Постанова

від 20.03.2018 по справі 916/419/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/419/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

здійснив перегляд в порядку письмового провадження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 (судді: Головей В.М., Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.) та рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 (судді: Цісельський О.В., Желєзна С.П., Петренко Н.Д.)

за касаційними скаргами Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Ілкмаркса 2-Б" і ОСОБА_4 у справі № 916/419/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліткомсервіс"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ілкмаркса 2-Б",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Іллічівського РЕМ і Комунального підприємства "Чорноморськводоканал",

про стягнення 309 923,47 грн,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліткомсервіс" (далі - ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс") звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом (з урахуванням змін) до Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Ілкмаркса 2-Б" (далі - ОСББ "Ілкмаркса 2-Б") про стягнення 440 563,10 грн, з яких: 215 703,01 грн заборгованості за спожиту воду та послуги водовідведення за листопад 2015 року - квітень 2017 року та 224 860,09 грн заборгованість за спожиту електричну енергію за листопад 2015 року - квітень 2017 року на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Позов обґрунтовано наявністю у відповідача заборгованості у заявленій до стягнення сумі у спірному періоді за послуги з водопостачання і водовідведення та спожиту електричну енергію.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 (судді: Цісельський О.В., Желєзна С.П., Петренко Н.Д.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" на користь ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" заборгованість за спожиту воду та послуги водовідведення за листопад 2015 року - квітень 2017 року в сумі 215 703,01 грн, заборгованість за спожиту електричну енергію за листопад 2015 року - квітень 2017 року в сумі 224 860,09 грн та витрати на оплату судового збору в сумі 6 608,45 грн.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про несплату відповідачем вартості спожитих житлово-комунальних послуг у спірному періоді.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 (судді: Головей В.М., Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.) рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 залишено без змін із тих же підстав, а апеляційну скаргу ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" - без задоволення.

ОСББ "Ілкмаркса 2-Б", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 і рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017, в якій просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Підставами для скасування судових рішень скаржник зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 82 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017. Скаржник вважає, що суди невірно оцінили зібрані у справі докази та установили обставини справи. На його думку, спірна сума, яка стягнута з відповідача, є збитками, проте підстави для їх стягнення судами не з'ясовувалися і їх розмір є недоведеним. Крім того наголошує скаржник і на необхідності врахування висновків, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 18.05.2017 у справі № 911/2458/16, постанові Верховного Суду України від 25.05.2017 у справі № 910/31573/15, чого судами зроблено не було, та неправильному, на його думку, врахуванні правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №916/3566/13.

Водночас, ухвалені у справі судові рішення були оскарженні ОСОБА_4, який у поданій касаційній скарзі просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 і рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Підставою для скасування судових рішень ОСОБА_4 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, акцентуючи, що ухвалені у цій справі судові рішення стосується його прав та обов'язків, однак скаржника не було залучено до участі у справі. При цьому ОСОБА_4 зазначає, що судовим рішенням суд порушив його права та обов'язки як власника приміщення та члена ОСББ самостійно здійснювати управління будинком і наслідком виконання цього рішення є виникнення обов'язку укласти з позивачем відповідний договір і додатково сплатити на користь відповідача грошові кошти. Скаржник також вважає необґрунтованою заявлену до стягнення суму та наголошує на помилковості висновків господарських судів про наявність підстав для стягнення з відповідача спірних коштів.

Від Комунального підприємства "Чорноморськводоканал" (далі - КП "Чорноморськводоканал") надійшов відзив на касаційні скарги, в якому воно просить ухвалені у справі судові рішення залишити без змін, як законні та обґрунтовані, а касаційні скарги - без задоволення. КП "Чорноморськводоканал" зазначає, що внутрішньоквартальні та внутрішньобудинкові мережі водопостачання та водовідведення, через які споживає воду та скидає стічні води відповідач, знаходяться в управлінні позивача; наразі договір щодо надання послуг з водопостачання і водовідведення з відповідачем не укладено через ненадання відповідачем необхідного пакету документів для укладання такого договору.

Переглянувши оскаржені у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення на них, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 підлягає закриттю, а касаційна скарга ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_4, колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 107 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017 (на момент звернення з касаційною скаргою) сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

У розумінні наведених положень судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто суд розглянув та вирішив спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, тобто має місце безпосереднє встановлення, зміна або припинення прав або обов'язки цієї особи.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, обґрунтовуючи необхідність залучення його до участі у справі, зазначав, що судовим рішенням порушуються його права та обов'язки як власника приміщення у багатоквартирному будинку та члена ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" щодо самостійного управління будинком; наслідком виконання цього рішення, скаржник вважав ймовірне виникнення обов'язку укласти з позивачем відповідний договір і додатково сплатити на користь відповідача грошові кошти.

Проте з оскаржуваних судових рішень убачається, що скаржник не є стороною у даних спірних правовідносинах, і ухвалене рішення ніяким чином не впливає на його права та обов'язки, і не порушує цивільні права та законні інтереси скаржника.

При цьому, питання про права, інтереси і обов'язки ОСОБА_4 у цій справі господарські суди не вирішували; відсутня згадка про ОСОБА_4 в описовій, мотивувальній та резолютивній частині судового рішення; даний спір про стягнення з ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" на користь ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" заборгованості за водопостачання і водовідведення та спожиту електроенергію не встановлює, не змінює прав і обов'язків скаржника у спірних правовідносинах, його законних інтересів не порушує.

Відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Ураховуючи те, що ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_4 не вирішувалося, та зважаючи на наведені приписи законодавства, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно закрити.

Решта доводів, викладених в касаційній скарзі ОСОБА_4, стосуються суті спору, фактичних обставин і не беруться до уваги Верховним Судом, з огляду викладене та наведені приписи процесуального законодавства.

Водночас колегія суддів зазначає, що викладені у касаційній скарзі аргументи ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, виходячи із такого.

Посилання скаржника на те, що спірна сума, яка стягнута з відповідача, є, як він вважає, збитками, проте підстави для їх стягнення судами не з'ясовувалися і їх розмір є недоведеним, визнаються необґрунтованими, оскільки, як установили господарські суди, спірна сума є заборгованістю відповідача за спожиті послуги з водопостачання/водовідведення та електропостачання у періоді листопад 2015 року - квітень 2017 року, а тому встановлення складу цивільного правопорушення у діях відповідача не підлягає дослідженню судами у цьому спорі; розрахунок заявленої суми був оцінений судами та визнаний обґрунтованим.

Щодо посилань відповідача на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 82 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, в частині неврахування висновків Вищого господарського суду у постанові від 18.05.2017 у справі № 911/2458/16, Верховного Суду України у постанові від 25.05.2017 у справі № 910/31573/15, колегія суддів зазначає, що за змістом наведеної норми при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин, чого у даному випадку установлено не було, що унеможливлює висновок про ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та відповідно урахування викладених у зазначених постановах висновків при вирішенні даного спору.

Окрім того, колегія зазначає, що наведені скаржником у поданій касаційній скарзі доводи також стосуються оцінки доказів у справі, однак повторна оцінка доказів, на підставі яких господарські суди дійшли висновків про встановлення тих чи інших обставин справи, за приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

Колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають залишенню без змін із таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості у спірному періоді за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення та електропостачання.

Господарські суди установили та підтверджено матеріалами справи, що 22.06.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Іллічівського РЕМ - постачальником і ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" - споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії № И153302 (далі - договір від 22.06.2006), за умовами якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

На підставі зазначеного договору забезпечується електропостачанням будинок за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума 2-Б (додаток "Перелік об'єктів споживача" до вказаного договору). За цим договором забезпечуються електропостачанням ліфтове обладнання, внутрішньобудинкове освітлення місць загального користування та зовнішньобудинкове освітлення.

Облік спожитої відповідачем електричної енергії здійснюється за п'ятьма лічильниками вказаними у "Перелік об'єктів споживача", що є додатком до договору від 22.06.2006, показання яких враховуються для нарахувань за спожиту електричну енергію.

Господарські суди попередніх інстанцій установили відсутність у відповідача договірних відносин з виробником/виконавцем послуг електропостачання, якими у м. Чорноморську Одеської області є Іллічівський РЕМ ПАТ "Енергопостачальна компанія "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО".

При цьому, як було установлено, за період квітень 2015 року - листопад 2017 року відповідачем було спожито електричну енергію згідно з показниками лічильників на загальну суму 224 860,09 грн.

Також господарські суди установили, що за актом прийому-передачі від 01.09.2006 на виконання умов договору №01/25/08 від 25.08.2006 позивач отримав в управління від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб" (забудовника): "Обладнання котельної, насосної та інженерних мереж: водогін (межа балансової належності - точка підключення від міського водогону d'500 mm по вул. Карла Маркса), господарсько-побутова каналізація (межа балансової належності - точка підключення до міського колектору d'400 mm по вул. Карла Маркса та 1-го Травня), ливнева каналізація (межа балансової належності - точка підключення від міського колектору d'500 mm по вул. Карла Маркса)".

01.03.2010 між КП "Іллічівськводоканал", правонаступником якого є КП "Чорноморськводоканал" - водоканалом та ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" - абонентом було укладено договір про надання послуг водопостачання та водовідведення № 69, за умовами якого, водоканал надає послуги з водопостачання на об'єкти абонента, а також з приймання господарсько-побутових та виробничих стоків (далі стоків).

Облік спожитої води здійснюється за показниками засобів обліку води, стоки згідно засобу обліку або 100% від обсягу водокористування, встановлених на об'єктах абонента (пункт 3.1 договору).

Відповідно до додатку до договору, зазначено дислокація об'єктів позивача, яким надаються послуги водоканалом, серед таких об'єктів є житловий будинок, розташований за адресою, вул. Карла Маркса 2-Б, м. Іллічівськ (наразі м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 2-Б).

За актом приймання-передачі житлового комплексу в управління від 31.10.2015 ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" передало, а ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" прийняло житловий комплекс, розташований за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ (Чорноморськ), вул. Карла Маркса (Віталія Шума) 2-Б.

Відповідно до листа КП "Чорноморськодоканал" № 208/02 від 20.02.2016, ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" підключено до мереж водопостачання та водовідведення позивача, водопостачання якого здійснюється цілодобово та безперебійно, згідно з технічними умовами та діючим договором.

Щомісячні показники загальнобудинкового лічильнику № 0060968 зазначаються у відповідних звітах про водоспоживання та водовідведення абонента ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" помісячно в КП "Чорноморськводоканал" (лічильник № 0060969).

В процесі розгляду спору господарські суди установили, що договірні відносини між відповідачем та виробником послуг з водопостачання та водовідведення - КП "Чорноморськводоканал" відсутні.

Суди також установили, що в листопаді 2015 року, коли будинок було передано в управління відповідачу показники загальнобудинкового лічильнику води № 0060968 були зафіксовані на відмітці 20550 куб. м (акт від 18.11.2015), станом на 27.11.2015 показники лічильника зафіксовані на відмітці 20762 куб.м, а станом на 25.04.2017 на відмітці 35827 куб.м. Отже, за 18 місяців (з листопада 2015 року по квітень 2017 року) до будинку відповідача було подано 15802 куб.м води на загальну суму 215 703,01 грн.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

За змістом пункту 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 № 417/1442 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який за звичай становить один місяць. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з пунктом 1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 07.08.2008 № 936/15627, відповідач є субспоживачем - суб'єктом господарювання, який одержує воду з комунальної водопровідної мережі або скидає стічні води в комунальну мережу водовідведення через мережі споживача.

Відповідно до пункту 1.6 Правил за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

За змістом пункту 3.9 Правил рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання.

Пунктами 3.1, 5.2 Правил передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку, що розташовані на мережі споживача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач споживав спірні житлово-комунальні послуги у заявленому періоді, проте їх вартість не сплатив у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у загальній сумі 440 563,10 грн (215 703,01 грн заборгованість за спожиту воду та послуги водовідведення за листопад 2015 року - квітень 2017 року та 224 860,09 грн заборгованість за спожиту електричну енергію за листопад 2015 року - квітень 2017 року); доказів зворотного відповідачем надано не було.

Господарські суди, перевіривши наданий розрахунок заявленої до стягнення суми боргу, врахувавши діючі у спірному періоді тарифи, визнали заявлену до стягнення суму заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені господарськими судами, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстави для скасування судового рішення та задоволення касаційної скарги ОСББ "Ілкмаркса 2-Б" відсутні, судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на ОСББ "Ілкмаркса 2-Б".

Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 закрити.

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Ілкмаркса 2-Б" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 у справі № 916/419/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак