Рішення

від 19.03.2018 по справі 904/9913/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018м. ДніпроСправа № 904/9913/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБС-УКРАЇНА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 164 478,27 грн. за договором поставки товару № 18/05/16-1 від 18.05.2016

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 1 від 08.11.2017

Від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю б/н від 10.01.2018

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛБС-УКРАЇНА" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" (далі - Відповідача) про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) основного боргу у розмірі 137 920,00 грн., 21 515,81 грн. - інфляційних втрат, 5 042,46 грн. - 3% річних за договором поставки товару № 18/05/16-1 від 18.05.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору, в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.12.2017.

У судовому засіданні 18.12.2017 винесено ухвалу якою призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.01.2018, 15.01.2018 оголошено перерву до 23.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2018 підготовче засідання відкладено до 19.02.2018.

19.01.2018 відповідачем надано відзив на позов, в якому він зазначає, що позивачем не надано до суду на підтвердження своєї правової позиції відповідного рахунку - фактури на оплату товару, після видачі якого згідно умов договору № 18/05/16-1 від 18.05.2016 року відраховується строк у 5 банківських днів для перерахування відповідачем передоплати у розмірі 31 320,00 грн., внаслідок чого не можливо встановити чи було взагалі Покупцем порушено строки оплати товару.

Також відповідач зазначає, що підставою для встановлення факту передачі замовленого товару покупцю є наявність видаткової накладної, підписаної повноважними представниками сторін, проте надана позивачем видаткова накладна № 180516/5 від 09.06.2016 не містить печатки чи підпису повноважного представника ТОВ "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС". Позивачем не надано на підтвердження своєї правової позиції жодних актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних тощо, а надана ТОВ "ЛБС-Україна" довіреність форми "М-2" №41 від 20.05.2016, видана ТОВ "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" на отримання товарно-матеріальних цінностей за рахунком № 180516/5 від 18.05.2016 дійсна до 29.05.2016, у той час як видаткова накладна датується вже 09.06.2016, внаслідок чого отримання товару на нею неможливо, та навіть не дивлячись на це, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей є підтвердженням лише наміру його отримання та не може бути доказом передачі товарно-матеріальних цінностей відповідачу в розумінні чинного законодавства України.

Крім того, відповідач зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення перевезення продукції та відповідно реальної поставки товарів відповідачу позивачем не надано товарно-транспортних накладних, з яких би вбачалося перевезення продукції від ТОВ "ЛБС- Україна" до складу відповідача, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей чи належно оформленої видаткової накладної, не надано відомостей і документів, які виходячи з умов договору та звичайної ділової практики супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а отже і не надано доказів на підтвердження поставки продукції ТОВ "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС".

Ухвалою від 23.01.2018 підготовче судове засідання відкладено до 19.02.2018.

19.02.2018 позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що ним надано до суду рахунок-фактури № 180516/5 від 18.05.2016, який отримано відповідачем. Фактичне отримання рахунку-фактури та товару підтверджується тим, що відповідач у період часу з 31 травні до 30 вересня 2016 року здійснював часткову оплату за отриманий товар, і у платіжних дорученнях, у розділі "призначення платежу" зазначив: "часткова оплата згідно рахунку-фактури № 180516/5 від 18.05.2016 року".

Що стосується отримання відповідачем товару, то позивач зазначає, що ТОВ "ЛБС Україна" є офіційним дилером постачальника розмножувальної техніки "RISO" в Україні - ТОВ "ОСОБА_3 УКРАЇНА" про що укладено договір за № 01/01 від 01.01.2016.

Згідно п. 1.1. договору ТОВ "ОСОБА_3 УКРАЇНА" зобов'язалося постачати ТОВ "ЛБС Україна" вироби для продажу їх на території України.

Відповідно до абзацу другого п. 4.2. договору, за взаємною домовленістю між постачальником і покупцем, постачальник може організувати транспортування виробів за адресою, вказаною покупцем.

Згідно бланку замовлення дилера від 18.05.2016 року було визначено, що доставка спірного товару відбувається до м. Дніпропетровська, вул. Тітова, 2 - місця здійснення господарської діяльності ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс".

20 травня 2016 року ТОВ "ОСОБА_3 УКРАЇНА", користуючись послугами служби кур'єрської доставки "НОВА ПОШТА", здійснило відправку товару ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс", а саме цифровий дублікатор Різограф RіSO ЕZ 371 (S-7168E); Фарбу чорну Rіsо (S-7612Е) ЕZ (1000мл); Майстер-плівка Rіsо ЕZ TYР А3, за адресою: м. Дніпро, вул. Тітова, 2 (експрес-накладна 100 1886 0282 від 20.05.2016).

Також позивач зазначає, що при укладенні договору позивач надав відповідачу, гарантію терміном на 12 місяців на Цифровий дублікатор Різограф RіSO ЕZ 371 (S-7168E).

У червні 2016 року, внаслідок поломки барабану різографа, наступив гарантійний випадок. 14.06.2016, користуючись гарантією, ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" повернуло цифровий дублікатор Різограф RіSO ЕZ 371 (S-7168E) для гарантійного обслуговування до м. Києва (експрес накладна "НОВА ПОШТА" № 20400012009978 від 14.06.2016.).

16.06.2016 гарантійні роботи виконані (замінено барабан) і 17 червня 2016 року цифровий дублікатор Різограф RіSO ЕZ 371 (S-7168E) повернуто ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" (накладна на вантаж № 998059227 від 17.06.2016 ТОВ "ТК "САТ".

Крім того, позивач зазначає, що на протязі усього часу з моменту укладення договору, поставки товару, його часткової оплати та до моменту звернення позивача до суду, відповідач не заявляв жодних претензій щодо не поставки цього товару, а на претензії позивача щодо погашення заборгованості за поставлений товар керівник ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" відповідав лише про наявні фінансові утруднення та надавав гарантійний лист щодо виконання свого грошового зобов'язання.

У судовому засіданні 19.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, оголошено перерву до 06.03.2018.

06.03.2018 відповідач надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що він вважає, що саме позивачем порушено умови договору № 18/06/16-1 від 18.05.2016 та не виконано своїх зобов'язань щодо поставки товару, тому відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх незаконними, протиправними та такими, що не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість та безпідставність, зважаючи на доводи, що містяться у відзиві на позовну заяву.

Також відповідач зазначив, що дійсно ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" сплачено на користь ТОВ "ЛБС-Україна" грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями в період з 31.05.2016 по 30.09.2016 з призначенням платежу "часткова оплата згідно рахунку № 180516/5 від 18.05.2016 року", проте даний факт не є підтвердженням поставки товару позивачем на адресу відповідача, а навпаки підтверджує лише виконання ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" своїх зобов'язань за договором поставки № 18/05/16-1 від 18.05.2016.

Відповідач зазначає, що згідно п. 3.1. договору поставки товару № 18/05/16-1 від 18.05.2016 оплата товару здійснюється у шість етапів у наступному порядку:

- 31 320,00 грн. - передплата за товар, що здійснюється на протязі п'яти банківських днів з моменту виписки рахунку-фактури постачальником;

- 31 320,00 грн. - сплачується покупцем до 28.06.2016;

- 31 320,00 грн. - сплачується покупцем до 28.07.2016;

- 31 320,00 грн. - сплачується покупцем до 28.08.2016;

- 31 320,00 грн. - сплачується покупцем до 28.09.2016;

- 31 320,00 грн. - сплачується покупцем до 28.10.2016.

У свою чергу, відповідно до п. 4.1. договору товар повинен бути переданий покупцю не пізніше, ніж через 5 робочих днів після зарахування попередньої оплати на поточний рахунок постачальника у відповідності до п. 3.1.1. в повному обсязі, з правом дострокової доставки.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем у відповіді на відзив було зазначено, що доказом відправки товару відповідачу є експрес-накладна № 10018860282 від 20.05.2016, але відповідно до змісту даної накладної - одержувачем за адресою м. Дніпро, вул. Титова, буд. 2 є ФОП ОСОБА_4, який не має жодного відношення до відповідача.

Також відповідач зазначив, що під час судового засідання представник позивача як на підставі для встановлення факту здійснення ТОВ "ЛБС-Україна" поставки товару за договором, посилається на серійний номер Різографу RіSO ЕZ 371, а саме: 77210146, що зазначений у Гарантійному талоні на відповідний товар, додатку № 1 від 18.05.2016 до договору поставки № 01/10 від 01.01.2016, Акті виконаних робіт по гарантійному обслуговуванню №1 від 16.06.2016.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити цифровий дублікатор Різограф RіSO ЕZ 371 (S-7168E); Фарбу чорну Rіsо (S-7612Е) ЕZ (1000мл); Майстер-плівка Rіsо (S-7609) ЕZ TYР37 А3, а покупець прийняти й оплатити відповідно до умов договору товар в обсязі згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною договору, проте не зазначено який саме серійний номер повинно мати дане обладнання, що замовлено відповідачем.

Крім того, відповідач зазначає, що посилання позивача на Акт виконаних робіт по гарантійному обслуговуванню №1 від 16.06.2016, відповідно до змісту якого даний акт було складено про проведення гарантійних ремонтних робіт обладнання Різографу RіSO ЕZ 371 (S-7168E), серійний номер 77210146, наданого ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" позивачу для заміни барабану, не можуть бути прийнятими до уваги, адже відповідний Акт містить печатки та підпис уповноваженого представника відповідача, а тому не є доказом здійснення поставки за договором.

У Експерт-накладній № 20400012009978 від 11.06.2016 року та накладній на вантаж № 998059227 від 17.06.2016 року, які долучені позивачем задля підтвердження факту направлення устаткування на гарантійне обслуговування та направлення його назад після ремонту, стороною, що передавала товар на гарантійне обслуговування зазначено ФОП ОСОБА_4, який, як вже зазначалось, не має жодного відношення до ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс".

У судовому засіданні 06.03.2018 оголошувалась перерва до 19.03.2018.

15.03.2018 Позивач надав відповідь на додаткові письмові пояснення, в якій зазначив, що з лютого 2016 року (до укладення спірного договору від 18.05.2016) віповідач - ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" багаторазово здійснював закупівлю товару у позивача - ТОВ "ЛБС Україна".

Закупівля товару відбувалась наступним чином: ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" замовляло відповідні найменування товару, після чого ТОВ "ЛБС Україна" виставляло рахунки-фактури на оплату відповідного замовлення і направляло товар з використанням послуг кур'єрської служби доставки "НОВА ПОШТА".

Тільки після отримання товару ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" здійснювало оплату за товар.

Товар направлявся замовнику виключно з використанням послуг кур'єрської доставки "НОВА ПОШТА" і кожного разу відповідальною особою, яка отримувала товар для ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" від ТОВ "ЛБС Україна", був ОСОБА_4

Позивач зазначає, що твердження відповідача щодо непричетності ОСОБА_4 до отримання товару для ТОВ "ТД Укрснаб-Ресурс" є неправдивим і фактично спростовується наданими суду 06.03.2018 року доказами: рахунками-фактури, видатковими накладними платіжними дорученнями та експрес-накладними "НОВА ПОШТА", за період лютий -травень 2016 року, в яких особою, уповноваженою отримувати відправлення, є ОСОБА_4

Також позивач зазначає, що після перерахування часткової попередньої оплати першого етапу ( 15 000,00 грн.) позивач здійснив поставку товару.

Крім того, позивач зазначив, що п. 4.4. Договору, на який посилається відповідач, визначено, що датою передачі товару вважається дата, вказана у відповідній накладній, підписаній уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, зазначений пункт договору немає чіткого визначення у якій саме накладній (видатковій або податковій) буде вважатися дата передачі товару.

У зв'язку з наведеним, позивач зазначає, що ним складалась не тільки видаткова накладна але й податкова.

На виконання умов договору поставки товару № 18/05/16-1 у період з 31 травня по 30 вересня 2016 року відповідачем на користь позивача здійснено вісім платежів на загальну суму 50 000,00 грн.

До моменту звернення позивача до суду відповідачем не заявлено будь-яких претензій щодо не поставки товару за договором.

Позивач зазначає, що відповідач платежі здійснював з порушенням умов договору (не з дотриманням графіку їх оплати) про що на електронну адресу відповідача 30.06.2016 позивачем направлявся лист, в якому зазначалось про недотримання графіку платежів та про наявну на той час поточну заборгованість у сумі 47 640,00 грн.

01.07.2016 відповідач надіслав відповідь на лист в якому повідомив, що до 07.07.2016 погасить поточну заборгованість у сумі 47 000,00 грн. і в подальшому виключить прострочення. У листі відповідач не зазначав будь-яких претензій щодо факту не поставки товару.

20.10.2016 відповідач гарантійним листом № 20-10-1 підтвердив, що за договором № 18/05/16-1 від 18.05.2016 ним придбано обладнання з відстроченням платежів і у зв'язку із тимчасовими фінансовими труднощами, які виникли на підприємстві, надав гарантію погасити заборгованість у сумі 141 901,60 грн. згідно графіку. Проте, відповідач так і не виконав надані гарантії щодо погашення боргу.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 19.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

встановив:

18.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛБС-УКРАЇНА" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки товару № 18/05/16-1.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник поставити цифровий дублікатор Різограф RiSO EZ 371 (S-7168Е) Фарба чорна Riso (S-7612Е) EZ (1000мл), Майстер-плівка Riso (S-7609) EZ TYP37 Ф3 (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити відповідно до умов дійсного договору товар в обсязі згідно специфікації (додаток 1), що є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до п. 1.2. договору вказане вище обладнання постачальник зобов'язується передати покупцю в узгодженій кількості і асортименті, а покупець зобов'язується прийняти даний товар і сплатити за нього в порядку і терміни, встановлені сторонами цього договору.

Валютою договору приймається національна валюта України (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору встановлено, що загальна ціна цього договору на день його підписання становить 187 920,00 грн., в тому числі ПДВ 20%: 31 320,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата ціни товару, підлягає здійсненню у шість етапів у наступному порядку:

І Етап: покупець перераховує на поточний рахунок постачальника передоплату в розмірі 31 320,00 грн., в тому числі ПДВ 20%: 5 220,00 грн., на протязі п'яти банківських днів з моменту виписки рахунку-фактури постачальником.

ІІ Етап: покупець перераховує суму в розмірі 31 320,00 грн., в тому числі ПДВ 20%: 5 220,00 грн., на поточний рахунок постачальника до 28.06.2015.

ІІІ Етап: покупець перераховує суму в розмірі 31 320,00 грн., в тому числі ПДВ 20%: 5 220,00 грн., на поточний рахунок постачальника до 28.07.2015.

ІV Етап: покупець перераховує суму в розмірі 31 320,00 грн., в тому числі ПДВ 20%: 5 220,00 грн., на поточний рахунок постачальника до 28.08.2016.

V Етап: покупець перераховує суму в розмірі 31 320,00 грн., в тому числі ПДВ 20%: 5 220,00 грн., на поточний рахунок постачальника до 28.09.2015.

VІ Етап: покупець перераховує суму в розмірі 31 320,00 грн., в тому числі ПДВ 20%: 5 220,00 грн., на поточний рахунок постачальника до 28.10.2015 (п.п. 3.1.1. - 3.1.6. договору).

Згідно п. 3.3. договору днем платежу вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що датою передачі товару вважати дату, вказану у відповідній накладній, підписаній уповноваженими представниками сторін.

Право власності на товар, що є предметом поставки за цим договором (п.1 договору), переходить до покупця з моменту фактичної передачі товару покупцю, що підтверджує відповідна накладна (п.5.1. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому (п.13.1. договору).

18.05.2016 сторонами підписано Специфікацію до Договору № 18/05/16-1 від 18.05.2016 (а.с. 16).

31.05.2016 відповідач перерахував на рахунок позивача 15 000,00 грн. передоплати, що підтверджується платіжним дорученням № 587 від 31.05.2016 (а.с. 21).

На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 187 920,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 180516/5 від 09.06.2016 (а.с.17).

Відповідач здійснив часткову оплату товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с.22-28). Товар на суму 137 920,00 грн. залишився неоплаченим.

Відповідачем на адресу позивача направлено гарантійний лист № 20-10-1 від 20.10.2016 з графіком погашення заборгованості:

- до 26.10.2016 - 30 000,00 грн.;

- до 26.11.2016 - 55 000,00 грн.;

- до 26.12.2016 - 56 901,60 грн. (а.с. 29).

Однак, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 про повернення боргу (а.с. 30-33).

Відповідач на претензію позивача не відреагував, заборгованість у розмірі 137 920,00 грн. не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 137 920,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 042,46 грн. та інфляційні втрати - 21 515,81 грн. за період з 28.10.2016 по 15.01.2018.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Судом встановлено, що 3% річних необхідно розраховувати за період з 29.10.2016 по 15.01.2018 та їх сума, що підлягає стягненню становить 5 031,46 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 11,31 грн. слід відмовити.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних втрат суперечить вищевикладеним приписам Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", оскільки нарахування ним здійснено за неповні місці.

Зазначена позиція суду узгоджена з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах № 905/707/16 від 26.10.2016р., № 905/711/16 від 22.11.2016р. та № 904/6149/16 від 27.12.2016р.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з листопада 2016 по грудень 2017р. становлять 23 110,17 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог тому до стягнення підлягає, сума заявлена позивачем 21 515,81 грн.

Заперечення Відповідача щодо неотримання ним товару судом не приймаються з наступних підстав.

Згідно п. 1.2. умов Договору постачальник зобов'язується передати товар покупцю в узгодженій кількості і асортименті, а покупець зобов'язується прийняти даний товар і сплатити за нього в порядку і терміни, встановлені сторонами цього договору.

Розділом 3 договору визначено, що оплата має здійснюватися у шість етапів. Пунктом 3.1.1. договору визначено, що перший етап покупець перераховує на поточний рахунок постачальника попередню оплату у розмірі 31 320,00 грн. на протязі п'яти банківських днів з моменту виписки рахунку фактури.

Розділом 4 договору визначені умови доставки і передачі обладнання.

Пунктом 4.1. договору визначено, що товар повинен бути переданий покупцю не пізніше п'яти робочих днів після зарахування попередньої оплати на поточний рахунок постачальника у відповідності з п. 3.1.1. в повному обсязі з правом дострокової поставки.

Після перерахування часткової попередньої оплати першого етапу (15 000,00 грн.) позивач здійснив поставку товару.

Суд також зазначає, що п. 4.4. договору, на який постійно посилається відповідач, визначено, що датою передачі товару вважається дата, вказана у відповідній накладній, підписаній повноважними представниками сторін.

Таким чином, зазначений пункт договору не має чіткого визначення у якій саме накладній (видатковій або податковій) буде зазначатися дата передачі товару.

У зв'язку із наведеним, суд зазначає, що позивачем складалась не тільки видаткова накладна але й податкова.

Позивач та відповідач є платниками ПДВ. Складання податкових накладних регламентовано положенням статті 201 Розділу V Податкового кодексу України.

Зокрема, стаття 201 Податкового кодексу України встановлює:

201.1. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

201.7. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

201.15. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до вищевикладених вимог Податкового кодексу України позивачем були складені податкова накладна № 106 від 31.05.2016 на суму 15 000,00 грн. (на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата) та податкова накладна № 21 від 09..06.2016 на суму 172 920,00 грн. (за постачання товару) - усього на суму 187 920,00 грн. Податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН відповідно 06 та 17 червня 2016 року.

Приймаючи до уваги наведене, та беззаперечність факту складання податкових- накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що датою поставки товару є 09.06.2016 - дата складання податкової накладної у зв'язку із повною поставкою товару.

Відповідно до положень податкового законодавства України у позивача за вищенаведеними податковими накладними виникло зобов'язання з ПДВ на суму 31 320,00 грн., а у відповідача податковий кредит на таку ж суму.

Також суд зазначає, що відповідач не надав жодного доказу, яким останній міг би обґрунтувати свою позицію, а лише обмежився твердженнями про те, що товар не поставлено, оскільки у видаткових накладних відсутній підпис представника одержувача товару. У зв'язку із наведеним відповідач робить висновок, що має місце порушення договору не з боку відповідача, а з боку позивача, оскільки часткова оплата вартості товару відбулась, а товар, поставлено не було.

Зазначене спростовується тим, що на виконання умов договору поставки товару № 18/05/16-1 у період з 31 травня по 30 вересня 2016 року відповідачем на користь позивача здійснено вісім платежів, а саме:

- 31.05.2016 - на суму 15 000,00 грн.;

- 05.07.2016 - на суму 10 000,00 грн.;

- 06.07.2016 - на суму 6 000,00 грн.;

- 28.07.2016 - на суму 10 000,00 грн.;

- 23.09.2016 - на суму 3 000,00 грн.;

- 27.09.2016 - на суму 2 000,00 грн.;

- 28.09.2016 - на суму 2 000,00 грн.;

- 30.09.2016 - на суму 2 000,00 грн.

Усього сплачено 50 000,00 грн.

До моменту звернення Позивача з позовом до суду Відповідачем не заявлено будь-яких претензій щодо не поставки товару за договором, відсутні також і докази звернення Відповідача до Позивача з вимогою про повернення грошових коштів у суму 50 000,00 грн.

Крім того, зазначені вище платежі відповідач здійснив з порушенням умов договору (без дотриманням графіку їх оплат) про що на електронну адресу відповідача 30.06.2016 позивачем направлявся лист, в якому зазначалось про недотримання графіку платежів та про наявну на той час поточну заборгованість у сумі 47 640,00 грн.

20.10.2016 відповідач гарантійним листом № 20-10-1 підтвердив, що за договором № 18/05/16-1 від 18.05.2016 ним прийнято обладнання з відстроченням платежів і у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами, які виникли на підприємстві, надав гарантію погашення заборгованості у сумі 141 901,60 грн. згідно графіку: до 26.10.2016 - 30 000,00 грн., до 26.11.2016 - 55 000,00 грн., до 2612.2016 - 56 901,00 грн. Проте, відповідач так і не виконав надані гарантії щодо погашення боргу.

Отже, у листуванні відповідач не тільки не зазначив про факт не поставки товару, а натомість підтвердив факт постачання товару та наявність заборгованості за договором.

В судовому засіданні 19.03.2018 представник відповідача підтвердив, що фактичною адресою ТОВ "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" є місто Дніпро, вул. Тітова, 2, що зафіксовано в протоколі судового засідання.

Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 137 920,00 грн., інфляційних втрат - 21 515,18 грн., 3% річних - 5 031,15 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 11,31 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБС-УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" про стягнення основного боргу у розмірі 137 920,00 грн., 21 515,81 грн. - інфляційних втрат, 5 042,46 грн. - 3% річних за договором поставки товару № 18/05/16-1 від 18.05.2016 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" (49000, м. Дніпро, вул. Курчатова, 10, код ЄДРПОУ 39265184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБС-УКРАЇНА" (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 21, оф. 116, код ЄДРПОУ 37739408) суму основного боргу у розмірі 137 920,00 грн. (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.), інфляційні втрати - 21 515,81 грн . (двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять грн. 81 коп.), 3% річних - 5 031,15 грн. (п'ять тисяч тридцять одна грн.) та судові витрати у розмірі 2 467,00 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят сім грн. 00 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" (49000, м. Дніпро, вул. Курчатова, 10, код ЄДРПОУ 39265184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБС-УКРАЇНА" (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 21, оф. 116, код ЄДРПОУ 37739408) 3% річних у сумі 11,31 грн. слід відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.03.2018

Суддя ОСОБА_5