Постанова

від 20.03.2018 по справі 910/3226/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/3226/17

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія"

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Євробанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Солом'янський відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

на рішення господарського суду міста Києва у складі Пукшина Л.Г. від 26 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Кропивної Л.В. - головуючого, Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. від 26 червня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" (далі - позивач) звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Євробанк" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача перерахувати належні позивачу грошові кошти в сумі 381 760,56 грн. на рахунок Солом'янського відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відкритий в Державній казначейській службі.

2. Позов мотивований порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про приймання платежів на користь юридичної особи від 24 листопада 2015 року, яке полягало у поверненні без виконання платіжних вимог Солом'янського відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - третя особа) від 15.06.2016 та від 04.07.2016 про безумовне списання з банківського рахунку позивача грошових коштів на виконання судового рішення про стягнення з позивача 6 633 986,97 грн., не зважаючи на наявність на рахунку позивача грошових коштів.

3. Отже, відповідачем порушено приписи статті 1066 Цивільного кодексу України, пункту 5 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та протиправно позбавлено позивача права власності на належні йому грошові кошти.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 червня 2017 року, в позові відмовлено повністю.

5. Судові рішення мотивовані тим, що постановою Правління Національного банку України № 73-рш від 17.06.2016 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Євробанк" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.2016 прийнято рішення № 1041 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 215-рш від 16.08.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Євробанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1523 від 16.08.2016 про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Євробанк".

6. Таким чином, на момент звернення позивача з даним майновим позовом щодо відповідача вже було введено тимчасову адміністрацію та у подальшому відкрито процедуру ліквідації. У зв'язку з чим відповідно до положень статей 46, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації всі без виключення майнові вимоги кредиторів до банку можуть пред'являтися та підлягають задоволенню виключно в межах ліквідаційної процедури та у порядку, передбаченому спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а не шляхом пред'явлення окремого позову до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У жовтні 2017 року позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 червня 2017 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Перша платіжна вимога третьої особи була отримана відповідачем 15.06.2017, тобто ще до введення щодо нього тимчасової адміністрації, а тому підлягала безумовному виконанню відповідно до норм Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ шляхом перерахування залишку на рахунку позивача в сумі 272 028,99 грн. на рахунок державної виконавчої служби.

9. Що стосується другої платіжної вимоги третьої особи від 05.07.2017, то вона мала місце вже після введення тимчасової адміністрації, тому відповідно до пункту 5 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на таку вимогу не розповсюджуються обмеження щодо здійснення переказу коштів юридичних осіб внаслідок введення щодо банку тимчасової адміністрації.

10 . При цьому спірні вимоги стосуються не договірних правовідносин між позивачем та відповідачем щодо перерахування коштів, а примусового списання грошових коштів з рахунку юридичної особи органом державної виконавчої служби, що не регулюється приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

11. У справі встановлено, що невиконання відповідачем платіжних вимог щодо примусового списання грошових коштів з рахунку позивача мало місце як до, так і після введення щодо відповідача тимчасової адміністрації. У той же час позивач з даним позовом, який містить майнову вимогу про зобов'язання банку здійснити дії щодо перерахування коштів з поточного рахунку, звернувся вже після відкриття щодо відповідача процедури ліквідації.

12. Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації і ліквідації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у даних правовідносинах.

13. Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 2, частини 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

14. Процедура заявлення вимог кредиторів до банку, що ліквідується, передбачена частиною 1 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми відшкодування за вкладами.

14.1. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

15. Отже, відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбаченої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 02 березня 2018 року у справі № 910/8297/17.

16. За таких обставин Верховний Суд вважає правильним викладені в пункті 6 цієї Постанови висновки судів про те, що на позивача поширюються обмеження щодо задоволення майнових вимог, впроваджені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому його вимоги не можуть бути задоволені поза межами ліквідаційної процедури банку в окремому позовному провадженні.

17. При цьому вищезазначені обмеження стосуються всіх без виключення вимог кредиторів банку, що ліквідується, не залежно від моменту виникнення відповідного грошового зобов'язання останнього. У зв'язку з чим доводи позивача, викладені в пунктах 8, 9, 10 цієї Постанови, є безпідставними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України), касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 червня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2017 року у справі № 910/3226/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.