Постанова

від 30.07.2018 по справі 904/9913/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2018 року Справа № 904/9913/17

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - ОСОБА_1,

суддів - Подобєда І.М., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Ковзікові В.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018р. у справі № 904/9913/17 (суддя Назаренко Н.Г., повне рішення складено 23.03.2018 )

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБС-УКРАЇНА", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС", м.Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 164 478грн.27 коп. за договором поставки товару

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018р. у справі № 904/9913/17 позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "ЛБС-УКРАЇНА", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задоволено частково, з ТОВ "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" на користь позивача стягнуто 137920грн. основного боргу, 21515грн.81коп. інфляційних втрат та 5031грн.15коп. трьох процентів річних, в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 11грн.31коп. в позові відмовлено;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо настання строку оплати товару за договором поставки №18/05/16-1 від 18.05.2016, з неналежного виконання відповідачем зобов"язань за цим договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, з відсутності в матеріалах справи доказів того, що товар за спірним договором не було поставлено, претензій відповідача щодо такої непоставки до звернення позивача з позовом у даній справі та вимог про повернення 50000грн., сплачених відповідачем на виконання умов вказаного договору, а також з підтвердження факту поставки товару за спірним договором матеріалами справи;

- не погодившись з рішенням суду, ТОВ "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення даного спору, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі;

- у поданій скарзі йдеться про те, що в порушення п.4.4 договору №18/05/16-1 від 18.05.2016 надана позивачем на підтвердження поставки товару видаткова накладна №180516/5 від 09.06.2016 не містить печатки та підпису уповноваженого представника ТОВ "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС", а тому не може підтверджувати здійснення поставки чи виконання позивачем своїх зобов"язань за вказаним договором, про необґрунтовані посилання суду першої інстанції на податкову накладну як на доказ поставки товару позивачем, оскільки сам факт складання та реєстрації податкової накладної таким доказом не являється, про те, що в експрес-накладній №10018860282 від 20.05.2016, яка, на думку позивача, є доказом відправки товару, в експрес-накладній №20400012009978 від 11.06.2016 та накладній на вантаж №998059227 від 17.06.2016, які були долучені позивачем задля підтвердження факту направлення устаткування на гарантійне обслуговування та направлення його назад після ремонту одержувачем визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, який не має відношення до товариства, про те, що наявність запису про серійний номер товару у документах, які, на думку позивача, підтверджують факт здійснення поставки не могли бути прийняті господарським судом до уваги, оскільки наявність будь-якого серійного номера, з огляду на відсутність його в договорі, не є доказом виконання позивачем зобов"язань за договором, а також про те, що позовні вимоги є незаконними та протиправними;

- представник скаржника в судові засідання не з"явився, конверт з ухвалою господарського суду про відкриття провадження по апеляційній скарзі та призначення її до розгляду, направлений скаржнику за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі, повернуто відділенням поштового зв"язку з відміткою "адресата не розшукано", поштові відправлення з ухвалою апеляційного суду про відкладення розгляду справи, направлені за юридичною та фактичною адресами не вручені скаржнику "під час доставки" та без зазначення причин;

- відповідно до п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси ;

- отже, апеляційним судом здійснені всі належні заходи з метою повідомлення скаржника про час та місце розгляду справи;

- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2016 ТОВ "ЛБС-УКРАЇНА" (постачальником) та ТОВ "ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" (покупцем) укладено договір поставки товару № 18/05/16-1, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов"язався поставити цифровий дублікатор різограф RiSO EZ 371 (S-7168Е) фарба чорна Riso (S-7612Е) EZ (1000мл), майстер-плівка Riso (S-7609) EZ TYP37 Ф3, а покупець - прийняти та оплатити відповідно до умов дійсного договору товар в обсязі згідно з специфікацією (додаток 1), що є невід'ємною частиною договору.

П.2.2. договору передбачено, що загальна ціна цього договору на день його підписання становить 187920грн., в тому числі податок на додану вартість 20 процентів: 31320грн.

Відповідно до п.3.1. договору оплата ціни товару підлягає здійсненню у шість етапів у наступному порядку:

І етап: покупець перераховує на поточний рахунок постачальника передоплату в розмірі 31320грн., в тому числі податок на додану вартість 20 процентів, на протязі п'яти банківських днів з моменту виписки рахунку-фактури постачальником;

ІІ етап: покупець перераховує суму в розмірі 31320грн., в тому числі податок на додану вартість 20 процентів 5220грн., на поточний рахунок постачальника до 28.06.2016;

ІІІ етап: покупець перераховує суму в розмірі 31320грн., в тому числі податок на додану вартість 20 процентів 5220грн., на поточний рахунок постачальника до 28.07.2016;

ІV етап: покупець перераховує суму в розмірі 31320грн., в тому числі податок на додану вартість 20 процентів 5220грн., на поточний рахунок постачальника до 28.08.2016;

V етап: покупець перераховує суму в розмірі 31320грн., в тому числі податок на додану вартість 20 процентів 5220 грн., на поточний рахунок постачальника до 28.09.2016;

VІ етап: покупець перераховує суму в розмірі 31320грн., в тому числі податок на додану вартість 20 процентів 5220грн., на поточний рахунок постачальника до 28.10.2016;

Згідно з п.3.3. договору днем платежу вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

П.4.1. договору передбачено, що товар повинен бути переданий покупцю не пізніше, ніж через п"ять робочих днів після зарахування попередньої оплати на поточний рахунок постачальника у відповідності з п.3.1.1 в повному розмірі, з правом дострокової поставки.

П.4.4. договору встановлено, що датою передачі товару вважати дату, вказану у відповідній накладній, підписаній уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.13.1 договору він набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.

18.05.2016 сторонами підписано специфікацію до договору №18/05/16-1 від 18.05.2016 з визначенням найменування товару, кількості, ціни та загальної вартості.

Також, 18.05.2016 позивачем виставлено відповідачу рахунок №180516/5 для оплати вказаної вище вартості товару.

Як на підтвердження поставки товару, обумовленого договором позивач посилається на експрес- накладну №100 1886 0282 від 20.05.2016.

В графі накладної "одержувач" вказано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (а.с.93).

Протягом травня - вересня 2016 відповідач перерахував позивачу грошові кошти в загальній сумі 50000грн., що підтверджується представленими в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.21-28).

Підставою платежу у вказаних дорученнях відповідачем зазначено: "часткова оплата згідно рахунку №180516/5 від 18.05.2016".

Відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом №20-10-1 від 20.10.2016, в якому з посиланням на те, що згідно з договором поставки товару №18/05/16-1 від 18.05.2016 товариством було придбано обладнання з відтермінуванням платежів, на наявність тимчасових фінансових труднощів, які виникли на підприємстві надав гарантії погашення заборгованості в сумі 141901грн.60коп. за наступним графіком:

жовтень 2016 до 26 числа - 30 000грн.;

листопад 2016 до 26 числа - 55 000грн.;

грудень.2016 до 26 числа - 56 901грн.60 коп. (а.с. 29).

У зв"язку з частковим виконанням зобов"язань по оплаті вартості поставленого за договором поставки товару позивач направив на адресу відповідача претензію №1 про повернення боргу.

Відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача складає 137920грн.

У зв"язку із несвоєчасною оплатою позивач нарахував три процента річних за період з 28.10.2016 - 15.01.2018 в сумі 5042грн.46коп. та втрати від інфляції за цей же період в сумі 21515грн.81коп..

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.629 Кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором поставки №18/05/16-1 від 18.05.2016 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого за цим договором товару та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з товариства 137920грн. основного боргу, 21515грн.81коп. інфляційних втрат та 5031грн.15коп. трьох процентів річних.

Таким чином, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про відсутність у справі доказів отримання ТОВ"ТД УКРСНАБ-РЕСУРС" товару за договором поставки №18/05/16-1 від 18.05.2016 є безпідставними, оскільки такі обставини підтверджуються гарантійним листом товариства №20-10-1 від 20.10.2016 про визнання наявності зобов"язання за вказаним договором, підписаним директором товариства, скріпленим печаткою та в якому міститься посилання на номер і дату цього договору, а також копією експрес-накладної "Нова пошта" №10018860282 від 20.05.2016 з відміткою про доставку та отримання товару за адресою, яка була зазначена товариством, а саме: м.Дніпро, вул.Титова,2.

При цьому будь-які докази звернення до позивача з вимогою про повернення перерахованих коштів в сумі 50000грн. або з відповідним позовом до суду скаржником, в порядку, встановленому ст.74 Господарського процесуального кодексу України, не надані.

Посилання скаржника на те, що одержувачем в експрес-накладній №10018860282 від 20.05.2016 є фізична особа-підприємець ОСОБА_2, який не має жодного відношення до товариства визнані колегією суддів необґрунтованими тому, що у вказаному вище гарантійному листі достатньо чітко та конкретно зазначена інформація про придбання останнім обладнання за договором поставки товару №18/05/16-1 від 18.05.2016.

Належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 не має жодного відношення до товариства в матеріалах справи також відсутні.

Слід зазначити, що відсутніми є і належні докази звернення відповідача до позивача з претензіями щодо непоставки товару за договором від 18.05.2016 № 18/05/16-1.

Таким чином, оцінюючи докази, представлені позивачем в їх сукупності, апеляційний суд вважає їх належними та достатніми для підтвердження факту поставки товару відповідачу, у зв"язку з чим, посилання скаржника на умови п.4.4 договору не приймаються до уваги.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду стосовно визначення як дати поставки товару 09.06.2016 - дати складення позивачем податкової накладної, оскільки відповідні обставини не можуть підтверджуватися документами податкового обліку.

Так, згідно з ст.201 п.201.1. Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В абз.1 п.201.10. вказаної статті Кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Тобто, складання податкової накладної це зобов'язання, яке виникає з податкових правовідносин, тому не може слугувати достатнім доказом виконання позивачем зобов"язань за спірним договором.

Також, не може вважатися належним доказом поставки товару видаткова накладна №180516/5 від 09.06.2016, оскільки не підписана зі сторони скаржника.

Між тим, такі визначення не вплинули на правильність висновків місцевого господарського суду по вирішенню спору по суті.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018р. у справі № 904/9913/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- повна постанова складена 01.08.2018р.

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Подобєд

Суддя Л.П.Широбокова