Ухвала

від 26.03.2018 по справі 183/792/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/792/18

Провадження № 2-з/183/29/18

У Х В А Л А

26 березня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову у цивільній справі № 183/792/18, яка передана судді 26 березня 2018 року.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа. 23 лютого 2018 року вона вже зверталась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Мар'янівка, вул. Молодіжна, 78, однак ухвалою суду від 26 лютого 2018 року їй відмовлено у забезпеченні позову, оскільки суд вирішив, що накладення арешту на вищезазначений об'єкт нерухомості є не співмірним із заявленими позовними вимогами, зокрема наголосив, що вона не позбавлена права звернутися до суду із заявою про забезпечення даного позову шляхом заборони відчуження будинку. ОСОБА_2 продовжує підшукувати покупців і має намір відчужити будинок з господарчими будівлями та спорудами, який є їхньою спільною сумісною власністю подружжя. У зв'язку з чим, заявник просила вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони відчуження будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Мар'янівка, вул. Молодіжна, 78.

Сторони в судове засідання сторони, на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, не викликались.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви позивача з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, згідно яких останній забезпечується : 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 118484641 від 26 березня 2018 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Мар'янівка, вул. Молодіжна, 78, в свою чергу позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, посилаючись на набуття у власність цього нерухомого майна в період зареєстрованого між ними шлюбу, внаслідок чого житловий будинок належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя.

Подана заява не містить належних доказів та аргументів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Посилання заявника на те, що відповідач не обмежений у своєму праві власності, а тому є висока вірогідність здійснення дій, спрямованих на відчуження майна, як обґрунтування необхідності забезпечення позову, суд не приймає до уваги, як безпідставні, крім того самі лише посилання заявника на можливе здійснення ОСОБА_2 заходів на відчуження зазначеного об'єкту нерухомості не є належним та допустимим доказом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Суддя Г.Є. Майна