Рішення

від 19.03.2018 по справі 761/21268/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21268/16-ц

Провадження № 2/761/3069/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Яриновської Є.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю Айтіві , ОСОБА_5 та товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач-1), ТОВ Айтіві (далі по тексту -відповідач-2), ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач-3) та ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна про визнання інформації недостовірною й такою, що порушує особисті немайнові права позивача - право на повагу до честі й гідності, на недоторканість ділової репутації про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на каналі ІНФОРМАЦІЯ_9 , що був заснований ТОВ Інформаційне агентство Айтіві на сторінці веб-сайту youtube.com було опубліковано відео під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2. У вказаному відео з 55 секунди до 1 хв. 32 сек., депутат Ірпінської міської ради ОСОБА_4 в записі подає декілька реплік, зокрема з 1-ої хвилини 24-ої секунди до 1-ої хвилини 32-ої секунди: ОСОБА_3 оббріхує цілий регіон, вносить в голови депутатів ВР абсолютно неправдиву інформацію про те, що відбувається, вона лобіює інтереси столичних забудовників, які хочуть відірвати Коцюбинське на користь Києва, тому що дехто на горі включив калькулятор та порахував, скільки мільярдів навколо Коцюбинського зараз є, скільки там можна збудувати, і, під ідеєю захисту лісу, насправді лобіюється дерибан цієї землі, і це здійснює нардеп ОСОБА_3 .

Окрім того, Ірпінський міський голова ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 року у приміщенні прес-центру інформаційного агентства Інтерфакс-Україна провів прес-конференцію на тему ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: вул. Рейтарська, 8/5. Відеозапис опублікований на сайті Інтерфакс за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 через відеосервіс YouTube.com за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6. Починаючи з 4 хв. 57 сек. До 5 хв. 37 сек. Зазначив наступну репліку: Це моя персональна думка, я вважаю, що пані ОСОБА_3 відстоює інтереси київських столичних забудовників, яким дуже цікавий Біличанський ліс, для розрахунків надходження зелених насаджень, для того, щоб можна було збільшувати об'єми забудови в столиці, саме це рухає безпосередньо пані ОСОБА_3, саме ці люди фінансують, на мою думку, її активну діяльність в напрямку Коцюбинського .

Позивач вважала, що вона має право на повагу до своєї честі, гідності та ділової репутації, які є неторканими. При цьому зазначала, що в даному випадку, розповсюджена відповідачами 1 та 3 інформація не відповідає дійсності, оскільки на момент подання позову відсутня будь-яка інформація щодо вчинення позивачем злочинів з використанням службового становища, або будь-яка офіційно опублікована заява ОСОБА_5 щодо вчинення народним депутатом ОСОБА_3 злочинів з використанням службового становища.

Вважала, що відповідач-01 зробив фактичне твердження, що позивач є співучасником у здійсненні кримінального злочину, використовуючи службове становище.

Щодо репліки відповідача-3, то на думку позивача, за характером висловлювань така репліка допускає можливість того, що ці вислови можуть бути розтлумачені як оціночні судження, але зі змісту запису вбачається, що промова спрямована на доведення певної, яка е підкріплена жодними фактичними даними, інформації.

Зазначала, що навпроти твердженням відповідачів, позивач, як народний депутат України, відстоює інтереси і права простих мешканців Коцюбинського, працюючи ще журналістом на телебаченні, багато років тому і на даний час.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд: 1) визнати інформацію, яка була поширена депутатом Ірпінської міської ради ОСОБА_4 в мережі Інтернет на сторінці каналу ІНФОРМАЦІЯ_9 через відео-сервіс YuoTube.com, що утворено Товариством з обмеженою відповідальністю Айтіві (код ЄДРПОУ 40182709) у відеозаписі ІНФОРМАЦІЯ_8., гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_7, про те, що народний депутат України ОСОБА_3 вчинила злочини з використанням службового становища, вводить в оману інших народних депутатів України, вчиняє дії в інтересах компаній-забудовників з метою отримання ними у володіння земельних ділянок, яка міститься у наступному фрагменті виступу:

ОСОБА_3 оббріхує цілий регіон, вносить в голови депутатів ВР абсолютно неправдиву інформацію про те, що відбувається, вона лобіює інтереси столичних забудовників, які хочуть відірвати Коцюбинське на користь Києва, тому що дехто на горі включив калькулятор та порахував, скільки мільярдів навколо Коцюбинського зараз є, скільки там можна збудувати, і, під ідеєю захисту лісу, насправді лобіюється дерибан цієї землі, і це здійснює нардеп ОСОБА_3

недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію народного депутата України ОСОБА_3

2) Зобов'язати ТОВ Інформаційне агентство Айтіві (код ЄДРПОУ 40182709) видалити з каналу ІНФОРМАЦІЯ_9 відео-сервісу YouTube.com відеозапис ІНФОРМАЦІЯ_8., який розміщено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7.

3) Зобов'язати ТОВ Інформаційне агентство Айтіві (код ЄДРПОУ 40182709) та ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію, яка принижує честь і гідність, ділову репутацію ОСОБА_3, шляхом розміщення на сторінці каналу ІНФОРМАЦІЯ_9 відео-сервісу YouTube.com не пізніш, як на 5-ий день після набрання законної сили рішенням суду, відеозапису із демонстрацією резолютивної частини рішення суду і зачитуванням наступного тексту:

17 травня 2016 року у відеозаписі Протест коцюбинців під стінами Верховної Ради України депутатом Ірпінської міської ради ОСОБА_4 було поширено відомості, які не відповідають дійсності та принижують честь і гідність, ділову репутацію ОСОБА_3, а саме:

ОСОБА_3 оббріхує цілий регіон, вносить в голови депутатів ВР абсолютно неправдиву інформацію про те, що відбувається, вона лобіює інтереси столичних забудовників, які хочуть відірвати Коцюбинське на користь Києва, тому що дехто на горі включив калькулятор та порахував, скільки мільярдів навколо Коцюбинського зараз є, скільки там можна збудувати, і, під ідеєю захисту лісу, насправді лобіюється дерибан цієї землі, і це здійснює нардеп ОСОБА_3 .

Зазначені відомості не відповідають дійсності, не підтверджені жодними доказами і є такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 .

4) Визнати вислови, які були поширені ОСОБА_7 під час прес-конференції, яку було проведено ІНФОРМАЦІЯ_3 р., у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна (код ЄДРПОУ 23732734), що розміщені у відеозаписі ІНФОРМАЦІЯ_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. на сторінці сайту Інтерфакс-Україна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 через відеосервіс YouTube.com за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме:

Це моя персональна думка, я вважаю, що пані ОСОБА_3 відстоює інтереси київських столичних забудовників, яким дуже цікавий Біличанський ліс, для розрахунків надходження зелених насаджень, для того, щоб можна було збільшувати об'єми забудови в столиці, саме це рухає безпосередньо пані ОСОБА_3, саме ці люди фінансують, на мою думку, її активну діяльність в напрямку Коцюбинського

такими, що не ґрунтуються на фактах, і такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію народного депутата України ОСОБА_3.

5) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна (код ЄДРПОУ 23732734) не пізніше, ніж тиждень з моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі, видалити відеозаписи з веб-сайту ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 та з каналу ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна на сервісі YouTube.com за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6.

6) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна (код ЄДРПОУ 23732734), ОСОБА_8 за власний рахунок надати Позивачу право на відповідь шляхом проведення прес-конференції ОСОБА_3 в приміщенні Інформаційного агентства Інтерфакс-Україна та розміщення відеозапису прес-конференції Позивача на веб-сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна (код ЄДРПОУ 23732734) (гіперпосилання http://interfax.com.ua) та каналі Інформаційного агентства Інтерфакс-Україна відео-сервісу youtube.com із зачитуванням ним відповіді наступного змісту:

Ірпінський міський голова ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 р., у приміщенні прес-центру інформаційного агентства Інтерфакс-Україна провів прес-конференцію на тему ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою вул. Рейтарська, 8/5-А, де озвучив репліку, яка є надмірним оціночним судженням та принижує честь і гідність, ділову репутацію ОСОБА_3, а саме:

Це моя персональна думка, я вважаю, що пані ОСОБА_3 відстоює інтереси київських столичних забудовників, яким дуже цікавий Біличанський ліс, для розрахунків надходження зелених насаджень, для того, щоб можна було збільшувати об'єми забудови в столиці, саме це рухає безпосередньо пані ОСОБА_3, саме ці люди фінансують, на мою думку, її активну діяльність в напрямку Коцюбинського .

Зазначені відомості є надмірними оціночними судженнями, не підтверджені жодними доказами та не мають навіть мінімального фактичного підґрунтя, вигадкою пана ОСОБА_5 Я відстоювала інтереси та права простих мешканців Коцюбинського, працюючи ще журналістом на телебаченні, багато років тому. І, зараз, будучи народним депутатом України, продовжую це робити .

6) Стягнути з Відповідачів судовий збір в розмірі 3480 грн.

04.07.2018 року від представника відповідача-1 надійшла заява про роз'єднання позовних вимог, в задоволенні якої судом було відмовлено.

В судовому засіданні 19.03.2018 року представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд про його задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача-4 позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні. При цьому зазначала, що ТОВ Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна не несе відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, якщо ця інформація є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень фізичних або юридичних осіб в силу ст. 35 Закону України Про інформаційні агентства .

Представник відповідачів 1 та 3 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Раніше наданих суду поясненнях позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність даних про розповсюдження спірної інформації, оскільки станом на час розгляду справи відео за вказаним гіперпосиланнями в мережі Інтернет на відповідних сторінках відсутні.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, а також відтворення відеозаписів, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 10 Свобода вираження поглядів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року), яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року (набрала чинності в Україні 11.09.1997 року) (далі по тексту - Конвенція) Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Згідно із ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

В якості доказів, що підтверджують поширення оспорюваної позивачем інформації, останнім надано роздруківки з сайту Youtube, а також власноручні записи на СД-диски обраних фрагментів.

Разом з тим, подані позивачем матеріали не містять інформації про дійсний факт існування веб-сторінок за делегованими доменними іменами, а також того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на каналі ІНФОРМАЦІЯ_9 дійсно відбулось відтворення відео під назвою ІНФОРМАЦІЯ_11

Згідно із абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Пунктами 11 та 12 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Таким чином, посилаючись на докази розповсюдження в мережі Інтернет щодо підтвердження факту поширення спірної інформації, позивач зобов'язаний був встановити та зазначити осіб автора відповідного інформаційного матеріалу та власника веб-сайта, чого ним зроблено не було.

В судовому засіданні представник позивача вважав факт поширення спірної інформації доведеним, оскільки достатніми доказами цього вважав надані суду власноручні відеозаписи та скріншоти відповідних сторінок на каналі Youtube.

Разом з тим, на досліджених в судовому засіданні Інтернет сторінках за вказаними гіперпосиланнями зазначені записи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Шувалов проти Естонії від 29.05.2012 року, в якому ЄСПЛ дійшов висновку про відсутність порушення пункту 2 статті 6 Конвенції з огляду на те, що всі інформування ( суддя підозрюється в отриманні хабаря , справу судді передано до суду , суддя обвинувачується в отриманні хабаря від особи, справа якої була в його провадженні , тощо ) створювали чітке уявлення про обвинувачення, а не вину особи.

В даному випадку висловлювання про те, що: ОСОБА_3 оббріхує цілий регіон, вносить в голови депутатів ВР абсолютно неправдиву інформацію про те, що відбувається, вона лобіює інтереси столичних забудовників, які хочуть відірвати Коцюбинське на користь Києва, тому що дехто на горі включив калькулятор та порахував, скільки мільярдів навколо Коцюбинського зараз є, скільки там можна збудувати, і, під ідеєю захисту лісу, насправді лобіюється дерибан цієї землі, і це здійснює нардеп ОСОБА_3 , оскільки містить припущення про певні події та оціночні судження, так як чітких обвинувачень у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень позивача висловлювання третьої особи на переконання суду не містять.

Разом із тим, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Таким чином, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири ( лобіює , дерибан ), такі висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.

При цьому, якщо позивач вважала, що суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію вона мала право ставити перед судом питання про стягнення моральної шкоди, проте таких вимог нею не заявлялось.

З приводу висловлювань ОСОБА_5 про те, що: Це моя персональна думка, я вважаю, що пані ОСОБА_3 відстоює інтереси київських столичних забудовників, яким дуже цікавий Біличанський ліс, для розрахунків надходження зелених насаджень, для того, щоб можна було збільшувати об'єми забудови в столиці, саме це рухає безпосередньо пані ОСОБА_3, саме ці люди фінансують, на мою думку, її активну діяльність в напрямку Коцюбинського , то на переконання суду, вони є висловленням особистої думки відповідача-3, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Положеннями Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Окрім того, як роз'яснено у п.п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

Разом з тим, судом не встановлено сукупності усіх чотирьох обставин, які є підставою для задоволення позовних вимог, а тому підстави для визнання вказаної позивачем інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача відсутні.

Оскільки вимоги про визнання інформації недостовірною задоволенню не підлягають, то у задоволенні вимог про надання права на відповідь та зобов'язання видалення спірної інформації задоволенню не підлягають.

Крім того, у відповідності до вимог п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 року № 1, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ РІШЕННЯ :

В задоволенні позову ОСОБА_3 (03150, АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 (08200, АДРЕСА_2), товариства з обмеженою відповідальністю Айтіві (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, 2, оф. 14, код ЄДРПОУ 40182709), ОСОБА_5 (АДРЕСА_3) та товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Інтерфакс-Україна (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5-А, код ЄДРПОУ 23732734) про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення складено: 23.03.2018 року.