Постанова

від 08.08.2018 по справі 910/12377/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2018 р. Справа№ 910/12377/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 08.08.2018 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2018 (повний текст підписано 08.06.2018)

у справі №910/12377/16 (суддя - Сташків Р.Б.)

за заявою Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації

про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №910/12377/16

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний"

2) Державної архітектурно-будівельної інспекції України

3) Хмельницької районної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Хмельницьке обласне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Хмельницькоблагроліс"

про визнання незаконною та скасування реєстрації, знесення самочинно збудованого туристичного кемпінгу, приведення земельної ділянки у попередній стан

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 припинено провадження у справі №910/12377/16 за позовом Заступника прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування реєстрації декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" про готовність об'єкта до експлуатації, яка управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницької області зареєстрована 17.06.2015 за №ХМ 1421516800 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Позовні вимоги Заступника прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" знести за власний кошт самочинно збудований об'єкт - одноповерховий із мансардним поверхом туристичний кемпінг площею 142,02 кв.м на території лісового масиву (квартал 46) Давидковецької сільської ради Хмельницького району та привести лісову ділянку у межах здійсненої забудови у попередній стан. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір у розмірі 1 378,00грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 рішення суду від 28.09.2016 залишено без змін.

17.02.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/12377/16, видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2017 рішення суду від 28.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 залишено без змін.

30.06.2017 до Господарського суду міста Києва від Заступника прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання від 17.02.2017 у справі №910/12377/16 про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Івана Франка,б.10, ідентифікаційний номер 14154853) знести за власний кошт самочинно збудований об'єкт - одноповерховий із мансардним поверхом туристичний кемпінг площею 142,02 кв.м на території лісового масиву (квартал 46) Давидковецької сільської ради Хмельницького району та привести лісову ділянку у межах здійсненої забудови у попередній стан.

На обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що згідно інформації господарського суду міста Києва від 26.05.2017 №01-06.1/59/17 наказ від 17.02.2017 у справі №910/12377/16 був надісланий 03.03.2017р. на адресу стягувача - Хмельницької обласної державної адміністрації, який надійшов до прокуратури області 19.06.2017. Однак, Хмельницька обласна державна адміністрація, як стягувач не скористалась правами та обов'язками сторони виконавчого провадження. Органи прокуратури були позбавлені можливості пред'явити до виконання вказаний виконавчий документ. На даний час рішення від 28.09.2017 у справі №910/12377/16 не виконано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/12377/16, що залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, задоволено заяву Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення наказу від 17.02.2017 у справі №910/12377/16 до виконання, поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/12377/16, до виконання з 25.07.2017.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/12377/16 мотивована тим, що наказ Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/12377/16 був надісланий 03.03.2017р. на адресу стягувача - Хмельницької обласної державної адміністрації. Хмельницька обласна державна адміністрація, як стягувач не скористалась правами та обов'язками сторони виконавчого провадження. У зв'язку із бездіяльністю стягувача - Хмельницької обласної державної адміністрації щодо звернення виконавчого документа до виконання, прокуратурою області витребувано вказаний наказ у Хмельницької обласної державної адміністрації, який надійшов до прокуратури області 19.06.2017. Проте, станом на час отримання (19.06.2017) прокуратурою наказу визначений строк пред'явлення наказу до виконання вже сплинув (до 01.05.2017). Таким чином, органи прокуратури були позбавлені можливості пред'явити до виконання вказаний виконавчий документ.

Верховний Суд постановою від 22.03.2018 скасував постанову від 12.10.2017 Київського апеляційного господарського суду та ухвалу від 25.07.2017 Господарського суду міста Києва у даній справі та передав справу № 910/12377/16 (заяву про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 910/12377/16) на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Так, при новому розгляді, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у справі № 910/12377/16 заяву Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення наказу від 17.02.2017 у справі №910/12377/16 до виконання задоволено.

Поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 у справі №910/12377/16 про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" знести за власний кошт самочинно збудований об'єкт - одноповерховий із мансардним поверхом туристичний кемпінг площею 142,02 кв.м на території лісового масиву (квартал 46) Давидковецької сільської ради Хмельницького району та привести лісову ділянку у межах здійсненої забудови у попередній стан, до виконання з 04.06.2018.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у справі №910/12377/16 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №910/12377/16.

Одночасно товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з тим, що останнім було отримано повний текст оскаржуваної ухвали лише 14.06.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у справі №910/12377/16, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 08.08.2018, запропоновано учасникам справи до 06.08.2018 подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст.ст. 167, 263 ГПК України).

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2018 по справі № 910/12377/16 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №910/12377/16.

Представники прокуратури, Хмельницької обласної державної адміністрації, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Хмельницької районної державної адміністрації та Державного підприємства "Хмельницьке обласне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Хмельницькоблагроліс" у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника скаржника, що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.1, п.1 ч.3 ст.202, ч.12 ст.270 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, учасники процесу про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Участь представників сторін, що не з'явилися, у судовому засіданні 08.08.2018 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та про витребування додаткових доказів не надходило. При цьому, судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 329 ГПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Відповідно до змісту ухвали Господарського суду м.Києва у справі №910/12377/16, підставою для її прийняття та задоволення заяви заступника прокурора Хмельницької області про поновлення строку для пред'явлення судового наказу до виконання стала поважна, на думку суду, причина, яка полягає у тому, що орган прокуратури отримав виданий господарського судом наказ про примусове виконання рішення від Хмельницької обласної державної адміністрації після спливу визначеного законом строку для пред'явлення його до виконання.

Згідно ч.1. ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що відповідно до абз.5 п.4.9. пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (в редакції ГПК України, що діяла на час виникнення правовідносин, які є предметом дослідження) поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було об'єктивної та непереборної можливості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявні у матеріалах судової справи докази свідчать про відсутність у прокурора, який звернувся до суду із заявою, поважних причин для пропуску строку пред'явлення судового наказу до виконання, відтак і поновлення судом такого строку.

Так, відповідно до змісту наказу Господарського суду м. Києва, виданого 17.02.2017 року про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2016 року у справі №910/12377/16, наказ мав бути пред'явлений до виконання до 01.05.2017 р.

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2017 року до Господарського суду м.Києва надійшла заява прокурора Хмельницької області від 03.02.2017р. №05-1245-16 про видачу наказу про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2016 року у справі №910/12377/16, яким зобов'язано ТОВ Магазин Сонячний знести за власний кошт самочинно збудований об'єкт-одноповерховий із мансардним поверхом туристичний кемпінг площею 142,02 кв.м. на території лісового масиву (квартал 46) Давидковецької сільської ради Хмельницького району та привести лісову ділянку в межах здійсненої забудови у попередній стан, а також судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 1 378,00 грн.

15.02.2017р. до Господарського суду м.Києва звернувся прокурор у справі Прокуратури м.Києва, - О.Такташов, із заявою №05/2/3-2016 про видачу наказу про примусове виконання рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2016 року у справі №910/12377/16.

Відповідно до розписки, яка міститься у матеріалах судової справи № 910/12377/16, 02.03.2017р. прокурором м.Києва було отримано наказ Господарського суду м.Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Сонячний судового збору у розмірі 1 378,00 грн. При цьому наказ про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва, яким зобов'язано ТОВ Магазин Сонячний знести за власний кошт самочинно збудований об'єкт - кемпінг прокурором у справі одержано не було.

За вказаної обставини судовий наказ про знесення кемпінгу 03.03.2017р. було направлено Господарським судом м.Києва на адресу стягувача - Хмельницької обласної державної адміністрації, що підтверджується листом Господарського суду м. Києва від 26.05.2017р. №01-06.1/59/17, направленого у відповідь на лист прокуратури Хмельницької області №05-1245-16 від 22.05.2017р., тобто вже після спливу встановленого законом строку пред'явлення судового наказу до виконання, що був вказаний у самому наказі.

Згідно п.1 ч.6 ст.23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, має право звертатися до суду з позовом (заявою, поданням), а в п.6 ч.6 вказаної статті Закону України Про прокуратуру передбачено право прокурора брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.

Як зазначається у Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року, ухваленої у справі №11/5009/7731/11 відповідно до положень частин другої, четвертої статті 29 ГПК (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідно до ч.1 ст.116 ГПК України (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, які є предметом дослідження) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Статтею 14 Закону України Про виконавче провадження прокурор віднесений до учасників виконавчого провадження.

В п.1 ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження вказано, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За приписами п.2 ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа здійснюється на підставі заяви прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому отримання таким органом виконавчого документу, виданого на підставі ч.1 ст.116 ГПК України (в редакції, чинній на момент видачі наказу) та не пред'явленого до виконання внаслідок неналежного виконання зазначеним органом свої повноважень, позбавляє прокурора права відповідно до ч.1 ст.329 ГПК України звертатися до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, на переконання колегії суддів відповідно до наведених вище норм, прокурор, який звернувся до суду із позовом в інтересах держави, повинен належним чином реалізовувати свої повноваження, визначені ст.23 Закону України Про прокуратуру . При цьому, не отримання прокурором наказу Господарського суду м.Києва у зв'язку із надіслання його стягувачу - Хмельницькій обласній державній адміністрації, не позбавляло його обов'язку здійснювати належний контроль за своєчасним пред'явленням зазначеного виконавчого документа до виконання стягувачем - органом в інтересах якого прокурором й було заявлено позов.

У поданій до суду заяві прокурором не наведено доказів вчинення ним, як особою, що захищає інтереси держави, дієвих заходів щодо контролю за виконання ухваленого у справі рішення та спонукання Хмельницької обласної державної адміністрації до своєчасного звернення виконавчого документу (наказу господарського суду) до примусового виконання. Адже з 09.02.2017 року (дата надходження до Господарського суду м.Києва першої заяви прокурора Хмельницької області про видачу судового наказу) до 25.05.2017р. (дата надходження до Господарського суду м.Києва повторної заяви прокурора Хмельницької області про видачу судового наказу) не вчинено жодних дій, спрямованих на реалізацію повноважень, визначених ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , ст.29 ГПК (у редакції, чинній на час звернення прокурора із зазначеними заявами).

Клопотання прокурора про поновлення строку для пред'явлення наказу господарського суду до виконання не містить посилання на підтвердженні відповідними доказами обставини, які б беззаперечно свідчили про неможливість здійснення прокурором відповідних процесуальних дії у визначений законом строк через об'єктивні та непереборні перешкоди. Водночас, зазначені прокурором обставини не були істотними та об'єктивно непереборними перешкодами, які б унеможливлювали вчинення ним необхідних та достатніх дій, що забезпечили б своєчасне пред'явлення наказу до виконання.

На переконання колегії суддів, поважними можуть буди визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що учасник судового розгляду зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України , заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та Трух проти України (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Моргуненко проти України від 06.09.2007 наголошено, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що прокурор не довів поважності пропуску строку для пред'явлення наказу Господарського суду м. Києва від 17.07.2017 у справі №910/12377/16 до виконання, висновки суду першої інстанції про задоволення заяви прокурора та поновлення такого строку не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому, ухвала господарського суду міста Києва від 04.06.2018 у справі № 910/12377/16 підлягає скасуванню.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки, судом першої інстанції прийнято помилково та необґрунтовано ухвалу, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 04.06.2018 по справі № 910/12377/16 скасуванню.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 119, 240, 255 269, 275, 281 - 284, 327, 329 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2018 по справі № 910/12377/16 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.06.2018 по справі № 910/12377/16 скасувати.

3. У задоволенні заяви Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №910/12377/16 - відмовити.

4. Стягнути з прокуратури Хмельницької області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Сонячний" 1762 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу по справі № 910/12377/16 доручити господарського суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/12377/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та у відповідності до ст. 287 ГПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко

Дата складання повного тексту постанови 09.08.2018 року