Рішення

від 15.03.2018 по справі 654/2236/17

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/2236/17

Провадження № 2/654/159/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2018 м. Гола Пристань Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря за участю: представника позивача представника відповідача відповідачаОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Голопристанського районного суду цивільну справу за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Сторона позивача звернулося з позовною заявою до ОСОБА_5 з вимогами стягнути з відповідача на користь Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області матеріальну шкоду, завдану незаконним звільненням працівника у розмірі (з урахуванням зменшення позовних вимог) в сумі 10668,00 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог сторона позивача зазначає, що ОСОБА_5, який працював на посаді начальнику відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації, відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.08.2014 №77-ос (звільнений з посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації за угодою сторін розпорядженням голови районної державної адміністрації від 12.08.2015 №58-ос), своїм наказом звільнив ОСОБА_6 з посади вчителя музичного мистецтва Великокардашинської ОСОБА_7 ступенів (наказ від 12.06.2015 № 78-ОС), котра працювала за сумісництвом.

Рішенням Апеляційного суду від 02.12.2015 року поновлено ОСОБА_6 на посаді вчителя музичного мистецтва Великокардашинської ОСОБА_7 ступенів та стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_6 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 10668,00 грн.

21.04.2017 року на підставі рішення апеляційного суду Херсонської області від 02.12.2015 року позивачем було виплачено ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 10668,00 грн. - заробітна плата за час вимушеного прогулу, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 20.04.2017 року.

Оскільки рішенням апеляційного суду Херсонської області від 02.12.2015 року визнано наказ відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської №165-ОС від 15.10.2014 року про звільнення ОСОБА_6 незаконним та присуджено стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а службовою особою, за наказом якої було незаконно звільнено з роботи працівника є саме відповідач ОСОБА_5, з останнього, на підставі ст.237 КЗпП України, повинна бути стягнута виплачена установою сума в порядку регресу.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з урахуванням уточнень, посилаючись на обставини, викладені в тексі уточненої позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_5 та представник відповідача - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю, оскільки наказ про звільнення ОСОБА_6 за підписом відповідача судом апеляційної інстанції не був визнаний незаконним, крім того безпосередньо його вина у незаконному звільненні працівника будь якими письмовими доказами не була встановлена.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 02.12.2015 року, що набрало законної сили, встановлено вину відповідача у незаконному звільненні ОСОБА_6, скасовано наказ відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської №165-ОС від 15.10.2014 року, підписаний відповідачем.

Відповідно до ст.237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до п.8 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведені працівника на іншу роботу.

У п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (з подальшими змінами) при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п.8 ст.134 та нової редакції ст.237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками роз'яснено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст.134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом чи розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

В силу вимог п.8 ст.134 та ст.237 КЗпП України, відшкодуванню з винної особи підлягає шкода, заподіяна підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, яка є спеціальною нормою і підлягає застосуванню до виниклих правовідносин.

Згідно меморіального ордеру №1 від 20.04.2017 року відділом освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської видано ОСОБА_6 заробітну плату за час вимушеного прогулу 10668.00 грн.

Час вимушеного прогулу ОСОБА_6 та суму належного їй відшкодування було встановлено рішенням апеляційного суду Херсонської області від 02.12.2015 року.

Таким чином, позивачем було виплачено на виконання рішення суду апеляційної інстанції 10668.00 грн.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач обіймав посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської на час видачі наказу про звільнення ОСОБА_6, що у свою чергу свідчить про те, що він перебував у трудових відносинах із позивачем, виконував обов'язки начальника установи, керував його діяльністю і роботою підлеглих, видавав відповідні накази щодо внутрішньої діяльності установи, звільняв і приймав на роботу працівників, йому нараховувалася та виплачувалася заробітна плата за виконану роботу, тощо.

Крім того, в результаті незаконного звільнення ОСОБА_6, відповідно до наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської, який підписаний ОСОБА_5, остання була судом поновлена на роботі і їй виплачено грошові кошти в рахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу. Що є матеріальною шкодою, а тому суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати дану шкоду відповідно до п.8 ст.134 та ст.237 КЗпП України в розмірі 10668,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що на даний час відомості про відшкодування вказаної матеріальної шкоди відсутні, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, доведені та підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 16, 22, 1166 ЦК України, ст.ст.259, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5, 01.06.1961 р. н., адреса: АДРЕСА_1, (РНОКПП в матеріалах справи відсутній), на користь Відділу освіти молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області (р/р 35216090005261 в УДКСУ у Голопристанському районі, МФО852040, ЄДРПОУ 02146558) матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 10668 (десять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, 01.06.1961 р. н., адреса: АДРЕСА_1, (РНОКПП в матеріалах справи відсутній), на користь Відділу освіти молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області (р/р 35216090005261 в УДКСУ у Голопристанському районі, МФО852040, ЄДРПОУ 02146558) судові витрати, що складаються зі сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 1600 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 22.03.2018.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_1