Рішення

від 15.03.2018 по справі 910/16801/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2018Справа № 910/16801/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Житлового кооперативу "Річковик -3"

до Фізичної особи - підприємця Стеценко Лариси Володимирівни

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Сенчило В.В., довіреність № б/н від 18.07.17 р.

від відповідача: Опалюк С.В., довіреність № б/н від 29.05.17 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся Житловий кооператив "Річковик-3" (далі - ЖК "Річковик-3", позивач) з позовом до Фізичної особи - підприємця Стеценко Лариси Володимирівни (далі - ФОП Стеценко Л.В.) про зобов'язання вчинити певні дії.

У обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.07.2006 р., укладений з ФОП Стеценко Л.В., припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Проте, відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням, не маючи на це відповідних правових підстав.

У позові ЖК "Річковик-3" просить суд зобов'язати ФОП Стеценко Л.В. звільнити нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Маяковського, 95-а, та передати його по акту прийому-передачі позивачу.

Провадження у справі за вказаним позовом було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2017 р. Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 р. розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та, посилаючись на п. 5.8 договору, зазначив, що договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.07.2006 р. є діючим, оскільки за умовами цього пункту оренда приміщення автоматично продовжується на 1 рік, якщо відповідач провів поліпшення у орендованому приміщенні, вартість яких позивач не відшкодував. Також зазначив, що орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, а загальними зборами кооперативу (до компетенції яких відноситься питання про використання об'єктів комунальній власності, що перебувають на балансі кооперативу), не було прийнято рішення про заперечення щодо продовження строку дії договору оренди. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2006 р. між Житловим кооперативом "Річковик-3" (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності Пантелеєвою Ларисою Володимирівною (орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення № 1 (далі - договір оренди). У подальшому, фізична особа - підприємець Пантелеєва Л.В. змінила прізвище на Стеценко, що підтверджується інформацією, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до умов вказаного договору оренди орендодавець здає, а орендар приймає в платне строкове користування нежитлове приміщення з балконом, загальною площею 25 кв.м., розташоване на першому поверсі будинку за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, буд. 95-А, та яке знаходиться на балансі орендаря (п. 1.1). Приміщення передається орендареві для облаштування перукарні та здійснення підприємницької діяльності (п. 1.2).

Пунтом 1.3 договору погоджено, що орендар дозволяє ремонт та реконструкцію нежилого приміщення колясочної під перукарню, з окремим виходом. При передачі приміщення сторони складають акт приймання-передачі, в якому відображається стан приміщення та орендоване майно. Акт приймання-передачі складається і підписується сторонами в термін, зазначений у п. 2.2 договору, і є підставою для передачі ключів від приміщення (п. 1.4 договору).

Договір оренди набуває чинності з моменту його підписання - з 01.07.2006 р. та закінчується 01.07.2007 р. Договір може бути розірваний за узгодженням сторін, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, або за рішенням суду, у випадку невиконання іншою стороною своїх зобов'язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором (п.п. 2.2, 2.4 договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов укладеного договору ЖК "Річковик-3" передало, а ФОП Стеценко Л.В. прийняла приміщення площею 25 кв.м., розташоване у будинку за адресою: м. Київ, вул. В. Маяковського, 95-а, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.07.2006 р.

Також з матеріалів справи вбачається, що 19.05.2017 р. орендодавець - ЖК "Річковик-3" листом № 01-юр повідомив відповідача про те, що строк дії договору оренди № 1 від 01.07.2006 р., який неодноразово пролонгувався у відповідності до п. 2.3 договору, закінчується 01.07.2017 р. та у цьому ж листі просив у 7-денний термін з дня його отримання звільнити орендоване приміщення за актом приймання-передачі. У подальшому аналогічна вимога була повторно направлена листом позивача № 02-юр від 19.06.2017 р.

Крім того, встановлено, що 10.07.2017 р. позивач - ЖК "Річковик-3" направив на адресу відповідача окрему вимогу № 03-юр, якою зобов'язав відповідача звільнити орендоване приміщення в семиденний строк з дня отримання вказаної вимоги. Проте, ця вимога була також залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зважаючи на невиконання ФОП Стеценко Л.В. своїх зобов'язань за договором оренди № 1 від 01.07.2006 р. щодо звільнення орендованого приміщення у зв'язку з припиненням дії договору оренди, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Нормами частини 2 статті 291 Господарського кодексу України та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 цього Закону договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Судом встановлено, що у договорі оренди сторони також передбачили, що орендар зобов'язується звільнити приміщення у день закінчення дії договору і вивезти з нього устаткування та інші предмети у стані, який повинен відповідати акту приймання-передачі приміщення з урахуванням амортизації (п. 4.9 договору).

Закінчення дії договору є спірним у сторін, тому встановлюючи вказану обставину, суд виходив з такого.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 2.3 договору у випадку, якщо не пізніше за один місяць до закінчення дії договору орендар надсилає орендодавцю повідомлення про його бажання переукласти договір на новий строк, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах за погодженням орендодавця.

Проте, судом встановлено, що ФОП Стеценко Л.В., як орендодавець не зверталась до позивача (орендодавця) із заявою про своє бажання переукласти договір на новий строк у відповідності до п. 2.3 договору.

Відповідно до пункту 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказував, що договір оренди був продовжений сторонами, зокрема, з тих підстав, що орендодавець не відмовив орендарю у продовженні договору.

Проте, як вже зазначалось, 19.05.2017 р. позивач, як балансоутримувач, звернувся до відповідача з листом № 01-юр, у якому повідомив останнього, що строк дії договору оренди приміщення № 1 від 01.07.2006 р. закінчується 01.07.2017 р., а тому просив звільнити об'єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі позивачу. Отже, суд робить висновок, що орендодавець завчасно, до закінчення дії договору оренди № 1 від 01.07.2006 р., повідомив орендаря про неможливість продовження дії вказаного договору після закінчення строку, на який він укладався, тобто орендодавець фактично заперечив проти продовження дії договору.

За таких обставин, з урахуванням приписів закону і умов договору, зважаючи на той факт, що відповідач до орендодавця не звертався із проханням продовжити (переукласти) договір, а зі свого боку позивач - направив ФОП Стеценко Л.В. лист № 01-юр від 19.05.2017 р. про припинення дії договору оренди і орендар був належним чином про це повідомлений, суд вважає, що після закінчення строку дії договору оренди та за наявності заперечень орендодавця про його поновлення, договір оренди № 1 від 01.07.2006 р. є припиненим з 01.07.2017 р.

Доводи відповідача про те, що лист № 01-юр від 19.05.2017 р. був направлений позивачем безпідставно, оскільки загальними зборами ЖК "Річковик-3" не приймалось будь-яке рішення про відмову у продовженні дії договору оренди, суд відхиляє та зазначає, що у справі наявний протокол позачергових зборів членів кооперативу та мешканців будинку 95-а по вул. В. Маяковського № 1 від 06.03.2017 р., яким оформлено рішення членів кооперативу про позбавлення ФОП Пантелєєвої (Стеценко) Л.В. прав оренди нежитлового приімщення у зв'язку із систематичним порушенням нею договору оренди № 1 від 01.07.2006 р.

Щодо тверджень відповідача про підробку зазначеного протоколу № 1 від 06.03.2017 р., то суд їх не приймає, оскільки у матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним цього протоколу, а надані відповідачем заява свідка ОСОБА_6 про те, що позачергові збори членів кооперативу, на яких було прийнято рішення позбавити прав оренди ФОП Пантелєєву (Стеценко) Л.В., фактично не відбулись, та заява ОСОБА_7 - про вчинення кримінального правопорушення, не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, оскільки вказані особи не є членами кооперативу ЖК "Річковик-3" та їх свідчення не мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд відхиляє посилання представника відповідача про те, що суд не повинен брати до уваги зазначений вище протокол загальних зборів (з додатками), так як було порушено порядок подання доказів.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол № 1 від 06.03.2017 р. з додатками був поданий представником позивача 23.01.2018 р. після переходу судом до розгляду справи за правилами, визначеними новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017 р., у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін згідно з ухвалою суду від 22.01.2018 р. Цією ж ухвалою було надано сторонам строк для реалізації всіх своїх процесуальних прав та добросовісного виконання своїх обов'язків, передбачених законом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи (для подання відповіді на відзив, заперечень до відповіді на відзив, для направленням їх копій усім учасникам справи). Крім того, вищевказаною ухвалою сторонам був встановлений строк до 15.02.2018 р. (відповідно до ст. 113 ГПК України) для подачі ними будь-яких заяв, пояснень, письмових доказів, тощо.

Так, статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач своїм правом скористався та у визначені судом строки подав додаткові докази (протокол позачергових зборів членів кооперативу та мешканців будинку 95-а по вул. В. Маяковського № 1 від 06.03.2017 р.), до якого у подальшому долучив підтвердження направлення цього доказу відповідачу (оригінал поштової квитанції та опису вкладення про направлення поштового відправлення).

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У даному випадку питання про поновлення строку для подання доказів позивачем було вирішено судом у судовому засіданні 19.02.2018 р. до початку розгляду справи по суті, про що у журналі судового засідання міститься протокольна ухвала, якою було поновлено строк для надання доказів (зокрема і відповідачу) та залучено до матеріалів справи його докази. Тобто сторонам були забезпечені рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, приницип диспозитивності.

З огляду на викладене, суд не приймає заперечення відповідача проти долучення документів, наданих позивачем (протоколу позачергових зборів № 1 від 06.03.2017 р.), до матеріалів справи та використання їх під час розгляду справи у якості доказів, які на думку відповідача були подані невчасно, без направлення іншим учасникам справи та без належного оформлення.

Також відповідач посилається на пункт 5.8 договору, відповідно до якого орендодавець відшкодовує орендарю вартість проведених орендарем робіт щодо влаштування відокремленого виходу та реконструкції до приміщення згідно кошторису на проведення цих робіт, на протязі місяця до закінчення договору оренди, в іншому випадку оренда приміщення продовжується автоматично на 1 рік.

Проте, зі змісту вказаного пункту не вбачається можливість автоматичного продовження договору. Указаний пункт лише містить зобов'язання орендодавця відшкодувати орендарю вартість проведених робіт щодо облаштування відокремленого виходу та реконструкції до приміщення об'єкту оренди. Указаний пункт міститься в розділі договору, який регулює обов'язки орендодавця, а не строк дії договору чи підстави його поновлення. Отже, відповідач на свій розсуд трактує вказаний пункт як підставу для продовження дії договору.

Крім того, пунктом 4.5 договору оренди орендар зобов'язується протягом строку дії договору влаштувати відокремлений вихід приміщення, отримавши на його влаштування відповідні дозвільні документи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача, відокремленого входу у приміщення, яке знаходиться в оренді протягом дії договору так і не облаштовано, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди. При цьому, зі змісту п. 5.8 договору оренди вбачається, що відшкодування вартості проведених робіт з облаштування приміщення можливе лише за умови фактичного припинення договору оренди, водночас, відповідач цього факту (припинення дії договору з 01.07.2017 р.) не визнає.

За таких обставин доводи відповідача про автоматичне продовження договору оренди на підставі п. 5.8 договору є безпідставними, а також такими, що суперечать нормативним актами, які регулють відносини оренди комунального майна.

Щодо позовних вимог ЖК "Річковик-3" в частині зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Маяковського, 95-а, та передати його по акту прийому-передачі ЖК "Річковик-3" суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунтом 2.5 договору оренди передбачено, що орендар повинен звільнити приміщення у будь-який зручний для нього час в термін одного місяця з дати повідомлення про дострокове припинення договору.

Також згідно з п. 4.9 договору орендар зобов'язується звільнити приміщення у день закінчення дії договору і вивезти з нього устаткування та інші предмети у стані, який повинен відповідати акту приймання-передачі приміщення з урахуванням амортизації. Факт повернення також підтверджується актом приймання-передачі (повернення) приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи, що відповідач займане ним приміщення не звільняє, хоча у нього відсутні правові підстави користуватись цим приміщенням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ФОП Стеценко Л.В. звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Маяковського, 95-а та передати його по акту прийому-передачі ЖК "Річковик-3" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-237 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Житлового кооперативу "Річковик -3" до Фізичної особи - підприємця Стеценко Лариси Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Стеценко Ларису Володимирівну (02225, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Маяковського, 95-а та передати його по акту прийому-передачі Житловому кооперативу "Річковик -3" (02232, м. Київ, вул. вул. В. Маяковського, 93-а , ідентифікаційний номер 22884181).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Стеценко Лариси Володимирівни (02225, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Житлового кооперативу "Річковик-3" (02232, м. Київ, вул. вул. В. Маяковського, 93-а, ідентифікаційний номер 22884181) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 15 березня 2018 року.

Повний текст рішення складений 20 березня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.