Постанова

від 24.05.2018 по справі 654/2236/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 654/2236/17 Головуючий у першій інстанції Францішко Ю.В.

Номер провадження 22-ц/791/745/18 Доповідач Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних

головуючого Базіль Л.В. ,

суддів: Бугрика В.В., Чорної Т.Г.,

секретар Павловська Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року ухваленеу у складі судді Францішко Ю.В.. у цивільній справі № 654/2236/17 за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу

В С Т А Н О В И В:

Відділ освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації через свого уповноваженого представника, Галигу С.С. звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у період своєї роботи на посаді Начальника відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації видав наказ від 12.06.2015 року №78-ОС, яким звільнив ОСОБА_4 з посади вчителя музичного мистецтва Великокардашинської ЗОШ 1-III ступенів, яка працювала за сумісництвом.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 02.12.2015 року поновлено ОСОБА_4 на посаді вчителя музичного мистецтва Великокардашинської ЗОШ 1-III ступенів за сумісництвом з 13.06.2015 року.

Цим же рішенням із Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_4 стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 10668 грн.

Посилаючись на викладені обставини та положення п.8 ст.134 КЗпП України з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.22) позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 10668,00 грн.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 15.03.2018 року позовні вимоги Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 10668,00 грн. та судовий збір в сумі 1600.00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України № 2147- У111 від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

За вказаних обставин справа розглядається Апеляційним судом Херсонської області.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача, вказував, що внаслідок незаконного звільнення відділ освіти, молоді та спорту Голопристанської РДА виплатив ОСОБА_4 кошти за час вимушеного прогулу у розмірі 10668,00 грн. за рахунок коштів державного бюджету. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників справи, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Судом та матеріалами справи установлено, що згідно розпорядження Голови Голопристанської районної державної адміністрації №77-ос від 05.08.2014 року ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації (а.с.7).

Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районного державної адміністрації №78-ОС від 12.06.2015 року, в період роботи відповідача на посаді начальника вказаного відділу, ОСОБА_5 було звільнено із займаної посади вчителя (сумісника) музики Великокардашинської ЗОШ 1-111 ступенів у зв'язку з закінченням строкової трудової угоди ст.36 п.2 КЗпП України. (а.с.4)

Не погодившись з таким звільненням, ОСОБА_4 оскаржила його в судовому порядку.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 вересня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 02 грудня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, , а саме поновлено ОСОБА_4 на посаді вчителя музичного мистецтва Великокардашинської ЗОШ 1-111 ступенів за сумісництвом з 13.06.2015 року. Цим же рішенням стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 10668,00 грн. (а.с.5-6)

Згідно з ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням цієї норми, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що не підлягають доказуванню ті обставини, що ОСОБА_4 була звільнена незаконно, оскільки ці обставини були встановлені вищезазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції, яке набрало законної сили з моменту його проголошення.

Відповідно до повідомлення щодо стягнення коштів від 24.04.2017 року №02-11/154 начальника Управління державної казначейської служби України у Голопристанському районі та меморіального ордеру від 20 квітня 2017 року №1 встановлено, що на виконання вказаного вище рішення суду ОСОБА_4 на її картковий рахунок перераховані кошти в сумі 10668,00 грн. (а.с.10-12).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу.

Прямою дійсною шкодою у такому випадку є грошові суми, виплачені звільненому чи переведеному працівникові за період вимушеного прогулу чи виконання нижчеоплачуваної роботи (якщо суд поновив звільненого з роботи працівника або ж визнав переведення неправомірним) (Постанова №12 від 11 грудня 2015 року Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю ).

Відповідно до ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками визначено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вирішуючи спір правильно встановив характер спірних правовідносин у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють та обґрунтовано вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області у Голопристанському районі матеріальну шкоду в сумі 10668,00 грн, завдану підприємству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому на увагу не заслуговують.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що його винна у незаконному звільненні ОСОБА_4 не встановлена, оскільки як встановлено під час апеляційного розгляду справи, а саме з пояснень самого відповідача, що прийняття працівника і звільнення працівника з роботи відбулося за наказами начальника Відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації - ОСОБА_2 та було його правом, а не обов'язком.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367,368,375,381,382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Базіль

Судді: В.В. Бугрик

Т.Г. Чорна

Повний текст постанови складений і підписаний 25 травня 2018 року

Головуючий Л.В. Базіль