Рішення

від 14.03.2018 по справі 923/1203/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року Справа №923/1203/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47, ідентифікаційний код: 21292403

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Центр , місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. 200 років Херсона, 9, ідентифікаційний код: 36504590

про стягнення 13600,00 грн.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, на підставі довіреності № 8-3/417 від 27.03.2017 року

від відповідача - ОСОБА_2, на підставі довіреності № 05 від 05.02.2018 року

Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-Позивач) звернулося із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Центр (далі-Відповідач) в доход держави 6800,00 грн. штрафу та 6800,00 грн. пені за невиконання рішення адмінколегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 24-р/к від 07.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що рішенням адмінколегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 24-р/к від 07.04.2016 року дії Відповідача, на підставі п. 13 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та, у зв'язку із цим, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 6800,00 грн., який він протягом встановлено строку зобов'язаний був сплатити. Проте, оскільки Відповідач зобов'язання з оплати штрафу не виконав, це, у відповідності до ч.ч. 5,7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , стало підставою для нарахування пені.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.01.2018 року. Розгляд справи, на підставі ст. 12, ч. 4 ст. 247 ГПК України, постановлено здійснювати у загальному позовному провадженні. Підготовче засідання, призначене на 14.02.2018 року, у зв'язку із необхідністю надання Позивачем додаткових пояснень та доказів по справі, було відкладено на 28.02.2018 року.

Ухвалою від 28.02.2018 року справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник Позивача, позовні вимоги, з підстав, що зазначені у позові підтримав, та просив даний позов задовольнити, стягнувши з Відповідача 6800,00 грн. штрафу та 6800,00 грн. пені. Також, просив вирішити питання про стягнення із Відповідача сплаченої ним суми судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Представник Відповідача проти позову заперечив, посилаючись на пропущення Позивачем встановленого законом строку позовної давності, про що надав письмовий відзив та заяву про застосування строків позовної давності. За твердженням Відповідача, для реалізації в судовому порядку права на стягнення пені та штрафу, Позивач, з урахуванням ст.ст. 223, 250 ГК України, згідно з якими адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, повинен був подати позовну заяву не пізніше 07.04.2017 року. Однак, Позивач звернувся до суду лише 28.12.2017 року, що виключає задоволення позовних вимог у цій справі.

Представник Позивача заперечив проти застосування строків позовної давності до цих правовідносин, надавши до матеріалів справи додаткові письмові пояснення. Зазначив, що виходячи із норм законодавства та усталеної судової практики, до відносин щодо притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання за порушення конкурентного законодавства, на підставі ч. ч. 5, 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , строки застосування адміністративно-господарських санкцій за ст. 250 ГК України не застосовуються. Щодо заперечень представника Відповідача про передчасність звернення до господарського суду, у зв'язку із оскарженням ними, у судовому порядку, вимоги, невиконання якої зумовило ухвалення рішення про накладення стягнення, зазначив про їх безпідставність, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду, якою визнано протиправною та скасовано вимогу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2-47/145 від 17.02.2016 р. суду. Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили та на дату ухвалення рішення у цій справі не скасована.

В судовому засіданні, 14.03.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 24-р/к від 07.04.2016 року (а.с.10-11) дії ТОВ Комерційний Центр , на підставі п. 13 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. За вчинення вказаного правопорушення на Відповідача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Також, Відповідачу роз'яснено про необхідність, у двомісячний строк з дня одержання копії цього рішення сплатити визначену суму штрафу, відповідно до ч. 3 ст. 56 та ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , та право протягом вказаного строку оскаржити це рішення до господарського суду. Поряд із цим, Відповідачу було повідомлено про нарахування пені у випадку прострочення сплати штрафу на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Копія рішення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення 07.04.2016 року була направлена на адресу Відповідача (а.с. 12) та, як свідчить відмітка на поштовому повідомленні, отримана останнім 15.04.2016 року (а.с. 13).

Однак, у встановлені законом строки штраф, накладений рішенням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.04.2016 року, Відповідачем не сплачений та рішення до господарського суду не оскаржено.

Згідно ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, оскільки у встановлений законом строк Відповідач штраф не сплатив, Позивач здійснив нарахування пені за період з 16.06.2016 року по 22.12.2017 року, сума якої склала 56610,00 грн. Однак, законом розмір пені обмежено, він не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Тому, до стягнення Позивачем пред'явлено 6800,00 грн. пені.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Зазначені обставини зумовили звернення Позивача до суду із вимогами про стягнення з Відповідача 6800,00 грн. штрафу та 6800,00 грн. пені.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України , Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

За приписами ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України , розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Положеннями ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено право заявника, відповідача, третьої особи, у двомісячний строк з дня одержання рішення, оскаржити його повністю або частково до господарського суду. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, що прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку встановленому Антимонопольним комітетом України. Згідно з частиною 4 цієї ж статті передбачено, що на час проведення такої перевірки Антимонопольний комітет може зупинити виконання рішення, яке перевіряється, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. При цьому, дія рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним цього рішення.

Однак, суду не надано доказів звернення відповідача або ж інших зацікавлених осіб до Антимонопольного комітету України з заявами про перевірку рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в порядку ч. 1 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Також, суду не надано доказів оскарження відповідачем або ж іншими зацікавленими особами рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в судовому порядку. Крім цього, суду не надано доказів скасування або ж визнання недійсним рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, а також, доказів надання відповідачеві відстрочки або розстрочки виконання цього рішення.

Правова позиція щодо перевірки судом законності та обґрунтованості ухваленого рішення територіального підрозділу антимонопольного комітету викладена у п. 21 Постанови пленуму ВГСУ № 15 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства . Так, зокрема зазначено, що, не реалізація у встановлені строки Відповідачем права на оскарження рішення антимонопольного комітету, на підставі якого на нього було накладено стягнення, виключає можливість перевірки його законності та обґрунтованості, воно є чинним та обов'язковим до виконання в силу закону.

Є безпідставними та судом до уваги не беруться доводи Відповідача про передчасність звернення Позивача до суду із цим позовом, оскільки ними оскаржено в судовому порядку акт індивідуальної дії - вимогу № 2-47/145 від 17.02.2016 року, невиконання якої, стало підставою для притягнення їх до відповідальності та накладення штрафу. Так, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду, якою визнано протиправною та скасовано вимогу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2-47/145 від 17.02.2016 р. Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили та на дату ухвалення рішення у цій справі не скасована (а.с. 45-49).

Таким чином, рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не скасовано та не визнано недійсним, у зв'язку із чим є обов'язковим до виконання відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Згідно з ч. 8 цієї ж статті Закону, встановлений обов'язок суб'єкта господарювання протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідачем рішення Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України отримано 15.04.2016 року. Тобто, Відповідач повинен був сплатити штраф до 15.06.2016 року.

Проте, у встановлені законом строки, відповідач не сплатив до Державного бюджету України 6800 грн. штрафу, який накладено на підставі Рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 24-р/к від 07.04.2016 року. Доказів іншого відповідачем суду не надано. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6800 грн. штрафу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Поряд з вимогами про стягнення 6800 грн. штрафу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати цього штрафу, яка нарахована за 555 днів, за період з 16.06.2016р. по 22.12.2017р. включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення штрафу.

При визначенні розміру заявлених позовних вимог в частині стягнення пені, позивачем враховано та застосовано обмеження щодо розміру такої пені за ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка передбачає, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, тобто 6800 грн. Доказів сплати пені у вказаному розмірі, 6800 грн., відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України у зв'язку із порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції подає позови до суду, зокрема, про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені. Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при несплаті штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Таким чином, оскільки відсутність сплати Відповідачем штрафу в добровільному порядку підтверджена матеріалами справи та ним не заперечується, вимоги про стягнення пені є законними, обґрунтованими та задовольняються судом у заявленій сумі - 6800 грн.

Щодо доводів Відповідача, викладених у заяві про сплив позовної давності, суд зазначає про їх безпідставність, враховуючи таке.

Згідно із ст. 223 ГК України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання встановлюються цим Кодексом.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України, позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 ГК України.

Згідно роз'яснень, наведених у п. 1.3. Постанови пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , строки, встановлені ч. 2 ст. 223 та ст. 250 ГК України не є позовною давністю, оскільки відносини, у яких вони застосовуються, за своїм характером є публічно-правовими, і застосування цих строків здійснюється господарським судом незалежно від наявності відповідної заяви сторони у справі.

Частиною 1 ст. 238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень абз. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України Про захист економічної конкуренції строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Відповідачем помилково ототожнюється строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в межах якого Позивачем ухвалено рішення про накладення штрафу, та строк звернення до суду з вимогами про примусове стягнення накладеного штрафу. Оскільки заявлені вимоги виникли не з цивільно-правових зобов'язань, позовна давність до них не застосовується.

Також, нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу, про що зазначено у п. 22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства .

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 24-р/к від 07.04.2016 року є чинним та обов'язковим до виконання, при цьому Відповідачем суду не надано доказів сплати штрафу, на підставі цього рішення, та пені, нарахованої в зв'язку з простроченням оплати штрафу в добровільному порядку, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову та стягнення з Відповідача до Державного бюджету України 6800,00 грн. штрафу та 6800,00 грн. пені.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Центр (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. 200 років Херсона, 9, ідентифікаційний код: 36504590) в доход Державного бюджету України із зарахуванням коштів за реквізитами: Одержувач: УДКСУ у м. Херсоні, р/р № 31116106700002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області, МФО 852010, код ОКПО 373959779, 6800,00 грн. штрафу та 6800,00 грн. пені за рішенням адмінколегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.04.2016 року № 24-р/к, стягувач: Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ- 21292403).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Центр (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. 200 років Херсона, 9, ідентифікаційний код: 36504590) на користь Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ- 21292403 ) 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.03.2018 року.

Суддя Т.А. Остапенко