Постанова

від 22.03.2018 по справі 910/12377/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/12377/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 (суддя Борисенко І.І.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 (головуючий суддя: Станік С.Р., судді Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.)

за заявою Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації

про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний",

2. Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

3. Хмельницької районної державної адміністрації

про визнання незаконною та скасування реєстрації, знесення самочинно збудованого туристичного кемпінгу, приведення земельної ділянки у попередній стан,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/12377/16 задоволено заяву Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення наказу від 17.02.2017 у справі №910/12377/16 до виконання, поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі № 910/12377/16 про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" знести за власний кошт самочинно збудований об'єкт - одноповерховий із мансардним поверхом туристичний кемпінг площею 142,02 кв.м на території лісового масиву (квартал 46) Давидковецької сільської ради Хмельницького району та привести лісову ділянку у межах здійсненої забудови у попередній стан, до виконання з 25.07.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/12377/16 залишено без змін.

17.11.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 до Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі №910/12377/16 та передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

На підставі пункту 5 статті 31, підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) та за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 вказану касаційну скаргу разом зі справою № 910/12377/16 передано до Касаційного господарського суду.

22.02.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

22.02.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: головуючий Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

Відповідно до положень підпунктів 4, 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

05.03.2018 суд постановив ухвалу про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" строку для подання касаційної скарги, відкриття касаційного провадження та розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін.

При цьому, даною ухвалою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" у задоволенні клопотання про зупинення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/12377/16 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" (скаржник, відповідач-1) мотивує свою касаційну скаргу тим, що судами порушено норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач-1 зазначає, що як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва 25.07.2017 суд розглянув заяву за відсутності представників сторін.

При цьому, відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" в судовому засіданні була зумовлена тим, що господарський суд вчасно не повідомив товариство про час та місце проведення судового засідання.

Ухвала Господарського суду міста Києва 03.07.2017, якою призначено до судового розгляду заяву Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення наказу від 17.02.2017 у справі № 910/12377/16 до виконання та зобов'язано направити своїх представників для участі у судовому засіданні, було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" 19.07.2017 та отримано останнім лише 25.07.2017, тобто, в день проведення судового засідання, що підтверджується копією поштового конверту, з яким надійшла оскаржувана ухвала та Інформацією з реєстру відстежень поштових відправлень, розміщеного на веб-сайті УДППЗ "Укрпошта".

Скаржник зазначає, що відповідно до ст.87 Господарського процесуального кодексу України ухвали повинні надсилатися сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді. Однак, оскаржувану ухвалу було надіслано відповідачу-1 через 15 днів після її постановлення.

З метою забезпечення представнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" можливості взяти участь в судовому засіданні, а також надати суду письмові пояснення щодо даної заяви, відповідачем-1 в день судового засідання на електронну адресу суду було направлено клопотання про відкладення судового розгляду від 25.07.2017 року, яке не було прийнято судом до уваги, а тому судовий розгляд відбувся за відсутності представника відповідача-1, хоча явка представників сторін була визнана обов'язковою.

Крім того, текст ухвали Господарського суду міста Києва 25.07.2017 не містить посилання на те, що судом розглядалося надіслане Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" клопотання про відкладення судового розгляду та відсутня вказівка про те, що сторони у справі були повідомлені належним чином про судовий розгляд справи.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" не надав належної оцінки вказаним вище обставинам, зазначивши в оскаржуваній постанові від 12.10.2017, що сторони були повідомлені належним чином, що зафіксовано Господарським судом міста Києва у протоколі судового засідання.

При цьому, відповідач-1 посилається на судові рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України".

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" вказує, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що підставою для задоволення заяви Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення наказу від 17.02.2017 у справі № 910/12377/16 є поважна на думку суду причина, яка полягає в тому, що орган прокуратури отримав виконавчий документ (наказ господарського суду) від Хмельницької обласної державної адміністрації після спливу визначеного законом строку пред'явлення його до виконання.

Скаржник вважає, що відсутні поважні причини для поновлення судом строку для пред'явлення наказу господарського суду до примусового виконання.

Посилаючись на п.п.1,6 ч.6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ч.1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", відповідач-1 зазначає, що крім права на звернення до суду із позовом, прокурор (заступник прокурора) наділений правом на звернення рішення суду до примусового виконання.

На думку скаржника, оскільки провадження у вказаній справі було порушено за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, розгляд справи проходив за участю представника прокуратури, але за відсутності представника Хмельницької обласної державної адміністрації, то з набуттям законної сили рішенням у даній справі заступник прокуратури Хмельницької області повинен був звернутися до господарського суду для отримання виконавчого документа та звернути цей документ до примусового виконання.

В оскаржуваних рішеннях не зазначається про те, що після отримання Хмельницькою обласною державною адміністрацією виконавчого документу прокурор (заступник прокурора) вчиняв будь-які заходи щодо контролю та спонукання Хмельницької обласної державної адміністрації до своєчасного звернення виконавчого документу (наказу господарського суду) до примусового виконання, однак дана обставина судами не досліджувалась.

Учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, доходить висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 (далі ГПК України), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017):

"Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства."

Згідно з ч.ч.1,2 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017):

"Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом."

Відповідно до ст.119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017):

"У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку."

Згідно зі ст.87 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017):

"Повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді."

Згідно з п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017):

"Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду."

У постанові від 12.10.2017 Київський апеляційний господарський суд зазначив, що доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала винесена за відсутності представників сторін, а ТОВ "Магазин "Сонячний" не було повідомлено про судове засідання, оскільки ухвалу суду першої інстанції від 03.07.2017, якою призначено до розгляду заяву Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу від 17.02.2017 у справі № 910/12377/16, отримано апелянтом 25.07.2017, тобто, в день судового засідання - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 розгляд заяви прокурора було призначено на 25.07.2017, про надіслання ухвали сторонам і прокурору свідчить відмітка на зворотньому боці зазначеної ухвали. Проте, в судове засідання 25.07.2017 сторони та прокурор представників не направили, про час та місце були повідомлені належним чином, що зафіксовано у протоколі судового засідання 25.07.2017. Крім того, частина 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначає, що неявка боржника і стягувача в судове засідання, в якому розглядається заява про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, не перешкоджає розгляду цієї заяви.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у справі №910/12377/16, якою розгляд заяви призначено на 25.07.2017, була направлена учасникам справи лише 19.07.2017 , що підтверджується відбитком штампу реєстрації вихідної кореспонденції, що міститься на зворотньому боці 2-го аркуша даної ухвали, а також наданою скаржником копією конверту Господарського суду міста Києва, у якому надійшла оскаржувана ухвала.

Отримання відповідачем-1 вказаної ухвали саме 25.07.2017, тобто, у день судового засідання, підтверджується витягом з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" про відстеження пересилання поштового відправлення, доданим до касаційної скарги.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02 лютого 2017 року у справі "Лопушанський проти України" (Заява N 27793/08) Суд встановив наступне.

У вересні 2005 року заявник подав позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої йому незаконними діями працівників міліції та прокуратури, який судом першої інстанції було частково задоволено та присуджено відповідне відшкодування. Рішення суду було оскаржене сторонами у справі. Судове засідання апеляційного суду, на якому мали бути розглянуті апеляційні скарги, було призначене на 19 липня 2006 року, того ж дня заявник отримав повістку про це . 19 липня 2006 року апеляційний суд в судовому засіданні за участі відповідачів, але за відсутності заявника, скасував рішення суду першої інстанції та постановив нове, яким зменшив розмір присудженого заявнику судом першої інстанції відшкодування моральної шкоди та відхилив позов в частині відшкодування матеріальної шкоди. У рішенні та протоколі судового засідання інформація щодо повідомлення заявника про судове засідання була відсутня. Рішення апеляційного суду було залишено без змін.

Розглянувши скаргу заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції Європейський суд зазначив, що з огляду на відсутність будь-яких доказів того, що заявник був належним чином повідомлений про судове засідання, апеляційний суд мав відкласти засідання, але не зробив цього. Європейський суд вказав, що апеляційний суд не виконав свого зобов'язання щодо забезпечення присутності заявника на судовому засіданні та надання заявнику можливості прокоментувати апеляційну скаргу відповідачів, оскільки він отримав її надто пізно. Крім того, Європейський суд зазначив, що цей недолік апеляційного провадження міг виправити суд касаційної інстанції, оскільки відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент подій, у випадку коли справу було розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання Верховний Суд України повинен був скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд. Заявник звернув увагу суду касаційної інстанції на цей недолік у своїй скарзі, проте її було відхилено. З огляду на зазначене Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушено принцип рівності сторін, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.5 ч.1 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

" 1. Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою ."

Таким чином, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" правомірними та обґрунтованими, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі №910/12377/16 підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа №910/12377/16 підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідження суті та висновків оскаржуваних ухвали та постанови за наявності вищевказаного порушення норм процесуального права є передчасним.

Керуючись ч.13 ст.8, ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі №910/12377/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі №910/12377/16 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський