керівника СТОВ Росія з відмовою від продовження даного договору, але отримав відповідь, що ним укладений новий договір у 2012 році з терміном дії 15 років.

Нового договору позивач не підписував, що визнав представник відповідача . Також не підписував акт передачі земельної ділянки та нікому не давав доручення від його імені укладати та підписувати вказаний договір оренди та акт передачі.

У відділенні Деркомзему позивач отримав копію договору оренди належної йому земельної ділянки за 2012 рік, на якому відсутня дата його укладення та стоїть не його підпис. Також мається різниця в записах в договорі оренди, який мається у відділенні Держгеокадастру та у відповідача, де вказана різна кількість орендної плати.

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.ст.16,18 та 19 вказаного Закону, договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ст.ст.78, 152 та 153 Земельного Кодексу України, ст.319 ЦК України, власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно до ст.125 ЗК України, право оренди земельної ділянки та право користування земельною ділянкою виникають тільки після державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтерсам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третью, п ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що на момент укладення договору від 30.08.2012 волевиявлення ОСОБА_3 не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, оскільки договір підписаний не ним. Отже, у суду є підстави для визнання договору від 30.08.2012 недійсним, оскільки позивач не мав наміру продовжувати орендні відносини з відповідачем, про що свідчить його заява від 01.09.2017, договір оренди не підписував і не уповноважував на це нікого.

Те ж підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, що у 2013 році договір оренди за 2012 рік отримав не позивач, а його дружина. Довіреності на це від позивача вона не надавала. Хто підписав сам договір не знає, так як договір зберігався не у позивача, а у відповідача, який і був виданий дружині.

Представник відповідача заявила в судовому засіданні про застосування до вказаних позовних вимог у відповідності до ст.267 ЦК України строку позовної давності посилаючись на те, що позивач хоч і заперечує підписання ним договору оренди, але продовжував з 2009 року - з часу закінчення договору за 2007 рік отримувати орендну плату, а з 2012 року орендна плата згідно нового договору оренди була значно збільшена, чого не міг не помітити позивач при її отриманні, так як орендну плату отримували як члени сім ї позивача, так і сам позивач. Тобто, з часу отримання орендної плати в збільшеному розмірі, а саме з часу підписання договору від 30.08.2012, почався перебіг строку позовної давності, який закінчився у 2015 році.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК україни перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної дасності збігається з моментом виникнення в зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд вважає, що позивач довідався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише у вересні 2017 року, коли подав заяву про відмову від продовження договору оренди від 2007 року, що в розумінні ч.1 ст.261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

А посилання представника відповідача про отримання позивачем орендної плати в збільшеному розмірі не свідчить про обізнаність з умовами договору оренди від 30.08.2012, а просто підтверджує факт отримання орендної плати.

Якби йшла мова про розірвання договору оренди в зв язку з невиконанням умов оренди в частині сплати належної орендної плати, яка визначена в договорі оренди, тоді обізнаність про її розмір має значення.

Керуючись ст.ст. 78, 125, 152 та 153 Земельного Кодексу України, Законом України Про оренду землі , ст.ст.203, 204, 215, 261, 267 та 319 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77-82, 259, 263, 264-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.08.2012, (у позивача та у відділі Держгеокадастру у Рокитнянському районі - без дати), укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Росія (с.Ромашки, вул.Покровська,23 Рокитнянського району Київської області) та ОСОБА_4 (с.Бакумівка, вул.Перемоги,22 Рокитнянського району), зареєстрований в управлінні Держкомзему у Рокитнянському районі Київської області 28.12.2012, реєстраційний номер 322370004003057 та скасувати його державну реєстрацію.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення виготовлено 23.03.2018.

Суддя