Ухвала

від 17.01.2019 по справі 916/419/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/419/17

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Малярчук І.А., Петренко Н.Д.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від ДВС: не з'явився

розглянувши скаргу (вх.№2-165/18) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" на дії Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/419/17

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕЛІТКОМСЕРВІС" (вул. Карла Маркса, буд. №2 Б, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000)

до відповідача: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" (вул. Віталія Шума, буд. №2-Б, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68004)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Іллічівського РЕМ (вул. Транспортна, 12, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000)

2) комунального підприємства "Чорноморськводоканал" (пр-т Миру, буд. №41-А, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003)

про стягнення 309 923,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.05.2017р. у справі №916/419/17 позов задоволено повністю, стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" (68004, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Віталія Шума, буд. №2-Б, код ЄДРЮОФОПГФ 39481757) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕЛІТКОМСЕРВІС" (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Карла Маркса, буд. №2 Б, код ЄДРЮОФОПГФ 33647853) заборгованість за спожиту воду та послуги водовідведення за період з листопада 2015р. - по квітень 2017р. в сумі 215 703 (двісті п'ятнадцять тисяч сімсот три) грн. 01 коп., заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2015р. - по квітень 2017р. в сумі 224 860 (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн. 09 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 6 608 (шість тисяч шістсот вісім) грн. 45 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На виконання вищенаведеного рішення, Господарським судом Одеської області 09.11.2017р. було видано відповідний наказ.

15.11.2017р. на адресу Господарського суду Одеської області надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду про направлення справи №916/419/17 на адресу останнього для подальшого її скерування на адресу Вищого господарського суду України, у зв'язку з надходженням касаційної скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017р.

З врахуванням наведеного, супровідним листом від 16.11.2017р. справу №916/419/17 було скеровано на адресу Одеського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

На адресу Господарського суду Одеської області надійшла скарга (вх.№2-165/18) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" на дії Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/419/17.

В обґрунтування поданої скарги відповідач зазначає, що 28.11.2017р. головним державним виконавцем Чорноморського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеський області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55255179.

08.12.2017р. головним державним виконавцем Чорноморського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеський області ОСОБА_1 винесено постанову про арешт майна та коштів боржника.

Вказаною постановою накладено арешт на р/р 26006511015037 в AT Ощадбанк МФО

28845, р/р НОМЕР_1 та р/р НОМЕР_2 ПАТ ПУМБ МФО 334851 які

В зв'язку з арештом рахунків, діяльність ОСББ "ІЛКМАРКСА 2-Б" повністю зупинилась, так як ОСББ може розрахуватися з постачальниками послуг тільки після того як отримує кошти від мешканців будинку.

Було звільнено усіх працівників в зв'язку з тим, що ОСББ не спроможне сплачувати заробітну плату працівникам ОСББ.

Не виконуються умови договору в опалювальний сезон по теплопостачанню,

Стягуються кошти з третіх осіб які платять на ОСББ за комунальні послуги.

З врахуванням наведеного відповідач звернувся до суду із даною скаргою до суду в якій просить суд:

- скасувати постанову про арешт майна та коштів боржника від 08.12.2017р. у виконавчому провадження №55255179, винесену головним державним виконавцем Чорноморського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеський області ОСОБА_1 та зняти арешт з р/р26006511015037 в АТ «Ощадбанк» МФО 328845, р/р НОМЕР_1 та р/р260511363 ПАТ «ПУМБ» МФО 334851 до рішення Верховного суду;

- державній казначейській службі України у м. Чорноморськ, Одеській області повернути кошти які були стягнуті з ОСББ "ІЛКМАРКСА 2-Б".

Постановою Верховного Суду від 20.03.2018р. касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 закрито, касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Ілкмаркса 2-Б» залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 у справі № 916/419/17 було залишено без змін.

З врахуванням поверненням матеріалів справи №916/419/17 на адресу Господарського суду Одеської області та перебуванням судді Желєзної С.П. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату ОСОБА_3 №20, скаргу (вх.№2-165/18) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" на дії Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/419/17було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду скаргу (вх.№2-165/18) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" на дії Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/419/17 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Малярчук І.А., Петренко Н.Д.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2019р. скаргу (вх.№2-165/18) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" на дії Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/419/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Малярчук І.А., Петренко Н.Д. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних правових підстав:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним.

При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, судові накази.

Зі змісту ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як встановлено ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

- стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

- обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат,

- соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

- відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

- стягнення аліментів;

- відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Під час пред'явлення виконавчого документа до виконання подаються:

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні - копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

За приписами ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Згідно ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Так, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Прийняття судового рішення на користь особи це лише початок відновлення порушеного права, оскільки сам факт задоволення судом позовних вимог майнового характеру не має наслідком автоматичне поновлення прав особи, яке відбувається лише після виконання такого судового рішення.

Судове рішення може бути виконане боржником добровільно чи у примусовому порядку, який передбачений Законом України «Про виконавче провадження» .

В той же час, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011р. міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "ОСОБА_4 проти України", рішення від 15.10.2009р.).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції").

У своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Так, суд розглянувши матеріали скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" встановив, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують, головним державним виконавцем Чорноморського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеський області ОСОБА_1 було прийнято постанову про арешт майна та коштів боржника у виконавчому провадженні №55255179 всупереч вимогами Закону України «Про виконавче провадження» .

Частина 3 ст.343 ГПК України, Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги те, що доводи, викладені у скарзі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" належним чином не обґрунтовані та безпідставні, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги (вх.№2-165/18) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІЛКМАРКСА 2-Б" на дії Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/419/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді І.А. Малярчук

ОСОБА_5