Окрема ухвала

від 02.03.2018 по справі 1/36

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

Суддів Великої Палати Верховного Суду Лященко Н.П., СитнікО.М., Ткачука О.С.

2 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 1/36

Провадження № 12-7звг18

Відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) викладаємо окрему думку.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26 березня 2004 року у справі № 1/36 частково задоволено позов та стягнуто з Державного підприємства Селидіввугілля на користь Акціонерного комерційного агропромислового банку Україна 7 744 552,95 грн основного боргу, 4 423 397,67 грн відсотків, витрат за ІТП та держмито; в решті позовних вимог відмовлено. На виконання вказаного рішення господарський суд видав наказ від 06 квітня 2004 року № 1/36.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19 грудня 2008 року відмовлено в задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю Українська гірничо-промислова компанія (далі - ТОВ УГПК ) та відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області (далі - ВДВС Селидівського МУЮ) про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 березня 2009 року у справі № 1/36 скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 19 грудня 2008 року, задоволено заяви ТОВ УГПК та ВДВС Селидівського МУЮ Донецької області про заміну сторони у виконавчому провадженні. Здійснено заміну Акціонерного комерційного агропромислового банку Україна на ТОВ УГПК у виконавчому провадженні щодо виконання наказу за рішенням Господарського суду Донецької області від 26 березня 2004 року у справі № 1/36.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 серпня 2009 року відмовлено в порушенні касаційного провадження щодо перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18 березня 2009 року у справі № 1/36.

У січні 2018 року ТОВ УГПК звернулося до Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі № 1/36 на підставі пункту 2 частини третьої статті 320 ГПК України - у зв'язку з установленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.

Підставою для перегляду постанови суду касаційної інстанції заявник вважає рішення Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року в справі Щукін та інші проти України (заява № 59834/09 та 249 інших заяв).

Відповідно до цього рішення Європейський суд з прав людини об'єднав заяви, наведені в додатку 1 до нього (куди включено й заяву № 71904/12 ТОВ УГПК ), та оголосив прийнятними скарги заявників, зазначених у додатку 1, за пунктом 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг; постановив, що було порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та Першого протоколу до Конвенції; постановив надати справедливу сатисфакцію в порядку статті 41 Конвенції по 2 000 євро кожному заявникові, зазначеному у додатку 1.

Із цього додатку до рішення Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року в справі Щукін та інші проти України вбачається, що заява № 71904/12 ТОВ УГПК стосувалась судових рішень Господарського суду Донецької області від 27 листопада 2001 року, 20 серпня 2002 року, 23 червня 2003 року, 26 березня та

22 червня 2004 року.

Обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ УГПК вказало, що фактичне виконання Урядом України рішення Європейського суду з прав людини за заявою № 71904/12 відбулося лише у травні 2015 року. Тривале невиконання рішень Господарського суду Донецької області від 26 березня 2004 року у справі № 1/36 та Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року завдає прямих збитків ТОВ УГПК , а саме втрат від інфляції національної валюти та 3 % річних. Проаналізувавши знецінення гривні за період з

2004 по 2015 роки, заявник у справі № 1/36 відповідно до приписів пункту 2 частини третьої статті 320 ГПК України та положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України просив стягнути з держави Україна штрафні санкції за період 2004 - 2017 років у розмірі 27 866 550,30 грн та вартість знецінення гривні, що відбулося за період 2004 -2015 років, у розмірі 1 703 390,56 доларів США.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2018 року заяву ТОВ УГПК про перегляд за виключними обставинами рішення у справі № 1/36 залишено без руху. Надано заявнику встановлений ГПК України строк для усунення недоліків, указаних в ухвалі, зокрема для зазначення судового рішення, яке просить переглянути заявник, з метою перевірки дотримання строку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 321 ГПК України; наведення дати, коли ТОВ УГПК довідалося або повинно було довідатися про набуття рішенням міжнародної судової установи статусу остаточного, для перевірки дотримання строку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 321 цьогоКодексу.

20 лютого 2018 року до Верховного Суду від ТОВ УГПК надійшла заява про усунення недоліків від 31 січня 2018 року, за змістом якої заявник просить на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі Щукін та інші проти України переглянути постановлені у справі № 1/36 судові рішення, а саме: постанову Вищого господарського суду України від 18 березня 2009 року, ухвалу Верховного Суду України від 13 серпня 2009 року; витребувати з органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, копію згаданого рішення Європейського суду з прав людини.

Також ТОВ УГПК подало клопотання про поновлення строку для подачі заяви про перегляд судового рішення у справі № 1/36 за виключними обставинами, повідомивши, що поштове відправлення з рішенням Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року у справі Щукін та інші проти України (заява № 59834/09) надійшло до товариства у березні 2014 року, на підтвердження чого надано копію конверта з відправленням із цього суду з датою відправки - 14 лютого 2014 року (додаток 6 до заяви).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 2 березня 2018 року відмовлено:

- у задоволенні клопотання ТОВ УГПК про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами;

- у відкритті провадження за заявою ТОВ УГПК про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Постановляючи таку ухвалу, Велика Палата Верховного Суду виходила з наступного.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку, суд керувався тим, що заявник не довів поважності причин пропуску строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, оскільки про наявність остаточного рішення Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року у справі Щукін та інші проти України він був обізнаний щонайменше з березня 2014 року, до Верховного Суду із зазначеною заявою звернувся у січні

2018 року, поважних причин і обставин, які б перешкоджали звернутися з такою заявою у межах процесуального строку, встановленого законом, не навів.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд послався на статтю 325 та пункт 4 частини першої статті 293 ГПК України, якими передбачено, що справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З наведеним висновком погодитись не можна з огляду на таке.

Перегляд судових рішень за виключними обставинами є самостійним видом перевірки їх законності і його врегульовано главою 3 розділу IV ГПК України. Зокрема, статтею 323 ГПК України визначено, що протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу. До заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

За змістом статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, передбачених процесуальним законом до такого виду заяв, протягом п'яти днів з дня її надходження до суду постановляє ухвалу про залишення заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку їх усунення. Якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє відповідну ухвалу. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Отже, до компетенції судді-доповідача належить вирішення питання про відкриття провадження за виключними обставинами і воно врегульовано статтею 323 ГПК України.

Водночас відповідно до положень статей 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду , крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, якщо зазначену заяву подано поза межами процесуального строку, встановленого законом, і суд не визнає поважними причини його пропуску (якщо такий строк не є присічним і закон передбачає можливість його поновлення за клопотанням заявника) - така заява підлягає залишенню без розгляду .

Відмова у відкритті провадження з посиланням на статтю 325, пункт 4 частини першої статті 293 ГПК України в цьому випадку є помилковою, оскільки стаття 325 цього Кодексу встановлює порядок перегляду судових рішень за виключними обставинами після відкриття такого провадження, тобто на стадії розгляду справи. Норму цієї статті про те, що справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд, слід розуміти таким чином, що правила касаційного розгляду, встановлені параграфом 3 глави 2 ГПК України, застосовуються безпосередньо під час розгляду справи судом у судовому засіданні - після відкриття провадження за виключними обставинами та витребування справи.

З огляду на викладене, погодитися з прийнятою більшістю суддів ухвалою про відмову у відкритті провадження за заявою ТОВ УГПК про перегляд судового рішенняза виключними обставинами у зв'язку з пропуском без поважних причин строку на звернення не можна. Заява підлягає залишенню без розгляду.

СуддіН.П. Лященко О.М. Ситнік О.С. Ткачук