Справа № 635/1677/17
Провадження № 2/635/730/2018
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2018 року
смт. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Токарєвої Н.М.,
при секретарі - Антонян М.В.,
учасники справи:
позивач - ТОВ Українська факторингова компанія ,
представник позивача - ОСОБА_1,
діє на підставі довіреності від 09.08.2017р.,
відповідач - ОСОБА_2,
відповідач - ТОВ ІВЕРА ,
представник відповідача - ОСОБА_3,
діє на підставі довіреності від 09.11.2016р.,
третя особа - ОСОБА_4,
третя особа - приватний нотаріус Харківського районного
нотаріального округу Харківської області
ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія до ОСОБА_2, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ІВЕРА , треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
22 березня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ІВЕРА , треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 про визнання предметом іпотеки земельної ділянки площею 0,1610га. (кадастровий номер 6325183501:00:003:0046), що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-А, та про визнання права власності за позивачем в порядку звернення стягнення на предмет іпотекив рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 4502308,99грн. за Кредитним Договором № 014/1800/85/90426 від 09.08.2007р.
28 листопада 2017 року позивач уточнив підстави своїх позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що на підставі Договору про відступлення права вимоги № 2 від 26.05.2016р., укладеному між позивачем та ПАТ Вектор Банк , до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія , перейшло право грошової вимоги за Кредитним Договором № 014/1800/85/90426 від 09.08.2007р., укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ ОСОБА_7 Аваль . Позивач на підставі договору про відступлення прав, укладеному між позивачем та ПАТ Вектор Банк та посвідченого 27.05.2016р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1331, набув права нового іпотекодержателя стосовно предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0, 1610га. (кадастровий номер 6325183501:00:003:0046), що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-А. Право власності на спірну земельну ділянку належало відповідачу ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 01.11.2007р. серії ЯД № 029754. 22.06.2009р. ПАТ ОСОБА_7 Аваль було отримано виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивачу стало відомо, що право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 16.01.2014р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 на теперішній час спірна земельна ділянка на підставі Свідоцтва про право власності від 14.09.2015р. належить ТОВ ІВЕРА . Перехід права власності на спірну земельну ділянку був здійснений у межах розгляду Господарським судом Харківської області справи про банкрутство Повного ОСОБА_6 Діхтяренко і компанія , в якому боржник та іподекодавець ОСОБА_2 є засновником, за клопотанням арбітражного керуючого було знято усі застави та заборони на нерухоме майно і спірна земельна ділянка була включена до ліквідаційної маси. Згода ПАТ ОСОБА_7 Аваль на продаж предмета іпотеки в межах процедури банкрутства ПП Діхтеренко і Компанія : земельної ділянки площею 0, 1610га. (кадастровий номер 6325183501:00:003:0046), що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-А, не надавалась. Позивач вважає незаконним відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб в межах проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Повного ОСОБА_6 Діхтяренко і компанія , оскільки земельна ділянка, яка належала ОСОБА_2, є предметом іпотеки та є майновим забезпеченням за кредитним договором. Договір іпотеки та договори про відступлення прав не були розірвані, є чинними на даний час, отже позивач вважає, що він може захистити свої майнові права тільки у судовому порядку та має право на визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 квітня 2017 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 01 червня 2017 року о 10 год. 00 хв.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 липня 2017 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 (Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Полтавське шосе, 281), інформацію на підставі яких документів було відчужено предмет іпотеки: земельна ділянка площею 0,1610га., кадастровий номер 6325183501:00:003:0046, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вул. Пушкінська, № 1-А, у власність ОСОБА_4, ідентифікаційний номер 31543074393 та на підставі яких документів було вилучено предмет іпотеки: земельна ділянка площею 0,1610га., кадастровий номер 6325183501:00:003:0046, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вул. Пушкінська, № 1-А, з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, а також копії документів, на підставі яких було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зареєстроване в реєстрі за № 32.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2017 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 Аваль , адреса реєстрації: 01011, Україна, м. Київ, вул. Лескова, б. 9, відомості про те, чи надходили кошти на рахунки ПАТ ОСОБА_7 Аваль від реалізації земельної ділянки Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-а, на відкритих торгах у формі аукціону у межах процедури банкрутства ПП Діхтяренко і Компанія , код ЄДРПОУ 37876373, засновником якого є ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним Договором № 014/1800/85/90426 від 09.08.2007р., а також чи була надана згода ПАТ ОСОБА_7 Аваль на продаж предмета іпотеки в межах процедури банкрутства ПП Діхтеренко і Компанія : земельної ділянки площею 0,1610га. (кадастровий номер 6325183501:00:003:0046), що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-А, що виступала забезпеченням за кредитним договором № 014/1800/85/90426, позичальником за яким є відповідач ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Представником позивача ОСОБА_1 подано до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, тож справа розглядається за його відсутності.
Представником відповідача ТОВ ІВЕРА ОСОБА_3подано до суду заяву про слухання справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилався на сплив строку позовної давності, що для задоволення вимог іпотекодержателя про задоволення вимог шляхом передання предмету іпотеки у власність повинен бути окремий договір якщо у іпотечному договір не передбачено механізму звернення стягнення на іпотечне майно, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, тож справа розглядається за його відсутності.
Третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.
Судом встановлено, що 09.08.2007р. між ОСОБА_2 та ПАТ ОСОБА_7 Аваль було укладено Кредитний Договір № 014/1800/85/90426, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 17052 долара США. На строк до 09.08.2027р. та зобов'язаний був здійснювати його погашення згідно із встановленим графіком платежів.
09 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ ОСОБА_7 Аваль було укладено договір іпотеки № 014/1800/85/90426/1, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_9, реєстровий № 2678, предметом якого виступила земельна ділянка площею 0,1610га. (кадастровий номер 6325183501:00:003:0046), що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-А, яка належала на праві власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 01.11.2007 р. серії ЯД № 02975.
За заявою ПАТ ОСОБА_7 Аваль від 12.10.2015р. № 114-21-0-00/891 на ім'я Начальника відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області на виконання було передано виконавчий напис № 2615, виданий 22.06.2009р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,1610га. (кадастровий номер 6325183501:00:003:0046), що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-А.
Відповіддю Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Харківської області від 21.02.2017р. № 943 представника позивача ОСОБА_11 повідомлено про те, що за вказаною заявою ПАТ ОСОБА_7 Аваль 09.11.2015 р. було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса від 22.06.2009р. № 2615. 25.02.2016р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, земельна ділянка не була реалізована.
26 травня 2016 між ПАТ ОСОБА_7 Аваль та ПАТ ВЕКТОР БАНК було укладено договір № 114/19 про відступлення права вимоги, за яким до останнього перейшло право вимагати від боржників у якості нового кредитора заборгованості за кредитними договорами, згідно з переліком, який викладено у додатку № 1 до цього договору.
27 травня 2016 р. між ПАТ ОСОБА_7 Аваль та ПАТ ВЕКТОР БАНК було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1329.
За умовами зазначених договорів до ПАТ ВЕКТОР БАНК перейшли права первісного кредитора та іпотеко держателя ПАТ ОСОБА_7 Аваль , в тому числі і право вимоги по стягненню боргу з відповідача ОСОБА_2 та звернення стягнення на спірну земельну ділянку, яка йому належала.
26 травня 2016 між ПАТ ВЕКТОР БАНК та позивачем було укладено договір № 2 про відступлення права вимоги, за яким до останнього перейшло право вимагати від боржників у якості нового кредитора заборгованості за кредитними договорами, укладеними з ПАТ ОСОБА_7 Аваль , згідно з переліком, який викладено у додатках до цього договору.
27 травня 2016 р. між ПАТ ВЕКТОР БАНК та позивачем було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 1331.
Згідно з витягу з реєстру боржників № 2-1 від 27.05.2016р. у позивача на підставі укладених вище договорів про відступлення прав виникло право вимагати погашення заборгованості з боржника ОСОБА_2 та звернення стягнення на предмет іпотеки - спірну земельну ділянку.
Третя особа ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі свідоцтва про право власності, виданого 16.01.2014р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5на підставі протоколу № 15 про проведення відкритих торгів у формі аукціону. Виданого Товарною біржою та передане по акту про передання права власності на нерухоме майно від 20.11.2013р. на підставі реалізації постанови Господарського суду Харківської області від 14.10.2013р. по справі № 922/3638/13 Про визнання боржника банкрутом - ПТ Діхтяренко і Компанія .
Згідно відповіді приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 від 07.08.2017р. № 616/01-16 на момент видачі свідоцтва про реалізацію майна з аукціону заборони на відчужуване майно - земельну ділянку площею 0,1610га. (кадастровий номер 6325183501:00:003:0046), що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-А, згідно інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме та рухоме майно станом на 16.01.2014р. були відсутні. Заборону було знято у 2013 році іншою реєстраційною службою.
Згідно відповіді приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 від 25.05.2017р. № 417/01-16 усі заборони на відчуження спірної земельної ділянки було знято 23.11.2013р. Дергачівським районним управлінням юстиції. На момент видачі свідоцтва ОСОБА_4 заборон на відчуження не було. Про що свідчать дані витягів з державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та обтяжень.
Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.08.2016р. № 64887216 власником земельної ділянкиплощею 0,1610га. (кадастровий номер 6325183501:00:003:0046), що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Руські Тишки, вулиця Пушкінська, № 1-А, є ТОВ ІВЕРА на підставі свідоцтва про право власності від 14.09.2015р. серії та номеру 43825041.
Статтею 16 ЦК України, передбачено що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
За змістом ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно до положень ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
За ч. 1, ч. 2 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Згідно правової позиції Верховного суду України від 27 квітня 2017 року у справі № 6-679цс17, виходячи із аналізу положень ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , законодавцем визначено три способи захисту про задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий: на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ).
Обрання певного способу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто, сторонами договорів про відступлення прав за договорами іпотеки не встановлено спосіб та порядок переходу права власності на спірну земельну ділянку, самим договором іпотеки № 014/1800/85/90426/1 від 09.08.2007р. (п. 5.4) встановлено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, який не передбачав визнання права власності на спірну земельну ділянку за рішенням суду. Вказаний у договорі порядок не може бути порушений, оскільки обов'язковість умов договору визначена приписами ст. 629 ЦК України.
Обрання способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю, а тому передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідає умовам договору про задоволення вимог іпотекодержателя та вимогам чинного законодавства, а сам договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.
Отже на момент укладення договорів про відступлення права вимоги за кредитними та іпотечними договорами позивач не міг набути права нового іпотеко держателя у зв'язку тим, що з власності відповідача ОСОБА_2 вибуло майно на підставі рішення суду та проведення реалізації майна на аукціоні, яке було предметом іпотеки на момент отримання кредиту та забезпечення його повернення власним майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката, свідоцтва про право власності.
У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. ст. 316, 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі ст. ст. 76, 77, 78-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення по справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.
Отже суд оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження набуття у 2016 році права нового іпотекодержателя на спірну земельну ділянку та права звернути стягнення на неї в рахунок погашення кредитної заборгованості, оскільки заборони на відчуження предмету іпотеки були зняті на підставі судового рішення, яке набуло чинності та ніким не оскаржено, спірне нерухоме майно на законних підставах перейшло до нових власників, а виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягав виконанню у 2015 році у зв'язку із відсутністю майна у іпотекодавця, а тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія про визнання права власності на спірну земельну ділянку є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд залишає за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія до ОСОБА_2, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ІВЕРА , треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 про визнання права власності - відмовити .
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору залишити за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія , р/р 26508599565900 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005, ЄДРПОУ 40235074, місцезнаходження за адресою : м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 18/24, поверх 8;
Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_2, виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 15.12.1998р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 53, кв. 17;
Відповідач - ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ІВЕРА , ЄДРПОУ 390229320, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. О. Яроша, б. 20АДРЕСА_1;
Третя особа - ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 39, Чугуївського району Харківської області;
Третя особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Полтавське шосе, б. 281.
Повний текст рішення складений 23 березня 2018 року.
Суддя Н.М. Токарєва
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2018 |
Оприлюднено | 25.03.2018 |
Номер документу | 72939925 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сімоненко Валентина Миколаївна
Цивільне
Харківський районний суд Харківської області
Токарєва Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні