Постанова

від 12.03.2018 по справі 922/3159/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. Справа № 922/3159/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Гребенюк Н. В.

за участю представників сторін:

позивача - Павлова В.П., договір про надання правової допомоги від 09.02.2018 р. б/н;

1-го відповідача - Крижановського М.В., довіреність від 12.02.2018 р. б/н;

2-го відповідача-Котляра Ю.В., особисто;

Секретар судового засідання Казакова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-Кооперативу "Залютино" по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, які знаходяться у приватній власності громадян (вх. № 3828 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2017 р. у справі № 922/3159/17 (суддя Лаврова Л.С., повний текст складено 06.12.2017 р.)

за позовом ОСОБА_3, м. Харків

до 1. Обслуговуючого Кооперативу "Залютино" по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, які знаходяться у приватній власності громадян, м. Харків,

2. ОСОБА_5, м. Харків

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Обслуговуючого Кооперативу "Залютіно" по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, які знаходяться у приватній власності громадян та ОСОБА_5, згідно з яким просить суд визнати недійсними загальні збори членів кооперативу "Залютіно" по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, які знаходяться у приватній власності громадян, код 25858480 від 30.10.2016 р. та ухвалених на зазначених загальних зборах рішення, що оформлені протоколом № 30-1/10-16 від 30.10.2016 р. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що загальні збори членів гаражного кооперативу 30.10.2016 р. проведені не були, складений протокол про їх проведення № 30-1/10-16 від 10.10.2016 р. сфальсифікований і нелегітимний, позивача не повідомлено про проведення Загальних зборів та на них прийняті рішення за відсутності кворуму, чим порушено право позивача як члену кооперативу брати участь в його управлінні.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2017 р. у справі № 922/3159/17 (суддя Лаврова Л.С.) припинено провадження в частині позову до фізичної особи ОСОБА_5. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів членів кооперативу "Залютіно" по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, які знаходяться у приватній власності громадян , що відбулися 30.10.2016 р. та були оформлені протоколом № 30-1/10-16 від 30.10.2016р. Стягнуто з кооперативу "Залютіно" по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, які знаходяться у приватній власності громадян на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Рішення мотивоване, зокрема, з тих підстав, що оскільки другий відповідач -ОСОБА_5 є фізичною особою і до нього позивачем не пред'явлено жодної позовної вимоги, провадження у справі в частині позовних вимог до другого відповідача підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.Також зазначено, що матеріалами справи не підтверджується та відповідачем не надано доказів наявності кворуму 30.10.2016р. на загальних зборах ОК "Залютіно", не надано належних доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів Кооперативу, а тому відсутні підстави для визнання їх правомочними. Зазначене також свідчить про порушення порядку скликання і проведення загальних зборів Кооперативу та є безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих зборами рішень, і т. ін.

Кооператив "Залютино" по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ГБК "Залютино".

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається зокрема на те, що суд не звернув увагу на ненадання позивачем доказів сплати ним членських внесків, не надав оцінки наданим відповідачем доказам втрати позивачем членства у Кооперативі, а саме виключення з членів Кооперативу рішенням Зборів членів Правління Кооперативу від 17.04.2016 р. у зв'язку з систематичною несплатою членських внесків, а також доказам відмови позивача від одержання повідомлення про проведення Загальних зборів 30.10.2016 р., яке датоване 08.09.2016 р. Також скаржник зазначає, що 04.12.2017 р. об 11.04 год., тобто до судового засідання, у якому прийняте рішення, через канцелярію господарського суду надійшли письмові пояснення особи - члена ГБК "ЗАЛЮТИНО", який заперечував факт уповноваження ОСОБА_3 на захист його порушених прав. Тобто зазначена особа не підписувала ніяких звернень до будь-яких осіб або інстанцій з приводу визнання недійним рішення загальних зборів ГБК "ЗАЛЮТИНО" від 30.10.2016 р. Проте, ОСОБА_3 зазначав на позицію зазначеної особи та низки інших осіб в обґрунтування позовних вимог, і т. ін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що господарський суд першої інстанції всебічно та повно розглянув матеріали справи з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними та не відповідають дійсності.

Позивач в обґрунтування своїх заперечень на апеляційну скаргу зазначає, зокрема про безпідставне посилання відповідача на недослідження судом питання щодо сплати позивачем членських внесків та доказів виключення позивача у зв'язку з їх несплатою з членів кооперативу, оскільки питання щодо сплати внесків не стосується предмету спору у даній справі, зокрема, в разі, якщо такий факт мав місце, він відповідно до вимог Статуту та Закону України Про кооперацію лише може бути підставою для виключення з членів Кооперативу за умови прийняття або відповідного рішення Загальних зборів, або рішення Правління Кооперативу про виключення особи з членів кооперативу в разі його наступного затвердження рішенням Загальних зборів.

Крім цього, позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції правомірно встановив, що з протоколу спірного рішення Загальних зборів, реєстру дійсних членів кооперативу, затвердженого керівником Кооперативу ОСОБА_5 02.09.2016 р., реєстру присутніх на спірних загальних зборах, вбачається, що у голосуванні за прийняття до нових членів Кооперативу 30 осіб безпідставно взяли участь 28 осіб з їх числа, тобто особи, які ще не стали членами Кооперативу, але голосували за прийняття самих себе у його члени, безпідставно у голосуванні на загальних зборах також взяв участь і ОСОБА_7, який не значиться членом кооперативу у реєстрі дійсних членів кооперативу станом на 02.09.2016 р., затвердженому головою Кооперативу ОСОБА_5 Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції правомірно встановив, що загальні збори є нелігитимними, тому що на них були присутні лише 23 дійсних членів кооперативу із 52, тобто 40% членів, що в свою чергу свідчить про недотримання встановленого Статутом кворуму щодо питань, які вирішувалися, і т. ін.

Також позивач зазначає про безпідставне посилання відповідача як на доказ належного повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів на Акт від 08.09.2016 р., в якому зазначено про відмову позивача від отримання персонального повідомлення про скликання загальних зборів та роздруківку фотографії об'яви про проведення зборів, які містять суперечливі дані, а саме в акті зазначено про відмову від отримання повідомлення про загальні збори, які відбудуться 30.10.2016 р. о 17:00 год , в той час як на фотографії об'яви зазначений інший час проведення Зборів-30.10.2016 р. о 18:00 год. Крім цього, в згаданому Акті зазначається про скликання позачергових зборів ревізором Кооперативу на підставі п. 6.5. Статуту, в той час як відповідного скликання не було, а тому такі збори повинні кваліфікуватися як чергові.

Відповідачем заявлено клопотання (вх. № 2063 від 05.03.2018 р.) про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що на його думку , даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки позивачем у ньому є фізична особа без статусу суб'єкта підприємницької діяльності за відсутності у спору ознак корпоративного в розумінні п. 4 ст.12 ГПК України в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, та п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка чинна на даний час, так як даний спір не є таким, що виник з корпоративних відносин, через те, що відповідно до статуту відповідача він не є господарським товариством та не має статутного капіталу, його статутною метою не є отримання прибутку, та ін.

Колегія суддів відхилила зазначене клопотання з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України .

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу , а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про кооперацію", кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності . Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

Згідно зі статтею 2 цього Закону, кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що основними правами члена кооперативу є:

участь в господарській діяльності кооперативу , а також в управлінні кооперативом , право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління ;

-користування послугами кооперативу;

одержання кооперативних виплат та виплат на паї;

одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом ;

право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;

право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Статутом відповідача передбачено, що він є юридичною особою.Серед джерел формування майна вдповідача передбачено вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї, кошти, що надходять від створених кооператиом підприємств, установ, організацій, кошти, що надходять від провадження господарської діяльності .

Статтею 19 Закону України "Про кооперацію" джерелами майна кооперативу визначено: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї ; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності ; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств , установ, організацій;грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових

внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Серед основних прав членів кооперативу п. 4.1. Статуту відповідача передбачено зокрема право брати участь в управлінні кооперативом , право голосу на його Загальних зборах , обирати і бути обраним в органи управління Кооперативу , одержання паю у разі виходу з Кооперативу в порядку і строки , визначені його Статутом, добровліьного вихроду з кооперативу.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про кооперацію", для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.

Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду.

Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Таким чином, Кооператив-відповідач відповідно до статуту та чинного законодавства є юридичною особою корпоративного типу, має відповідні фонди, здійснює господарську діяльність.Позивач як член Кооперативу, відповідно до статуту та чинного законодавства, має в ньому корпоративні права, порушенням яких, а саме права брати участь в управлінні Кооперативом, обгрунтовано позовні вимоги, у зв'язку з чим даний спір виник з корпоративних відносин, а тому підвідомчий господарським судам.

Крім цього 1-м відповідачем заявлено клопотання (вх. № 2069 від 05.03.2018 р.) про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору членів Кооперативу :ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46

Клопотання обгрунтовано тим, що відповідно до залучених до матеріалів справи письмових пояснень вищенаведених осіб, вони є членами Кооперативу та не були присутніми на його зборах 30.10.2016 р. (спірні збори), а тому рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки, проте суд першої інстанції безпідставно не залучив зазначених осіб до участі у справі.

Колегія суддів відхилила зазначене клопотання, з наступних підстав.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, т реті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Всупереч зазначеній нормі, клопотання про залучення третіх осіб подано 1-м відповідачем вже після початку першого судового засідання.

Крім цього, в п. 6.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа.Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників , з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається .

Також 1-м відповідачем подано заяву (вх. № 2069 від 05.03.2018 р.) про допит в якості свідків ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_28, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_47, ОСОБА_27, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_30, ОСОБА_48.

Клопотання обгрунтовано тим, що судом 1-ї інстанції за клопотанням позивача здолучено до матеріалів справи пояснення зазначених осіб, в той час як позивач у зазначеному клопотанні не підтвердив свої повноваження подавати до суду зазначені пояснення інших осіб і чинна на той час редакція Господарського процесуального кодексу України не передбачала такого засобу доказування як пояснення осіб, які не є учасниками справи,в той час як статтею 73 Господарського процесуального кодексу України,яка діє на даний час передбачено в якості засобу доказування показання свідків-повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Зазначена заява повернута 1-му відповідачеві ухвалою від 12.03.2018 р.

Крім цього , зазначеними особами не подано в порядку, передбаченому статтею 88 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений для подання доказів, заяв, в яких повинні бути письмово викладено показання із зазначенням відомостей, передбачених ч. 2 зазначеної статті та нотаріальним засвідченням підписів свідків.Залучені судом першої інстанції письмові пояснення вказаних осіб не відповідають вимогам, встановленим зазначеною статтею.

Більш того, обставини, викладені у зазначених поясненнях, не суперечать іншим доказам у справі, а тому суд не ухвалював про виклик зазначених осіб в порядку, передбаченому статтею 89 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановлено наступне.

30.10.2016 р. проведено загальні збори членів обслуговуючого кооперативу "Залютіно" по будівництву та експлуатації колективного гаража для автомашин та мотоциклів, які знаходяться у приватній власності громадян. Відповідно до протоколу №30-01/10-16 загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу "Залютіно" на засіданні загальних зборів 30.10.2016 р. були присутні 52 особи.

За результатами проведених зборів вирішено ряд питань, серед яких: прийняття нових членів до ГБК "Залютіно" згідно з протоколами зборів правління ГБК "Залютіно" від 19.06.2016 р. та 25.06.2016 р., виключення з членів кооперативу ГБК "Залютіно" неплатників внесків, які систематично порушують статут ГБК "Залютіно", скасування змін до реєстраційних документів, незаконно проведених ОСОБА_3, звільнення за протиправні дії з посади керівника та підписанта ГБК "Залютіно" ОСОБА_3, вибори нового керівника ГБК "Залютіно" без довіреності та інші.

Позивач посилається на те, що рішення загальних зборів членів кооперативу 30.10.2016 р. прийнято із порушенням вимог Статуту кооперативу та Закону України "Про кооперацію", а саме ці збори фактично не проводилися, на зборах не було додержано кворуму при прийнятті рішення, оскільки з 52 присутніх по 28 особам (нові члени кооперативу), на момент проведення загальних зборів 30.10.2016 р. ще не було прийнято рішення про їх прийняття до кооперативу, тому вони не мали права голосувати за прийняття себе у члени Кооперативу у складі 52 осіб.Крім цього позивач посилається на те, що його не було повідомлено про проведення Загальних зборів членів кооперативу, чим порушено його корпоративні права брати участь в управлінні Кооперативу.

Зазначене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про визнання спірного рішення Загальних зборів відповідача недійсними.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що оскільки другий відповідач -ОСОБА_5 є фізичною особою і до нього позивачем не пред'явлено жодної позовної вимоги провадження у справі в частині позовних вимог до другого відповідача підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України,.Також зазначено, що матеріалами справи не підтверджується та відповідачем не надано доказів наявності кворуму 30.10.2016р. на загальних зборах ОК "Залютіно", не надано належних доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів Кооперативу, а тому відсутні підстави для визнання їх правомочними. Зазначене також свідчить про порушення порядку скликання і проведення загальних зборів кооперативу та є безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих зборами рішень, і т. ін.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи.

В пунктах 2.12.-2.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої, зокрема, статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

В п. 17,18, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", п. 2.12., 2.13, 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин роз'яснено наступне.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути:

-невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів ;

- позбавлення учасника можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів учасника рішенням загальних зборів.

При вирішенні питання про визнання недійсним рішення загальних зборів слід враховувати, що не всі порушення законодавства,допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, зокрема, є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, чинній на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови), належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, чинній на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови), обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, чинній на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, чинній на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови), достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, чинній на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарським судом першої інстанції на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів встановлено, що спірні Загальні збори проведені без повідомлення позивача про дату, час та місце їх проведення та про їх порядок денний, за відсутності кворуму, що свідчить про порушення порядку скликання і проведення загальних зборів кооперативу та є безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих зборами рішень.

Відповідно до статті 15 Закону України Про кооперацію , вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на

вимогу:

не менше третини його членів;

спостережної ради;

ревізійної комісії (ревізора);

органу управління кооперативного об'єднання, членом якого

він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

За змістом наведених норми законодавства, обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів кооперативу є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Відповідно до п.п. 6.3-6.4 Статуту відповідача, чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

На підтвердження повідомлення ОСОБА_3 про проведення Загальних зборів членів кооперативу позивачем надано копію Акту відмови від отримання персонального повідомлення про скликання загальних зборів членів ГБК "Залютіно" від 08.09.2016 р. (а.с. 37) та роздруківку фотографії об'яви про проведення зборів ( т. 1 а.с. 38).

У цьому Акті зазначено, що ОСОБА_3, знаходячись 08.09.2016р. у гаражному боксі №3 на території ГБК "Залютіно" відмовився в присутності членів комісії від отримання повідомлення про скликання Загальних зборів членів ГБК "Залютіно" на 30.10.2016 р., які відбудуться о 17:00 за зареєстрованим місцезнаходженням ГБК "Залютіно". В той же час, на фотографії об'яви зазначена дата та інший час проведення зборів - 30.10.2016 р. о 18:00. В судових засіданнях відповідач зазначав, що Загальні збори проводилися 30.10.2016 р. о 18:00 . Відповідач не надав письмового повідомлення про проведення Загальних зборів із зазначенням у повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний), від отримання якого за його доводами відмовився позивач, а також доказів його надсилання на адресу ОСОБА_3 та вручення останньому, що додатково свідчить про недостатність цього Акту як доказу та відсутність доказів належного повідомлення позивача про проведеня Загальних зборів.

Також, в згаданому Акті відмови від 08.09.2016 р. зазначається про скликання загальних зборів Ревізором ГБК "Залютіно" на підставі п. 6.5 Статуту ГБК "Залютіно", яким врегулювано порядок скликання позачергових зборів членів кооперативу на вимогу ревізійної комісії (ревізора). Всупереч зазначеній в акті інформації в судових засіданнях представник першого відповідача наголошував на тому, що 30.10.2016 р. проводилися не позачергові, а саме чергові загальні збори членів кооперативу.

Таким чином, надані позивачем документи та пояснення є взаємосуперечними, не можуть підтвердити факт належного повідомлення відповідача про скликання Загальних зборів, а тому не можуть вважатися достовірними доказами.

Як зазначено вище, статтею 15 Закону України Про кооперацію визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу , до компетенції яких віднесено затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Аналогічні положення містяться у п. 6.2. Статуту відповідача.

Щодо вирішення зазначених питань наведеною статтею встановлено кворум не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

При цьому Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів.

Пунктом 6.10 Статуту відповідача встановлено, що рішення загальних зборів членів кооперативу про переобрання, звільнення голови кооперативу, членів правління кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 60 відсотків від загальної кількості членів кооперативу.

У протоколі №30-01/10-16 загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу "Залютіно" зазначено, що на засіданні Загальних зборів 30.10.2016 р. були присутні 52 члена кооперативу, що складає 91% членів кооперативу.

На Загальних зборах встановлено наступний порядок денний:

1. Обрання голови та секретаря зборів ГБК "Залютіно".

2. Про прийняття нових членів до ГБК "Залютіно" згідно протоколів зборів правління ГБК "Залютіно" від 19.06.2016 р. та 25.06.2016 р.

3. Виключення з членів кооперативу ГБК "Залютіно" неплатників внесків, які систематично порушують статут ГБК "Залютіно".

4. Скасування змін до реєстраційних документів, незаконно проведених ОСОБА_3.

5. Звільнення за протиправні дії з посади керівника та підписанта ГБК "Залютіно" ОСОБА_3.

6. Вибори нового керівника ГБК "Залютіно" без довіреності.

7. Вибори правління ГБК "Залютіно" та голови правління ГБК "Залютіно".

8. Про уповноважених ГБК "Залютіно".

9. Про призначення відповідального за подачу документів на державну реєстрацію.

По другому питанню було заслухано ОСОБА_49, який запропонував прийняти до складу членів ГБК "Залютіно" згідно з поданими заявами про вступ до ГБК "Залютіно" і протоколами зборів від 19.06.2016 р. та 25.06.2016 р. 30 громадян:

1) ОСОБА_50

2) ОСОБА_51

3) ОСОБА_52

4) ОСОБА_53

5) ОСОБА_54

6) ОСОБА_55

7) ОСОБА_56

8) ОСОБА_57

9) ОСОБА_58

10) ОСОБА_59

11) ОСОБА_60

12) ОСОБА_61

13) ОСОБА_62

14) ОСОБА_63

15) ОСОБА_64

16) ОСОБА_65

17) ОСОБА_66

18) ОСОБА_67

19) ОСОБА_68

20) ОСОБА_69

21) ОСОБА_70

22) ОСОБА_71

23) ОСОБА_72

24) ОСОБА_73

25) ОСОБА_74

26) ОСОБА_75

27) ОСОБА_76

28) ОСОБА_77

29) ОСОБА_78

30) ОСОБА_79

По третьому питанню заслухано ОСОБА_80, який доповів, що з початку 2016 р. та на протязі попередніх років злісними неплатниками членських внесків, які повинні сплачуватися згідно з вимогами п.2.5 Статуту ГБК "Залютіно", є наступні члени кооперативу:

1) ОСОБА_9

2) ОСОБА_10

3) ОСОБА_11

4) ОСОБА_3

5) ОСОБА_12

6) ОСОБА_13

7) ОСОБА_81

8) ОСОБА_82

9) ОСОБА_15

10) ОСОБА_83

11) ОСОБА_17

12) ОСОБА_18

13) ОСОБА_19

14) ОСОБА_84

15) ОСОБА_85

16) ОСОБА_21

17) ОСОБА_22

18) ОСОБА_23 (помер)

19) ОСОБА_86 (виїзд з м.Харкова)

За результатами голосування одностайно прийнято рішення про включення 30 нових членів кооперативу та виключення 19 членів. Відповідно до зазначеного протоколу, по всіх питаннях порядку денного було прийнято одноголосні рішення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.06.2016 р. та станом на момент прийняття рішення у справі в кооперативі обліковується 57 членів кооперативу. Зазначене не заперечується сторонами у справі.

У протоколі №30-01/10-16 загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу "Залютіно" зазначено, що на засіданні загальних зборів 30.10.2016 р. були присутні 52 члена кооперативу, що складає 91% усіх членів.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, з наданого відповідачем реєстру присутніх осіб на загальних зборах 30.10.2016 р. вбачається, що 28 осіб із 52 записаних в реєстрі були прийняті до кооперативу лише 30.10.2016 р., оскільки відповідно до п.2.9 Статуту 1-го відповідача, рішення правління чи голови Кооперативу про прийняття до Кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів і тільки після такого затвердження прийняті особи стають членами Кооперативу та набувають права голосу на загальних зборах.

З наведених обставин та норм випливає, що 28 осіб, присутніх на Загальних зборах не могли брати участь у голосуванні як члени Кооперативу, проте безпідставно голосували за прийняття самих себе до кооперативу, а кворум присутніх на загальних зборах членів мав визначатися із дійсних членів кооперативу на момент проведення загальних зборів.

Окрім того, відповідачем не надано документів та не обґрунтовано підстав участі у загальних зборах ОСОБА_7, оскільки в матеріалах справи відсутні докази набуття ним членства в кооперативі.

Таким чином, з наведених обставин вбачається участь в проведених Загальних зборах членів кооперативу лише 40% дійсних членів Кооперативу (52 присутніх за виключенням 28-х осіб, рішення про прийняття яких ще не було затверджено Загальними зборами), й, відповідно, відсутність кворуму щодо вирішених на них питань.

Ухвалами суду від 20.09.2017 р., 24.10.2017р., 07.11.2017р. судом першої інстанції зобов'язано першого відповідача надати докази належного повідомлення членів кооперативу ОК "Залютіно" про скликання загальних зборів кооперативу 30.10.2016 р. Окрім того, суд зобов'язував відповідача надати список членів кооперативу, облік яких ведеться відповідно до ч.2 п. 2.7 Статуту кооперативу, реєстр членів кооперативу, рішення про прийняття яких було затверджено зборами членів кооперативу до 30.10.2016 р., копії протоколів загальних зборів, на яких було затверджено прийняття цих членів, документи на підтвердження належного оформлення вступу до кооперативу кожного члена кооперативу, зазначеного в наданому реєстрі членів кооперативу. Проте, зазначені вимоги суду1-м відповідачем не було виконано.

Таким чином при проведенні спірних Загальних зборів допущено порушення щодо неповідомлення позивача як учасника про час та місце їх проведення, прийняття рішень з певних питань за відсутності кворуму, що є підставами для визнання рішень зазначених Загальних зборів недійсними.

Крім того, не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача щодо втрати 1-м позивачем на час звернення з позовом членства у Кооперативі у зв'язку із виключенням позивача з членів Кооперативу рішенням Зборів членів Правління Кооперативу від 17.04.2016 р. за систематичну несплату членських внесків, оскільки, як зазначено вище, відповідно до статті 15 Закону України Про кооперацію та Статуту відповідача, відповідне рішення Правління повинно бути затверджено рішенням загальних зборів, й відповідно особа втрачає членство лише за наявності юридичного складу, який включає такі юридичні факти, як, прийняття Правлінням Кооперативу відповідного рішення та його затвердження Загальними зборами Кооперативу.

Натомість у матеріалах справи відсутні докази затвердження наведеного рішення Правління легітимним рішенням Загальних зборів кооперативу.

Безпідставними є, також посилання відповідача на неврахування судом 1-ї інстанції як преюдиційного, встановленого рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2017 р. у справі № 922/3768/16 факту виключення ОСОБА_3 з членів Кооперативу протоколом Правління Кооперативу № 1 від 17.04.2016 р.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини .

Проте, позивач у даній справі не був учасником процесу у справі № 922/3768/16, а тому зазначене рішення не містить преюдиційних фактів для даної справи.

До того ж, у ньому не зазначено про встановлення факту відсутності чи втрати ОСОБА_3 статусу члену Кооперативу, а зазначається про факт прийняття Правлінням Кооперативу рішення про його виключення та про неоскарження цього рішення.

Крім цього наведена стаття надає характер преюдиції саме фактам, а не їх оцінці, в той час як відповідна оцінка суду апеляційної інстанції обставині прийняття Правлінням Кооперативу рішення про виключення ОСОБА_3 з членів Кооперативу наведена вище, а саме, що таке рішення не є підставою втрати членства ОСОБА_3 через відсутність відповідного рішення Загальних зборів про затвердження рішення Правління Кооперативу.

Щодо позовних вимог до другого відповідача, господарський суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі пункту 1. статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, яка була чинна на час прийняття оскаржуваного рішення) у зв'язку з тим, що спір у відповідній частині не підлягає вирішенню у господарських судах, оскільки відповідно до статті 21 цього Кодексу у відповідній редакції, відповідачами у господарських справах можуть бути лише юридична особа або фізична особа, у передбачених ГПК України випадках. Проте, другий відповідач ОСОБА_5 є фізичною особою, до нього позивачем не пред'явлено жодної позовної вимоги, а відповідно до п. 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Виходячи з викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 статті 275, статтею 276, статтями 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2017 р. у справі № 922/3159/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Гребенюк Н. В.